Рішення

від 22.11.2023 по справі 185/11567/23

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/11567/23

Провадження № 2/185/3773/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 листопада 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому, заочному судовому засідання в м. Павлограді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Хім-Агро-60» про припинення трудових відносин

В С Т А Н О В И В

Позивач 08.09.2023 року звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Хім-Агро-60» про припинення трудових відносин.

Позивач просить суд визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , та Приватним підприємством «Хім-Агро-60» (код ЄДРПОУ 39687028, місце реєстрації вул. Ганни Світличної, буд. 59 Є, м.Павлоград, Дніпропетровська обл., 51400.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що працювала на підприємстві відповідача на посаді бухгалтера. На сьогоднішній день підприємство не працює, його керівник виїхав з міста і де він знаходиться їй не відомо, тому вона не може належним чином оформити звільнення з підприємства і змушена звернутися до суду.

В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила його задовольнити, посилаючись при цьому на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання позов не з`явився.

Судом ухвалено слухати справу у заочному судовому засіданні.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Індустріальним РВ у м.Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 04.07.2013 р„ зареєстрована та мешкає за адресою АДРЕСА_2 , з 03 травня 2017 року, перебуває у трудових правовідносинах з Приватним підприємством «Х1М-АГРО-60» код СДРПОУ 39687928, прийнята на посаду бухгалтера з повним робочим днем на підставі наказу № 5/17-К від 03.05.2017, про що було зроблено відповідний запис у трудову книжку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народила другу дитину, після чого перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з червня 2019 р. по березень 2022 р.

У березні 2022 року після виходу з відпустки по догляду за дитиною виникла необхідність звернутися до керівництва ПП «ХІМ-АГРО-60» для вирішення питання подальшої трудової діяльності, але не змогла цього зробити, оскільки приміщення було зачинене, а телефон не відповідав. Всі спроби зв`язатися з керівництвом заводу виявилися безрезультатними. Жодних наказів про призупинення діяльності чи про простій на підприємстві не отримувала.

Крім того, відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) свідчать про те, що з березня 2022 року по теперішній час заробітна плата їй не нараховується та не виплачується, оскільки не здійснюється нарахування та сплата страхових внесків до пенсійного фонду.

Проте,згідно відомостейз Єдиногодержавного реєструюридичних осіб,фізичних осіб-підприємців тагромадський формуваньстаном на16.08.2023року,отриманих звеб-сайтувбачається,що ПП«ХІМ-АГРО-60»не перебуваєв стадіїприпинення або в процедурах банкрутства, обліковується в органах доходів та зборів. Також встановлено, що підприємство не здійснювало перереєстрацію місця знаходження, та на теперішній час зареєстроване за адресою АДРЕСА_3 .

Позивач періодично телефонувала на підприємство для з`ясування ситуації, але на телефонні дзвінки ніхто не відповідав. На теперішній час місцезнаходження керівника підприємства їй невідоме і встановити його вона не взмозі.

Через відсутність заробітку на утримання двох малолітніх дітей та можливості працевлаштуватися на законних підставах. 05.05.2023 з метою припинення трудових відносин, позивач звернулась до ПП «ХІМ-АГРО-60» з заявою про звільнення 19.05.2023 з посади бухгалтера за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України. Заяву про звільнення було направлено рекомендованим листом поштою на юридичну адресу підприємства, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповіді від Відповідача не отримала, поштове відправлення з заявою було повернуто 11.05.2023 із відміткою «адресат відсутній», що підтверджується конвертом.

З огляду на це, на теперішній позивач не має можливості офіційно працевлаштуватися на будь- яку роботу, у зв`язку з тим, що її трудові відносини з Відповідачем по справі не припинені, трудової книжки у неї на руках не має.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми. Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 №2-рп/2008 зазначав, що «визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації».

Стаття 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних наголошує, що нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові правовідносини для реалізації своїх здібностей; реалізація права громадянина на працю здійснюється шляхом укладення ним трудового договору і виконання кола обов`язків за своєю спеціальністю, кваліфікацією або посадою, яка передбачається структурою і штатним розписом підприємства, установи чи організації (абзац п`ятий пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Перший сенат) від 28 січня 2016 року № 955-УПІ зі змінами від 12 липня 2019 року № 5-р (Ц/2019).

Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України) до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4КЗпП Українивизначено,що законодавствопро працюскладається зКЗпП Українита іншихактів законодавстваУкраїни,прийнятих відповіднодо нього. Згідно ч.2 ст.2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Так, згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Правове значення для припинення трудового договору має письмово викладена ініціатива працівника з наміром припинити трудові відносини, що доведена до відома роботодавця в установленому законом порядку.

За встановлених в справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає. Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

За будь-яких умов припинення трудового договору є правомірним за одночасної наявності таких умов:

1) передбаченої законодавством підстави припинення трудового договору;

2) дотримання порядку звільнення;

3) юридичного факту припинення трудового договору (наказу чи розпорядження роботодавця, заяви працівника, відповідного документа особи, уповноваженої вимагати розірвання договору).

З огляду на викладене, вищезазначені обставини свідчать про те, що станом на даний час трудові відносини між позивачем та ПП «ХІМ-АГРО-60» фактично припинені, однак процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана, тому, позивач позбавлена можливості працевлаштування на іншу роботу, і захистити своє право на працю передбачене статтею 43 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже за таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити.

На підставі вимог ст..141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на судовий збір в сумі 1073.60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Хім-Агро-60» про припинення трудових відносин задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , та Приватним підприємством «Хім-Агро-60» (код ЄДРПОУ 39687028), місце реєстрації вул. Ганни Світличної, буд. 59 Є, м.Павлоград, Дніпропетровська обл., 51400.

Стягнути зПриватного підприємства«Хім-Агро-60»(кодЄДРПОУ 39687028)на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на судовий збір в сумі 1073.60 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається Дніпровському апеляційному суду.

Суддя: В. О. Головін