Рішення

від 30.10.2023 по справі 390/106/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/106/22

Провадження № 2/390/81/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2023 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Бойко І.А.,

при секретарі Пікущій І.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача ТОВ «Торговий дім "Технополь"» - Кіріченко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Торговий дім "Технополь"», ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ «Торговий дім "Технополь"» та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а саме: 91912,55 грн, - з ТОВ «Торговий дім "Технополь"» в якості недоплаченої вартості відшкодування матеріального збитку автомобілю «Fiat Grande Punto», д.н. НОМЕР_1 , що здійснило МТСБУ, а також про сятягнення солідарно моральної шкоди з відповідачів у розмірі 10000 грн. Крім того, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів судові витрати по справі, а саме: 10000 грн - витрати на правову допомогу, 100 грн - за отримання довідки з АТ «Приватбанк», 98,21 грн витрати за поштові послуги з відправлення кореспонденції ТОВ «Торговий дім "Технополь"» та судовий збір.

В якості підстав позовних вимог зазначає, що внаслідок ДТП, яка мала місце 19.06.2021, з вини ОСОБА_3 , який керував автомобілем «Citroen Berlingo», державний номер НОМЕР_2 , було пошкоджено автомобіль позивача - «Fiat Grande Punto», д.н. НОМЕР_1 . На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 не була застрахована. Розмір матеріального збитку позивачу становить 221262,55 грн. МТСБУ частково відшкодував позивачу матеріальний збиток в розмірі 129350,00 грн, а 91912,55 грн залишена невідшкодованою. На момент ДТП ОСОБА_3 перебував в трудових відносинах з ТОВ «Торговий дім "Технополь"», а автомобіль «Volkswagen Passat» д.н. НОМЕР_3 належить зазначеному товариству на праві власності. Після звернення позивача до ТОВ «Торговий дім "Технополь"», останнім надана відповідь, що на час скоєння ДТП ОСОБА_3 у трудових відносинах з товариством не перебував, а автомобілем користувався на підставі цивільного договору. Крім того, позивач зазнала моральної шкоди, яка полягає у емоційних та душевних стражданнях, хвилюваннях, що спричинило нестабільний стан здоров`я, на відновлення якого їй потрібен тривалий час і значні кошти. З метою захисту своїх прав позивач звернулася до суду.

В письмових поясненнях представник позивача адвокат Іващенко О.П. зазначив, що договір позички транспортного засобу підлягає нотаріальному посвідченню. Договір позички, на який посилається відповідач ТОВ «Торговий дім "Технополь"», нотаріально не засвідчений, тому представник позивача вважає правомірними позовні вимоги до зазначеного відповідача.

У відзиві на позов представник відповідача ТОВ «Торговий дім "Технополь"» адвокат Кіріченко Т.А. позов заперечила, зазначила, що ОСОБА_3 у трудових відносинах з ТОВ «Торговий дім "Технополь"» перебував до 04.06.2021 та звільнений на підставі наказу ТД8 від 04.06.2021. ТОВ «Торговий дім "Технополь"» уклав з ПРАТ «Страхова компанія "Універсальна"» договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-200254623 від 15.06.2020, термін дії якого завершився 14.06.2021. В подальшому 07.06.2021 між товариством та ОСОБА_3 укладено договір № 07-06/21 позички автомобіля з реєстраційним номером НОМЕР_4 , на строк до 06.06.2022, відповідно до умов якого користувач зобов`язується забезпечувати обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та своєчасно проходити технічні огляди і ремонт зазначеного автомобіля. Крім того, договором передбачалось, що користувач зобов`язується відшкодувати збитки, які можуть бути завдані третім особам, пов`язані з використанням автомобіля як джерела підвищеної небезпеки. Підстав покладання відповідальності на ТОВ «Торговий дім "Технополь"» перед позивачем за скоєну ОСОБА_3 ДТП відсутні, тому представник адвокат Кіріченко Т.А. просить відмовити у задоволенні позову до ТОВ «Торговий дім "Технополь"».

В письмових поясненнях представник зазначеного відповідача зазначила, що ОСОБА_3 з 16.05.2019 працював в ТОВ «Торговий дім "Технополь"» на посаді водія транспортних засобів, а також за суміснимцтвом на посаді механіка на цьому ж підприємстві. На підставі заяви ОСОБА_3 від 21.05.2021 та наказу № ТД8 від 04.06.2021 його звільнено, і зазначений факт підтверджується сукупністю доказів: наказом, трудовою книжкою ОСОБА_3 та звітними документами, що подавалися підприємством до контролюючих органів, зокрема ПФУ та ДФС. При поданні відзиву був долучений наказ № ТД9 від 04.06.2021 про звільнення ОСОБА_3 з роботи. Разом з тим, наказ №ТД8 від 04.06.2021 про звільнення ОСОБА_3 з посади водія автотранспортних засобів є не єдиним документом, який видавався товариством під час звільнення ОСОБА_3 , оскільки останній перебував на підприємстві на двох посадах, тому було видано два накази про його звільнення - ТД8 і ТД9. Крім того, на підтвердження відсутності трудових відносин між відповідачами на момент ДТП свідчать протокол про адміністративне правопорушення, а також листування ТОВ «Торговий дім "Технополь"» з МТСБУ з приводу відшкодування потерпілому завданої шкоди. Стосовно зарахування Пенсійним Фондом України страхового стажу ОСОБА_3 в повному обсязі за червень 2021 представник зазначила, що підприємством за ОСОБА_3 у червні 2021 сплачено страховий внесок, що перевищує мінімальний страховий внесок, тому, незважаючи на дату звільнення 04.06.2021, останньому зараховано повний страховий місяць, що відповідає вимогам Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Обов`язкового повідомлення про звільнення працівника до органів державної влади діючим законодавством не передбачено. Так само ні діючим законодавством, ні номенклатурою ТОВ «Торговий дім "Технополь"» не передбачено ведення документації щодо обліку укладених договорів підприємством. Договір позички № 07/06-21 від 07.06.2021 судом недійсним не визнаний, тому відсутні підстави ставити під сумнів його зміст, як правову підставу користування ОСОБА_3 автомобілем на момент скоєння ДТП.

На підставі вищенаведених заперечень представник відповідача ТОВ «Торговий дім "Технополь"» вважає, що ОСОБА_3 є єдиною особою, яка має відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану позивачу.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, просила позов задовольнити повністю.

Представник позивача адвокат Іващенко О.П. позов підтримав, просив його задовольнити повністю з підстав, зазначених у позовній заяві та в письмових поясненнях.

Представник відповідача ТОВ «Торговий дім "Технополь"» - адвокат Кіріченко Т.А. позовні вимоги до зазначеного відповідача не визнала, просила відмовити в їх задоволенні через необґрунтованість та безпідставність.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, місце і час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судової кореспонденції за зареєстрованою адресою його проживання та згідно довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber». Правом подання відзиву не скористався, клопотань про відкладення розгляду справи він до суду не подав.

Суд, заслухавши позивача, її представника та представника відповідача ТОВ «Торговий дім "Технополь"», вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд установив, що ОСОБА_3 19.06.2021 року о 23 год 00 хв, керуючи транспортним засобом «Citroen Berlingo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул.Героїв України, 24 у м.Кропивницькому, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Fiat Grande Punto», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який від удару розвернувся на 180 градусів та здійснив зіткнення з припаркованими транспортними засобами «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , та «Honda Accord», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 . Вказаними діями ОСОБА_3 порушив вимоги п.п.2.3.б, 13.1 Правил дорожнього руху, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Унаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Крім цього, 19.06.2021 року о 23 год. 00 хв. ОСОБА_3 по вул.Героїв України, 24 у м.Кропивницькому керував транспортним засобом «Citroen Berlingo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) та 20.06.2021 року о 01 год. 30 хв. відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 28.07.2021року у справі № 404/4706/21, що набрала законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП (а.с. 9-11).

Зі звіту Моторно (транспортного) страхового бюро України № SOS 76846 від 06.07.2021 вбачається, що на замовлення власника автомобіля «Fiat Grande Punto», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 - ОСОБА_2 , оцінювачем проведено оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, відповідно до якого вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням зазначеного транспортного засобу, станом на дату оцінки становить 221261,55 грн (а.с.13-27).

Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_7 від 05.01.2022, відкритому на ім`я ОСОБА_2 , 15.09.2021 МТСБУ здійснило безготівкове зарахування ОСОБА_2 129350,00 грн, в якості призначення платежу зазначено виплата по справі № 76846 (а.с.33).

Згідно з листа претензії вбачається, що 02.11.2021 ОСОБА_2 звернулась до ТОВ «Торговий дім "Технополь"», в якій зазначила обставини ДТП, що мала місце 19.06.2021, та просила здійснити відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП та сплатити різницю між завданими збитками та страховим відшкодуванням у розмірі 91912,55 грн (а.с.35).

У листі № 5904 від 11.11.2021 ТОВ «Торговий дім "Технополь"» повідомило ОСОБА_2 , що винуватець ДТП ОСОБА_3 на дату ДТП 19.06.2021 не перебував у трудових відносинах з товариством, тому відшкодування завданої шкоди має здійснюватись безпосередньо самим ОСОБА_3 (а.с.38).

У відповідь на адвокатський запит ТОВ «Торговий дім "Технополь"» повідомило адвоката ОСОБА_1 , що товариство уклало з ПРАТ «Страхова компанія "Універсальна"» договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-200254623 від 15.06.2020, термін дії якого завершився 14.06.2021. На момент ДТП ОСОБА_3 у трудових відносинах з ТОВ «Торговий дім "Технополь"» не перебував, оскільки був звільнений 04.06.2021. Крім того, ОСОБА_3 використовував автомобіль, державний номер НОМЕР_2 , на підставі договору позички автомобіля (а.с.43).

У листі № 3-01-б/23652 від 05.07.2021 МТСБУ повідомило ТОВ «Торговий дім "Технополь"», що після ДТП, що мала місце 19.06.2021, внаслідок якого пошкоджено автомобіль «Fiat», державний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність ТОВ «Торговий дім "Технополь"» на дату ДТП не застрахована (а.с.75).

У листі № 3512 від 23.07.2021 ТОВ Торговий дім "Технополь"» повідомило МТСБУ, що на момент ДТП 19.06.2021 ОСОБА_3 не перебував у трудових відносинах з підприємством та користувався автомобілем «Citroen Berlingo», державний номер НОМЕР_2 на підставі договору позички. Після завершення строку дії попереднього страхового поліса № ЕР-200254623 від 15.06.2020 ОСОБА_3 не повідомляв товариство про укладення наступного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.76-77).

З наказу (розпорядження) № ТД000000008-0000000030 від 16.05.2019 про прийняття на роботу вбачається, що ОСОБА_3 прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів ТОВ «Торговий дім "Технополь"» на підставі письмової заяви.

З наказу (розпорядження) № ТД000000006-0000000049 від 01.10.2020 про прийняття на роботу вбачається, що ОСОБА_3 прийнятий на посаду механіка за сумісництвом ТОВ «Торговий дім "Технополь"» зі скороченим робочим тижнем.

Про прийняття на роботу ОСОБА_3 ТОВ «Торговий дім "Технополь"» сформовано повідомлення про прийняття працівника на роботу, згідно додатку до постанови КМ України від 17.06.2015 № 43.

З трудової книжки серії НОМЕР_8 , заведеної на ім`я ОСОБА_3 , вбачається, що 16.05.2019 внесено запис про прийняття ОСОБА_3 на роботу на підставі наказу ТД8 від 15.05.2019 (а.с.80).

Відомості про прийняття на роботу ОСОБА_3 та звільнення 04.06.2021 з ТОВ «Торговий дім "Технополь"» внесено до особової картки працівника, типова форма № П-2 (а.с.162).

Із заяви від 21.05.2021 вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до директора ТОВ «Торговий дім "Технополь"», в якій просив звільнити його із займаної посади з 04.06.2021.

Відповідно до наказу № ТД000000009-0000000049 про припинення трудового договору (контракту) від 04.06.2021, виданого керівником ТОВ «Торговий дім "Технополь"», ОСОБА_3 звільнено з посади механіка відділу збуту за угодою сторін (а.с.78).

Відповідно до наказу № ТД000000008-0000000030 про припинення трудового договору (контракту) від 04.06.2021, виданого керівником ТОВ «Торговий дім "Технополь"», ОСОБА_3 звільнено з посади водія автотранспортних засобів за угодою сторін.

У трудовій книжці серії НОМЕР_9 міститься запис про звільнення ОСОБА_3 на підставі наказу № ТД8 від 04.06.2021 (а.с.80).

Відповідно до записів книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, заведеної ТОВ «Торговий дім "Технополь"» за типовою формою П-10, під № 30 міститься запис про прийняття ОСОБА_3 на роботу та його звільнення 04.06.2021 згідно наказу № ТД8 (а.с.163-166). Відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2 квартал 2021, поданого ТОВ «Торговий дім "Технополь"» 05.08.2021 та прийнятого контролюючим органом, вбачається, що датою закінчення трудових відносин ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_10 ) із зазначеним підприємством є 04.06.2021 (а.с.136-137).

З відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, поданого 05.08.2021 ТОВ «Торговий дім "Технополь"» та прийнятого контролюючим органом, вбачається, що ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_10 ) за червень 2021 нараховано заробітну плату у розмірі 13876,50 грн, а також єдиний внесок за звітний місяць у розмірі 3052,83 грн (а.с.138-139).

Згідно відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, поданого 05.08.2021 ТОВ «Торговий дім "Технополь"» та прийнятого контролюючим органом, працівник з РНОКПП НОМЕР_10 звільнений з роботи 04.06.2021 (а.с.140-141).

З договору позички № 07/06-21 та акта приймання-передачі від 07.06.2021 вбачається, що ТОВ «Торговий дім "Технополь"» уклало з ОСОБА_3 зазначений договір, згідно умов якого товариство передало останньому легковий автомобіль «Citroen Berlingo», державний номер НОМЕР_2 , в безоплатне користування строком на один рік. Згідно п.4.3.3 договору обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів покладено на користувача ОСОБА_3 (а.с.81-82).

Згідно ч.ч.1, 6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, наведені в постанові Кіровського районного суду м.Кіровограда від 28.07.2021 року у справі № 404//4706/21 обставини ДТП за участю водія ОСОБА_3 , який керував автомобілем «Citroen Berlingo», державний номер НОМЕР_2 , та належного позивачу автомобіля «Fiat Grande Punto», державний номер НОМЕР_1 , не потребують повторного встановлення і доказування.

Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч.ч.1-3 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правамфізичноїабоюридичної особи, а також шкода, завданамайнуфізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертюфізичної особивнаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 та 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманнямтранспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних,вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право,договір підряду,орендитощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.5 ст.1187 ЦК України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 16.10.2023 по справі № 201/3326/19 цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Аналіз норм ЦК України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Наведений висновок було підтверджено Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 квітня 2021 року в справі № 648/2035/17, від 15 липня 2021 року у справі № 520/4080/16, від 27 жовтня 2021 року у справі № 461/484/18, від 09 лютого 2022 року у справі № 161/7881/20.

Суд установив, що внаслідок ДТП, що мало місце 19.06.2021, автомобіль позивачки з вини ОСОБА_3 зазнав механічних пошкоджень, чим позивачу спричинено матеріальний збиток у розмірі 221262,55 грн.

Пред`являючи позовні вимоги до ТОВ «Торговий дім "Технополь"» позивач обґрунтовує їх тим, що на час ДТП особа, яка її спричинила - ОСОБА_3 , перебував у трудових відносинах із підприємством.

Однак, суд відхиляє таке твердження сторони позивача, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв`язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття. До таких спеціальних умов відносяться:

а) Перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди").

б) Завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків.

Велика Палата Верховного Суду у своїйпостанові від 05 грудня 2018 року (справа № 426/16825/16-ц)на підставі аналізу нормстатей 1187та1172 ЦКдійшла висновку про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

За обставин, які встановив суд, власником автомобіля «Citroen Berlingo», державний номер НОМЕР_2 , є ТОВ «Торговий дім "Технополь"», проте на момент ДТП 19.06.2021 винуватець аварії ОСОБА_3 не перебував у трудових відносинах із вказаним підприємством, оскільки був звільнений 04.06.2021.

Зазначений висновок ґрунтується на сукупності досліджених судом письмових доказів, які з достатньою переконливістю свідчать про припинення трудових відносин між відповідачами 04.06.2021, зокрема наказами про припиненнятрудового договору№ ТД000000008-0000000030, ТД000000009-0000000049, трудовою книжкою серії НОМЕР_8 , а також звітною документацією, яка подавалась ТОВ «Торговий дім"Технополь"»до декількохконтролюючих органівта прийнятіними,про щоміститься відміткана такихдокументах.

Належних і допустимих доказів на спростування достовірності щодо зазначення дати звільнення ОСОБА_3 з ТОВ «Торговий дім "Технополь"», у поданих звітних документах, стороною позивача суду не надано.

Розбіжність щодо номера наказу, яким звільнено ОСОБА_3 , представник ТОВ «Торговий дім "Технополь"» пояснила тим, що ОСОБА_3 перебував на підприємстві на двох посадах, тому під час його звільнення видано не один розпорядчий документ, що не заборонено законом.

Іншою підставою покладання на ТОВ «Торговий дім "Технополь"» цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану позивачу, вона вказує на відсутність законних підстав ОСОБА_4 на керування автомобіля «Citroen Berlingo», державний номер НОМЕР_2 , на момент скоєння ДТП, оскільки договір позички нотаріально не засвічений.

Проте, суд вважає такі доводи сторони позивача помилковими, з огляду на наступне.

Відповідно доч.4 ст.828 ЦК Українидоговір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що договір позички (безкоштовного користування) наземних самохідних транспортних засобів за участю фізичної особи не обов`язково посвідчувати нотаріально. При цьому, на даний час законодавством України чітко не визначено поняття "наземний самохідний транспортний засіб", а розшифровано лише термін "наземні транспортні засоби".

Згідностатті 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IVназемні транспортні засоби - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.

Підпункт "b" статті 1 Європейської угоди, що стосується праці екіпажів транспортних засобів, здійснюючих міжнародні автомобільні перевезення(дата приєднання Україною 07.09.2005) визначає, що під "автомобілем" мається на увазі будь-який самохідний транспортний засіб, що використовується зазвичай для перевезення на дорогах людей або вантажів або для буксирування дорогами транспортних засобів, що використовуються для перевезення людей або вантажів; цей термін не включає сільськогосподарські трактори.

Відповідно дост. 9 Конституції Україничинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Отже, автомобілі належать до наземних самохідних транспортних засобів, а відтак договір позички транспортного засобу № 07-06-21 від 07.06.2021, укладений ТОВ «Торговий дім "Технополь"» з ОСОБА_3 , не потребує обов`язкового нотаріального посвідчення.

Таким чином, відповідач спростував презумпцію своєї вини щодо заподіяння позивачу шкоди внаслідок ДТП, що спричинив ОСОБА_3 19.06.2021 автомобілем «Citroen Berlingo», державний номер НОМЕР_2 , отже позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди до ТОВ «Торговий дім "Технополь"» задоволенню не підлягають.

До відповідача ОСОБА_4 позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди позивач не заявила.

В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди до відповідача ОСОБА_3 , суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідност.23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завданафізичнійабоюридичній особінеправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За встановлених судом обставин мало місце протиправне діяння відповідача, яке мало наслідком пошкодження майна позивача від ДТП, провина заподіювача шкоди встановлена судом та існує причинно-наслідковий зв`язок між діянням винної особи та наслідками, що настали.

Позивач, обґрунтовуючи моральну шкоду, зазначила, що через ДТП вона зазнала емоційних та душевних страждань, хвилювання, що спровокувало нестабільний стан здоров`я, на відновлення якого їй потрібен тривалий час і значні кошти. Розмір отриманої моральної шкоди оцінила в сумі 10000 грн.

Вирішуючи спір в частині відшкодування моральної шкоди, суд зазначає, що позивачу завдано шкоду шляхом пошкодження належного їй матеріального блага, що має високу вартість автомобіля, вартість відновлення якого коштує вище ніж вартість самого автомобіля і це майно пошкоджено виключно з вини відповідача. Відновлення можливості позивача щодо користування власним транспортом потребує деякого часу, впродовж якого позивач позбавлений повноцінно користуватись втраченим майном та реалізовувати свої права щодо цього майна, що у свою чергу негативно змінило звичний для неї уклад життя. Вказане суд відносить до душевних страждань і переживань позивача, спричинених від ДТП з вини відповідача.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої порушення прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей можуть кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди, зокрема у рішенні від 28.05.1985 року у справі «Abdulaziz,Cabales and Balkandali v. United Kingdom», в якому зазначено, що деякі форми моральної шкоди, зокрема емоційні страждання, за своєю природою не завжди можуть бути доведені чимось конкретним.

З урахуванням обставин справи, вимог виваженості та дотримання справедливого балансу між інтересами позивача щодо відшкодування моральної шкоди та реальної можливості її компенсації відповідачем, з огляду на відсутність доказів щодо негативного впливу ДТП на здоров`я позивача і його відновлення, суд вважає, що відшкодування позивачу моральної шкоди у розмірі 2000 грн відповідає критерію справедливості, розумності та виваженості і не призведе до її збагачення.

Належних, допустимих та достовірних доказів на спростування позовних вимог в частині моральної шкоди відповідачем суду не надано, що є його процесуальним обов`язком, згідно ст.ст 12, 81 ЦПК України.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд виходить з положень, закріпленихст.133 ЦПК України, якими до судових витрат віднесені судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи. До останніх, зокрема віднесені витрати на професійну правничу допомогу і витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно дост.141 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави.

До складу судових витрат позивач відносить: 10000 - витрати на правову допомогу, 100 грн - витрати на отримання довідки з банку, 98,21 грн витрати на поштові послуги, а також судовий збір у сумі 2013,51 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Водночас, у частині третій статті 132 ЦПК України наведено вичерпний перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи. Докладніше кожна з категорій цих витрат конкретизована у статті 137, 138, 139, 140 ЦПК України, зокрема:

1. витрати на професійну правничу допомогу (стаття 137 ЦПК України);

2. витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду (стаття 138 ЦПК України);

3. витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз (стаття 139 КАС України);

4. витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, вчиненням інших процесуальних дій, підготовкою справи до розгляду (стаття 140 ЦПК України).

Вжитий у статті 140 ЦПК України термін «інших процесуальних дій» стосується вчинення учасниками справи, або особами, які не є учасником судового процесу, дій, пов`язаних саме з процесом доказування (збір доказів, їх огляд та забезпечення) у справі.

Встановлення законом вичерпного переліку судових витрат означає, що на присудження судом саме цих витрат у разі настання відповідних обставин (задоволення позову, залишення його без розгляду, чи закриття провадження у справі), а не будь-яких інших може розраховувати особа, що звернулася до суду з позовом.

Разом з цим, поштові витрати не відносяться до судових витрат, передбачених зазначеним вище переліком, а тому такі витрати не можуть бути предметом відшкодування за наслідками розгляду судової справи, оскільки ЦПК України не передбачає їх відшкодування.

Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 07 березня 2019 року у справі № 200/10765/18-а, від 10 лютого 2022 у справі № 440/7120/20.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, то відсутні підстави для включення до складу судових витрат позивача 100 грн за отримання нею виписки по банківському рахунку. Крім того, стороною позивача не доведено неможливість отримання відповідного доказу в безкоштовному порядку.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог (1,9 % від ціни позову 101912,55 грн), з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

В частині відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу, заявлених позивачем у розмірі 10000 грн, суд виходить з наступних критеріїв їх розподілу: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Згідно ч.6 ст.137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними частиною четвертою статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою п`ятою статті 141 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини другої статті 141 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в поставної від 07.12.2022 по справі № 873/96/22.

Зважаючи на розмір та характер задоволених позовних вимог, суд вважає, що присудження стягнення з ОСОБА_3 2000 грн відшкодування позивачу витрат на правову допомогу відповідає критеріям дійсності, необхідності, розумності та справедливості.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України.

Керуючись ст.ст.4, 12-14, 77-82, 89, 95, 137, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ТОВ «Торговий дім "Технополь"», ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2000 грн відшкодування витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 402,72 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи.Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 10.11.2023 року.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_11 ;

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТЕХНОПОЛЬ», вул.Мурманська, 12, с.Соколівське, Кропивницького району Кіровоградської області, поштовий індекс 27641, код ЄДРПОУ 41461659,

ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 .

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А.Бойко

/підпис/

Згідно з оригіналом

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А. Бойко

Дата засвідчення копії 10.11.2023.