Ухвала

від 24.11.2023 по справі 484/6453/23

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/6453/23

Провадження № 2/484/1738/23

Ухвала

про відмову в забезпеченні позову

24.11.2023 року м. Первомайськ

Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Максютенко О.А., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кравченко О.С.

про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Первомайське» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди землі

встановив

22.11.2023 року до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла вище зазначена позовна заява

24.11.2023 року ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Разом з позовною заявою представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кравченко О.С. надав до суду заяву про забезпечення позову шляхом:

- заборони будь-яким фізичним та юридичним особам, зокрема і Фермерському господарству «Первомайське», розпоряджатися земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,94 га з кадастровим номером 4825400000:01:000:0225 в межах території Первомайської районної ради Миколаївської області;

- заборони будь-яким фізичним та юридичним особам , зокрема і Фермерському господарству «Первомайське», вчиняти реєстраційні дії, у тому числі будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав та обтяжень на об`єкт нерухомого майна, а саме: земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,94 га з кадастровим номером 4825400000:01:000:0225 в межах території Первомайської районної ради Миколаївської області.

В обґрунтування заяви представник позивача ОСОБА_2 , зазначає, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду та виконання рішення суду у подальшому.

Згідно вимог ч.1ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали додані до заяви, приходить до наступного.

Частинами 1,2 статті 149ЦПКУкраїни встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення судуабо ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 травня 2019 року у справі № 487/7097/18 та від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

На думку суду, позивачем не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а захід забезпечення не є співмірним заявленим позовним вимогам.

Метою вказаного позову є захист прав позивача щодо розпорядження своєю земельною ділянкою, яка перебувала в оренді відповідача, а не захист його прав щодо недопущення збитків, пов`язаних з засіянням відповідачем земельної ділянки та позбавленням права користуватися позивачем земельною ділянкою відразу після набуттям рішення суду законної сили.

Разом з тим, заявником не було вказано обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням заявлених позовних вимог та яким чином невжиття вказаного виду забезпечення позову призведе до невиконання судового рішення щодо скасування державної реєстрації речового права (права оренди на земельну ділянку) у разі задоволення позову.

Отже, наявність самого по собі позову про скасування державної реєстрації речового права (права оренди на земельну ділянку) не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом встановлення заборони розпоряджатися земельною ділянкою, мається на увазі проводити будь-які сільськогосподарські роботи, у тому числі зі збирання врожаю сільськогосподарських культур та вчиняти перешкоди щодо збирання (незібраного врожаю) сільськогосподарських культур.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд ускладі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові 10 лютого 2021 року у справі №709/853/20.

Крім того, пред`явлення позивачем вимоги про скасування державної реєстрації речового права (права оренди на земельну ділянку) є немайновою вимогою.

Можливе рішення суду у цій справі,- яким підтверджується наявність або відсутність певних правовідносин між сторонами, наявність або відсутність юридичних фактів.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» таке рішення може бути підставою для внесення реєстратором до Державного реєстру запису про скасування державної реєстрації права оренди за відповідачем.

Будь-якого іншого виконання, у тому числі примусового, можливе рішення суду не передбачає.

Вимог майнового характеру позивач не заявляв.

На наявність загроз збереження земельної ділянки з боку відповідача позивач теж не посилався.

Позивачем не доведено ризики утруднення виконання можливого рішення суду або неможливості його виконання, без вжиття заходів забезпечення позову.

Так, матеріали заяви не містять належних і допустимих доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить представник позивача, а посилання у заяві лише на потенційну можливість, припущення представника щодо ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

З огляду на викладене, заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кравченко О.С. про забезпечення позову до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд

ухвалив

у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кравченко О.С. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Первомайське» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди землі - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя