Рішення

від 22.11.2023 по справі 490/7183/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/7183/18

н\п 2/490/2641/2021

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2023 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

у складі головуючого судді Шолох Л.М.,

при секретарі судових засідань Постолатій К.О.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міської лікарні № 4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 у серпні 2018 року звернулася до Центрального районного суду м.Миколаєва з позовом, в якому просила: стягнути з Міської лікарні №4, код ЄДРПОУ 01998408, на користь ОСОБА_1 , компенсацію завданої матеріальної шкоди в розмірі 1 634 грн 94 коп.; стягнути з Міської лікарні №4, код ЄДРПОУ 01998408, на користь ОСОБА_1 , компенсацію моральної шкоди в розмірі 50 000 грн 00 коп.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Представником відповідача Міської лікарні № 4 Ткаченко Я.О. 18 березня 2019 року до суду подано відзив на позов, у якій вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2019 року призначено судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи у зв`язку з чим провадження у справі зупинено.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 жовтня 2020 року клопотання позивача задоволено та відновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міської лікарні № 4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2020 року задоволено клопотання про витребування доказів від Управління охорони здоров`я Миколаївської обласної державної адміністрації протокол клініко-експертної комісії управління охорони здоров`я Миколаївської обласної державної адміністрації .

У період з серпня 2018 року по 16 лютого 2021 року справа перебувала в провадженні іншого складу суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 лютого 2021 року визначено головуючого у справі суддю Шолох Л.М.

Ухвалою суду від 10 березня 2021 року справу прийнято до свого провадження суддею Шолох Л.М. та призначено її до судового розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 вересня 2021 року задоволено клопотання позивача та приєднано до матеріалів справи копії доказів. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

У жовтні 2021 року справа повернута до суду та вказано про неможливість проведення експертизи з огляду на те, що не було проведено оплату послуг з її проведення.

Ухвалами Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2023 року поновлено провадження у справі та закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання сторони не зявилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності.

За такого, суд дійшов висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності сторін, які не з`явивилися.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.

Звертаючись до суду із цим позовом ОСОБА_1 вказує на те, що її 10 листопада 2017 року госпіталізовано до отоларингологічного відділенні Міської лікарні № 4 з діагнозом: гострий сфеноїдит зліва; лівобічний мастоїдит (реактивний).

Після огляду лікаря ЛОР їй встановлено діагноз: гострий лівобічний стефаноїд; лівобічний мастоїдит (реактивний). В період перебування її на лікуванні в Міській лікарні № 4 позивачці проведено відеоендоскопію носової порожнини та гирла носової пазухи.

На думку позивачки вказані процедури працівником лікарні проведено непрофесійно, некваліфіковано за відсутності у відповідного працівника необхідних навичок, вмінь та знань, що призвело до отримання нею надзвичайних тілесних страждань, а також мало наслідком заподіяння непоправної шкоди її здоров`ю. Крім того, на думку позивача вказане дослідження у її випадку було зайвим та не призвело до очікуваного результату.

З огляду на викладене позивачка просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 1634 грн 94 коп. та моральну шкоду у розмірі 50000 грн 00 коп.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частина другастатті 12ЦПК України визначає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно ізчастиною третьоюстатті 12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частина перша статті 81 ЦПК України вказує на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За клопотанням позивачки ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2019 року у справі призначено судову-медичну експертизу, витрати за проведення якої покладено на ОСОБА_1 .

У період з листопада 2020 року проведення у справі відновлювалося для збирання доказів, та ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 вересня 2021 року провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Однак, у жовтні 2021 року справа повернута до суду без проведення експертизи у зв`язку із не оплатою вартості її проведення позивачем.

Від представника позивача ОСОБА_2 , повноваження якого підтверджуються наявним у справі ордером, надійшла заява про залишення клопотання позивача про призначення екпертизи без розгляду оскільки позивачка не має коштів на оплату послуг по її проведенню.

Відповідно до частини третьої статті 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач не надала будь-яких доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не надала належних та допустимих доказів обґрунтованості своїх позовних вимог, тобто не виконана обов`язок доказування, передбачений частиною першою статті 81 ЦПК України.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову з огляду на його недоведеність.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 79, 81, 141, 259-265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 доМіської лікарні№ 4про відшкодуванняматеріальної таморальної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Миколаївського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Л.М. Шолох