Рішення

від 15.11.2023 по справі 902/1098/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2023 р.Cправа № 902/1098/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Глобі А.С.

за участю представників

прокурор Ярмощук В.П., службове посвідчення №077237 від 11.04.2023;

позивача Самохвалова К.В., службове посвідчення №0285 від 26.04.2023;

відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050) в інтересах держави в особі

Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, буд. 19, м. Вінниця, 21000)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Невавуд" (вул. Енергетична, буд. 5Е, м. Вінниця, 21022)

про стягнення 1342055,52 грн. збитків

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Невавуд" про стягнення 1 342 055,52 грн збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Ухвалою суду від 22.08.2023 відкрито провадження у справі №902/1098/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18 вересня 2023 року.

На визначену судом дату в судове засідання 18.09.2023 з`явились прокурор та представник позивача.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 02.10.2023 о 11:00 год., для належного повідомлення відповідача.

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд ухвалою від 20.09.2023 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

На визначену судом дату в судове засідання 02.10.2023 з`явились прокурор та представник позивача.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 23.10.2023 о 10:00 год., з метою належного повідомлення відповідача.

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд ухвалою від 03.10.2023 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

На визначену судом дату в судове засідання 23.10.2023 з`явився прокурор.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 15.11.2023 о 12:00 год.

Крім того, оскільки відповідач не одержує ухвали суду за адресою визначеною в ЄДРЮОФОПтаФГ, суд протокольною ухвалою постановив розмістити оголошення на веб-порталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про розгляд зазначеної справи, в якій відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Невавуд".

Враховуючи неявку у судове засідання представників позивача та відповідача, суд ухвалою від 25.10.2023 повідомив останніх про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України та розмістив оголошення на сайті Господарського суду Вінницької області про розгляд зазначеної справи, в якій відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Невавуд".

На визначену судом дату в судове засідання 15.11.2023 з`явились прокурор та представник позивача, відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався.

Щодо повідомлення відповідача суд зазначає наступне.

Ухвали суду, направлені на адресу відповідача зазначену у Витязі з ЄДРЮО ФОП ГФ: вул. Енергетична, буд. 5Е, м. Вінниця, 21022. Конверти з ухвалами повернуті до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Листом Міністерства юстиції України від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1 «Щодо визначення терміну місцезнаходження юридичної особи» повідомлено, що згідно зі статтею 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (далі ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до частини першої вищезазначеної статті Закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року № 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1207/19945, містять поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону місцезнаходження юридичної особи адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями місцезнаходження юридичної особи і не містять визначень щодо фактичної чи юридичної адреси юридичної особи. Законом України від 3 березня 2005 року № 2452 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесені зміни до статті 88 Цивільного кодексу України, частин другої та четвертої статті 57 Господарського кодексу України, які передбачають виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи із переліку відомостей, що мають обов`язково міститися в установчих документах юридичної особи. При цьому частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Вимоги до змісту статуту господарського товариства встановлені статтею 4 Закону України Про господарські товариства, відповідно до положень якої відомості про місцезнаходження товариства мають міститися в установчих документах. Водночас частиною третьою статті 8 Закону встановлено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 27 Закону однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які застосовуються і при державній реєстрації змін до установчих документів, є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.

Ураховуючи вищевикладене, у разі відсутності в установчих документах товариства відомостей про його місцезнаходження державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи (змін до установчих документів) на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

Крім того, для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи в суді, судом було розміщено оголошення на сайті Господарського суду Вінницької області про розгляд зазначеної справи, в якій відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Невавуд".

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

У визначений судом строк відзиву чи будь яких заперечень відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 12.10.2022, в зв`язку з неявкою представників сторін, судом долучено вступну та резолютивну частину рішення до матеріалів справи без проголошення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на наступне.

Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, на підставі наказу від 07.02.2022 № 61-П та посвідчення (направлення) від 07.02.2022, в період з 08.02.2022 по 14.02.2022 проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Невавуд».

За результатами вказаної перевірки складено акт № 065/ВН від 14.02.2022 та зафіксовано ряд порушень природоохоронного законодавства. Зазначений акт відповідає приписам ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та не оскаржений суб`єктом господарювання.

Відповідно до акта № 065/ВН від 14.02.2022 інспекцією встановлено, що ТОВ «Невавуд» експлуатувало устаткування та обладнання, яке, всупереч ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», здійснювало до 03.06.2021 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на промисловому майданчику, що розташований за адресою м. Вінниця, вул. Енергетична, буд. 5Е, стаціонарними джерелами викидів, зокрема це - димова труба твердопаливного котла Feroli lb NT 0.6, аспірація бункера для зберігання щепи та димова труба твердопаливного котла ВЕТА КAZАN 2019 ВНW 09.

У ході вищевказаної планової перевірки Державною екологія інспекцією у Вінницькій області встановлено, що ТОВ «Невавуд» лише 04.06.2021 отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря вищевказаними стаціонарними джерелами, розташованими на промисловому майданчику за адресою м. Вінниця, вул. Енергетична, буд. 5Е, а саме № UА 05020030010063857-9 від 04.06.2021.

Відповідно до додатків до вищевказаного дозволу джерелами викидів на промисловому майданчику ТОВ «Невавуд» за адресою м. Вінниця, вул. Енергетична, буд. 5Е є джерело викидів № 2 димова труба твердопаливного котла Feroli lb NT 0.6, джерело викидів № 3 аспірація бункера для зберігання щепи та джерело викидів № 6 - димова труба твердопаливного котла ВЕТА КAZАN 2019 ВНW 09.

Як вбачається з документів щодо обґрунтування ТОВ «Невавуд» викидів для отримання вищевказаного дозволу, джерела викидів: твердопаливний котел Feroli lb NT 0.6 введено в експлуатацію у 2005 році, твердопаливний котел ВЕТА КAZАN 2019 ВНW 09 введено в експлуатацію у 2019 році, час роботи котлів становить 8760 год в рік кожен, аспірація бункера для зберігання щепи (2 багатопильних станки) введена в експлуатацію у 2019 році, час роботи станків становить 2008 год в рік кожен.

Згідно з інформацією ТОВ «Невавуд» від 23.05.2022 №23, інспекцією встановлено час роботи джерел викидів на промисловому майданчику за адресою м. Вінниця, вул. Енергетична, буд. 5Е за період з 15.05.2020 по 03.06.2021, а саме: джерела викидів № 2 димова труба твердопаливного котла Feroli lb NT 0.6 у кількості 8 годин, джерела викидів № 3 - аспірація бункера для зберігання щепи у кількості 8 годин та джерела викидів № 6 - димова труба твердопаливного котла ВЕТА КAZАN 2019 ВНW 09 у кількості 2728 годин.

За результатами перевірки та опрацювання наданих товариством в ході її проведення документів Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 28.04.2020 № 277, зареєстрованої Міністерством юстиції України від 07.05.2020 № 414/34697, здійснено розрахунки розмірів збитків, завданих внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного на те дозволу в період з 15.05.2020 по 03.06.2021, які становлять в загальному 1 342 055,52 грн.

З метою добровільного відшкодування відповідачем вказаної суми збитків, Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області 21.07.2022 на адресу ТОВ «Невавуд» надіслано претензію № 2143/5/22 про відшкодування заподіяної державі шкоди внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без відповідного дозволу в розмірі 1342055,52 гривні разом із детальними розрахунками збитків.

На момент пред`явлення позову розмір визначених, Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області, збитків відповідач добровільно не відшкодував, оскарження дій (бездіяльності) тих чи інших осіб (органів), пов`язаних з виявленням факту викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу відповідачем не здійснювалося.

Щодо звернення прокурора в інтересах Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, суд зазначає наступне.

Чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, однак Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області, за наявності даних про невідшкодування ТОВ «Невавуд» шкоди відповідних заходів не вжито, що свідчить про нездійснення вказаним органом захисту інтересів держави у встановленому законом порядку.

Вищевказані обставини щодо порушення інтересів держави в бюджетній сфері, невжиття заходів до стягнення завданої ТОВ «Невавуд» шкоди призводять до недотримання бюджетом коштів та є, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області в суді.

Відповідно до вимог ч. 4 п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», на адресу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, як позивача, обласною прокуратурою 30.06.2023 направлено повідомлення про звернення обласної прокуратури до суду з даним позовом.

Тому враховуючи бездіяльність Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, Вінницькою обласною прокуратурою на усунення порушень вжито представницькі заходи шляхом пред`явлення даного позову до суду.

Як зазначалось вище відповідач правом подачі до суду відзиву чи будь яких заперечень не скористався, твердження прокурора викладені у позовній заяві не спростував.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Згідно статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до Закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок (стаття 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").

Згідно з статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, між іншим, мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтями 16, 202, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органам на місцях.

Відповідно до частини 3 статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в порядку спеціального використання природних ресурсів, до яких належить атмосферне повітря, громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності.

Частиною 1 статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Згідно частиною 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно з частини 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами (стаття 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").

Згідно статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана із впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, відповідно до статті 11 Закону "Про охорону атмосферного повітря", можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров`я.

За нормами статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади віднесено до переліку видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря. Особи, винні, зокрема у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.

Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом (статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").

Частина 1 статті 149 Господарського кодексу України передбачає, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Статтею 153 Господарського кодексу України встановлений обов`язок суб`єктів господарювання при здійсненні господарської діяльності здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальними правилами відшкодування шкоди, визначеними у статті 1192 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди майну, може відшкодувати її способом відшкодування в натурі або відшкодуванням завданих збитків.

За статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Перелік способів захисту прав та інтересів, зазначений у вказаних нормах, не є вичерпним; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області звернувся до суду з позовною вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 № 312 Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідної області, міст Києва та Севастополя, за винятком території та об`єктів, віднесених до зони діяльності морських екологічних інспекцій (Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція, Державна Азовська морська екологічна інспекція та Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря).

Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території.

В свою чергу, Державна екологічна інспекція у Вінницькій області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області у період з 08.02.2022 по 14.02.2022 було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Невавуд», за результатами якої було складено Акт №065/ВН від 14.02.2022 дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Невавуд» експлуатувало устаткування та обладнання, яке, всупереч ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», здійснювало до 03.06.2021 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на промисловому майданчику, що розташований за адресою м. Вінниця, вул. Енергетична, буд. 5Е, стаціонарними джерелами викидів, зокрема це - димова труба твердопаливного котла Feroli lb NT 0.6, аспірація бункера для зберігання щепи та димова труба твердопаливного котла ВЕТА КAZАN 2019 ВНW 09.

У ході вищевказаної планової перевірки Державною екологія інспекцією у Вінницькій області встановлено, що ТОВ «Невавуд» лише 04.06.2021 отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря вищевказаними стаціонарними джерелами, розташованими на промисловому майданчику за адресою м. Вінниця, вул. Енергетична, буд. 5Е, а саме № UА 05020030010063857-9 від 04.06.2021.

Разом з тим, у процесі господарської діяльності, при здійсненні виробничої діяльності ТОВ «Невавуд» в період з 15.05.2020 року по 03.06.2021 р. (включно) здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу.

На підставі матеріалів перевірки проведено розрахунок розміру збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу за період з 15.05.2020 року по 03.06.2021 року включно. Згідно даного розрахунку відповідачем було нанесено державі збитків в загальному розмірі 1 342 055,52 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача для сплатити збитків у добровільному порядку була направлена Претензія № 2143/5/22 від 21.07.2022 року з розрахунком розміру завданих збитків.

Відповідачем не відшкодував в добровільному порядку суму збитків.

Як свідчать матеріали справи, відповідач в період з 15.05.2020 року по 03.06.2021 р. (включно) здійснював викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря без отримання відповідного дозволу.

Як зазначалось вище шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно з частиною 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел, несуть відповідальність згідно з законом.

Глава 82 Цивільного кодексу України присвячена деліктним зобов`язанням, тобто зобов`язанням з відшкодування шкоди.

Разом з цим, загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Слід зауважити, що стаття 1166 ЦК України, встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої "деліктної шкоди". Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).

Відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного з елементів складу правопорушення цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, товариство повинно довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Отже, в даному випадку, зважаючи на заявлені позовні вимоги, мова йде про шкоду/збитки, яку завдано саме у зв`язку з недотриманням вимог закону (природоохоронного законодавства) і відповідно в силу прямої вказівки закону настає відповідальність у вигляді шкоди.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.11.2019 по справі № 914/2436/18.

Стосовно розміру шкоди, яка розрахована позивачем до стягнення з відповідача, суд зазначає наступне.

Як визначено статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачає, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Розрахунок збитку, якій заподіяно державі в результаті наднормативних викидів, позивачем проведено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря затверджена Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №277 від 28.04.2020 року.

Відповідно до п. 1.2. Методики, Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснених юридичними особами незалежно від форми власності та господарювання, фізичними особами - підприємцями, а також юридичними особами - нерезидентами (далі - суб`єкти господарювання).

Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного нагляду (контролю) за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в частині охорони атмосферного повітря (п. 1.4 Методики).

Наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються: викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені гранично допустимі викиди, встановлені дозволом; викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства; викиди, що здійснюються з перевищенням технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд у місці їх виходу з устаткування, встановлені у дозволі; викиди, які здійснюються у разі невиконання в установлені в дозволі терміни запланованих заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин; аварійні викиди (п. 2.1. Методики).

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами (п.2.2 Методики).

Розділом 4 Методики регламентовано розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Таким чином, Інспекція уповноважена здійснювати розрахунки розміру збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі документальної перевірки суб`єкта господарювання розрахунковим методом.

Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Отже, стягнення збитків за наднормативні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, майнової шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та шкодою і вини особи, яка завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У даному випадку відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідних дозволів спеціально уповноваженого на те органу виконавчої влади на такі викиди і тим самим порушував Закон України "Про охорону атмосферного повітря", тобто діяв протиправно і шкідливо.

Факт викиду відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на такі викиди належним чином встановлений проведеною позивачем перевіркою, підтверджується матеріалами справи.

Відповідач не довів відсутності своєї вини у заподіянні шкоди викидами забруднюючих речовин в атмосферу.

Отже неправомірність поведінки відповідача, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача і заподіяною шкодою та вина відповідача у заподіянні шкоди є доведеними.

Крім того, не оскарження дій (бездіяльності) тих чи інших осіб (органів), пов`язаних з виявленням факту викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу відповідачем не здійснювалося.

Судом враховується, що кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду в повному обсязі (статті 66 Конституції України).

Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Тобто, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б спростовували заявлені прокуратурою позовні вимоги, як і не надано доказів сплати заявленої до стягнення шкоди.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10-15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Невавуд" (вул. Енергетична, буд. 5Е, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 39798120) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (ГУК у Він.обл./місто Вінниця/24062100; код ЄДРПОУ 37979858; банк Казначейство України (ел. адм. подат.); UA978999980333159331000002856) збитки, завдані порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря в сумі 1 342 055,52 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Невавуд" (вул. Енергетична, буд. 5Е, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 39798120) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 02909909) 20 130,84 грн. - витрат зі сплати судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом та на відомі суду адреси електронної пошти: прокурора - sekretariat@vin.gp.gov.ua , позивача - vin@dei.gov.ua .

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 24 листопада 2023 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи; 2 - відповідачу (вул. Енергетична, буд. 5Е, м. Вінниця, 21022)