Рішення

від 14.11.2023 по справі 903/939/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 листопада 2023 року Справа № 903/939/23

Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АМ Інтегратор Груп

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Ель Рой

про стягнення 150000,00 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: н/з;

від відповідача: н/з.

У зв`язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: 04.09.2023 року до господарського суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю АМ Інтегратор Груп до Товариства з обмеженою відповідальністю Ель Рой про стягнення 150000,00 грн безпідставно набутих грошових коштів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що 17.02.2022 позивач на підставі рахунку № СФ-0000001 від 01.02.2022 перерахував відповідачу кошти в сумі 150000,00 грн, однак оскільки останній за договором на виконання робіт (підряду) № 01.02-Е від 01.02.2022 монтажні роботи не виконував, тому покликаючись на норми ст. 1212 Цивільного кодексу України, у зв`язку з відмовою від договору підряду, просить стягнути дані кошти з відповідача.

Ухвалою суду від 08.09.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.10.2023, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, заперечення на відповідь позивача, позивачу відповідь на відзив.

Ухвалу суду від 08.09.2023 надіслано судом на адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідає відомостям із ЄДРПОУ: вул. Чернишевського,5, м.Луцьк, Волинська область, 43001.

03.10.2023 поштовий конверт за ідентифікатором № 0600225365234 повернувся до суду із довідкою відділення поштового зв`язку ф.20 адресат відсутній за вказаною адресою.

03.02.2023 позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання про проведення судового засідання без участі його представника, вказав, що відзиву на позовну заяву не отримував. Дане клопотання долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 03.10.2023 поставлено повідомити учасників справи про те, що підготовче засідання відбудеться 25.10.2023; з метою повідомлення відповідача про час та місце судового засідання на сайті Господарського суду Волинської області здійснити офіційне оприлюднення повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю Ель Рой, що підготовче судове засідання по справі № 903/939/23 відбудеться 25.10.2023 о 12.00 в приміщенні Господарського суду Волинської області за адресою: пр-т Волі,54а, м. Луцьк, в залі судових засідань № 209.

Ухвалу суду від 03.10.2023 надіслано судом на адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідає відомостям із ЄДРПОУ: вул. Чернишевського,5, м.Луцьк, Волинська область, 43001.

11.10.2023 поштовий конверт за ідентифікатором № 0600227071815 повернувся до суду із довідкою відділення поштового зв`язку ф.20 за закінченням терміну зберігання.

В судовому засіданні 25.10.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив закрити підготовче провадження та призначення справи до розгляду по суті, також заявив усне клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні 25.10.2023 беручи до уваги строки розгляду справи, суд ухвалив на місці продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів до 08.12.2023, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 14.11.2023.

Ухвалою суду від 25.10.2023 постановлено повідомити сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 14.11.2023 о 14:30 год.; з метою повідомлення відповідача про час та місце судового засідання на сайті Господарського суду Волинської області здійснено офіційне оприлюднення повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю Ель Рой, що розгляд справи № 903/939/23 по суті відбудеться 14.11.2023 о 14.30 в приміщенні Господарського суду Волинської області за адресою: пр-т Волі,54а, м. Луцьк, в залі судових засідань № 209.

Ухвалу суду від 25.10.2023 надіслано судом на адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідає відомостям із ЄДРПОУ: вул. Чернишевського,5, м.Луцьк, Волинська область, 43001.

02.11.2023 поштовий конверт за ідентифікатором № 0600230364181 повернувся до суду із довідкою відділення поштового зв`язку ф.20 адресат відсутній за вказаною адресою.

14.11.2023 позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву про розгляд справи без участі його представника, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Дана заява долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення - є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене суд розглядає справу за відсутності відзиву відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Застосовуючи згідно з ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України(далі -ГПК України), ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989р.).

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012р. (п.29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить до висновків про відсутність підстав до відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

встановив:

01.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю АМ Інтегратор Груп (замовник) до Товариством з обмеженою відповідальністю Ель Рой (підрядник) укладено договір на виконання робіт (підряду) № 01.02-Е за умовами якого замовник доручає, а підрядник забезпечує, відповідно до проектної документації і умов цього договору, виконання визначеного сторонами обсягу монтажних робіт на об`єкті кінцевого замовника АТ «Укртранснафта»: «Улаштування охоронних систем відеоспостереження та периметральної сигналізації з їх диспетчеризацією на НПС «Августівка» Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області, комплекс будівель та споруд № 9 (Коригування)» (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), а замовник зобов`язується прийняти й оплатити належним чином виконані роботи (далі договір) (а.с.6-14).

Пунктом 2.4.1 договору визначено, що замовник сплачує підряднику попередню оплату у розмірі 30% договірної ціни, що становить 428523,71 грн, у т.ч. ПДВ 71420,62 грн, протягом 05 банківських днів з моменту отримання належним чином оформленого рахунку на оплату від підрядника.

Відповідно до п. 3.2 договору датою початку виконання підрядником робіт вважається дата, наступна за датою здійснення замовником попередньої оплати відповідно до п. 2.4.1 договору.

01.02.2022 відповідачем було надано рахунок-фактуру № СФ-0000001 на суму 428523,71 грн на підставі якого позивач 17.02.2022 перерахував відповідачу 150000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1421 від 17.02.2022 (а.с.57-58).

Як стверджує позивач у результаті усних перемовин з відповідачем останній повідомив, що після введення воєнного стану 24 лютого 2022 року, внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, підприємство не мало змоги виконувати монтажні роботи за договором у зв`язку із відсутністю трудових ресурсів (робочої сили) внаслідок чого позивач так і не здійснив повну попередню оплату за договором відповідно до п.2.4.1. у сумі 428523,71 грн, а відповідач погодився повернути позивачу грошові кошти у сумі 150000,00 грн, однак станом на 28.08.2023 так і не виконав усні домовленості щодо повернення грошових коштів у сумі 150000,00 грн.

З метою досудового вирішення спору позивачем на адресу місцезнаходження відповідача було направлено вимогу №230 від 15.05.2023, в якій позивач повідомив відповідача про відмову від договору на підставі ч.4 ст. 849 ЦК України, оскільки виконав монтажні роботи власними силами та вимагав повернути безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 150000,00 грн, однак, дана вимога відповідачем не була отримана, а грошові кошти в сумі 150000,00 грн не повернуті позивачу, у зв`язку чим, останній звернувся до суду з вимогою про стягнення даної суми в судовому порядку.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Факт перерахування позивачем відповідачу коштів на загальну суму 150000,00 грн підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 1421 від 17.02.2022.

Судом встановлено, що кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані останнім від позивача як попередню оплату за роботи згідно рахунку по договору.

Стаття 875 ЦК України встановлює, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно- кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно з ч.8 п.28 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою КМУ від 1 серпня 2005 р. № 668 замовник має право відмовитися від договору підряду в будь-який час до закінчення виконання робіт (будівництва об`єкта), оплативши підряднику виконану частину робіт з відшкодуванням збитків, завданих такою відмовою.

Відповідно до приписів ч.3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно п.15.2.1 договору у випадку невиконання або неналежного виконання підрядником зобов`язань за цим договором (будь-які дії, бездіяльність чи рішення підрядника, що дають підставу замовнику вважати його зобов`язання за цим договором невиконаним чи виконаним належним чином), замовник має право відмовитись від договору в односторонньому порядку шляхом направлення підряднику повідомлення про таку відмову.)

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Копією вимоги від 15.05.2023 №230, котра була направлена на адресу відповідача 15.05.2023 (а.с.72,73) стверджується, що позивач відмовився від договору та просив повернути сплачені кошти в сумі 150000 грн.

Дана вимога вважається врученою 15.05.2023 та не оплаченою у строк з 16.05.2023 по 22.05.2023 (16.05.2023+7 днів встановлених у ст. 530 ЦК України на погашення заборгованості), з огляду на таке.

Матеріалами справи, а саме описом вкладення у цінний лист та накладними Укрпошти підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю АМ Інтегратор Груп вимогу з додатками надсилало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Ель Рой (вул. Чернишевського,5, м.Луцьк, Волинська область, 43001).

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю Ель Рой є вул. Чернишевського,5, м.Луцьк, Волинська область, 43001.

Місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців")

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Згідно із ч.ч. 1, 2, 4 ст. 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

За наведеного, суд зауважує, що вимога надсилалась на достовірну адресу відповідача, а тому не отримання ними кореспонденції, яку було надіслано за належною адресою, є обставиною, яка зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу, відповідно, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі.

До подібного висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 24.04.2018 у справі №914/866/17.

Частиною 3 ст.651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином договір є розірваним в односторонньому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Аналогічна позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.02.2019 у справі №910/21154/17.

Враховуючи, що відповідач не приступив до виконання своїх зобов`язань за договором, в результаті чого позивач змушений був власними силами виконати монтажні роботи на об`єкті кінцевого замовника (АТ «Укртранснафта»), кінцевий замовник прийняв від позивача виконані роботи, про що свідчать підписані акти здачі-приймання виконаних будівельних робіт (Акт здачі-приймання виконаних робіт №03-4641-1, №03-4641-2, №03-4641-5, №03- 4641-6, №03-4641-7, №03-4641-8, №03-4641-10) та в результаті відмову позивача від договору(розірвання договору), суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 150000,00 грн є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню і з відповідача слід стягнути 150000,00 грн безпідставно набутих коштів.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ель Рой (вул. Чернишевського,5, м.Луцьк, Волинська область, 43001, код ЄДРПОУ 40207322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АМ Інтегратор Груп (вул.Братська,6, м.Київ, 04070, код ЄДРПОУ 39469334) 150000,00 грн (сто п`ятдесят тисяч 00 коп.) безпідставно набутих грошових коштів, а також 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

24.11.2023.

СуддяА. С. Вороняк