Ухвала

від 24.11.2023 по справі 903/1186/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

24 листопада 2023 року Справа № 903/1186/23 Господарський суд Волинської області у складі судді Шума М. С., розглянувши заяву про забезпечення позову, що подається одночасно із матеріалами позовної заяви

по справі № 903/1186/23

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», м.Кременчук, Полтавська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Партнер Л.Т.Д.», м.Луцьк

про стягнення 93 398 грн. 80 коп.

встановив: Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» в позовній заяві від 22.11.2023 (вх.№01-52/1362/23) просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Партнер Л.Т.Д.» 93 398 грн. 80 коп. основної суми боргу за отриманий, проте не оплачений товар згідно з договором поставки від 02.09.2019 №1000/3/2118.

Ухвалою суду від 24.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено дійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Одночасно з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Партнер Л.Т.Д.» (код ЄДРПОУ 39683572) в межах ціни позову у розмірі 93 398 грн. 80 коп.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає таке:

У відповідності до інформації, що міститься на сайті https://opendatabot.ua/c/39683572 щодо ТОВ «БІЗНЕС-ПАРТНЕР Л.Т.Д» (код ЄДРПОУ 39683572) статутний капітал останнього складає лише 1 000,00 грн.; кількість працівників 2 особи; активи станом на 2022 604 600,00 грн., зобов`язання - 1 755 900 грн.

01.02.2023 ПАТ «Укртатнафта» направляло ТОВ «БІЗНЕС-ПАРТНЕР Л.Т.Д» претензію з вимогою перерахувати суму заборгованості 93 398, 80 грн.

Листом №2 від 02.03.2023 ТОВ «БІЗНЕС-ПАРТНЕР Л.Т.Д» відмовило у розгляді претензії начебто з огляду на не підтвердження повноважень адвоката, незважаючи на надання копії довіреності разом із претензією.

Крім того, з ухвали Львівського апеляційного суду від 08.05.2023 у справі №463/658/23 ПАТ «Укртатнафта» дізналося, що Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки у Львівській області здійснюється досудове у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023140000000012 від 24.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

В ухвалі суду зазначається, що попередніми посадовими особами ПАТ «Укртатнафта» у змові з окремими акціонерами товариства впродовж 2022 року системно виводились кошти підприємства та нарощувалась безнадійна дебіторська заборгованість шляхом укладання непрозорих договорів на поставку продукції та надання послуг з комерційними структурами, серед яких, зокрема, ТОВ «БІЗНЕСПАРТНЕР Л.Т.Д».

Таким чином, позивач переконує, що наявні об`єктивні підстави вважати, що ТОВ «БІЗНЕСПАРТНЕР Л.Т.Д» взагалі може не виконати наявні перед заявником грошові зобов`язання, про що свідчить, зокрема, його свідоме протиправне ігнорування виконання зобов`язань. Наявне навмисне ухилення відповідача від погашення простроченої заборгованості, та подальше зволікання з забезпеченням дієвого захисту майнових інтересів заявника призведе до утворення безнадійної заборгованості, створює передумови неможливості виконання ПАТ «Укртатнафта» власних грошових зобов`язань перед контрагентами.

Враховуючи викладені факти щодо недостатності фінансових ресурсів у ТОВ «БІЗНЕС-ПАРТНЕР Л.Т.Д», ПАТ «Укртатнафта» вважає що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Окрім того позивач зазначає, що 06.11.2022 на виконання рішення засідання Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України у зв`язку із військовою необхідністю, відбулося примусове відчуження у власність Держави акцій стратегічно важливих підприємств, серед яких є ПАТ «Укртатнафта». Вилучені акції набули статусу військового майна, а їх управління було передано Міністерству оборони України. Відповідне повідомлення було розміщено на офіційному сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та доступне у відкритому доступі в мережі Інтернет.

Головною причиною вилучення корпоративних прав ПАТ «Укртатнафта» на період дії воєнного стану стала потреба Міністерства оборони України у бензинах, дизельному та авіаційному пальному, єдиним виробником яких є ПАТ «Укртатнафта».

Основним видом діяльності ПАТ «Укртатнафта» є переробка нафти, що відповідно до Порядку віднесення об`єктів до об`єктів критичної інфраструктури (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109), є підставою для віднесення такої діяльності до сектору критичної інфраструктури. Відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 07.09.2022 №1-ДСК «Про затвердження Переліку об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури» ПАТ «Укртатнафта» віднесено до об`єктів критичної інфраструктури.

02.04.2022 російською федерацією був здійснений перший масований ракетний обстріл технологічних об`єктів ПАТ «Укртатнафта», в результаті чого робота підприємства була зупинена в аварійному режимі. Того ж дня за фактом обстрілу Службою безпеки України було порушено кримінальне провадження (зареєстровано в ЄРДР за №22022170000000043).

25.04.2022, 12.05.2022, 18.06.2022, 16.02.2023, 01.03.2023, 02.03.2023, 20.09.2023 по об`єктам Кременчуцького НПЗ ПАТ «Укртатнафта» були нанесені повторні масовані ракетні обстріли, в результаті яких виробництво нафтопродуктів стало неможливим без проведення капітальних та тривалих відновлювальних робіт, які проводяться до теперішнього часу. За фактами вказаних обстрілів Службою безпеки України також були порушені та розслідуються кримінальні провадження за частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України

Позивач також зазначає, що в період воєнного стану ПАТ «Укртатнафта» є єдиним нафтопереробним заводом України, який переробляє нафтову сировину, яка, в свою чергу добувається ПАТ «Укрнафта». Зупинення діяльності заводу мало б також наслідком зупинення видобування нафти ПАТ «Укрнафта», оскільки в умовах воєнного стану не має можливості експортувати сировину за кордон.

На даний час перед ПАТ «Укртатнафта» стоїть питання критичної важливості щодо винайдення грошових коштів для проведення ремонтних робот та відновлення роботи підприємства, для чого позивач вважає за необхідне вжити усіх, передбачених законодавством заходів, з метою досягнення більш вірогідного шансу стягнути заборгованість з боржників підприємства.

Враховуючи викладене, ПАТ «Укртатнафта» вважає, що накладення арешту на майно та кошти ТОВ «БІЗНЕС-ПАРТНЕР Л.Т.Д» є співмірним та обґрунтованим заходом забезпечення позову, що завадить останньому вивести кошти та майно з підприємства в процесі розгляду судової справи.

В обґрунтування заяви позивач також посилається на правові висновки Верховного Суду у складі об`єднаної палати КГС у постанові від 17.06.2023 №908/2382/21.

Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, господарський суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке:

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal у. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

У пункті 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

По суті, забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду зазначеним вище.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова КГС у складі ВС від 08.10.2018 у справі №913/257/18).

Отже, в першу чергу, суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Згідно з приписами ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Після системного аналізу вказаних позивачем обставин та доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої загрози істотного ускладнення виконання рішення суду, ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся, у разі задоволення позовних вимог у даній справі.

В той же час, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Дійсно, як зазначає позивач, за даними ЄДРПОУ статутний капітал ТОВ «БІЗНЕС-ПАРТНЕР Л.Т.Д» складає лише 1 000,00 грн, що свідчить про наявність сумнівів щодо можливості виконання рішення суду, зокрема добровільно.

Окрім того, до заяви про забезпечення позову позивачем додана копія ухвали Львівського апеляційного суду від 08.05.2023 у справі № 463/658/23. Зі змісту цієї ухвали вбачається, що Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України. В даному кримінальному провадженні розслідується факт системного виведення коштів з підприємства та нарощування безнадійної дебіторської заборгованості колишніми посадовими особами ПАТ "Укртатнафта" у змові з окремими акціонерами товариства шляхом укладення непрозорих договорів на поставку продукції та надання послуг, в тому числі з відповідачем.

Наведене вище в сукупності свідчить про обґрунтованість тверджень позивача щодо підстав для висновку, що ТОВ «БІЗНЕС-ПАРТНЕР Л.Т.Д» в будь-який момент може вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду у даній справі, у тому числі, відчужити майно та розпорядитись грошовими коштами, що призведе до ускладнення або неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Разом з цим, наявність заборгованості впливає на господарську діяльність позивача та у випадку її безнадійності може створити передумови невиконання ПАТ «Укртатнафта» своїх зобов`язань. При цьому, основним видом діяльності позивача є переробка нафти, що відноситься до переліку об`єктів критичної інфраструктури згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2022 № 1109.

Окрім того, 05.11.2022 за рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача під головуванням Президента України, у зв`язку з військовою необхідністю, відповідно до Закону України від 17 травня 2012 року № 4765 "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" активи стратегічно важливих підприємств, з-поміж яких і ПАТ «Укртатнафта», були відчужені у власність держави. Вказане необхідно, у тому числі, для забезпечення нагальних потреб сектору оборони.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Запропоновані позивачем заходи забезпечення позову співвідносяться з предметом позову.

Так, виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт рухомого і нерухомого майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

Вказаного висновку дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21.09.2023 у справі № 922/1856/23.

Частина 4 ст.137 ГПК передбачає, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу / іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

У вказаному питанні суд враховує, що арешт на кошти і майно відповідача позивач просить накласти лише в межах суми, що є предметом стягнення, а не всіх коштів і майна, які є у відповідача, а тому таке обмеження не призведе до зупинення господарської діяльності підприємства відповідача. У будь-якому разі, предметом позову є стягнення лише основного боргу в розмірі вартості майна, що, за твердженням позивача, було поставлено, а отже - набуто у власність відповідачем.

Суд також бере до увагу, що поставка товару відбувалася ще у 2019 року, а також намагання позивача отримати кошти в досудовому порядку шляхом надіслання претензії відповідачу, яка останнім залишена без реагування по суті наявності/відсутності заборгованості.

На підставі викладеного, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову у визначений ним спосіб.

При постановлені відповідної ухвали, суд також бере до уваги висновки Верховного Суду у складі об`єднаної палати КГС у постанові від 17.06.2023 №908/2382/21.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

У Х В А Л И В:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (ідентифікаційний код 00152307) від 22.11.2023 про забезпечення позову у справі №903/1186/23 задовольнити.

2. Накласти арешт на майно та грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих в будь-яких банківських або інших фінансово - кредитних установах та належать Товариству з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС-ПАРТНЕР Л.Т.Д. (вул. Електроапаратна, буд. 3, м.Луцьк, Волинська область, 43020, ЄДРПОУ 39683572) в межах суми позову 93 398 грн. 80 коп.

Стягувачем є: Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (вул. Світшотівська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ЄДРПОУ 00152307).

Боржником є: Товариство з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС-ПАРТНЕР Л.Т.Д. (вул. Електроапаратна, буд. 3, м.Луцьк, Волинська область, 43020, ЄДРПОУ 39683572)

Ухвала суду набирає законної сили з 24.11.2023.

Ухвала суду дійсна для пред`явлення до виконання до 25.11.2026.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя М. С. Шум