Рішення

від 15.11.2023 по справі 908/106/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/25/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2023 Справа № 908/106/23

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Концур Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/106/23

за позовом: Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури (вул. Залізнична, буд. 17, м. Запоріжжя, 69061, адреса для листування: вул. Героїв 37-го батальйону, буд. 53, м. Запоріжжя, 69089) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах:

позивач 1: Запорізька районна рада Запорізької області, ідентифікаційний код юридичної особи 20487228 (вул. Розенталь, буд. 3-А, м. Запоріжжя, 69089)

позивач 2: Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, ідентифікаційний код юридичної особи 02140870 (вул. Бочарова, буд. 12, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002)

позивач 3: Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, ідентифікаційний код юридичної особи 20488417 (вул. Центральна, буд. 192, смт. Кушугум, Запорізька область, 70450; фактична адреса: вул. Істоміна, буд. 8, м. Запоріжжя, 69089)

позивач 4: Вільнянська міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи 25486771 (вул. Бочарова, буд. 4, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002)

позивач 5: Виконавчий комітет Вільнянської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 04526963 (вул. Бочарова, буд. 4, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002)

позивач 6: Комунальне некомерційне підприємство Вільнянська багатопрофільна лікарня Вільнянської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 01992914 (пров. Гнаровської, буд. 6, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв, ідентифікаційний код юридичної особи 36860996 (вул. Небесної Сотні, буд. 31/1, м. Черкаси, 18002)

про стягнення коштів у сумі 155 936 грн 99 коп.

за участю уповноважених представників сторін:

прокурор: Стешенко В.Є., посвідчення № 075793 від 01.03.2023;

від позивача 1: не з`явився;

від позивача 2: не з`явився;

від позивача 3: не з`явився;

від позивача 4: не з`явився;

від позивача 5: не з`явився;

від позивача 6: не з`явився;

від відповідача: Джирма А.В., адвокат, свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю ЧК № 000826 від 01.12.17, ордер СА № 1063539 від 18.10.23

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області 09.01.2023 надійшла позовна заява Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: позивачів (Запорізька районна рада Запорізької області, Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, Вільнянська міська рада, Виконавчий комітет Вільнянської міської ради, Комунальне некомерційне підприємство Вільнянська багатопрофільна лікарня Вільнянської міської ради) про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв, ідентифікаційний код юридичної особи 36860996 (вул. Небесної Сотні, буд. 31/1, м. Черкаси, 18002) коштів у сумі 155 936 грн 99 коп.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023 справу № 908/106/23 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.01.2023 у справі №908/106/23 (суддя - Науменко А.О., м. Запоріжжя) матеріали позовної заяви Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: позивачів (Запорізька районна рада Запорізької області, Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, Вільнянська міська рада, Виконавчий комітет Вільнянської міської ради, Комунальне некомерційне підприємство"Вільнянська багатопрофільна лікарня" Вільнянської міської ради) про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв", ідентифікаційний код юридичної особи 36860996 (вул. Небесної Сотні, буд. 31/1, м. Черкаси, 18002) коштів у сумі 155936 грн. 99 коп. передано на розгляд Господарського суду Черкаської області.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 908/106/23 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.01.2023р. у справі №908/106/23 скасовано. Матеріали позовної заяви Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури, пред`явленої в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Запорізької районної ради Запорізької області, Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Вільнянської міської ради, Виконавчого комітету Вільнянської міської ради, Комунального некомерційного підприємства "Вільнянська багатопрофільна лікарня" Вільнянської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв" (ідентифікаційний код юридичної особи 36860996, вул. Небесної Сотні, буд. 31/1, м. Черкаси, 18002) коштів у сумі 155936 грн. 99 коп. направлено для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.04.2023 суд призначив підготовче судове засідання по справі 908/106/23 на 01.05.2023 о 10 год. 00 хв.

12.04.2023 на адресу суду надійшла заява від позивача 1 про розгляд справи без участі представника. Судом прийнято до розгляду і задоволено заяву про розгляд справи без участі представника позивача 1.

20.04.2023 до суду надійшов відзив від відповідача. 27.04.2023 надійшла відповідь на відзив від прокурора. Судом прийняті документи до розгляду.

Враховуючи вищезазначене, судом відкладено підготовче засідання на 17.05.2023 о 12 год. 20 хв.

Від позивача 6 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

15.05.2023 від відповідача на адресу суду найшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з відпусткою.

Прокурор та представник позивача 3 заперечував проти відкладення підготовчого засідання.

Враховуючи вищевикладене, за наслідками судового засідання, строк підготовчого провадження було продовжено на 30 днів згідно з ч. 3 ст. 177 ГПК України та відкладено підготовче засідання на 12.06.2023 о 10 год. 40 хв.

12.06.2023 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 908/106/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 905/1907/23, оскільки правовідносини учасників цих справ є подібними. Також в цьому клопотанні містилось прохання про проведення судового засідання 12.06.2023 без участі представника відповідача.

За наслідками судового засідання, судом відкладено підготовче засідання на 26.06.2023 об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 26.06.2023 суд оголосив клопотання про зупинення провадження у справі.

Прокурор проти зупинення провадження у справі не заперечив.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою від 21.12.22 у cправі № 905/1907/21 за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради, Комунального закладу "Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС" про стягнення 365 870,72 грн. Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справу № 905/1907/21 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Колегія суддів вказала, що для досягнення єдності практики необхідне уточнення висновку, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 шляхом зазначення того, що прокурор може звертатись до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та некомерційного комунального підприємства з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного комунальним підприємством та про стягнення коштів на користь такого комунального підприємства (як частини двосторонньої реституції) або на користь держави (у разі, якщо це передбачено законом).

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду повідомлено учасників справи № 905/1907/21 (провадження № 12-1гс23), що судове засідання з розгляду касаційної скарги заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 відбудеться 21 червня 2023 року.

Враховуючи предмет позову та склад сторін у даній справі суд 26.06.2023 зупинив провадження у справі № 908/106/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 905/1907/21.

21.06.2023 Великою Палатою Верховного Суду у справі № 905/1907/21 ухвалено постанову, якою касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 у справі № 905/1907/21 скасувано в частині залишення без розгляду позову заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області, поданого в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради. Справу в цій частині передано до Господарського суду Донецької області для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 у справі № 905/1907/21 залишено без змін.

Враховуючи усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі, суд поновив провадження у справі № 908/106/23 з 19.10.2023, зі стадії на якій його було зупинено (підготовче провадження). Судове засідання було призначено на 19.10.2023 о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 19.10.2023 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу «Акорд».

Представники сторін у судове засідання 19.10.2023 крім прокурора, не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

19.10.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшла заява про вступ до справи представника, про відеоконференцію, про відкладення розгляду справи.

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про проведення судового засідання 19.10.2023 в режимі відеоконференції, оскільки заява подана в порушення ч.2 ст. 197 ГПК України учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше п`яти днів до судового засідання.

Щодо відкладення розгляду справи, суд також відмовив у задоволенні клопотання, оскільки строк підготовчого провадження спливає, а заявником належним чином не обґрунтовано клопотання і суд не знайшов підстав для відкладення підготовчого провадження.

16.10.2023 від прокуратури на пошту суду надійшла заява про зміну предмету позову.

В судовому засіданні прокурор підтримала заяву про зміну предмету позову.

Судом прийнято до розгляду заяву прокурора про зміну предмету позову, на підставі наступного:

Статтею 46 ГПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви та збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Тобто, обставини, на яких ґрунтувались первісні вимоги позивача не змінювались, змінилась виключно вимога, з якою позивач звернувся до відповідача.

Судом задоволено заяву прокурора про зміну предмету позову. Розглядається: пункт 2 позовних вимог в наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (код ЄДРПОУ: 36860996, вул. Гоголя, буд. 137, м. Черкаси, Черкаська область, 18001) на користь держави в особі Вільнянської міської ради (код ЄДРПОУ: 25486771, вул. Бочарова, буд. 4, м. Вільнянськ, Вільнянський район, Запорізька область, 70002) кошти в сумі 155 936,99 грн на розрахунковий рахунок UA338999980314070544000008473, отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Вільнянськ/24060300, код отримувача: 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), м. Київ, найменування платежу: інші надходження».

За наслідками судового засідання, суд, запитавши думку представника прокуратури на підставі ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 15.11.2023 о 11 год.20 хв.

Позов заявлено на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру, ст. ст. 2, 7 Бюджетного кодексу України, ст. 7, 32, 36, 37 Закону України Про публічні закупівлі, ст. ст. 215, 216, 525, 526, 632, 638, 651, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 42, 180, 208 Господарського кодексу України. Прокурором зазначало, що внаслідок укладення додаткових угод № 3 від 29.10.2020, № 4 від 13.11.2020, № 5 від 04.12.2020, № 6 від 24.12.2020 ціну за 1 м3 природною газу збільшено з 4,75 грн до 7,64478 грн, тобто, на 2,89478 грн (на 60,94% від первинної ціни), та зменшено кількість товару з 169 000 м3 до 108 273,32 м3 за період з 01.02.2020 по 31.12.2020, що на 60 726,68 м3 менше від обсягу, визначеного сторонами у договорі № С/137-20 від 11.02.2020. Закон встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону, зокрема, за п. 2 ч. 4 наведеної норми - у випадку коливання цін товару на ринку чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, яка застосовується до договору № С/137-20 від 11.02.2020), договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Відзив мотивовано посиланням на умовами договору (п. 4.3, 4.6, 4.7) та п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», якими визначено підстави та надано право сторонам договору змінювати ціну за одиницю товару, яким під час укладання додаткових угод №3, №4, №5, №6 сторони скористалися беззаперечно та ні відсутність підстав для представництва прокурором інтересів комунального некомерційпого підприємства.

09.11.23 до Господарського суду Запорізької області надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 20 вересня 2023 року у справі № 922/2321/22 за позовом заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби, Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 473 758,34 грн., передав зазначену справу разом із касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26 червня 2023 року та рішення Господарського суду Харківської області від 07 березня 2023 року на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вказала на необхідність відступу від правового висновку про застосування приписів частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №420/17618/21. Відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду, викладеної в постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 420/17618/21, сторони договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії не обмежені у можливості внесення змін у зазначений правочин в частині збільшення ціни за одиницю товару (за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 відсотків за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку, і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю). Колегія суддів вважає за необхідне відступити від зазначеної правової позиції, оскільки наведений підхід не відповідає суті та завданню регулювання, закріпленого у частині п`ятій статті 41 Закону України Про публічні закупівлі. Колегія суддів зазначила, що за змістом пункту 2 частини п`ятої статті 41 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1530-ІХ від 03.06.2021) передбачено можливість зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Тобто в цьому пункті встановлено: 1) обмеження щодо максимального розміру збільшення ціни; 2) обмеження щодо умов такого збільшення; 3) обмеження щодо суми договору; 4) обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару. У випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії законодавець передбачив, що не застосовуються виключно обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару. В такий спосіб, стосовно цих категорій товарів зазначений пункт повинен застосовуватись з урахуванням обмежень 1 - 3 та виглядати наступним чином: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Також колегія суддів зазначила, що законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Споживач, як сторона договору, розпоряджається не власними коштами, а коштами відповідного бюджету. Отже, таке розпорядження повинно бути ефективним, здійсненим не на шкоду інтересам держави та місцевої законодавства (добросовісного користування правами).

Ухвалою Великої Палати Верховною Суду від 11 жовтня 2023 року у справі №922/2321/22 суд постановив прийняти до розгляду справу №922/2321/22. Ухвалою Великої Палати Верховною Суду від 07.11.23 повідомлено учасників справи про судове засідання з розгляду касаційної скарги 06.12.23.

Представник відповідача підтримав заявлене клопотання, прокурор заперечив з приводу його задоволення.

Судом відмовлено у задоволенні вказаного вище клопотання,оскільки відносини у цій справі та справі № 922/2321/22 не є подібними, оскільки стосуються відмінних за змістом правових норм, які були регламентовані різними редакціями Закону України «Про публічні закупівлі».

Як вбачається зі змісту позовної заяви серед підстав позову визначено п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі»: «умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такою товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми. визначеної в договорі».

19 вересня 2019 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель», яким Закон України «Про публічні закупівлі» викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 1 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення», цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня його опублікування, крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців з дня його опублікування.

Опублікування вказаного Закону відбулось в газеті «Голос України» 19 жовтня 2019 року.

Таким чином, Закон України «Про публічні закупівлі» в новій редакції введений в дію 19.04.2020, тобто, через шість місяців з дня його опублікування.

Натомість, відповідно до п. 6 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель». договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.

Отже, з урахуванням того, що договір № С/137-20 укладено 11.02.2020, тобто, до введення в дію цього Закону, такий договір виконується, а також змінюється у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.

В той же час у справі №922/2321/22 на розгляд Великої Палати передано розгляд питання щодо відступу від висновку про застосування іншої за змістом правової норми - пункту 2 частини п`ятої статті 41 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1530-ІХ від 03.06.2021), згідно із якою передбачено можливість зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Крім того, за договором № С/137-20 від 11.02.2020 додатковою угодою № 2 від 09.10.2020 збільшено ціну за одиницю товару до 5,223 грн (на 9,96% більше від ціни, визначеної в договорі), додатковою угодою № 3 від 29.10.2020 збільшено ціну за одиницю товару до 5,7453 грн (на 20,95% більше від ціни, визначеної в договорі), додатковою угодою № 4 від 13.11.2020 сторонами збільшено ціну за одиницю товару до 6,318 грн (на 33,01% більше від ціни, визначеної в договорі), додатковою угодою № 5 від 04.12.2020 сторонами збільшено ціну за одиницю товару до 6,9498 грн (на 46,31% більше від ціни, визначеної в договорі), додатковою угодою № 6 від 24.12.2020 збільшено ціну за одиницю товару до 7,64478 грн (на 60,94% більше від ціни, визначеної в договорі).

У справі № 922/2321/22, згідно постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.06.23, йдеться про збільшення ціни електроенергії на суму не більше ніж на 10%.

10.11.23 від відповідача надійшов відзив на заяву про зміну предмету позову,в якій в тому числі зазначено, що в будь якому випадку, оскільки стороною оскаржуваних правочинів є саме Комунальне нскомерційне підприємство Вільнянська багатопрофільна лікарня Вільнянської міської ради, яке сплатило бюджетні кошти та є розпорядником бюджетних коштів за конкретним бюджетним фінансовим зобов`язанням то вимоги заступника Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: позивачів (Запорізька районна рада Запорізької області, Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, Вільнянська міська рада, Виконавчий комітет Вільнянської міської ради) щодо повернення коштів саме Вільнянській міській раді суперечать чинному законодавству України.

Судом прийнято до розгляду вказану заяву в порядку ст. 207 ГПК України, з огляду на поважність причин її неподання в підготовчому засіданні. Поважність причини обумовлена поданням прокурором заяви про зміну предмету позову перед останнім підготовчим засіданням, в якому представник відповідача участі не приймала, та недостатність часу для підготовки своєї правової позиції з приводу такої заяви.

В судовому засіданні 15.11.2023 здійснювалась відеоконференція.

Прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила в повному обсязі, просила в його задоволенні відмовити.

Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились, про його дату час та місце були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 15.11.2023 судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд

УСТАНОВИВ:

Комунальним некомерційним підприємством «Вільнянська багатопрофільна лікарня» Вільнянської районної ради проведено відкриті торги щодо закупівлі 169 000 м3 природного газу за кодом ДК 021:2015:09120000-6: Газове паливо з очікуваною вартістю 1 370 000,00 грн. з ПДВ.

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті «Рrozzoro» за № UA-2020-01-10-001065-с. Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися: ТОВ «Енергогазрезерв» з первинною пропозицією 802 750,00 грн (ціна за 1 м3 становить 4,75 грн), ТОВ «Запоріжгаз Збут» з первинною пропозицією 912 600,00 грн (ціна за 1 м3 становить 5,4 грн), ТОВ «Сервіс Групп ЛТД» з первинною пропозицією 882 180,00 грн (ціна за 1 м3 становить 5,22 грн) та ТОВ «Газпромпостач» з первинною пропозицією 897 390,00 грн (ціна за 1 м3 становить 5,31 грн).

За результатом проведення відкритих торгів переможцем вказаного аукціону визначено ТОВ «Енергогазрезерв» з остаточною пропозицією 802 750,00 грн, тобто, з ціновою пропозицією - 4,75 грн за 1 м3 природного газу.

11.02.2020 за результатами проведення закупівлі між КНП «Вільнянська БПЛ» (споживач) та ТОВ «Енергогазрезерв» (постачальник) укладено договір № С/137-20 про постачання природного газу (далі Договір № С/137-20).

Згідно п. 1.1 Договору № С/137-20 предметом договору є природний газ (ДК 021:2015:09120000-6: Газове паливо) з річним очікуваним обсягом постачання 169 000 м3.

Відповідно до п. 4.1. - 4.9. Договору № С/137-20:

4.1.Розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що становлюються між Постачальником та Споживачем.

4.2.Ціна газу становить 4,75 грн./м3 в т.ч. ПДВ.

4.3.Ціна, зазначена в п. 4.2. Договору, може змінюватись в порядку, визначеному Договором протягом дії Договору виключно у випадках, передбачених ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII, але не частіше одного разу протягом розрахункового періоду (календарного місяця).

4.4.Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. нього Договору, застосовується Сторонами при складанні актів приймання- передачі газу та розрахунках за цим Договором.

Ціна повинна бути сформована у відповідності до статті 12 Закону України від 09.04.2015 р. № 329-УПІ «Про ринок природного газу» та повинна включати вартість послуг, пов`язаних з транспортуванням природного газу для внутрішніх точок входу виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) (замовлення потужності), у відповідності з тарифами, що встановлені згідно постанови НКРЕКП, та не включати до вартості тендерної пропозиції вартість послуг з розподілу природного газу. ПДВ встановлюється відповідно до чинного законодавства.

4.5.На момент укладання договору, Постачальник надає Споживачу документ (завірену копію документа) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни Товару (природного газу) на ринку, щодо середньо ринкової ціни на Товар (природний газ).

4.6.У разі коливання ціни Товару (природного газу) на ринку Постачальник письмово звертається до Споживача шодо зміни ціни за одиницю Товару (природного газу). Наявність факту коливання ціни Товару (природного газу) на ринку підтверджується документами (завіреними копіями документів) виданих відповідними органами, установами, організаціями, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни Товару (природного газу) на ринку, щодо середньо ринкової ціни на Товар (природний газ) на момент укладання Договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій. У разі виникнення необхідності у подальшій зміні ціни Товару (природного газу) (відносно попередньої зміни ціни) наявність факту коливання ціни Товару (природного газу) на ринку підтверджується документами (завіреними копіями документів) щодо ціни Товару (природного газу) тільки на дату звернення до вказаних органів, установ, організацій.

Уточнення ціни на Товар (природний газ) на ринку в підтверджуючих документах щодо коливання ціни товару на ринку протягом певного періоду повинно розраховуватись на основі формули, наведеній у листі Мінекономрозвитку від 11.12.2018 року № 3304-04/54265-06 «Щодо розрахунку ціни на природний газ».

4.7.Зміна ціни на Товар (природний газ) в бік збільшення можлива не раніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів від дати підписання Договору. Перегляд ціни можливий лише в межах та пропорційно ринковому коливанню ціни.

4.8.Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом 11 цього Договору.

4.9.Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором і становить 668 958,33 грн. (Шістсот шістдесят вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім гривень, 33 коп.), крім того ПДВ 133 791,67 грн. (Сто тридцять три тисячі сімсот дев`яносто одна гривня, 67 коп.),

Всього з ПДВ 802 750,00 грн. (Вісімсот дві тисячі сімсот п`ятдесят гривень, 00 коп.).

У подальшому між споживачем та постачальником укладено 9 додаткових угод до Договору № С/137-20:

Додатковою угодою № 1 від 14.05.2020 сторонами погоджено внесення змін до договору в частині зміни розрахункового рахунку постачальника. Вказаною додатковою угодою ціна за одиницю товару не змінювалась.

Додатковою угодою № 2 від 09.10.2020 погоджено зменшення обсягу закупівлі природного газу у кількості до 160 125 м3. Крім того, збільшено ціну за одиницю товару до 5,223 грн (на 9,96% більше від ціни, визначеної в договорі). Сторони домовились, що умови цієї додаткової угоди діють з 01.09.2020. Правовою підставою зміни ціни визначено п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Додатковою угодою № 3 від 29.10.2020 погоджено зменшення обсягу закупівлі природного газу у кількості до 129 576,83 м3. Крім того, збільшено ціну за одиницю товару до 5,7453 грн (на 20,95% більше від ціни, визначеної в договорі). Сторони домовились, що умови цієї додаткової угоди діють з 01.10.2020. Правовою підставою зміни ціни визначено п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Додатковою угодою № 4 від 13.11.2020 сторонами погоджено зменшення обсягу закупівлі природного газу у кількості до 121 145,83 м3. Крім того, збільшено ціну за одиницю товару до 6,318 грн (на 33,01% більше від ціни, визначеної в договорі). Сторони домовились, що умови цієї додаткової угоди діють з 15.10.2020. Правовою підставою зміни ціни визначено п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Додатковою угодою № 5 від 04.12.2020 сторонами погоджено зменшення обсягу закупівлі природного газу у кількості до 113 456,83 м3. Крім того, збільшено ціну за одиницю товару до 6,9498 грн (на 46,31% більше від ціни, визначеної в договорі). Сторони домовились, що умови цієї додаткової угоди діють з 01.11.2020. Правовою підставою зміни ціни визначено п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Додатковою угодою № 6 від 24.12.2020 сторонами погоджено зменшення обсягу закупівлі природного газу у кількості до 108 273,32 м3. Крім того, збільшено ціну за одиницю товару до 7,64478 грн (на 60,94% більше від ціни, визначеної в договорі). Сторони домовились, що умови цієї додаткової угоди діють з 01.12.2020. Правовою підставою зміни ціни визначено п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Додатковою угодою № 7 від 24.12.2020 сторонами погоджено продовження строку дії договору на період, достатній для проведення процедури закупівлі на 2021 рік в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в 2020 році. Сторони домовились, що вказана додаткова угода діє до 31.03.2021 року в частині постачання природного газу, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань. Вказаною додатковою угодою ціна за одиницю товару не змінювалась;

Додатковою угодою № 8 від 15.01.2021 сторонами погоджено збільшення обсягу закупівлі природного газу у кількості до 108 273,32 м3 - за період з 01.02.2020 по 31.12.2020 та у кількості 18 523 м3 - за період з 01.01.2021 по 31.03.2021. Крім того, визначено, що загальна сума договору складає 708 040,30 грн - за період з 01.02.2020 по 31.12.2020 та 141 604,26 грн - за період з 01.01.2021 по 31.03.2021. Вказаною додатковою угодою ціна за одиницю товару не змінювалась.

Додатковою угодою № 9 від 18.02.2021 сторонами погоджено зміна реквізитів

споживача, а також зменшення загальної суми договору за період з 01.01.2021 по

31.03.2021 до 135 751,19 грн.

Внаслідок укладення додаткових угод № 3 від 29.10.2020, № 4 від 13.11.2020, № 5 від 04.12.2020, № 6 від 24.12.2020 ціну за 1 м3 природною газу збільшено з 4,75 грн до 7,64478 грн, тобто, на 2,89478 грн (на 60,94% від первинної ціни), та зменшилась кількість товару з 169 000 м3 до 108 273,32 м3 за період з 01.02.2020 по 31.12.2020, що на 60 726,68 м3 менше від обсягу, визначеного сторонами у договорі № С/137-20 від 11.02.2020.

У тендерній пропозиції ТОВ «Енергогазрезерв» брало на себе зобов`язання постачати природний газ в обсязі 169 000 м3 та за ціною, з урахуванням ПДВ у розмірі 4,75 грн. за 1 м3.

Прокурор вважає додаткові угоди № 3 від 29.10.2020, № 4 від 13.11.2020, № 5 від 04.12.2020, № 6 від 24.12.2020 до Договору № С/137-20 нікчемними та просить стягнути з відповідача 155936,99 грн надмірно сплачених за договором коштів.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню в інтересах позивача 4 виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, яка застосовується до договору № С/137-20 від 11.02.2020), договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Відповідно до п. 11.6. Договору № С/137-20:

11.6. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання, крім випадків, передбачених ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі»:

- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

- зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

- продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

- узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

- зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Рlatts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

- зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї етапі.

За приписами ч. 4 ст. 36 зазначеного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі тощо.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Верховний Суд у пунктах 124, 125 постанови від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

В свою чергу, укладання додаткових угод № 3 від 29.10.2020, № 4 від 13.11.2020. №5 від 04.12.2020, №6 від 24.12.2020 до договору № С/137-20 від 11.02.2020, правовою підставою зміни ціни в яких визначено саме п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», зумовили зміну істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару понад 10% від ціни, визначеної в договорі № С/137-20 від 11.02.2020), що є прямим порушенням вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону.

Таким чином, додаткові угоди: № 3 від 29.10.2020, № 4 від 13.11.2020, № 5 від 04.12.2020, №6 від 24.12.2020 до договору № С/137-20 від 11.02.2020 укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в частині збільшення ціни за одиницю товару понад 10% від ціни, визначеної в договорі) є нікчемними.

Також, неухильним аспектом при застосуванні п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільською господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, визначено, що вказане Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалпус державну політику у сфері державних та публічних закупівель.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства економічного розвитку торгівлі України, як уповноваженого органу щодо формування державної політики у сфері публічних закупівель, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору», внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін. зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору мас містити окреме документальне підтвердження.

Аналогічну правову позицію щодо підстав зміни ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю підтримав суд касаційної інстанції (постанова Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).

Так, суди переглядаючи справи за касаційними скаргами відповідачів погодились із висновками судів апеляційної інстанції, що сторони у випадку коливання цін на ринку (як в бік зменшення, так і в бік збільшення ціни) наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Для внесення змін до умов договору щодо ціни товару визначальним є не просто коливання ціни, а й те, що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами. Суд звернув увагу, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто, відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (п. 134 постанови Верхового Суду у складі обєднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Документальним підтвердженням коливання цін на ринку природного газу під час укладання додаткової угоди №3 від 29.10.2020 був експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-673/03 від 07.10.2020.

Документальним підтвердженням коливання цін на ринку природного гачу під час укладання додаткової угоди № 4 від 13.11.2020 були експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати № О-742/01 від 27.10.2020, №О-742/02 від 27.10.2020. №О-742/03 від 27.10.2020.

Документальним підтвердженням коливання цін на ринку природного газу під час укладання додаткової угоди №5 від 04.12.2020 був експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-792/01 від 09.11.2020.

Документальним підтвердженням коливання цін на ринку природного газу під час укладання додаткової угоди №6 від 24.12.2020 був експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-938/02 від 15.12.2020.

Слід зазначити, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18).

Експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати, якими обґрунтовано укладання додаткових угод: № 3 від 29.10.2020, № 4 від 13.11.2020, № 5 від 04.12.2020, №6 від 24.12.2020 до договору №С/137-20 від 11.02.2020, за своїм змістом лише відображають середні ціни на природний газ як товар, які пропонуються певними суб`єктами господарювання станом на певні дати. Крім того, окремими експертними висновками наводиться вартість природного газу на європейських хабах також станом на певну дату.

Відтак, такі експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати не є належними доказами коливання ціни на природний газ, оскільки вказані документи лише констатують рівень середніх цін купівлі продажу природного газу на певні місяці року та не доводять її коливання.

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявності коливання).

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).

З листів ТОВ «Енергогазрезерв» на адресу КНП «Вільнянська БПЛ» з пропозиціями укладення додаткових угод до договору № С/137-20 від 11.02.2020 та експертних висновків Черкаської торгово-промислової палати, неможливо встановити ринкову ціну станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку. Крім того, у вказаних документах відсутнє обгрунтування, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, не наведені причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним, а підвищення ціни було непрогнозованим.

Крім того, укладені висновки суперечать п. 4.6. договору № С/137-20 від 11.02.2020, відповідно до якого наявність факту коливання ціни Товару на ринку підтверджується документами виданих відповідними органами, установами, організаціями, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни Товару (природного газу) на ринку, щодо середньо ринкової ціни на Товар (природний газ) на момент укладання Договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій. У разі виникнення необхідності у подальшій зміні ціни Товару (відносно попередньої зміни ціни) наявність факту коливання ціни Товару на ринку підтверджується документами щодо ціни Товару тільки на дату звернення до вказаних органів, установ, організацій.

Так, вказані експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати як не відображають порівняння чинних ринкових цін на товар з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку у бік збільшення чи у бік зменшення, так і вказані експертні висновки не сформовані відповідно до вимог п. 4.6. договору № С/137-20 від 11.02.2020, зокрема, не зазначено середньоринкові ціни на момент укладання Договору та на момент звернення до відповідного органу.

З огляду на викладене, коливання ціни товару на ринку кожного разу при укладенні оспорюваних додаткових угод: № 3 від 29.10.2020, № 4 від 13.11.2020, № 5 від 04.12.2020, №6 від 24.12.2020 позивачем належним чином не обгрунтовано та об`єктивно не підтверджено.

Отже, постачальником не доведено підвищення ціни на природний газ за допомогою належних доказів, не обґрунтовано для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі, не доведено чому неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції.

Статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності.

Натомість, неодноразове підвищення ціни за одиницю товару з ініціативи ТОВ «Енергогазрезерв» не відповідає принципу добросовісної конкуренції серед учасників. Укладення КНП «Вільнянська БПЛ» додаткових угод №3 від 29.10.2020, № 4 від 13.11.2020, № 5 від 04.12.2020, № 6 від 24.12.2020 до договору № С/137-20 від 11.02.2020 зі збільшенням ціни за одиницю товару жодним чином не відповідає принципу максимальної економії та ефективності.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 ЦК України, не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 670 ЦК України передбачає, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, нікчемність додаткових угод №3 від 29.10.2020, №4 від 13.11.2020, № 5 від 04.12.2020, № 6 від 24.12.2020 означає, що зобов`язання сторін регулюються умовами договору № С/137-20 від 11.02.2020 та тими додатковими угодами, що укладені відповідно до вимог законодавства (додаткова угода № 1 від 14.05.2020, №2 від 09.10.2020, №7 від 24.12.2020, №8 від 15.01.2021, №9 від 18.02.2021).

Крім того, відповідно до п. 4.3. договору № С/137-20 від 11.02.2020 ціна договору може змінюватись не частіше одного разу протягом розрахункового періоду (календарного місяця).

Натомість, в порушення вказаного положення договору, додаткові угоди № 3 від 29.10.2020, № 4 від 13.11.2020, № 5 від 04.12.2020, № 6 від 24.12.2020 укладені, таким чином, без дотримання строків частоти їх укладання (протягом розрахункового періоду - календарного місяця).

Актом №РН-0001730 приймання-передачі природного газу від 29.02.2020 визначено, що протягом лютого 2020 року постачальником поставлено 14 230,56 м3 газу на суму 67 595,16 грн. Відповідно до платіжного доручення № 43 від 17.03.2020, сума коштів в розмірі 67 595,16 грн була перерахована отримувачу - ТОВ «Енергогазрезерв».

Актом № РН-0002320 приймання-передачі природного газу від 31.03.2020 визначено, що протягом березня 2020 року постачальником поставлено 16 263,1 м3 газу на суму 77 249,72 грн. Відповідно до платіжного доручення № 112 від 14.04.2020, сума коштів в розмірі 77 249,72 грн була перерахована отримувачу - ТОВ «Енергогазрезерв».

Актом №РН-0003178 приймання-передачі природного газу від 30.04.2020 визначено, що протягом квітня 2020 року постачальником поставлено 6 078,53 м3 газу на суму 28 873,02 грн. Відповідно до платіжного доручення № 7 від 18.05.2020. сума коштів в розмірі 28 873,02 грн була перерахована отримувачу - ГОВ «Енергогазрезерв».

Актом № РН-0003747 приймання-передачі природного газу від 31.05.2020 визначено, що протягом травня 2020 року постачальником поставлено 4,64 м3 газу на суму 22,04 грн. Відповідно до платіжного доручення № 179 від 15.06.2020, сума коштів в розмірі 22,04 грн. була перерахована отримувачу - ТОВ «Енергогазрезерв».

Актом № РН-0007407 приймання-передачі природного газу від 30.11.2020 визначено, що протягом листопада 2020 року постачальником поставлено 19 861,79 м3 газу на суму 138 035,47 грн. Відповідно до платіжних доручень № 42 від 11.12.2020 та №333 від 18.12.2020, сума коштів в розмірі 138 035,47 грн була перерахована отримувачу - ТОВ «Енергогазрезерв».

Актом № РН-0007777 приймання-передачі природного газу від 23.12.2020 визначено, що протягом грудня 2020 року постачальником поставлено 32 470,00 м3 газу на суму 248 226,01 грн. Відповідно до платіжних доручень №49 від 23.12.2020 та №377 від 23.12.2020, сума коштів в розмірі 248 226,01 грн була перерахована отримувачу - ТОВ «Енергогазрезерв».

Актом № РН-0000657 приймання-передачі природного газу від 31.01.2021 визначено, що протягом січня 2021 року постачальником поставлено 16 529.21 м3 газу на суму 126 362,17 грн. Відповідно до платіжного доручення № 18 від 11.02.2021, сума коштів в розмірі 126 362,17 грн була перерахована отримувачу ТОВ «Енергогазрезерв».

Також, актом № РН-0008392 приймання-передачі природного газу від 02.02.2021 визначено, що протягом січня 2021 року постачальником поставлено 1 228,16 м3 газу на суму 9 389,02 грн. Відповідно до платіжних доручень №2 від 02.02.2021,№ 12 від 02.02.2021, № 2 від 17.02.2021 сума коштів в розмірі 9 389,02 грн

була перерахована отримувачу - ТОВ «Енергогазрезерв».

Таким чином, загальна кількість отриманого КНП «Вільнннська БПЛ» природного газу за договором № С/137-20 від 11.02.2020, згідно актів приймання-передачі природного газу, за період з лютого 2020 року по січень 2021 року включно, становить 106 665,99 м3 на загальну суму 695 752,61 грн.

Ціна за 1 м3 природного газу, що визначена договором №С/137-20 від 11.02.2020 складала 4,75 грн.

За вищезазначеною ціною протягом лютого - травня 2020 року постачальником було поставлено 36 576,83 м3 природного газу на суму 173 739,9425 грн.

Ціна за 1 м3 природного газу, що визначена додатковою угодою № 2 від 09.10.2020 до договору № С/137-20 від 11.02.2020 складала 5,223 грн.

Надалі, протягом листопада 2020 року - січня 2021 року на підставі нікчемних додаткових угод №3 від 29.10.2020, №4 від 13.11.2020, №5 від 04.12.2020, №6 від 24.12.2020 до договору № С/137-20 від 11.02.2020 постачальником було поставлено 70 089,16 м3 природного газу на суму 522 012,67 грн.

В свою чергу, за ціною, визначеною додатковою угодою № 2 від 09.10.2020, а саме по 5,223 грн. за 1 м3 природного газу, сума перерахованих коштів постачальнику за поставлений природний газ мала б становити 366 075,68268 грн. Однак, з урахуванням укладених додаткових угод, якими збільшено ціну, за поставлений природний газ перераховано кошти у сумі більшій на 155 936,99 грн.

Отже, на підставі нікчемних додаткових угод: №3 від 29.10.2020, №4 від 13.11.2020, № 5 від 04.12.2020, № 6 від 24.12.2020 до договору № С/137-20 протягом строку його дії зайво сплачено бюджетних коштів на загальну суму 155 936,99 грн.

Таким чином, додаткові угоди: № 3 від 29.10.2020, № 4 від 13.11.2020, № 5 від 04.12.2020, № 6 від 24.12.2020 до договору № С/137-20 суперечать вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», а, отже, є нікчемними в силу закону, а з ТОВ «Енергогазрезерв» підлягають стягненню надмірно сплачені за договором кошти у сумі 155 936,99 грн.

Щодо органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», висловив позицію про те, що під ним потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (п. 2 резолютивної частини).

При цьому згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України закріплено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Частиною 1 статті 10 вказаного Закону визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Статтею 4 цього Закону визначено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких, зокрема, поєднання місцевих і державних інтересів.

Згідно з пунктом 23 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Звернення прокурора до суду у даній справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а нікчемність (якщо така буде підтверджена) додаткових угод: № 3 від 29.10.2020, № 4 від 13.11.2020, № 5 від 04.12.2020, № 6 від 24.12.2020 до договору № С/137-20 від 11.02.2020, на підставі яких ці кошти витрачалися, такому суспільному інтересу не відповідає.

21.06.2023 Великою Палатою Верховного Суду у справі № 905/1907/21 ухвалено постанову, якою касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 у справі № 905/1907/21 скасувано в частині залишення без розгляду позову заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області, поданого в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради. Справу в цій частині передано до Господарського суду Донецької області для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 у справі № 905/1907/21 залишено без змін.

Згідно постанови касаційної інстанції:

…8.62. Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої п`ятої статті 53 ГПК України Прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Радою, яка, за його твердженнями, усвідомлювала порушення інтересів держави та територіальної громади, однак відмовилась вживати заходи, спрямовані на стягнення спірних грошових коштів у судовому порядку, про що повідомила Прокурора відповідним листом (тобто навів підставу для представництва інтересів держави); зазначив, що цей позов спрямований на задоволення потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання розпорядження коштами обласного бюджету, а також указав, що витрачання цих коштів з порушенням бюджетного законодавства та законодавства про закупівлі, порушує права та інтереси територіальної громади, що, в свою чергу, не відповідає інтересам держави (тобто навів підстави для звернення з позовом).

8.63. При цьому в позовній заяві Прокурор стверджував, що дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, шляхом надіслання 02.09.2021 та 29.09.2021 Раді листів, у яких повідомлялось про витрачання Школою коштів обласного бюджету з порушеннями вимог законодавства, а цей орган, реагуючи на стверджуване порушення інтересів територіальної громади та держави, направив у відповідь Прокурору лист, за змістом якого не виявив наміру самостійно звернутися з відповідним позовом до суду та не спростував твердження Прокурора щодо виявлених порушень законодавства. Такі дії були оцінені Прокурором як бездіяльність.

8.64. Однак, залишаючи без розгляду позов Прокурора, поданий в інтересах держави в особі Ради, суди попередніх інстанцій обмежились констатацією того, що позов містить вимоги, спрямовані на стягнення коштів на користь Школи, а Рада не є стороною Договору.

8.65. Аргументувавши необхідність залишення без розгляду позову Прокурора, поданого в інтересах держави в особі Ради, неправильними висновками, зокрема, про те, що наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними, суди не врахували, що Рада наділена владними повноваженнями, та не з`ясували питання невиконання або неналежного виконання цим позивачем дій, спрямованих на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, зокрема, не досліджували вищевказаних листів, у зв`язку із чим належним чином не встановили, чи дотримався Прокурор порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, тобто чи мала Рада можливість спростувати стверджуване ним порушення інтересів держави або самостійно звернутись до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення, а також чи можна кваліфікувати її дії у спірних правовідносинах як бездіяльність.

8.66. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що в Прокурора відсутні законні підстави на звернення із цим позовом до суду в інтересах держави в особі Ради, оскільки вони зроблені без належного дослідження обставин дотримання ним порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, а також без встановлення наявності або відсутності бездіяльності цього органу після отримання такого звернення, що може слугувати достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі Ради, у зв`язку із чим частково погоджується з доводами Скаржника, викладеними в підпункті 4.2 цієї постанови…

…10. Висновок щодо застосування норм права

10.1. У відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах (див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у підпунктах 6.27 6.29 постанови від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 та підпунктах 6.30 6.32 постанови від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18).

10.2. Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.

10.3. Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Постанова набрала законної сили 21.06.2023.

За п. 6 ч. 1 ст. 2 БК України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Реалізація органом місцевого самоврядування певних функцій у сферах освіти і науки, культури, охорони здоров`я, транспорту, житлово-комунального господарства, спрямованих на забезпечення життєдіяльності відповідної громади, передбачає здійснення видатків з місцевого бюджету та необхідність участі у правовідносинах, що регулюються нормами цивільного та господарського права.

Органи місцевого самоврядування, основною функцією яких є публічне управління, як правило, безпосередньо не вступають у господарські відносини з метою реалізації певних повноважень у відповідних сферах, тобто не здійснюють не притаманні їм функції, а делегують владні повноваження з розпорядження і використання бюджетних коштів комунальним підприємствам, установам, закладам, уповноважуючи їх на цільове та ефективне використання коштів.

Необхідно враховувати, що комунальні підприємства, установи, заклади нарівні з органами місцевого самоврядування є учасниками бюджетного процесу, а саме розпорядниками бюджетних коштів за відповідними бюджетними призначеннями та асигнуваннями, тобто суб`єктами, яким територіальною громадою передані відповідні владні повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами.

Отже, надаючи бюджетні асигнування в межах відповідних бюджетних призначень, головний розпорядник фактично передає розпоряднику бюджетних коштів повноваження на вступ у господарські відносини у статусі сторони господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 1.3. Статуту Комунального некомерційного підприємства «Вільнянська багатопрофільна лікарня» Вільнянської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 28.01.2021 № 14, підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків комунального некомерційного підприємства «Вільнянська районна багатопрофільна лікарня» Вільнянської районної ради.

Згідно із п. 1.5. Статуту КНП «Вільнянська багатопрофільна лікарня» Вільнянської міської ради», затвердженого рішенням міської ради від 28.01.2021 № 14 засновником (правонаступником), власником та органом управління майном Підприємства є Вільнянська міська територіальна громада в особі Вільнянської міської ради.

Пунктом 7.1. Статуту КНП «Вільнянська багатопрофільна лікарня» передбачено, що управління Підприємством від імені Вільнянської міської територіальної громади Запорізької області здійснює Вільнянська міська рада.

Відповідно до п. 10.4. Статуту засновник має право здійснювати контроль фінансово-господарської діяльності підприємства та контроль за якістю і обсягом надання медичної допомоги. Підприємство подає Засновнику, за його вимогою, бухгалтерський звіт та іншу документацію, яка стосується фінансово-господарської, кадрової та медичної діяльності.

За поясненнями прокурора, фінансування у спірних правовідносинах відбувалось за рахунок коштів місцевого бюджету територіальної громади Вільнянської міської ради на підставі Програми підтримки та розвитку Комунального некомерційного підприємства «Вільнянська районна багатопрофільна лікарня» Вільнянської районної ради на 2021 рік, затвердженої рішенням сесії Вільнянської міської ради від 24.12.2020 №31.

З урахуванням того, що засновником позивача 6 та власником його майна є територіальна громада в особі Вільнянської міської ради, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання міського бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.

Позивачі 1, 2, 3, 5, з наведеного вище мотивування, на момент прийняття рішення не є власниками майна КНП «Вільнянська багатопрофільна лікарня», не фінансують і не контролює діяльність такого комунального закладу, а також міського бюджету в цій частині, відповідно належними позивачами не є.

Відповідно до п. 5.32.-5.33 постанови Верховного Суду від 20.09.23 у справі № 910/1978/22 Верховний Суд у своїх постановах зазначає, що у випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто, відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №925/1214/19, від 16.02.2022 у справі №904/1407/21, від 19.05.2022 у справі №904/5558/20). Отже, встановивши факт звернення прокурора в інтересах держави в особі неналежного позивача, суди попередніх інстанцій правильно виснували, що це є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Згідно із ч. 7 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Таким чином позов прокурора і інтересах позивачів 1, 2, 3, 5 задоволенню не підлягає, оскільки належним позивачем в даних правовідносинах є Вільнянська міська рада, в інтересах якої суд позов задовольняє.

Щодо заявлення позову в інтересах позивача 6 - Комунального некомерційного підприємства Вільнянська багатопрофільна лікарня Вільнянської міської ради суд залишає позовні вимоги прокурора без розгляду на підставі висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21:

« 8.11. Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

8.12. Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду підтверджує свої висновки, викладені у пункті 9 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. Разом з цим слід враховувати, що у контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі № 1697-VII інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

8.13. Підстав для відступу чи уточнення цих висновків Велика Палата Верховного Суду не вбачає.

8.14. Позов у цій справі Прокурор подав в інтересах держави в особі Ради та Школи з посиланням на їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які полягають у забезпеченні реалізації принципів регулювання бюджетних відносин під час здійснення публічних закупівель.

8.15. Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в особі Школи, Прокурор у позовній заяві стверджував, що у спірних правовідносинах вона наділена владними повноваженнями, оскільки є розпорядником коштів обласного бюджету та стороною Договору.

8.16. Суди встановили, що за статутом Школа є юридичною особою, неприбутковим закладом, має самостійний баланс, відокремлене майно, розрахунковий рахунок та веде самостійний бухгалтерський облік. Безпосереднє управління Школою здійснює директор, який в установленому порядку користується майном і розпоряджається коштами цього закладу, планує і організовує господарську діяльність та здійснює контроль за її виконанням, укладає угоди з юридичними та фізичними особами. Школа має повну фінансову самостійність і працює за власним штатним розкладом і кошторисом видатків, затверджених Управлінням.

8.17. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 55, частини першої статті 63 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Закону № 280/97-ВР комунальне підприємство, створене органом місцевого самоврядування, є господарською організацією, учасником господарських відносин, що діє на основі комунальної власності територіальної громади. Тобто Школа не здійснює владних управлінських функцій, а тому не є суб`єктом владних повноважень. У цьому висновку Велика Палата Верховного Суду звертається mutatis mutandis до власних висновків, викладених у постановах від 07.11.2018 у справі № 295/4481/16-ц та від 16.05.2018 у справі № 638/11634/17….

….8.58. Якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України. Такі правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункти 8.33-8.41)».

Відносно нездійснення органами, уповноваженими державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах позивачем 4, такого захисту, суд зазначає таке.

Невід`ємною частину підстав для представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень. При цьому «нездійснення або неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень своїх функцій» обґрунтовується та доводиться прокурором у кожному конкретному випадку самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Так, у постанові від 19.07.2018 у справі № 822/1169/17 Верховний Суд указав, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Однак, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно (правова позиція Верховного Суду у справі № 927/246/18 від 06.02.2019).

У п. 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено висновок щодо застосування ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у спірних правовідносинах, з якого вбачається, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Аналогічна правова позиція висловлювалась неодноразово, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 10.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17.

З матеріалів справи вбачається, що Вільнянська міська рада такого захисту фактично не здійснювала.

Згідно з абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» окружною прокуратурою на адресу Вільнянської міської ради 14.12.2022 скеровано лист № 54-7362вих-22 та на адресу Виконавчого комітету Вільнянської міської ради 14.12.2022 скеровано лист № 54-7364вих-22 з викладом виявлених порушень вимог бюджетного законодавства та переліком питання в тому числі щодо того, чи вживались вказаними суб`єктами владних повноважень заходи, спрямовані на поновлення порушених інтересів держави, чи звертались вказані суб`єкти владних повноважень до суду з відповідним позовом та чи планує звернутись до суду з таким позовом.

Листом № 02-02-08/3009 від 23.12.2022 Вільнянська міська рада та Виконавчий комітет Вільнянської міської ради повідомили, що рішенням міської ради від 24.12.2020 № 2 комунальне некомерційне підприємство «Вільнянська районна багатопрофільна лікарня» Вільнянської районної ради прийнято з спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вільнянського району до комунальної власності Вільнянської міської територіальної громади. Сформована Вільнянська міська територіальна громада в особі Вільнянської міської ради стала правонаступником та прийняла на себе права її засновника з 01 січня 2021 року. Рішенням міської ради від 28.01.2021 № 14 КНП «Вільнянська районна багатопрофільна лікарня» Вільнянської районної ради перейменовано на КНП «Вільнянська багатопрофільна лікарня» Вільнянської міської ради та затверджено нову редакцію статуту. Дотепер до міської ради від КНП «Вільнянська багатопрофільна лікарня» Вільнянської міської ради інформації щодо наявності порушень при виконанні умов договору постачання природного газу з ТОВ «Енергогазрезерв» від 11.02.2020 № С/137-20 не надходило, а тому відповідні заходи з боку Вільнянської міської ради не вживались. У зв`язку з тим, шо КНП «Вільнянська багатопрофільна лікарня» Вільнянської міської ради є окремою юридичною особою, має власну юридичну службу та має власні повноваження самостійного звернення до судових інстанцій за захистом порушених прав та інтересів. Вільнянська міська рада з позовною заявою до ТОВ «Енергогазрезерв» про стягнення надмірно сплачених коштів у сумі 155 936,99 грн. не зверталась. Інформація Запорізької окружної прокуратури щодо виявлених порушень при виконанні умов договору постачання природного газу укладеного з ТОВ «Енергогазрезерв» від 11.02.2020 № С/137-20 направлена до КНП «Вільнянська багатопрофільна лікарня» Вільнянської міської ради для розгляду і реагування. У разі недосягнення згоди між сторонами вищевказаного договору при вирішенні питання добровільного повернення зайво сплачених коштів, міська рада та її виконавчий комітет не заперечують щодо можливості представництва інтересів держави в суді шляхом подання відповідного позову Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області.

Отже, вищевказана відповідь свідчить, що Вільнянською міською радою (як власником вказаної лікарні) не вжито та не планується вжиття заходів щодо поновлення порушених інтересів держави.

Таким чином, упродовж тривалого часу позивач 4 не звернувся до суду із відповідною позовною заявою.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами прокурора, що внаслідок нездійснення вказаним органом місцевого самоврядування належних заходів у нього виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на порушення шляхом пред`явлення до суду позову у цій справі.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/19.

Прокурором дотримано вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та попередньо, до пред`явлення позову, листом від 28.12.2022 № 54-7707вих-22 повідомлено позивачів про прийняття рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Згідно із положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 226, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Вільнянська багатопрофільна лікарня про стягнення 155 936 грн 99 коп. з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв залишити без розгляду.

2. Позовні вимоги Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вільнянської міської ради задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв ідентифікаційний код юридичної особи 36860996 (вул. Небесної Сотні, буд. 31/1, м. Черкаси, 18002) на користь держави в особі Вільнянської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 25486771 (вул. Бочарова, буд. 4, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002) кошти в сумі 155 936 (сто п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот тридцять шість) грн 99 коп. на розрахунковий рахунок UA338999980314070544000008473, отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Вільнянськ/24060300, код отримувача: 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), м. Київ, найменування платежу: інші надходження.

4. У задоволенні позовних вимог Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Запорізької районної ради Запорізької області, Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Виконавчого комітету Вільнянської міської ради про стягнення 155 936 грн 99 коп. з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв ідентифікаційний код юридичної особи 36860996 (вул. Небесної Сотні, буд. 31/1, м. Черкаси, 18002) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Запорізької окружної прокуратури Запорізької області, 69061, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 17, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені на сплату у 2023 році судового збору при здійсненні представництва інтересів держави 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. Видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 24.11.2023.

Суддя А.О. Науменко