Рішення

від 20.11.2023 по справі 908/2675/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/216/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2023 Справа № 908/2675/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцової К.Ю., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2675/23

за позовом: комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради, 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129А

до відповідача: комунального підприємства Михайло-Лукашівський сількомунгосп Михайло-Лукашівської сільської ради, 70042, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайло-Лукашеве, вул. Космічна, буд. 8-А

про стягнення суми

за участю представників:

від позивача: Балховітіна В.Г., договір від 30.12.2022 № 01

від відповідача: Федько О.А., ордер серії АР № 1110638 від 17.01.2023

СУТЬ СПОРУ:

22.08.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 22.08.2023 № 12/0903 комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради до комунального підприємства Михайло-Лукашівський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області про стягнення заборгованості у розмірі 739209,27 грн., з яких: 693913,58 грн основного боргу, 10551,84 грн 3% річних, 21801,70 грн інфляції та 12942,15 грн пені згідно договору про надання послуги з централізованого водопостачання від 10.01.2022 № 28В/8.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 22.08.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2675/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2675/23, присвоєно справі номер провадження 24/216/23, визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 25.09.2023 о 13 год. 50 хв.

19.09.2023 до суду від КП Михайло-Лукашівський сількомунгосп надійшов відзив на позов, в якому відповідач часково визнає позовні вимоги, а саме в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 624379,14 грн, 3% річних в сумі 10551,84 грн. та 21801,70 грн втрат від інфляції. Вказує, що частково виконав свій обов`язок щодо оплати наданих послуг та за період жовтень 2022 року - квітень 2023 року сплатив на користь позивача 449 625,06 грн: 347 000,00 грн сплачено відповідачем до пред`явлення позову; сума 69534,44 грн сплачена відповідачем 04.09.2023, тобто після порушення провадження у справі (платіжна інструкція №364 від 04.09.2013) та сума 33 090,62 грн сплачена відповідачем 18.09.2023 (платіжна інструкція №377 від 18.09.2023). Таким чином, відповідач визнає суму заборгованості за послуги водопостачання за період жовтень 2022 року - квітень 2023 року у сумі 591 288,52 грн. Щодо позовних вимог про стягнення пені, відповідач зазначає, що в порушення приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, позивач нарахував пеню за 10 місяців. Відповідач надав контррозрахунок пені, згідно якого розмір пені становить 6432,59 грн за загальний період з 22.01.2023 по 16.08.2023. Проте, повністю заперечує проти стягнення з пені, вважає що його вина у порушенні строків сплати за надані послуги водопостачання та водовідведення відсутня, посилаючись на вкрай тяжкий фінансовий стан, військову агресії російської федерації проти України. З моменту початку військових дій на території України багато мешканців Вільнянського району або виїхали за межі Запорізької області/України, або маючи скрутний фінансовий стан припинили сплачувати отримані послуги водопостачання. Просить суд позов задовольнити частково, стягнувши з КП «Михайло - Лукашівський сількомунгосп» Михайло-Лукашівської сільської ради на користь КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради суму основного боргу в розмірі 591 288,52 грн, три відсотки річних в розмірі 10 551,84 грн та втрати від інфляції в розмірі 21 801,70 грн. та розстрочити виконання рішення в частині стягнення 623 642,06 грн на 9 місяців рівними частинами: по 69 293,56 грн щомісяця.

Судом прийнято до розгляду відзив відповідача на позовну заяву в судовому засіданні 25.09.2023.

Ухвалою суду від 25.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 25.10.2023.

24.10.2023 через систему «Електронний суд» відповідачем подано клопотання, в якому зазначає, що 25.09.2023 відповідачем була здійснена оплата в рахунок погашення заборгованості за спірний період, а саме на користь позивача сплачено 30 000,00 грн за послуги з водопостачання за січень 2023 року згідно платіжної інструкції №384 від 25.09.2023. Відтак, станом на 23.10.2023 заборгованість відповідача за послуги з водопостачання за період жовтень 2022 року - квітень 2023 року складає 561 288,52 грн.; 3% річних в розмірі 10 551,84 грн та втрати від інфляції в розмірі 21 801,70 грн. Оскільки на момент підготовчого провадження зазначений доказ не міг бути поданий відповідачем до суду через його відсутність як такого, відповідач на підставі частини 8, 10 ст. 80 ГПК України просить суд про приєднання копії платіжної інструкції №384 від 25.09.2023 до матеріалів справи.

Клопотання прийнято сулом.

25.10.2023 додаткові пояснення, в яких повідомив що 25.09.2023 відповідачем частково погашена заборгованість за січень 2023 року в сумі 30000,00 грн. Просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 30000,00 грн.

Також 25.10.2023 позивачем подана суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що станом на 19.09.2023 сума основного боргу становить 591288,52 грн.. Враховуючи часткове погашення відповідачем боргу просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 102625,06 грн. Крім того, позивач надано розрахунок пені, з урахуванням норми ч. 6 ст 232 ГК України, згідно якого пеня становить 11239,69 грн. Щодо розстрочення виконання рішення позивач не вбачає законних підстав для розстрочення виконання рішення, але розуміючи кризову ситуацію усіх суб`єктів у сфері надання житлово-комунальних послуг у Запорізькій області не заперечує проти розстрочки на 3 місяці

Ухвалою суду від 25.10.2023 закрито підготовче провадження у справі № 908/2675/23, призначено справу до судового розгляду по суті на 20.11.2023.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 20.11.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням відповіді на відзив та додаткових пояснень. Просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 102 625,06 грн. Стягнути з основного боргу в розмірі 591 288,52 грн, 3% річних в розмірі 10 551,84 грн, інфляційні втрати в розмірі 21 801,70 грн та пеню в розмірі 11 239,69 грн та не заперечує проти надання розстрочки виконання рішення на 3 місяці.

Відповідач заперечив проти позову частково, свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву. Просить суд позов задовольнити частково, а саме: основного боргу в розмірі 591 288,52 грн, 3% річних в розмірі 10 551,84 грн, інфляційні втрати в розмірі 21 801,70 грн. та відстрочити виконання судового рішення на 9 місяців.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.2022 між комунальним підприємством Облводоканал Запорізької обласної ради (Облводоканал) та комунальним підприємством Михайло-Лукашівський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області (Споживач) укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання № 28В/8 (далі договір), за умовами якого (п.1.1.), Облводоканал забезпечує водопостачання через мережі централізованого водопостачання по магістральному водоводу Запоріжжя-Вільнянськ-Новомиколаївка Споживачу на господарсько-питні, побутові та технічні потреби для потреб Споживача та споживачів (населення, бюджетні установи, інші споживачі) населених пунктів Михайло-Лукашівської територіальної громади Вільнянського району Запорізької області: с. Антонівка, с. Благовіщенське, с. Веселівське, с. Володимирівка, с. Зелений Гай, с. Колос, с. Микильська, с. Миролюбівка, с. Михайло-Лукашеве, с. Московка, с. Нововасилівське, с. Новомихайлівське, с. Новомиргородка, с. Райське, де Споживача визначено виконавцем послуг з водопостачання.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 договору, Облводоканал зобов`язаний, зокрема, забезпечити Споживачу подачу питної води з напором в точках підключення водопровідних вводів Споживача до мереж Облводоканалу 10 м.в.ст і якістю у відповідності з ДСанПіН 2.2.4-171.-10 Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною у кількості, вказаній в п. 1.3. договору.

Споживач зобов`язаний, зокрема, своєчасно оплачувати надані йому послуги з централізованого водопостачання, плату за абонентське обслуговування, експлуатувати водопровідні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку та у відповідності з даним договором та нормативними документами, вказаними в п.1.1. даного договору (п.п. 3.2.1. п. 3.2.).

Порядок розрахунків між сторонами визначено розділом 5 договору.

Так, згідно з п. 5.1. договору, основним документом на оплату є Акт-рахунок. Оплата послуг з централізованого водопостачання та плати за абонентське обслуговування за розрахунковий місяць здійснюється Споживачем щомісяця на підставі Акту-рахунку. Акти-рахунки виписуються Споживачу представником Облводоканалу при наявності особистого посвідчення останнього числа кожного місяця у трьох примірниках (один примірник Споживачу, два Облводоканалу). Відповідальна особа Споживача зобов`язана підписати Акти-рахунки у трьох примірниках та самостійно отримати в Облводоканалі один примірник. Акт-рахунок має бути виписаний на підставі Звіту по обсягам спожитих послуг (Звіт) або даних, наданих Споживачем за допомогою сервісу Особистий кабінет для підприємств. Не пізніше 12-го числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, Споживач зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Облводоканалу суму вказану в Акті-рахунку. Якщо Споживач відмовляється підписати Акт-рахунок, представником Облводоканалу в Акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову. Документи пересилаються Споживачу поштою. Оформлений таким чином Акт-рахунок є підставою для розрахунків за послуги з централізованого водопостачання та плати за абонентське обслуговування та є обов`язковим для сплати у вказані терміни. Відсутність обґрунтованих заперечень до Актів-рахунків у термін 3-х банківських днів з моменту отримання, підтверджує визнання Споживачем обсягу, якості наданих йому послуг, розміру плати за них та прийняття їх в повному обсязі.

Положеннями п. 2.1. договору визначено, що договір діє з моменту підписання до 31 грудня 2012 р. У відповідності до ст. 631 ЦК України сторони погодилися, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання з 01.12.21. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором.

Як свідчать наявні у матеріалах цієї справи докази, позивачем відповідно до умов п. 5.1. договору визначено обсяги наданих відповідачу послуг і розмір їх оплати та виставлено відповідачу до сплати Акти-рахунки на загальну суму 1040913,58 грн. за період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року (копії вказаних Актів-рахунків додано до матеріалів справи).

Вказані Акти-рахунки підписані уповноваженою особою позивача та одержані відповідальною особою Споживача, що підтверджується підписом представника Соха П.І. та печатками сторін.

Відповідно до наданого позивачем до позовної заяви Акту розрахунку заборгованості за період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року за договором про надання послуг з централізованого водопостачання від 10.01.22 № 28В/8, з урахуванням здійсненої споживачем оплати у сумі 347000,00 грн., борг відповідача станом на 14.08.2023 склав 693913,58 грн.

З підстав неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг з централізованого водопостачання № 28В/8 від 10.01.22 щодо оплати наданих позивачем у період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року включно послуг, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 693913,58 грн основного боргу, 10551,84 грн 3% річних, 21801,70 грн інфляції та 12942,15 грн пені.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Поняття зобов`язання та підстави його виникнення унормовано ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за приписами якої зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України.

Статтею 901 ЦК України унормовано, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов`язком для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1 договору визначено, що основним документом на оплату є Акт-рахунок. Оплата послуг з централізованого водопостачання та плати за абонентське обслуговування за розрахунковий місяць здійснюється Споживачем щомісяця на підставі Акту-рахунку. Акти-рахунки виписуються Споживачу представником Облводоканалу при наявності особистого посвідчення останнього числа кожного місяця у трьох примірниках (один примірник Споживачу, два Облводоканалу). Відповідальна особа Споживача зобов`язана підписати Акти-рахунки у трьох примірниках та самостійно отримати в Облводоканалі один примірник. Акт-рахунок має бути виписаний на підставі Звіту по обсягам спожитих послуг (Звіт) або даних, наданих Споживачем за допомогою сервісу Особистий кабінет для підприємств. Не пізніше 12-го числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, Споживач зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Облводоканалу суму вказану в Акті-рахунку. Якщо Споживач відмовляється підписати Акт-рахунок, представником Облводоканалу в Акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову. Документи пересилаються Споживачу поштою. Оформлений таким чином Акт-рахунок є підставою для розрахунків за послуги з централізованого водопостачання та плати за абонентське обслуговування та є обов`язковим для сплати у вказані терміни. Відсутність обґрунтованих заперечень до Актів-рахунків у термін 3-х банківських днів з моменту отримання, підтверджує визнання Споживачем обсягу, якості наданих йому послуг, розміру плати за них та прийняття їх в повному обсязі.

Як свідчать наявні у матеріалах цієї справи докази (Акти-рахунки за період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року включно оформлені належним чином та їх зміст не заперечувався відповідачем), позивач належним чином виконав умови договору про надання послуг з централізованого водопостачання № 28В/8 від 10.01.2022 щодо надання відповідачу послуг у вказаний період на загальну суму 1040913,58 грн.

У свою чергу, відповідач отримавши від позивача послуги за договором про надання послуг з централізованого водопостачання № 28В/8 від 10.01.2022 за період з жовтня 2022 року по квітень 2023 включно не здійснив з позивачем своєчасного та повного розрахунку за них, сплативши при цьому лише 347000,00 грн.

Крім того, після відкриття провадження у справі № 908/2675/23 відповідачем було сплачено частину основного боргу у загальному розмірі 132625,06 грн, а саме: у розмірі 69534,44 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 04.09.2023 № 364, на сума 33090,62 грн, про що свідчить платіжна інструкція від 18.09.2023 № 377 та на суму 30000,00 грн, про що свідчить платіжна інструкція від 25.09.2023 № 384.

Таким чином, станом на день прийняття рішення, сума основного боргу за договором про надання послуг з централізованого водопостачання № 28В/8 від 10.01.2022 становить 561288,52 грн.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 цього Кодексу зобов`язання припиняються виконанням, проведеними належним чином.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України унормовано, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується погашення відповідачем основного боргу за Договором про надання послуг з централізованого водопостачання № 28В/8 від 10.01.2022 в розмірі 132625,06 грн. після відкриття провадження у справі № 908/2675/23, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 132625,06 грн., у зв`язку із чим провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає закриттю.

Судом роз`яснюється, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Як свідчить відзив відповідача та пояснення представника відповідача в судовому засіданні 20.11.2023, останнім визнано наявність суми основного боргу перед позивачем за договором про надання послуг з централізованого водопостачання № 28В/8 в розмірі 561288,52 грн. за період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року включно.

З огляду на викладене, враховуючи, що матеріалами цієї справи підтверджується порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором про надання послуг з централізованого водопостачання від 10.01.2022 № 28В/8, зокрема, щодо сплати 561288,52 грн. основного боргу за спірний період, що в силу ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з КП Михайло-Лукашівський сількомунгосп Михайло-Лукашівської сільської ради є обґрунтованою, доведеною (з урахуванням закриття провадження у справі в частині суми основного боргу), та такою, що підлягає частковому задоволенню судом у розмірі 561288,52 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 10551,84 грн. 3 % річних за загальний період з 13.11.2022 по 16.08.2023 та 21801,70 грн. інфляційних втрат за період жовтень 2022 року квітень 2023 року.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми 3 % річних та інфляційних втрат за порушення грошових зобов`язань по договору про надання послуг з централізованого водопостачання від 10.01.2022 № 28В/8 щодо оплати послуг наданих за період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року включно, суд дійшов висновку, що є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 10551,84 грн. 3 % річних та 21801,70 грн. інфляційних втрат.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 11239,69 грн за період з 13.11.2022 по 16.08.2023.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку, що є видом забезпечення виконання зобов`язання (ст. 546 ЦК України), виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п.6.2.договору сторонами узгоджено, що у випадку прострочення сплати наданих Облводоканалом послуг та плати за абонентське обслуговування в термін, визначений в розділі 5 Споживач зобов`язаний сплатити Облводоканалу пеню у розмірі 0,01 % від суми боргу за кожен день прострочення оплати відповідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги.

Судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеня в сумі 11239,69 грн. за період з 13.11.2022 по 16.08.2023, оскільки це не суперечить умовам Договору та діючому законодавству. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Щодо посилання відповідача на те, що відсутність вини (через відсутність коштів та скрутний фінансовий стан) звільняє від відповідальності, в тому числі і від обов`язку сплачувати пеню, суд зазначає таке.

Стаття 218 ГК України визначає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відносно посилання відповідача на абз. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» де зазначено, що пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Відповідач не підтвердив належним чином наявність заборгованості з оплати праці. Довідка №71 від 14.09.2023 про заробітну плату, яка була додана до відзиву, не є змістовною. В довідці не зазначено ані періоду виникнення заборгованості, ані розшифровки нарахувань.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог.

Відповідач не спростував висновків суду та доводів позивача, не надав доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми.

За викладених обставин, позовні вимоги в цілому задовольняються судом частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», в разі клопотання позивача, судом може бути повернуто судовий збір, у зв`язку з закриттям провадження у справі № 908/2675/23 в частині основного боргу.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 9 місяців суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Частинами 1, 4 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розглядаючи клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення щодо сплати суми боргу строком на 9 календарних місяців) судом прийнято до уваги, що відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує (може порушити) основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

З`ясувавши правову позицію представника позивача щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, який не заперечує проти розстрочення виконання судового рішення у цій справі на 3 місяці, проаналізувавши доводи відповідача, та надані в обґрунтування вказаного клопотання докази, враховано, що позивач і відповідач є суб`єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики, беручи до уваги що довготривале невиконання відповідачем зобов`язань за договором може мати негативний вплив на діяльність підприємства позивача, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення клопотання про розстрочення виконання рішення щодо сплати суми боргу строком на 6 календарних місяця, шляхом сплати рівними частинами.

Керуючись ст.ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 233, 236-238, 331, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства Михайло-Лукашівський сількомунгосп Михайло-Лукашівської сільської ради (70042, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайло-Лукашеве, вул. Космічна, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 33774962) на користь комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129А, код ЄДРПОУ 03327115) 561288 (п`ятсот шістдесят одна тисяча двісті вісімдесят вісім) грн 52 коп. основного боргу, 10551 (десять тисяч п`ятсот п`ятдесят одна) грн 84 коп. 3 % річних, 21801 (двадцять одна тисяча вісімсот одна) грн 70 коп. інфляційних втрат, 11239 (одинадцять тисяч двісті тридцять дев`ять) грн 69 коп. пені та 9073 (девять тисяч сімдесят три) грн 23 коп. судового збору.

Розстрочити виконання судового рішення по справі № 908/2675/23 щодо стягнення 561288 (п`ятсот шістдесят одна тисяча двісті вісімдесят вісім) грн 52 коп. основного боргу, 10551 (десять тисяч п`ятсот п`ятдесят одна) грн 84 коп. 3 % річних, 21801 (двадцять одна тисяча вісімсот одна) грн 70 коп. інфляційних втрат, 11239 (одинадцять тисяч двісті тридцять дев`ять) грн 69 коп. пені (всього 604881,75 грн) - строком на 6 календарних місяці, а саме:

100813,63 грн. до 20.12.2023;

100813,63 грн. до 20.01.2024;

100813,63 грн. до 20.02.2024;

100813,63 грн. до 20.03.2024;

100813,63 грн. до 20.04.2024;

100813,63 грн. до 20.05.2024.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі № 908/2675/23 в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 132625,06 грн. закрити за відсутності предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено24.11.2023.

СуддяТ.А. Азізбекян