Рішення

від 22.11.2023 по справі 910/14143/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.11.2023Справа № 910/14143/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Державного підприємства "Інформаційні судові системи" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп`ютерні інформаційні технології" про стягнення 13 690,00 грн,

без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2023 року Державне підприємство "Інформаційні судові системи" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп`ютерні інформаційні технології" (далі - Товариство) 13 690,00 грн штрафних санкцій за неналежне виконання останнім умов договору про закупівлю від 5 березня 2019 року № 05/01-2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2023 року вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

18 вересня 2023 року на електронну пошту суду від позивача на виконання вимог вказаної ухвали надійшла заява від цієї ж дати № 3130/3/05-00-23 разом із документами для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 вересня 2023 року вищенаведену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14143/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення копії даної ухвали.

29 вересня 2023 року на електронну пошту суду та 3 жовтня 2023 року - на поштову адресу суду, від Товариства надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на пропущення Підприємством спеціального строку позовної давності, встановленого пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Жодних інших клопотань та заяв по суті справи від сторін не надходило.

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі ? ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи подання позивачем та відповідачем заяв по суті спору, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність у матеріалах справи усіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

5 березня 2019 року між Підприємством та Товариством укладено договір про закупівлю № 05/01-2019, за умовами якого останнє зобов`язалося протягом дії договору надати послуги з доопрацювання комп`ютерної програми "Веб-портал "Судова Влада України" для створення підсистеми "Офіційний веб-портал судової влади України" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з передачею усіх майнових прав інтелектуальної власності на доопрацьоване програмне забезпечення (2-й етап) (код за ДК 021:2015 72230000-6 послуги з розробки програмного забезпечення на замовлення) відповідно до технічного завдання (додаток № 1 до договору) та календарного плану (додаток № 2 до договору), а Підприємство - прийняти та оплатити вартість вказаних послуг на умовах даного правочину.

Ця угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками наведених юридичних осіб.

Відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1. договору Товариство зобов`язалося своєчасно та у повному обсязі (належним чином) виконувати свої зобов`язання за цією угодою.

Загальна ціна договору становить 1 600 383,72 грн, у тому числі ПДВ - 266 730,62 грн (пункт 4.1. зазначеного правочину).

Строк надання послуг - до 31 травня 2019 року; місце надання послуг - за адресою Підприємства (пункти 5.1. та 5.2. вказаної угоди).

Надання послуг за договором відбувається поетапно, відповідно до календарного плану. У разі дострокового виконання поточного етапу календарного плану, Товариство може приступити до виконання наступного етапу календарного плану (пункт 5.5. договору).

Пунктом 5.7. цього правочину передбачено, що по завершенні кожного з етапів календарного плану виконавець подає замовнику акт, додавши до нього програмну та експлуатаційну документацію на програмне забезпечення (документи, які визначають правила налаштування та користування програмним забезпеченням, керівництво/настанова/інструкція користувача/адміністратора/оператора тощо). По завершенню надання послуг за договором окрім програмної та експлуатаційної документації виконавець надає технічний паспорт інформаційної системи та інші документи, що вимагаються загальними вимогами до програмних продуктів, які закуповуються та створюються на замовлення державних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2009 року № 869 " Про затвердження загальних вимог до програмних продуктів, які закуповуються та створюються на замовлення державних органів".

Згідно з пунктом 5.8. договору Підприємство впродовж 5-ти робочих днів з дня отримання акта та документів, що зазначені договорі, зобов`язане надіслати виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від прийняття наданих послуг.

Приймання та оцінка наданих послуг здійснюється комісією Підприємства за участю представників Товариства відповідно до технічного завдання та календарного плану впродовж 4-х робочих днів. Робота комісії завершується складанням протоколу з висновком про відповідність/невідповідність наданих послуг технічному завданню та календарному плану, а також переліком необхідних доопрацювань і строками їх виконання, у разі виявлення комісією невідповідностей (пункт 5.9. договору).

Відповідно до пункту 5.10. договору, за наявності зауважень до наданих послуг, сторони протягом 1-го робочого дня зобов`язуються письмово узгодити перелік зауважень, недоліків та/або доробок, які виконавець зобов`язується виправити за власний рахунок протягом погодженого сторонами строку (терміну). Після усунення зауважень згідно складеного переліку, послуги приймаються відповідно до пунктів 5.7.- 5.9. договору.

За змістом пункту 5.11. вказаного правочину після підписання відповідного акта сторонами зобов`язання Товариства щодо надання послуг вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином.

У додатку № 2 до договору сторони затвердили календарний план виконання робіт, за яким тривалість І етапу робіт, вартістю 1 120 268,60 грн, складає 60 робочих днів з дати підписання договору; тривалість ІІ етапу робіт, вартістю 480 115,12 грн, складає 90 робочих днів з дати підписання договору.

Пунктом 7.2. договору встановлено, що у випадку порушення виконавцем строків виконання своїх зобов`язань, передбачених договором, останній зобов`язаний сплатити на користь замовника штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого зобов`язання за кожний день затримки виконання зобов`язань.

Сторони дійшли до взаємної згоди щодо можливості застосування оперативно-господарських санкцій в порядку, передбаченому статтями 235 і 237 Господарського кодексу України (далі - ГК України), у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, передбачених даним правочином, зокрема: одностороння відмова від виконання свого зобов`язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов`язання другою стороною; відмова від оплати за зобов`язанням, яке виконано неналежним чином; відмова від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин із стороною, яка порушує зобов`язання; розміщення на вебсайті http://kyivaudit.gov.ua інформації щодо негативного досвіду співпраці зі стороною договору; одностороння відмова від договору у повному обсязі або частково (розірвання договору) (пункт 7.4. даної угоди).

Пунктами 7.4.6. та 7.4.7. договору передбачено, що одностороння відмова від договору в повному обсязі або частково (розірвання договору) може застосовуватися Підприємством у разі невиконання або неналежного виконання Товариством зобов`язань, передбачених цією угодою. У разі порушення (невиконання/неналежне виконання) другою стороною будь-якого (одного) чи будь-яких (декількох) зобов`язань, передбачених договором, управнена сторона має право застосувати до другої сторони будь-яку одну або декілька одночасно, або одночасно всі оперативно-господарські санкції, передбачені даним правочином.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (пункти 12.1 та 12.3 договору).

На виконання умов цієї угоди відповідач надав, а позивач - прийняв, послуги за І етапом робіт на суму 1 120 268,60 грн з ПДВ, що підтверджується актом-приймання передачі наданих послуг від 8 травня 2019 року № 1. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплений їх печатками. Факт належного виконання Товариством робіт за І етапом також підтверджує позивач у своєму позові.

Разом із цим, у зв`язку з невиконанням Товариством ІІ етапу робіт за договором, 26 грудня 2019 року сторони уклали додатковий договір № 1, за умовами якого Підприємство застосувало до Товариства оперативно-господарську санкцію, передбачену статтями 235-237 ГК України, а саме: відмовилося в односторонньому порядку від договору в повному обсязі (розірвало договір) з 26 грудня 2019 року. Розірвання договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов`язань, що виникли до дати його розірвання (пункт 2 додаткового договору).

У зв`язку з порушенням Товариством своїх зобов`язань за договором у період його дії у частині повного та своєчасного виконання робіт за ІІ етапом, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 13 690,00 грн штрафу, нарахованого відповідно до пункту 7.2. договору за кожен день затримки виконання зобов`язання за період з 26 квітня 2019 року по 8 травня 2019 року на суму вартості обумовлених робіт у розмірі 1 120 268,60 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується і відповідачем не спростовано факт несвоєчасного виконання ним послуг за ІІ етапом робіт, тоді як належне виконання роті за І етапом підтверджено належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи та самими сторонами у своїх заявах по суті спору.

Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частин 1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, штрафом є платіж, нарахування якого здійснюється одноразово, у той час як пеня є поточним щоденним нарахуванням, розмір якої залежить від періоду прострочення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 6 квітня 2020 року в справі № 910/4783/19, від 15 травня 2018 року в справі № 917/889/17.

При цьому, для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 24 жовтня 2019 року в справі № 904/3315/18.

Разом із цим, у пункті 7.2. договору сторони погодили, що у випадку порушення виконавцем строків виконання своїх зобов`язань, передбачених договором, виконавець зобов`язаний сплатити на користь замовника штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого зобов`язання за кожний день затримки виконання зобов`язань.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що визначений пунктом 7.2 договору штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого зобов`язання за кожний день затримки виконання зобов`язань за своєю правовою природою є пенею, оскільки обчислюється щоденно за весь період прострочення.

Згідно з частиною 2 статті 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення строків виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом чи договором, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Слід також зазначити, що штрафні санкції, передбачені частиною 2 статті 231 ГК України, застосовуються у разі порушення строків виконання негрошового зобов`язання.

Судом встановлено, що Підприємство відноситься до суб`єктів господарювання, які належать до державного сектора економіки.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 ГК України).

Зі змісту положень статті 231 ГК України вбачається, що остання носить диспозитивний характер, оскільки передбачає можливість встановлення сторонами розміру пені безпосередньо в укладеному між ними договорі.

Разом із цим, перевіривши наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення з Товариства штрафної санкції, нарахованої за період з 26 квітня 2019 року по 8 травня 2019 року, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, з огляду на відсутність порушення Товариством своїх зобов`язань за договором у вищевказаний період.

Як вже було зазначено судом, відповідно до календарного плану (додаток № 2 до договору) строк виконання І етапу робіт, вартістю 1 120 268,60 грн, - 60 робочих днів з моменту укладання договору, а ІІ етапу робіт, вартість якого складала 480 115,12 грн, - до 90 робочих днів з моменту укладання договору. Відтак, визначені договором послуги за І етапом відповідач повинен був надати не пізніше 3 червня 2019 року включно, а за ІІ етапом робіт - не пізніше 17 липня 2019 року включно. Однак, пунктом 5.1. договору визначено, що строк надання послуг - до 31 травня 2019 року.

Як було зазначено судом, позивач визнає факт належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за І етапом робіт та заявив виключно про стягнення штрафних санкцій саме за прострочення зобов`язань відповідача за ІІ етапом робіт. Проте спірна сума пені нарахована позивачем на вартість робіт за І етапом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позов Підприємства про стягнення з Товариства 13 690,00 грн штрафних санкцій є необґрунтованим, а відтак задоволенню не підлягає.

У той же час позивач не позбавлений права повторно звернутися з відповідним позовом до відповідача, усунувши виявлені суперечливі дані, викладені в позовній заяві.

Щодо поданої Товариством заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності до пред`явлених позивачем вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статей 256 та 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності за змістом статті 261 ЦК України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, за приписами статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю, підстави для застосування строку позовної давності у даній справі відсутні.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні позову.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин у задоволенні позову Підприємства слід відмовити.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано: 22 листопада 2023 року.

СуддяЄ.В. Павленко