Рішення

від 24.11.2023 по справі 910/13213/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.11.2023Справа № 910/13213/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Інвест"

до Фізичної особи-підприємця Шевченка Андрія Миколайовича

про стягнення 471702,87 грн

Суддя: Людмила ШКУРДОВА

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр-Інвест" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця - Шевченка Андрія Миколайовича про стягнення заборгованості за договором №ЦИ-02/15 про надання поворотної фінансової допомоги від 02.02.2015 у розмірі 471 702,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № ЦИ-02/15 про надання поворотної фінансової допомоги від 02.02.2015 в частині своєчасного повернення поворотної фінансової допомоги у сумі 25000,00 грн, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем згідно зі ст.625 ЦК України нараховані 3% річних у сумі 41424,66 грн та інфляційні втрати у сумі 180278,21 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Відзив подається до суду у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 р., зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

26.10.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, до якого додано клопотання про поновлення строку на подання відзиву у справі № 910/13213/23.

З цього приводу суд зазначає наступне.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження останнього.

Поштове відправлення № 0105494940937 з ухвалою про відкриття провадження повернулося на адресу суду, у графі причин повернення зазначено: "за закінченням терміну зберігання".

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Згідно з календарним штемпелем відділення поштового зв`язку, що міститься на конверті адресованому відповідачеві в якому на адресу суду повернулася ухвала про відкриття провадження у даній справі, днем вручення ухвали Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 р. є 02.10.2023 відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Отже останнім днем строку, встановлено в ухвалі суду про відкриття провадження для подання відзиву, є 17.10.2023.

Відповідачем подано відзив лише 26.10.2023.

Відтак, відповідачем попущено строк, встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 р., для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Проте строк для подання відповідачем відзиву встановлено судом, отже у разі його пропуску він підлягає продовженню, а не поновленню, як того просить відповідач.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що ухвалу про відкриття провадження з матеріалами позову не отримував, оскільки перебуває не за місцем постійного проживання у зв`язку з воєнним станом, а також на те, що його представник, що діє на підставі договору від 10.10.2023 ознайомився з матеріалами справи лише 13.10.2023, у зв`язку з чим відповідачу знадобиться додатковий час на складання відзиву.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача - адвокат Павленко В.В. 13.10.2023 ознайомився із матеріалами даної справи у приміщенні суду, про що свідчить розписка останнього на відповідному клопотанні, яке надійшло до суду 11.10.2023.

Разом з тим, визначена відповідачем причина пропуску строку для подання відзиву на позов не характеризує об`єктивну неможливість відповідача вчасно реалізувати своє право, а свідчить про пасивну участь останнього в процесі розгляду даної справи. Так як, останній не був позбавлений можливості подати своєчасно відзив на позовну заяву з дня укладення договору про надання правничої допомоги (10.10.2023), тоді як строк на подання відзиву закінчився 17.10.2023, або заявити клопотання про продовження строку на подання відзиву на позов, встановленого ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі.

Вказані відповідачем обставини пропущення строку на подання відзиву на позов не визнаються судом поважними.

З огляду на викладене у суду відсутні підстави для поновлення відповідачу строку на подачу відзиву на позов.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/13213/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, то суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

ВСТАНОВИВ:

02.02.2015 р. між Фізичною особою-підприємцем Шевченком Андрієм Миколайовичем (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр-Інвест" (позикодавець) укладено договір №ЦИ-02/15 про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п. 1.1 договору позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 1.2 договору поворотна фінансова допомога (надалі допомога) - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк, відповідно до даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 400000,00 грн.

ТОВ "Центр-Інвест" перерахувало ФОП Шевченко А.М. поворотну фінансову допомогу на загальну суму 42700,00 грн., з призначенням платежу: Поворотна фінансова допомога згідно договору №ЦИ-02/15 від 02.02.2015, а саме: 03.02.2015 - 1000,00 грн.; 16.02.2015 - 3000,00 грн.; 18.02.2015 - 36000,00 грн.; 19.02.2015 - 2700,00 грн, що підтверджується доданими до позову банківськими виписками за 03.02.2015, за 16.02.2015, за 18.02.2015 та за 19.02.2015.

Надана позивачем поворотна фінансова допомога на загальну суму 42700,00 грн. була повернута відповідачем 14.09.2015 у сумі 20000,00 грн. та 28.10.2015 у сумі 22700,00 грн, що підтверджується доданими до позову банківськими виписками по рахунку за 14.09.2015 та за 28.10.2015.

Також, 22.06.2015 ТОВ "Центр-Інвест" перерахувало ФОП Шевченко А.М. фінансову допомогу в розмірі 250000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 303 від 22.06.2016 та банківською випискою по рахунку за 22.06.2016 з призначенням платежу: Надання поворотної фінансової допомоги згідно договору № ЦИ-02/15 від 02.02.2015.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 01.02.2018.

Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок Позикодавця в установі банку (п. 3.2 договору).

Проте, ФОП Шевченко А.М. не повернув ТОВ "Центр-Інвест" надану поворотну фінансову допомогу в розмірі 250000,00 грн.

Доказів протилежного суду не надано.

За змістом статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на те, що свої зобов`язання щодо повернення позивачу поворотної фінансової допомоги відповідач не виконав, у нього утворилась заборгованість перед позивачем за договором № ЦИ-02/15 про надання поворотної фінансової допомоги від 02.02.2015 у розмірі 250000,00 грн.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов`язань щодо повернення поворотної фінансової допомоги, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів повернення отриманих від позивача коштів відповідач суду не надав, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 250000,00 грн. боргу підлягають задоволенню.

Також позивачем нараховано відповідачу 41424,66 грн 3% річних за період з 02.02.2018 по 11.08.2023, та 180278,21 грн інфляційних втрат за період з лютого 2018 по червень 2023 (включно) на суму 250000,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, встановив, що вказані розрахунки є вірними, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 41424,66 грн 3% річних та 180278,21 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Судом встановлено, що під час розгляду даної справи, а саме 12.10.2023 проведено державну реєстрацію припинення фізичної особи-підприємця за її рішенням про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 2000670060003155945.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Шевченка Андрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Інвест" (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 11, код 32820420) 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. боргу, 41424 (сорок одну тисячу чотириста двадцять чотири) грн 66 коп. 3% річних, 180278 (сто вісімдесят тисяч двісті сімдесят вісім) грн 21 коп. інфляційних втрат та 7075 (сім тисяч сімдесят п`ять) грн 54 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА