Рішення

від 24.11.2023 по справі 916/4092/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" листопада 2023 р. м. Одеса Справа № 916/4092/23

Господарський суд Одеської області у складі судді С.В. Літвінова, розглянувши справу за позовом позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІО ФЕКТОРІ" (вул. Лисогірська, буд. 12, корп. 107, Київ, 03028) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика" (вул. Комунальна, 3, Южне, Одеська область, 65481) про стягнення 828000 грн.

Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІО ФЕКТОРІ" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика" 828000 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем усного договору поставки від 20.06.2022р..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.09.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/4092/23, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній"

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

20 червня 2022 року до керівника (директора) ТОВ «ЕЛІО ФЕКТОРІ» звернувся директор товариства з обмеженою відповідальністю «Перша меблева фабрика», (далі - ТОВ «Перша меблева фабрика, Покупець, Відповідач) з пропозицією - для термінового ремонту пошкодженого військовими діями об`єкту інфраструктури придбати на складі готової продукції ТОВ «ЕЛІО Україна» два комплекти меблів (код одиниці 2938) на загальну суму 828 000 грн. з можливістю розстрочення оплати за товар протягом 90 календарних днів починаючи з дня відвантаження (одержання) товару зі складу.

Як зазначає позивач, ТОВ «Перша меблева фабрика» була постійним покупцем готової продукції позивача і мала репутацію добросовісного та відповідального контрагента, директор ТОВ «ЕЛІО ФЕКТОРІ» в цей же день (20 червня 2022 року) дав свою згоду на укладання з Відповідачем усного договору поставки продукції (далі - ум Договір).

За умовами вказаного Договору сторони домовились, що ТОВ «ЕЛІО ФЕКТОРІ», діючи як Постачальник, передає зі свого складу готової продукції ТОВ «ЕЛІО Україна» у власність ТОВ «Перша меблева фабрика» як Покупця, продукцію власного виробництва, а саме: два комплекти меблів на загальну суму 828 000 гривень найменування якого, одиниці виміру, загальна кількість, код (асортимент, номенклатура), ціна одиниці комплекту вказується в видаткових накладних та рахунках на його оплату (далі - Товару).

У свою чергу Покупець зобов`язався прийняти Товар та своєчасно оплатити його з розстроченням платежу на наступних умовах: - протягом 90 (дев`яноста) днів з моменту відвантаження Товару та прийняття товаророзпорядчих документів на нього, Покупець перераховує Постачальнику оплату, що складає 100 % (сто) відсотків від загальної вартості Договору, у розмірі: 828 000,00 (вісімсот двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок в т.ч. ПДВ 20%: 138 000,00 (сто тридцять вісім тисяч) гривень 00 копійок. При цьому зобов`язання Покупця по оплаті Товару вважаються виконаними належним чином з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

На виконання умов вказаного Договору Постачальник зі свого складу готової продукції ТОВ «ЕЛІО Україна» в м. Києві за видатковою накладною № 48 від 20 червня 2022 року здійснив поставку і передачу Покупцеві партії Товару (комплект меблів) в кількості - 1 комплект, код одиниці - 2938, за ціною без ПДВ - 550 000,00 грн. на суму без ПДВ -550 000,00грн., сума ПДВ -110 000,00 грн., загалом на суму з ПДВ - 660 000,00 грн. Вказаний Товар (комплект меблів) був прийнятий (отриманий) безпосередньо директором Покупця без будь-яких застережень і зауважень про що свідчить його електронний підпис на зазначений видатковій накладній.

Окрім того Покупець за електронним підписом директора ТОВ «ЕЛІО ФЕКТОРІ» отримав Рахунок на оплату № 103 від 20 червня 2022 року вказаної партії Товару (комплекту меблів) на загальну суму 660 000 грн. і засвідчив факт одержання вказаного Рахунку своїм (директора ТОВ «Перша меблева фабрика») електронним підписом.

Наступного дня (21.06.22р.) відповідно до умов Договору Постачальник зі свого складу готової проду кції в м. Києві за видатковою накладною № 49 від 21 червня 2022 року здійснив поставку і передачу Покупцю ще однієї партії Товару, а саме: комплекту меблів в кількості 1 комплект, код одиниці - 2938 за ціною без ПДВ - 140 000,00 грн, сума ПДВ - 28 000,00 грн., а всього із ПДВ - 168 000,00 грн. Так само, вказаний товар разом з Рахунком на його оплату №105 від 21 червня 2022 року був прийнятий Покупцем без застережень і зауважень, що підтверджується електронними підписами останнього.

Позивач вказує, що відповідно до пункту 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України з дати відвантаження ТОВ «Перша меблева фабрика» Товару за Договором поставки у ТОВ «ЕЛІО ФЕКТОРІ» виникли податкові зобов`язання з постачання товарів/послуг. Тому останній у дати виникнення податкових зобов`язань склав за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від. 30.12.2015р. № 1307 Податкові накладні від 20.06.23 р № 25 та від 21.06.2022 р №32, зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, один примірник надав Покупцю, а також з настанням звітного періоду (14.07.2022 року) в електронній формі направив вказані Податкові накладні до центрального рівня Податкової служби України про що свідчить Електронний витяг з Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України від 15.07.2022 р.

Таким чином, свої зобов`язання за Договором стосовно поставки та передачі на адресу Покупця Товару Постачальник виконав в повному обсязі. Загальна вартість поставленого Товару склала: 828 000,00 грн. При цьому Покупцю також були надані усі передбачені законом товаророзпорядчі, фінансові та податкові документи на одержаний ним Товар.

Однак Покупець свою частину зобов`язань стосовно повної оплати за поставлений Товар не виконав. Так гідно наведених умов Договору останній день для оплати Покупцем отриманого Товару сплинув ще 20 вересня 2022 року. Втім до сьогодні Покупець не перерахував грошові кошти на поточний рахунок Постачальника за поставлений Товар.

Бажаючи вирішити даний спір у досудовому порядку ТОВ «ЕЛІО ФЕКТОРІ» діючи відповідно до вимог ст. 222 Господарського кодексу України (далі - ГК України), 05 червня 2023 року направило рекомендованим листом номер 0207202651490 на зареєстровану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб (ЄДР) юридичну адресу ТОВ «Перша меблева фабрика» (56481, Одеська обл., м. Южне, вул. Комунальна, буд. 3) Претензію № 34 від 04.07.2023 р. Покупцю пропонувалось протягом 20 днів від дня одержання Претензії, належним чином виконати свої зобов`язання за Договором поставки від 20.06.2022 року шляхом перерахування на вказаний в Претензії банківський рахунок Постачальника всієї суми заборгованості в розмірі 828 000 грн. за одержаний Товар. Втім вказана Претензія згідно Тренінгу поштового відправлення 0207202651490 та Довідки ф.20 про причини повернення цього відправлення, 15.08. 2023 року була повернута ТОВ «ЕЛІО ФЕКТОРІ» за закінченням терміну її зберігання.

Отже, позивач вважає, що ТОВ «Перша меблева фабрика» не виконало взяті на себе господарські зобов`язання в частині оплати за одержаний ним товар, чим прямо порушило майнові права та законні інтереси ТОВ «ЕЛЮ ФЕКТОРІ»

Приймаючи до уваги, що Відповідачем протиправно не виконано обов`язок з оплати за поставлений товар, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду з відповідним позовом, що розглядається судом в межах цієї справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Положеннями ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст.510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Як встановлено судом, 20.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІО ФЕКТОРІ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика" було укладено усний Договір на поставку двух комплектів меблів (код одиниці 2938) на загальну суму 828 000 грн..

На виконання умов вказаного Договору Постачальник зі свого складу готової продукції ТОВ «ЕЛІО Україна» в м. Києві за видатковою накладною № 48 від 20 червня 2022 року здійснив поставку і передачу Покупцеві партії Товару (комплект меблів) в кількості - 1 комплект, код одиниці - 2938, за ціною без ПДВ - 550 000,00 грн. на суму без ПДВ -550 000,00грн., сума ПДВ -110 000,00 грн., загалом на суму з ПДВ - 660 000,00 грн. Вказаний Товар (комплект меблів) був прийнятий (отриманий) безпосередньо директором Покупця без будь-яких застережень і зауважень про що свідчить його електронний підпис на зазначений видатковій накладній.

21.06.2022 відповідно до умов Договору Постачальник зі свого складу готової проду кції в м. Києві за видатковою накладною № 49 від 21 червня 2022 року здійснив поставку і передачу Покупцю ще однієї партії Товару, а саме: комплекту меблів в кількості 1 комплект, код одиниці - 2938 за ціною без ПДВ - 140 000,00 грн, сума ПДВ - 28 000,00 грн., а всього із ПДВ - 168 000,00 грн. Так само, вказаний товар разом з Рахунком на його оплату №105 від 21 червня 2022 року був прийнятий Покупцем без застережень і зауважень, що підтверджується електронними підписами останнього.

За відвантажений товар Відповідачем жодних оплат не здійснено.

Отже, суд вважає, що Відповідач зобов`язання щодо оплати за поставлений Товар не виконав, тому позовна вимога щодо стягнення заборгованості в розмірі 828000грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, згідно зі ст. 126 ГПК України, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ЕЛІО ФЕКТОРІ» було укладено Договір про надання правової допомоги № 22 від 23.08.23 року за умовами якого (п. 2.1) останній здійснює представництво щодо захисту прав і законних інтересів товариства в суді першої інстанції - господарському суді Одеської області а також (в разі необхідності) в судах апеляційної (Південно-Західному апеляційному господарському суді) та касаційної (Верховний Суд) інстанцій при веденні господарської справи (справ) у спорі з ТОВ «Перша меблева фабрика» (м. Южне, Одеської області) про стягнення заборгованості за поставлений товар (меблі).

Відповідно до п. 4.1. договору розмір оплати послуг ВИКОНАВЦЯ визначено за погодженням СТОРІШ, які погодили наступні розміри і оплату послуг ВИКОНАВЦЯ:

4.1.1 вартість однієї години роботи ВИКОНАВЦЯ щодо надання правової допомоги ЗАМОВНИКУ за даним дорученням становить: позасудова робота по справі (вивчення матеріалів, складання процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами справи, тощо) - 500 (п`ятсот) гривень/ год., участь у судових засіданнях -1000 (одна тисяча) грн/година;

4.1.2. орієнтовний (очікуваний) час, необхідний для виконання даного доручення ВИКОНАВЦЕМ сторонами визначено в наступних розмірах: позасудова робота по справі - 24 (двадцять чотири) години, а саме: вивчення матеріалів справи та існуючої судової практики по подібним справам - 2 годин, складання і оформлення позовної заяви -16 год., написання інших процесуальних документів (відповіді на відзив, клопотань, заяв, судової промови, тощо) - 6 годин, участь у судових засіданнях - 4 (чотири) години, а саме: 2 години підготовче засідання, 2 годин - розгляд справи по суті. При цьому участю в судовому засіданні протягом 1 (однієї) години вважається фактом, прибуття ВИКОНАВЦЯ в судове засідання в день і час, що був призначений судом і який вказаний в судовому виклику-повідомленні або розміщений в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційної системі. Цей час не залежить від того, що призначене судове засідання фактично не відбулося за різних причин (оголошення повітряної тривоги, знаходження судді на лікарняному, в нараді кімнаті, участь у складі колегії в іншому засіданні, тощо).

Відповідно до п. 4.2. Договору ВИКОНАВЕЦЬ згідно Підсумкової відомості вказаної в Додатку № 1 до Договору веде погодинний облік часу, фактично витраченого на виконання доручення ЗАМОВНИКА, і своєчасно інформує ЗАМОВНИКА про кількість відпрацьованих ним годин. Після відпрацювання ВИКОНАВЦЕМ оплачених годин та/або в разі виникнення необхідності в перевищенні орієнтовного (очікуваного) часу виконання доручення ВИКОНАВЕЦЬ повідомляє про це ЗАМОВНИКА і виставляє йому рахунок на додаткову оплату робочого часу (годин), необхідного для виконання цього доручення. ЗАМОВНИК повинен оплатити цей рахунок упродовж 3 (трьох) робочих днів. В разі відмови ЗАМОВНИКОМ від оплати додаткового часу (годин), необхідних для виконання даного доручення, чи не оплати виставленого рахунку протягом трьох робочих днів, - цей Договір на вимогу Виконавця може бути розірваним ВИКОНАВЦЕМ в односторонньому порядку за підстав істотного порушення ЗАМОВНИКОМ.

Сторони домовились, що при підписанні даного договору Замовник сплачує викновцю в готівковій чи безготівковій формі аванс за 28 годин роботи (24год.х500грн.+2годх1000грн.) в сумі 16 000грн. (п.4.3 Договору)

Позивач вважає, що з урахуванням ціни позову, категорії спору, рівня його складності, тривалості розгляду справи витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 грн є співмірними у межах даної справи та підлягають стягненню на користь Позивача.

Суд звертає увагу на те, що пп. 4.1.2 п. 4.1 Договору визначено орієнтовний (очікуваний) час, необхідний для виконання доручення ВИКОНАВЦЕМ, а згідно Підсумкової відомості вказаної в Додатку № 1 до Договору виконавець веде погодинний облік часу, фактично витраченого на виконання доручення ЗАМОВНИКА, що зазначено в п.4.2 договору.

Разом з тим, позивачем не надано належних доказів в підтвердження відпрацьваних ним 28 годин роботи, а саме Підсумкова відомість відповідно якої ведеться погодинний облік часу, фактично витраченого на виконання доручення ЗАМОВНИКА.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з огляду на загальні принципи справедливості та верховенства права, враховуючи не належне підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 16000 грн., суд відмовляє в їх задоволенні

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, п.2 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика" (вул. Комунальна, 3, Южне, Одеська область, 65481, код ЄДРПОУ 38556483) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІО ФЕКТОРІ" (вул. Лисогірська, буд. 12, корп. 107, Київ, 03028, код ЄДРПОУ 43035073) 828 000грн. - основна заборгованість та 12420 грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов