Рішення

від 09.11.2023 по справі 917/806/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2023 Справа № 917/806/23

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша логістична компанія", адреса: вул. Праведників світу, буд. 4-а, офіс 212, 213, м. Вінниця, Вінницький район, Вінницька область, 21036

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК Трейд", вул. Автобазівська, 2/9, м. Полтава, Полтавський район, Полтавська область, 36008

про стягнення коштів.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Сорока Є.С.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Суть справи. До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша логістична компанія" та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК Трейд" про стягнення 511 378,89 грн основного боргу, 180 108,11 грн пені, 70 873,85 грн 20% річних та 50 335,93 грн інфляційних втрат за Договором № 1133 транспортного експедирування від 04.01.2023.

Ухвалою суду від 25.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 22.06.2023.

08.06.2023 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог та повернення судового збору (вх. № 7240). Також, від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку (вх. № 7243), яка задоволена судом.

В заяві про зменшення позовних вимог позивач повідомив, що відповідачем сплачено суму основного боргу. Окрім того, позивачем збільшено нараховані суми пені, 20 % річних та інфляційних втрат. Так, позивач просить суд стягнути 194 137,86 грн пені, 73 683,68 грн 20% річних та 88 638,18 грн інфляційних втрат.

20.06.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7737) з клопотанням про зменшення розміру пені, який судом долучений до матеріалів справи.

У зв`язку з перебуванням судді Погрібної С.В. у відпустці, судове засідання призначене на 22.06.2023 не відбулось. Наступне підготовче засідання призначено на 20.07.2023.

13.07.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 8703), в якій просить стягнути 194 137,86 грн пені, 73 683,68 грн 20% річних, 23 773,09 грн інфляційних втрат. Відповідь долучена до матеріалів справи.

В судовому засіданні судом досліджено заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та прийнято її до розгляду, як таку, що не суперечить вимогам ГПК України.

Клопотання про повернення судового збору буде вирішено судом при прийнятті рішення у справі.

В подальшому судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 194 137,86 грн пені, 73 683,68 грн 20% річних, 23 773,09 грн інфляційних втрат.

В судовому засіданні 20.07.2023 представники позивача та відповідача повідомили суд про відсутність заяв та клопотань, проти закриття підготовчого провадження не заперечували.

Ухвалою суду від 20.07.2023 прийнято заяву позивача про збільшення та зменшення позовних вимог до розгляду; закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 22.08.2023, 11:00.

В судовому засіданні 22.08.2023 представником позивача викладено зміст позовних вимог, представником відповідача зміст заперечень.

Судом були з`ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 22.08.2023 оголошено перерву до 09.11.2023, 11:30

В судовому засіданні 09.11.2023 представникам надано заключне слово, які підтримали свою позицію викладену письмово та озвучену в судовому засіданні.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Встановивши всі обставини справи та дослідивши надані документальні докази, суд встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРША ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ» (Позивач, Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» (Відповідач, Клієнт) в електронному сервісі було укладено Договір транспортного експедирування №1133 від 04.01.2023 (Договір) (а.с. 22).

Пунктом 9.2. Договору Сторони, зокрема, погодили можливість використання кваліфікованого електронного підпису в документообігу в межах виконання цього Договору, в тому числі при складанні первинних документів. Сторонами погоджено використання кваліфікованого електронного підпису в порядку і на умовах передбачених чинним законодавством України. Сторони погодили, що цей Договір, додаткові угоди до цього Договору, додатки, специфікації, заявки, які є невід`ємною частиною цього Договору, а також первинні документи на виконання цього Договору можуть складатися Сторонами в електронному вигляді із дотриманням законодавства про електронні документи, електронний документообіг та законодавства у сфері кваліфікованого електронного підпису. При складанні таких документів у електронному вигляді та підписанні їх з використанням кваліфікованого електронного підпису застосовуються кваліфіковані електронні печатки Сторін (за наявності).

Згідно п. 1.1. Договору, Договір регулює взаємовідносини Сторін, пов`язані з наданням Експедитором за плату і за рахунок Клієнта послуг з організації та супроводу перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів (зернових та олійних культур).

Відповідно до п. 4.5. Договору факт надання послуг Експедитора і виконання ним своїх зобов`язань за Договором підтверджується: залізничною накладною або іншими документами, які відображають шлях прямування Вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до п. 4.6. Договору датою початку надання послуг за цим Договором є дата оформлення перевізних документів, що визначається датою штемпеля станції відправлення в залізничній накладній на окрему партію вантажу (по послугам пов`язаних з організацією перевезень).

Відповідно до п. 4.7. Договору за результатами перевезення Експедитор складає Акт виконаних робіт/наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється печатками Сторін. Експедитор має право складати Акт виконаних робіт/наданих послуг на дату повного або часткового виконання переліку послуг, або на останнє число місяця, у якому були надані послуги. В акті вказується вартість транспортно-експедиторських послуг та винагорода Експедитора.

Акт виконаних робіт/наданих послуг надається Клієнту не пізніше 7 (семи) банківських днів, з дати закінчення перевезення або звітного місяця. Зазначений строк може бути збільшений у випадку відсутності у Експедитора з об`єктивних причин документів та інформації, які підтверджують його витрати. Послуги Експедитора за цим Договором визнаються Сторонами наданими належним чином та прийнятими без зауважень, у випадку не повернення Клієнтом Експедитору підписаного Акту виконаних робіт/наданих послуг і не надання письмових заперечень/зауважень по ньому протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня його надіслання Клієнту, в тому числі на адресу електронної скриньки , вказаної в даному договорі.

Відповідно до п. 5.1. Договору оплата послуг Експедитора по погодженим заявкам здійснюється Клієнтом на умовах 100% попередньої оплати на підставі рахунків Експедитора, протягом З (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше, ніж за 3 (три) календарних дні до дати початку перевезень за даним Договором.

Клієнт зобов`язаний забезпечити наявність на розрахунковому рахунку Експедитора грошових коштів в обсязі, достатньому для здійснення розрахунків з Експедитором за послуги згідно із заявками Клієнта. Експедитор на вимогу Клієнта надає інформацію про стан взаєморозрахунків.

У випадку надання послуг, без 100% попередньої оплати, Клієнт зобов`язаний оплатити послуги Експедитора протягом одного банківського дня з дати початку неоплаченого перевезення. Датою виникнення заборгованості у Клієнта є дата початку перевезень за цим Договором за умови відсутності на особовому рахунку Клієнта грошових коштів, достатніх для організації перевезень.

Відповідно до п. 5.5. Моментом оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Експедитора. У разі наявності заборгованості Клієнта перед Експедитором за надані послуги кошти, що надходять на банківський рахунок Експедитора від Клієнта, зараховуються в першу чергу в рахунок погашення існуючої заборгованості Клієнта в хронологічному порядку незалежно від призначення платежу. У разі помилкової та/або неповної інформації про платіж та документи, на підставі яких здійснюється оплата, у призначенні платежу Експедитор самостійно визначає призначення такого платежу за наявними у нього документами. Взаєморозрахунки між Клієнтом та Експедитором проводяться за Договором в цілому.

03.01.2023 та 05.01.2023 між Сторонами підписано Додаткові угоди № 2, № 1 щодо пунктів відправлення вантажу, ставки з організації перевезень та розрахунків (а.с. 43, 46).

Як вказує позивач та вбачається з матеріалів справи, Експедитором було організовано перевезення, яке оформлено залізничними накладним форми СМГС УЗ: №43012590 від 12.01.2023; №43030717 від 13.01.2023; №43026780 від 12.01.2023; №43026665 від 12.01.2023; №43024694 від 11.01.2023; №43024686 від 11.01.2023 (а.с. 25-42).

За результатами надання експедиторських послуг сторонами було підписано акти виконаних робіт з додатками № 27 від 16.01.2023 на суму 893 184,67 грн (а.с. 44, 45); № 22 від 13.01.2023 на суму 1 288 194,22 грн (а.с. 47, 48).

Відповідачем було частково здійснено оплату за надані Позивачем послуги в сумі 1 670 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 49-57).

Так, станом на 05.05.2023 за Відповідачем утворилась заборгованість в сумі 511 378,89 грн, що і стало приводом для звернення Позивача до суду з цим позовом.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем було пред`явлено Відповідачу претензію вих. № 24-04/23 від 24 квітня 2023 року через електронний сервіс (а.с. 58-59).

Відповідачем листом вих. № 01/05-23-1 від 01.05.2023 (а.с. 61) було визнано претензію та надіслано акт звірки розрахунків (а.с. 63), який підтвердив наявну заборгованість та проведені оплати.

Окрім того, Позивачем було заявлено до стягнення з Відповідача 180 108,11 грн пені, 70 873,85 грн 20% річних та 50 335,93 грн інфляційних втрат.

Після порушення провадження у цій справі Відповідачем було сплачено суму основного боргу в повному обсязі (платіжні інструкції а.с. 81-83), а Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом.

Так, при прийнятті рішення судом розглядаються вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 194 137,86 грн пені, 73 683,68 грн 20% річних, 23 773,09 грн інфляційних втрат.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що не зважаючи на затримку виконання грошових зобов`язань, ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» самостійно та систематично здійснювало розрахунки за отримані послуги. Листом від 01.05.2023 № 01/05-23-1 ми повідомляли Позивачу підстави затримки проведення розрахунків та гарантували повне виконання взятих на себе зобов`язань. ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» юридична особа, яка здійснює господарську діяльність згідно КВЕД 2010: « 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин», що підтверджується копією виписки з ЄДР. Так, переважна більшість господарської діяльності ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» полягала у здійснені продажу сільськогосподарської продукції за межі території України. З огляду на те, що 24.02.2022 країна агресор - російська федерація розпочала вторгнення на територію України, а указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» введено воєнний стан, який наразі триває, усі морські порти України були закриті, що відповідно обмежило торгівельні шляхи та здійснення господарської діяльності підприємства. Так, підставою невчасного виконання грошових зобов`язань ТОВ «УЗТК ТРЕЙД» перед ТОВ «Перша логістична компанія» були об`єктивні обставини, які не залежали від волі ТОВ «УЗТК ТРЕЙД». Заявлені до стягнення суми пені, 20 % річних, інфляційних втрат є непропорційними сумі коштів, які були невчасно сплачені ТОВ «УЗТК ТРЕЙД».

Враховуючи зазначене, Відповідач просить зменшити розмір пені, нарахованої Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія», яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» на 75%.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов`язань передбачено господарські Договори.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

Позивачем доведено, а Відповідачем підтверджено факт порушення зобов`язання щодо оплати отриманих послуг.

Відповідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.2. Договору в разі порушення Клієнтом строків оплати, передбачених цим Договором, Експедитор має право нарахувати Клієнту пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України та двадцять відсотків річних, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України. Неустойка та інші штрафні санкції, передбачені цим пунктом Договору, нараховуються від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання, починаючи з дня такого прострочення та до моменту повного погашення Клієнтом заборгованості за даним Договором.

На підставі вказаного пункту Договору та статті 625 ЦК України Позивачем нараховано до стягнення з Відповідача 194 137,86 грн пені, 73 683,68 грн 20% річних, 23 773,09 грн інфляційних втрат (розрахунок пені, 20 % річних та інфляційних доданий до позовної заяви, заяв про збільшення та зменшення розміру позовних вимог та відповіді на відзив).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд перевіривши методику розрахунку пені наведену Позивачем дійшов висновку про його правомірність.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення 194 137,86 грн пені підлягає задоволенню.

При цьому, за приписами частини 1 статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зазначена норма ГК України кореспондується з частиною 3 статті 551 ЦК України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. У той же час Верховний Суд зауважує, що суд може вирішити питання про зменшення розміру штрафних санкцій, процентів річних і за власною ініціативою, а не тільки за клопотанням заінтересованої особи. Зменшення розміру штрафу, пені, річних відсотків є правом суду і може бути реалізоване ним у конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (правовий висновок викладений Верховним судом у постанові від 16.06.2021 р. у справі № 915/2222/19).

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 905/1005/18, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в Постановах Верховного Суду України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Враховуючи обставини даної справи, суд вважає за можливе зменшити суму неустойки, стягнувши з Відповідача 77 655,14 грн пені.

Відповідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України Позивачем заявлено до стягнення 73 683,68 грн 20% річних, 23 773,09 грн інфляційних втрат.

Відповідно до правового висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду України, зокрема в постановах: від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18, від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц та від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та річних.

Суд перевіривши методику розрахунку інфляційних нарахувань та 20 % річних, здійснену Позивачем (а.с. 79, 133), дійшов висновку про його правомірність.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з Відповідача 73 683,68 грн 20% річних та 23 773,09 грн інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України частково покладається судом на Відповідача, частково підлягає поверненню Позивачу з Державного Бюджету України.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК Трейд" (вул. Автобазівська, 2/9, м. Полтава, Полтавський район, Полтавська область, 36008, код ЄДРПОУ 43075713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша логістична компанія" (вул. Праведників світу, буд. 4-а, офіс 212, 213, м. Вінниця, Вінницький район, Вінницька область, 21036, код ЄДРПОУ 37678031) 77 655,14 грн пені, 73 683,68 грн 20% річних, 23 773,09 грн інфляційних втрат та 4 373,91 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша логістична компанія" (вул. Праведників світу, буд. 4-а, офіс 212, 213, м. Вінниця, Вінницький район, Вінницька область, 21036, код ЄДРПОУ 37678031) з Державного Бюджету України 7 816,55 грн судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією № 33892175 від 09.05.2023.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2023.

СуддяПогрібна С.В.