Рішення

від 15.11.2023 по справі 922/3425/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2023м. ХарківСправа № 922/3425/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ: 20077720) 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальність "Оператор газопостачальної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44; код ЄДРПОУ: 42795490) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 20-А" (61038, м. Харків, вул. Ахієзерів (Халтуріна), 20-А; код ЄДРПОУ: 37874486) про стягнення вартості безпідставно набутого майна за участю представників:

позивача Будника К.А., довіреність №14-127 від 08.05.2023;

відповідача не з`явився;

третьої особи не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

01.08.2023 Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 20-А", в якій просить суд зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 20-А" повернути Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі - 3 484,78 куб.м. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує на невиконання відповідачем умов п.11 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 №867, що свідчить про відсутність правових підстав для постачання останньому природного газу в обсязі 3 484,78 куб.м. у період починаючи з 01.03.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.08.2023 прийнято позовну заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 20-А" про повернення безпідставно набутого майна до розгляду та відкритопровадження у справі №922/3425/23. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на06 вересня 2023 року. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальність "Оператор газопостачальної системи України".

22.08.2023 на електрону скриньку суду від представника 3-ї особи надійшли пояснення (вх.№22319 від 22.08.2023).

У поясненнях представник 3-ї особи зазначила, що при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи. Можливість стверджувати, що небаланс ЗПТ створився та був врегульований по якомусь окремому споживачу, а також відокремити подачі на точках входу для такого споживача у Оператора ГТС відсутня. При цьому, замовником послуг транспортування АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (ЕІС код 56X9300000003502) врегульовано обсяги добових небалансів за березень, квітень 2021 року. Обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XQ00011OADI00H за період з 01.03.2021 по 30.04.2021 внесено в алокацію постачальника АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (ЕІС код 56X9300000003502) та становлять: з 01.03.2021 по 31.03.2021 - 3 484,76 м3; з 01.04.2021 по 30.04.2021 - 0,02 м3 (інформація в додатках).

Також представник 3-ї особи повідомила, що згідно з пунктом 4 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС, відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб`єкт, на якого покладається обов`язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.09.2023 відкладено підготовче засідання на 04.10.2023.

25.09.2023 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову (вх.№25870 від 25.09.2023), в якій останній просив суд подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням позовних вимог у наступній редакції: "Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 20-А" (код ЄДРПОУ: 37874486) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ: 20077720) 115 275,40 грн. вартості безпідставно набутого майна природного газу та 2 684,00 грн. витрат по сплаті судового збору".

В обґрунтування заяви про зміну предмету позову представник позивача зазначив, що відповідачем було безпідставно набуто природний газ з ресурсу НАК «Нафтогаз України» без згоди останнього. Згідно висновків Верховного Суду, що викладені у постанові від 29.05.2019 у справі №906/567/18, природній газ є речовиною, яка споживається в момент її отримання, а тому не може бути повернута. Відтак, Верховний Суд визнав обґрунтованим саме відшкодовування вартості безпідставно набутого майна - природного газу на підставі ч.2 ст.1213 ЦК України, оскільки природний газ не може бути повернений в натурі. За таких обставин, враховуючи, що у спірний період відповідач безпідставно набув природний раз з ресурсу НАК «Нафтогаз України», та спожив його в момент отримання, то такий природний газ не може бути повернений НАК «Нафтогаз України» в натурі, а відповідач має відшкодувати його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна

03.10.2023 на електронну скриньку суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.№26801 від 03.10.2023) про долучення до матеріалів справи рішень господарських судів у подібних правовідносинах.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.10.2023 заяву представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зміну предмету позову (№25870 від 25.09.2023) задоволено. Вирішено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням позовних вимог в наступній редакції: «Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 20-А" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 115275,40 грн. вартості безпідставно набутого майна природного газу та 2684,00 грн. витрат по сплаті судового збору».

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 25.10.2023.

В підготовчому засіданні 25.10.2023 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.11.2023.

Представник позивача, який приймав участь в судовому засіданні 15.11.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 15.11.2023 не забезпечив, про причини неявки не повідомив, своїм правом наданим відповідно до ст.165 ГПК України не скористався - відзив на позов не надав. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання 15.11.2023 не з`явилась, проте 06.09.2023 на електрону скриньку суду від останньої надійшла заява про розгляд справи без її участі (вх.№23913 від 06.09.2023).

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу та довідками про доставку електронного листа в Електронний кабінет.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 120 ГПК кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на зазначене, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 15.11.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Статтею 11 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на у мовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними.

Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 №867 (далі - Положення №867) на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було покладено спеціальні обов`язки постачати природний газ виробникам теплової енергії на умовах та у порядку визначених у Положенні № 867.

Пунктом 11 Положення №867 було визначено умови щодо належного рівня розрахунків з НАК «Нафтогаз України» та погашення існуючої заборгованості, у разі виконання яких виробник теплової енергії отримував право з 01.11.2018 по 20.05.2021 придбавати природний газ у НАК «Нафтогаз України».

Окрім цього, пунктом 11 Положення №867 було визначено, що постачання природного газу здійснюється за спеціальними цінами, визначеними у такому Положенні та на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії.

26.10.2020 на підставі Положення №867 міжАкціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім-20А» (споживач) було укладено договір постачання природного газу №20/21-7149-ТЕ-32 (надалі - Договір).

Згідно преамбули Договору сторони укладали його керуючись Законом України "Про ринок природного газу", Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року №867 (із змінами), Правилами постачання природною газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.15 №2496 (із змінами та доповненнями), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (із змінами та доповненнями) (далі - Кодекс ГРМ), Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 (із змінами та доповненнями) (далі - Кодекс ГТС), іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, постачальник передає споживачу природний газ, в тому числі у період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року в загальному обсязі - 17,000 тис.куб.м.

Згідно з пунктом 3.2. Договору постачання газу здійснюється постачальником виключно за умов:

1)виконання споживачем вимог пункту 11 Положення;

2) включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на Інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи (далі - Реєстр). Включення споживача постачальником до Реєстру споживачів постачальника здійснюється виключно за умови дотримання споживачем вимог пункту 11 Положення;

3) відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу.

Відповідно до пункту 3.3. Договору, якщо споживач порушив умови пункту 11 Положення, постачальник протягом періоду порушення вимог пункту 11 Положення не здійснює постачання газу за цим Договором та не передає споживачу замовлений згідно пункту 2.1. цього Договору обсяг (об`єм) природного газу.

Відповідальність за будь-які наслідки, що виникають в результаті порушення споживачем умов пункту 11 Положення № 867, покладаються виключно на споживача (пункт 3.5. Договору).

ОСББ «Наш дім-20А» зобов`язалося самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу, зокрема, в разі порушення строків оплати за Договором про постачання природного газу, а також в разі виключення з Реєстру (пункт 6.2. Договору).

Відповідно до пункту 10.6. Договору, цей Договір з усіма додатками і доповненнями, складено за повного розуміння сторонами предмета та умов договору.

Однак як стверджує позивач, відповідач порушив вимоги пункту 11 Положення №867, у зв`язку з чим у НАК «Нафтогаз України» не було правових підстав постачати ОСББ «Наш дім-20А» природний газ у березні та квітні 2021 року, а у ОСББ «Наш дім-20А» виник обов`язок самостійно припинити використання природного газу у зазначеному періоді.

Пунктом 11 Положення №867 передбачено, що виробник теплової енергії має право з 01.11.2018по 01.05.2021 придбавати природний газ для всіх категорій використання природного газу у НАК «Нафтогаз України» у разі укладення договору постачання природного газу з НАК «Нафтогаз України» та виконання певних умов, зокрема:

-досягнення станом на 23 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу, рівня розрахунків виробника теплової енергії (без урахування штрафних санкцій), за усіма укладеними з НАК «Нафтогаз України» договорами про постачання природного газу (купівлі- продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) не нижче 90 відсотків (у період з 01.12.2018 до 01.04.2019 - не нижче 78 відсотків, а для виробника теплової енергії, управління майном якого здійснює Фонд державного майна і який використовує природний газ для виробництва теплової та електричної енергії, у період з 16.11.2018 до 01.04.2019 та у період з 01.10.2019 до 01.05.2021 - не нижче 60 відсотків); або

-укладення з НАК «Нафтогаз України» договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ згідно з типовим договором у рамках реалізації Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» (за наявності відповідної заборгованості) та виконання зазначеного договору; або

-подання виробником теплової енергії до НАК «Нафтогаз України» погодженого НАК «Нафтогаз України» та виконавчим органом відповідної місцевої ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 01.01.2021 щодо всіх Договорів з НАК «Нафтогаз України»), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, виданої НАК «Нафтогаз України», та виконання такого графіка, а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ.

Відповідно до укладеного між НАК «Нафтогаз України» та ОСББ «Наш дім-20А» Договорустаном на 23.02.2021 рівень розрахунків становив 81%, а розмір заборгованості становив 84 310,79 грн. Станом на 23.03.2021 рівень розрахунків становив 79%, а розмір заборгованості становив 96 808,85 грн.

Відтак, ОСББ «Наш дім-20А» не було виконано умови щодо розрахунків.

Інформація щодо деталізації розрахунків за Договором наявна в матеріалах справи.

Водночас, між НАК «Нафтогаз України» та ОСББ «Наш дім-20А» договори про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ згідно з типовим договором не укладались.

Разом з цим, ОСББ «Наш дім-20А» не було подано до НАК «Нафтогаз України» графіки погашення заборгованості.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відтак, згідно пункту 11 Положення №867 ОСББ «Наш ДІМ-20А» мало право придбавати газ у НАК «Нафтогаз України» у разі виконання хоча б однієї із зазначених вище умов, проте відповідач такі умови не виконав.

Листом від 26.02.2021 №23/3-236-21 НАК «Нафтогаз України» повідомило ОСББ «Наш дім-20А» про припинення (обмеження) газопостачання з 01.03.2021, а листом від 26.03.2021 № 23/3-413-21- про припинення (обмеження) газопостачання з 01.04.2021.

Відтак, з 01.03.2021 НАК «Нафтогаз України» перестало бути постачальником для ОСББ «Наш дім-20А» на підставі Договору, виключивши споживача з Реєстру.

У свою чергу, згідно пункту 3 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, що затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09,2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС), якщо для споживача відповідно до рішення Кабінету Міністрів України визначений постачальник із спеціальними обов`язками, на якого в установленому порядку покладені обов`язки постачати природний газ такому споживачу (який не має права відмовити такому споживачу в укладанні договору постачання природного газу), оператор газотранспортної системи реєструє такого постачальника за споживачем на інформаційній платформі (на випадок відсутності у такого споживача постачальника). Оператор газотранспортної системи надсилає через інформаційну платформу всім постачальникам із спеціальними обов`язками Реєстр закріплених за ними споживачів.

У разі якщо споживач, який додатково включений до Реєстру постачальника із спеціальними обов`язками, буде виключений з Реєстру інших постачальників у певний період постачання, вважається, що діючим постачальником такого споживача у цьому періоді буде визначений закріплений за ним постачальник із спеціальними обов`язками.

Зазначені норми Кодексу ГТС наділили оператора газотранспортної системи правом самостійно реєструвати на інформаційній платформі постачальника із спеціальними обов`язками за споживачем, у визначених випадках.

Як вбачається із матеріалів справи, у березні та квітні 2021 року оператор газотранспортної системи самостійно зареєстрував постачальника НАК «Нафтогаз України» за споживачем ОСББ «Наш дім-20А» на інформаційній платформі, що підтверджується відомостями з такої платформи.

Згідно відомостей з інформаційної платформи у березні 2021 року ОСББ «Наш дім-20А» спожило природний газ загальним обсягом 3 484,76 куб.м., у квітні - 0,02 куб.м.

Таким чином, оскільки НАК «Нафтогаз України» не подавало обсягів природного газу для відбору ОСББ «Наш дім-20А», проте у зазначений період ОСББ «Наш дім-20А» відібрало у березні - 3 484,76 куб.м, а у квітні - 0,02 куб. м. природного газу, то наслідком є виникнення негативного небалансу НАК «Нафтогаз України» в розмірі різниці між поданими НАК «Нафтогаз України» в газотранспортну систему та відібраними у березні - 49 144,17914 тис, куб.м., у квітні - 25 985,87017 тис. куб.м, обсягами природного газу, що підтверджується алокацією оператора газотранспортної системи.

Вищевказане, в свою чергу, призвело до виникнення у НАК «Нафтогаз України» обов`язку здійснити плату за такий небаланс.

23.12.2019 між НАК «Нафтогаз України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор ГТС») було укладено договір на транспортування природного газу №1907000468 (надалі - Договір №1907000468).

Відповідно до положень пунктів 8.4., 9.3., 9.6. Договору №1907000468 НАК «Нафтогаз України» має сплати ТОВ «Оператор ГТС» вартість добових небалансів на підставі надісланого рахунку, навіть за умови незгоди з вартістю добових небалансів, а також ще до врегулювання розбіжностей у судовому порядку.

Відповідно до положень пунктів 9.1., 9.2. Договору №1907000468 у разі виникнення у НАК «Нафтогаз України» добового небалансу ТОВ «Оператор ГТС» здійснює купівлю/продаж природного газу НАК «Нафтогаз України» в обсягах добового небалансу.

Відповідно до положень пункту 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

В силу вищезазначених положень, в момент отримання природного газу на точці виходу ГТС для врегулювання негативного небалансу, такий газ подається вже як придбаний замовником в ТОВ «Оператор ГТС», а тому НАК «Нафтогаз України», як власник придбаного таким чином газу, має за нього розрахуватися з ТОВ «Оператор ГТС» навіть за наявності заперечень.

31.03.2021 ТОВ «Оператор ГТС» складено односторонній Акт №03-2021-1907000468 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2021 року (надалі - Акт №03-2021).

У відповідності до змісту Акта №03-2021, ТОВ «Оператор ГТС» на підставі Договору №1907000468 здійснено врегулювання щодобових небалансів НАК «Нафтогаз України» обсягом 49 144,17914 тис. куб.м, на загальну суму 457 324 576,13 грн. (із них 3 484,76 куб. м. відібраних ОСББ «Наш дім-20А» у березні 2021 року).

20.04.2021 НАК «Нафтогаз України» здійснено оплату ТОВ «Оператор ГТС» 457 324 576,13 грн. за врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць квітень 2021 згідно Акта №03-2021, що підтверджується банківською випискою від 20.04.2021.

30.04.2021 ТОВ «Оператор ГТС» складено односторонній Акт №04-2021-1907000468 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць квітень 2021 року (надалі - Акт №04-2021).

У відповідності до змісту Акта №04-2021, ТОВ «Оператор ГТС» на підставі Договору №1907000468 здійснено врегулювання щодобових небалансів НАК «Нафтогаз України» обсягом 25 985 870, 14 куб.м, на загальну суму 238 068 148,23 грн. (із них 0,02 куб. м. відібраних ОСББ «Наш дім-20А» у квітні 2021 року).

20.05.2021 НАК «Нафтогаз України» здійснено оплату ТОВ «Оператор ГТС» 238 068 148,23 грн. за врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць квітень 2021 року згідно Акта №04-2021, що підтверджується банківською випискою від 20.05.2021.

Як стверджує позивач, сукупність викладеного вище свідчить, що у березні та квітні 2021 року природний газ був відібраний ОСББ «Наш дім-20А» саме з ресурсу НАК «Нафтогаз України», однак без згоди останнього та не на підставі Договору. Відтак, враховуючи, що у зв`язку з невиконанням ОСББ «Наш дім-20А» умов пункту 11 Положення №867, у березні ьа квітні 2021 року отримання ОСББ «Наш дім-20А» природного газу на підставі Договору не здійснювалося, то набутий у такий період природний газ є набутим ОСББ «Наш дім-20А» без достатньої правової підстави.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору постачання природного газу, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до вимог ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписами ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Діяльність Оператора ГТС врегульована, зокрема, Законом України «Про ринок природного газу», а також Кодексом газотранспортної системи (затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2493; далі - Кодекс ГТС), який є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України, і дія якого поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ (пункти 2, 3 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Згідно з частиною 1 статті 20 цього Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу.

З метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, позивач як оператор газотранспортної системи зобов`язаний, зокрема, здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб; вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газотранспортної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству (пункти 4, 10 частини 2 статті 22 Закону України «Про ринок природного газу»).

Пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи передбачено, що балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування. Фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу

Пунктом 10 розділу XIII Кодексу ГТС (у редакції, що діяла у спірний період) передбачалось, що оператор газотранспортної системи для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для балансування, власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат) придбаває природний газ у власника природного газу (у тому числі у газовидобувного підприємства, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах.

Позивач стверджує, що відповідачем у березні - квітні 2021 року було безпідставно набуто природний газ, що належить позивачу, у загальному обсязі 3 484,78 куб.м.

Законом України "Про ринок природного газу" визначено правові засади функціонування ринку природного газу України.

Відповідно до приписів абзацу 1 частини 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Кодекс газотранспортної системи є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (в редакції чинній на момент відбору природного газу) несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу за відсутності споживача в Реєстрі споживачів постачальника будь-якого постачальника протягом розрахункового періоду; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу

номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу.

Таким чином, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства, за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженого обсягу газу - номінації, фактичний відбір останнім обсягу газу, може вважатися несанкціонованим відбором природного газу.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування); фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.

За змістом пунктів 4-6 глави 3 розділу І Кодексу газотранспортної системи експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи.

Оператор газотранспортної системи надає доступ до газотранспортної системи в межах технічної та вільної потужності газотранспортної системи.

У разі неочікуваного зростання споживання природного газу споживачами, виникнення перебоїв в транспортуванні природного газу, аварійної ситуації, що загрожує безпеці функціонування газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи зобов`язаний вжити заходів, передбачених цим Кодексом, Національним планом дій та правилами про безпеку постачання природного газу, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі (далі - Національний план дій, правила про безпеку постачання природного газу).

Пунктом 11 Положення №867 передбачено, що виробник теплової енергії має право з 01.11.2018 по 01.05.2021 придбавати природний газ для всіх категорій використання природного газу у НАК «Нафтогаз України» у разі укладення договору постачання природного газу з НАК «Нафтогаз України» та виконання певних умов, зокрема:

- досягнення станом на 23 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу, рівня розрахунків виробника теплової енергії (без урахування штрафних санкцій), за усіма укладеними з НАК «Нафтогаз України» договорами про постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) не нижче 90 відсотків (у період з 01.12.2018 до 01.04.2019 - не нижче 78 відсотків, а для виробника теплової енергії, управління майном якого здійснює Фонд державного майна і який використовує природний газ для виробництва теплової та електричної енергії, у період з 16.11.2018 до 01.04.2019 та у період з 01.10.2019 до 01.05.2021 - не нижче 60 відсотків); або

-укладення з НАК «Нафтогаз України» договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ згідно з типовим договором у рамках реалізації Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» (за наявності відповідної заборгованості) та виконання зазначеного договору; або

- подання виробником теплової енергії до НАК «Нафтогаз України» погодженого НАК «Нафтогаз України» та виконавчим органом відповідної місцевої ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 01.01.2021 щодо всіх Договорів з НАК «Нафтогаз України»), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, виданої НАК «Нафтогаз України», та виконання такого графіка, а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем умов п.11 Положення № 867.

Таким чином, у період з березня по квітень 2021 року у зв`язку з невиконанням відповідачем умов пункту 11 Положення №867, споживання ним природного газу на підставі Договору не здійснювалося.

Згідно пункту 3 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, що затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС), якщо для споживача відповідно до рішення Кабінету Міністрів України визначений постачальник із спеціальними обов`язками, на якого в установленому порядку покладені обов`язки постачати природний газ такому споживачу (який не має права відмовити такому споживачу в укладанні договору постачання природного газу), оператор газотранспортної системи реєструє такого постачальника за споживачем на інформаційній платформі (на випадок відсутності у такого споживача постачальника). Оператор газотранспортної системи надсилає через інформаційну платформу всім постачальникам із спеціальними обов`язками Реєстр закріплених за ними споживачів.

У разі якщо споживач, який додатково включений до Реєстру постачальника із спеціальними обов`язками, буде виключений з Реєстру інших постачальників у певний період постачання, вважається, що діючим постачальником такого споживача у цьому періоді буде визначений закріплений за ним постачальник із спеціальними обов`язками.

Зазначені норми Кодексу ГТС наділили оператора газотранспортної системи правом самостійно реєструвати на інформаційній платформі постачальника із спеціальними обов`язками за споживачем, у визначених випадках.

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, з моменту реєстрації споживача за постачальником на інформаційній платформі постачальник стає відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.

Загальний зміст положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС свідчить, що подача замовником послуг транспортування обсягів природного газу в газотранспортну систему протягом кожної газової доби повинна дорівнювати сукупності відборів таким замовником (його споживачами) природного газу з газотранспортної системи протягом цієї газової доби.

Коли сукупна добова подача замовником природного газу в газотранспортну систему менша за сукупний відбір цим замовником (його споживачами) природного газу з газотранспортної системи виникає негативний небаланс.

Відповідно до пунктів 4, 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:

небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;

алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсяги небалансу таких замовників;

добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу.

Відповідно до пункту 7 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС алокація відборів природного газу споживача можлива тільки на замовника послуг транспортування природного газу, що є діючим постачальником такого споживача згідно з даними Реєстру споживачів постачальника.

Таким чином, оскільки позивач не подавав обсягів природного газу для відбору відповідачем, проте у спірний період відповідач відібрав 3 484,78 куб.м. природного газу, виник негативний небаланс НАК «Нафтогаз України» в розмірі різниці між поданими позивачем в газотранспортну систему та відібраними відповідачем обсягами природного газу.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов:

1) збільшення майна у однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння);

2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою;

4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто, обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами ст. 11 Цивільного кодексу України. До відсутності правової підстави стаття 1212 Цивільного кодексу України відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним тощо.

За змістом ст.1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі; у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до статті 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку, заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Таким чином, відповідач, незважаючи на відсутність у нього будь-яких підстав для відбору газу з газотранспортної системи, безпідставно здійснив відбір в обсязі 3 484,78 куб.м. природного газу.

Доказів правомірності підстав відбору природного газу у березні та квітні 2021 року відповідачем суду не надано.

Судом встановлено, що вартість безпідставно набутого майна відповідачем в обсязі 3 484,78 куб.м. у березні та квітні 2021 року становить 115275,40 грн. (27,5664 грн. (ціна газу без ПДВ) х 3484,78 куб.м. (обсяг газу) = 96 062,83 грн. (без ПДВ) + 20% ПДВ = 115 275,40 грн).

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів у розмірі 115 275,40 грн. за безпідставно спожитий газ, або ж доказів, які б підтверджували ту обставин, що газ в обсязі 3 484,78 куб.м. у березні - квітні 2021 року ним не споживався.

З огляду на зазначене, оскільки газ був відібраний відповідачем безпідставно, а в газосховищах відсутній газ належний відповідачу, що зумовлює неможливість повернення безпідставно отриманого майна в натурі, позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення зОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 20-А" вартості безпідставно спожитого газу у розмірі 115 275,40 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 20-А", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газопостачальної системи України", про стягнення вартості безпідставно набутого майна задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім 20-А" (код ЄДРПОУ: 37874486, 61038, м. Харків, вул. Ахієзерів (Халтуріна), 20-А) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ: 20077720, 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ: 20077720) вартість безпідставно набутого майна природного газу у розмірі 115275 (сто п`ятнадцять тисяч двісті сімдесят п`ять) грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "24" листопада 2023 р.

СуддяТ.О. Пономаренко