Ухвала

від 24.11.2023 по справі 922/4513/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"24" листопада 2023 р. м. ХарківСправа № 922/4513/23

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Погорелова О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евоком.ЮА.", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об`єднання "Вертікаль", м. Харків про стягнення 86 383,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Евоком.ЮА", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об`єднання "Вертікаль", відповідач, в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором поставки №1 від 01.07.2013 та договором про розстрочення заборгованості від 28.10.2022 у розмірі 86 383,43 грн. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов вказаних договорів щодо оплати поставленого позивачем товару. Судові витрати, які складаються з витрат по оплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн., позивач просив суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 26.10.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Евоком.ЮА" залишено без руху. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Евоком.ЮА", що відповідно до ст. 6 ГПК України, позивач зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Позивачу встановлений строк протягом семі днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду належним чином засвідченої копії договору поставки №1 від 01.07.2013; доказів реєстрації Електронного кабінету ТОВ "Евоком.ЮА" в підсистемі Електронного суду ЄСІТС. Роз`яснено позивачу що у разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

06.11.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до частини 3 статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день її первинного подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 07.11.2023 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

13.11.2023 до суду від позивача надійшла заява, в якій позивач вказує на те, що 07.11.2023 відповідач фактично визнав позов і оплатив заборгованість у розмірі 86 383,28 грн. Даний факт підтверджується платіжною інструкцією №B000002772 від 07.11.2023, сканкопію якої долучєно до цієї заяви. У зв`язку з тим, що відповідач погасив основну заборгованість, позивач вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог в частині основної заборгованості та стягнути з відповідача витрати на надання правничих (правових) послуг в розмірі 15 000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України визначено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем платіжною інструкцією №В000002772 від 07.11.2023 сплачено позивачу 86 383,28 грн. Тобто, борг відповідачем оплачений у повному обсязі.

Оскільки, заяву про зменшення розміру позовних вимог подано на підставі п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, суд звертає увагу позивача, що за цією процесуальною нормою позивач вправі збільшити або зменшити кількісний показник у гривнях заявленої майнової позовної вимоги. При цьому, мінімальний розмір зменшення кількісного показника не може складати величину рівну нулю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Сторонами не заперечено і суду надано належні докази того, що борг відповідачем був сплачений після звернення позивача з позовом до суду та відкриття провадження у даній справі.

Отже, враховуючи, що заявлена до стягнення сума сплачена відповідачем у повному обсязі після подачі позову до суду, що підтверджується наданими доказами, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Суд роз`яснює сторонам, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При поданні до суду даного позову, позивачем сплачено 2 684,00 грн. судового збору.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, керуючись ч. 9 ст. 129 ГПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену останнім суму судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Щодо відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначено у частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має, сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 1 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

На підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу позивачем подано ордер серії АА №1365806 від 20.10.2023, договір №1610/ЕВК від 16.10.2023 про надання правничих (правових) послуг, укладений між АБ "Антона Бойка" та ТОВ "Евоком.ЮА", додаток №1 "Повноваження" від 16.10.2023 до договору про надання правничих (правових) послуг №16010/ЕВК від 16.10.2023, звіт (детальний опис) наданих послуг, виконаних адвокатом за договором про надання правничих (правових) послуг №1610/ЕВК від 16.10.2023, рахунок №1 від 16.10.2023 на оплату наданих за договором №1610/ЕВК від 16.10.2023 правничих (правових) послуг, платіжна інструкція №2474611983 від 19.10.2023 про сплату ТОВ "Евоком.ЮА" на користь АБ "Антона Бойка" 15 000,00 грн. за надання правничих послуг.

Згідно п. 3.2 договору №1610/ЕВК від 16.10.2023 про надання правничих (правових) послуг, вартість послуг за даним договором становить 15 000,00 грн.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у численних постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід ілюструється у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (§80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (§95).

Окрім того, застосовуючи вищевказані критерії Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розміробґрунтованим.

Разом з тим, оцінюючи витрати, які позивач просить відшкодувати, суд зазначає, що лише частково погоджується із доводами заявника, оскільки предметом даного позову є майнова вимога у розмірі 86 383,43 грн., натомість послуги адвоката, які надані позивачу у ході розгляду даної справи і які позивач просить стягнути з відповідача дорівнюють 15 000,00 грн., що складає 17,37 % від ціни позову. Разом з тим, як визначено судом в ухвалі про відкриття провадження, даний спір є малозначним. Подана позовна заява має типовий (шаблонний) характер, спірні правовідносини не потребують застосування великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, також, позовна заява не містить значної кількості посилань на судову практику, що може свідчити про підготовку документа високої складності.

Відтак, оцінивши у сукупності усі докази, суд дійшов висновку відшкодувати позивачу 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з пропорційності предмету спору, нереальності заявлених витрат, однак винних дій відповідача у виникненні даного спору.

Керуючись ст. ст. 46, 123, 126, 129, 231, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №922/4513/23.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об`єднання "Вертікаль" (61007, м. Харків, пр. Індустріальний, 10-К, код ЄДРПОУ 30750980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Евоком.ЮА" (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 3-Б, оф. 104, код ЄДРПОУ 38606994) - 10 000,00 грн. витрат на правничу допомогу та 2 684,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.

Ухвала підписана 24 листопада 2023 року.

СуддяО.В. Погорелова