Рішення

від 08.11.2023 по справі 925/1053/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року Черкаси справа №925/1053/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Міняйло А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроПромТрейд-К» (вулиця Героїв Дніпра, 31, квартира 48, місто Черкаси, Черкаська область, 18016, ідентифікаційний код 32654456)

до Ліплявської сільської ради Черкаської області (вулиця Центральна, будинок 2, село Ліпляве, Черкаський район, Черкаська область, 19020, ідентифікаційний код 35821118)

про визнання незаконним та скасування рішення,

за участю представників:

від позивача Копитько О.О., за посадою, Гончарук А.В., адвокат,

від відповідача Тікунов В.В., за посадою,

01.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «АгроПромТрейд-К» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Ліплявської сільської ради Черкаської області, у якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Ліплявської сільської ради Черкаської області від 22.06.2023 №33-13/VIII «Про скасування рішення сесії від 16.03.2023 №31-14/VIII, в частині продовження Товариству з обмеженою відповідальністю «АгроПромТрейд-К» строку оренди земельної ділянки кадастровий номер 7122083900:01:001:1384 площею 5,5018 га на 15 років, тобто до 02.03.2030. У мотивувальній та прохальній частинах позову позивач також просив суд забезпечити позов шляхом заборонити відповідачу або будь-яким третім особами вчиняти будь-які дії з земельною ділянкою кадастровий номер 7122083900:01:001:1384 площею 5,5018 га, яка знаходиться на території Ліплявської сільської ради Черкаського району Черкаської області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням відповідача №31-14/VIII від 16.03.2023 позивачу було продовжено термін оренди на 15 років, тобто до 02.03.2030, про що між сторонами було укладена додаткова угода до договору оренди від 02.03.2016. За доводами позивача, він діяв у відповідності до умов пункту 3.3 договору, де зазначено, про те, що орендар має переважне право на поновлення строку дії договору. Позивачем виконаний обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір його продовження не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії строку договору. Проте, відповідач своїм рішення №33-13/VIII від 22.06.2023 скасував своє ж рішення у частині продовження позивачу терміну оренди, у зв`язку із начебто порушенням позивачем вимог пункту 3.3 договору. Позивач вважає, що спірне рішення відповідача є протиправним та незаконним, підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

У своїй відповіді на відзив, яка надійшла до суду 28.09.2023, позивач зазначив, що за умовами договору право оренди виникає у орендаря з моменту його державної реєстрації, тобто з 23.03.2017, з врахуванням строку дії договору 7 років, він діє до 23.03.2024. Крім того, в умовах воєнного стану, законодавцем прийнято Закон №2145-ІХ, яким внесено зміни у сфері регулювання земельних відносин під час дії воєнного стану, зокрема щодо орендних відносин. Основним є запровадження автоматичного поновлення договорів на використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення. За доводами позивача, якщо строк дії договору оренди закінчився після введення воєнного стану, вони вважається автоматично поновленими на один рік без волевиявлення сторін та внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав. Отже, такі договори оренди не втрачають своєї чинності та автоматично, в силу закону, продовжують діяти ще протягом одного року. За цих обставин, дії відповідача, а саме прийняття спірного рішення є незаконними.

15.09.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Відзив мотивований тим, що договір оренди від 02.03.2016 припинив свою дію 02.03.2023. Доводи відповідача, що право оренди виникає у орендаря з моменту державної реєстрації, тобто з 23.03.2017 до 23.03.2024, а не з моменту укладення договору оренди, є хибними, оскільки строк дії договору оренди починається саме з дати його укладення сторонами. Згідно з чинним законодавством, державна реєстрація прав не є підставою для виникнення права оренди, момент державної реєстрації не змінює строку договору оренди землі. Позивач фактично в односторонньому порядку намагається збільшити термін оренди на один рік та уникнути законного оформлення права користування земельною ділянкою на умовах оренди шляхом участі у земельних торгах через аукціон. За умовами договору, позивач мав би подати лист-повідомлення про намір поновити договір на новий строк разом із проектом додаткової угоди до договору до 02.02.2023. Проте, в порушення умов договору, позивач у визначений строк не направив відповідачу ні лист-повідомлення, ні проект договору оренди на новий строк. Клопотання про зміну строку дії договору оренди подано позивачем 10.03.2023, тобто через 8 днів після закінчення строку дії договору. Дійсно, 16.03.2023 відповідачем було прийнято рішення про поновлення договору оренди, проте у подальшому працівниками відповідача була виявлена помилка в обрахування строку дії договору оренди землі, а саме те, що клопотання було подано відповідачем з порушенням вимог пункту 3.3 договору та статті 33 Закону України «Про оренду землі». Конституцій Суд України у рішенні від 16.04.2009 у справі №1-9/2009 констатував право органу місцевого самоврядування з власної ініціативи чи з ініціативи інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт, що у подальшому було неодноразово підтверджено Великою Палатою Верховного суду. Отже, за доводами відповідача, неможливо поновити право оренди землі за договором, строк дії якого закінчився. Відповідно і додаткова угода від 16.03.2023 про поновлення строку договору є нікчемною. Однією з підстав припинення договору є закінчення строку, на який його було укладено. Крім того, у 2018 році позивачем було допущено порушення зобов`язання зі сплати орендної плати. Спірна земельна ділянка фактично позивачем не використовувалась, була передана у 2019 році в суборенду та до кінця дії договору оренди перебувала у користуванні суборендаря. Відповідач також зазначив, що несвоєчасне повідомлення орендаря про намір поновлення договору є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заявленого позивачем позову.

У своїх запереченнях на відповідь на відзив, які надійшли до суду 04.10.2023, відповідач зазначив, що пункт 27 Перехідних положень, на якій посилається позивач, стосується земельних ділянок строк користування якими закінчився в період з 24.02.2022 до 19.11.2022, а строк договору оренди від 02.03.2016 закінчився 02.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.08.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроПромТрейд-К» про забезпечення позову повернуто заявнику.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.08.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати суду докази сплати судового збору до Державного бюджету України у сумі 2684,00 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та копії доданих до неї документів, а також надати суду належним чином завірені копії документів, які долучені до позовної заяви.

25.08.2023 представник позивача направив до суду заяву про усунення недоліків, до якого долучив докази, зазначені в ухвалі від 04.08.2023.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.08.2023 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання у справі об 11 год 00 хв 20.09.2023 та встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття справи до свого провадження для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Протокольною ухвалою від 20.09.2023 суд відклав підготовче засідання до 11 год 30 хв 11.10.2023 та встановив строк для подачі: відповіді на відзив 10 днів, строк для подачі заперечення на відповідь на відзив 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

У зв`язку із зміною графіку роботи судді Кучеренко О.І., судове засідання, яке було призначене об 11 год 30 хв 11.10.2023 не відбулося, у зв`язку з чим суд ухвалою від 10.10.2023 призначив судове засідання о 12 год 00 хв 16.10.2023.

Протокольною ухвалою від 16.10.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті об 11 год 00 хв 08.11.2023.

У судовому засіданні 08.11.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Відповідно до протоколу №1 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, переможцем земельних торгів, які відбулись 02.03.2015 о 10 год 00 хв переможцем лоту з права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 7122083900:01:001:1384 площею 5,5018 га визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «АгроПромТрейд-К». Строк оренди земельної ділянки 7 років.

02.03.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АгроПромТрейд-К» (орендар) було укладено договір оренди землі (далі договір). За умовами цього договору орендодавець на підставі протоколу земельних торгів від 02.03.2016 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів на території Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області (пункт 1.1 договору).

В оренду передається земельна ділянка площею 5,5018 га, у тому числі: сільськогосподарські угіддя пасовища, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 7122083900:01:001:1384 (пункт 2.1 договору).

Право власності на земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №6030547 від 17.06.2014 (пункт 2.2 договору).

На земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, а також інших об`єктів інфраструктури немає (пункт 2.3 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2016 становить 18050,31 грн і підлягає щорічній індексації (пункт 2.4 договору).

Договір укладено до строк 7 років (пункт 3.1 договору).

Право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту його державної реєстрації відповідно до закону (пункт 3.2 договору).

Після закінчення строку дії договору орендар, за умови належного виконання обов`язків відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар зобов`язаний письмово (листом-повідомленням) повідомити орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору (пункт 3.3 договору).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк припиняється (пункт 4.1 договору).

Орендар не має права передавати земельну ділянку в суборенду без згоди орендодавця (пункт 6.2 договору).

Земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди (пункт 6.3 договору).

Після припинення дії договору орендар протягом трьох робочих днів повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (пункт 7.1 договору).

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи орендаря/смерті фізичної особи орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законодавством (пункт 12.2 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками орендодавця та орендаря та скріплений їх відповідними печатками.

23.03.2017 право оренди земельної ділянки із кадастровим номером 7122083900:01:001:1384 площею 5,5018 га зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «АгроПромТрейд-К» на підставі договору оренди землі від 02.03.2016, що підтверджене витягом №83460602 від 27.03.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.39).

21.07.2018 за територіальною громадою сіл в особі Ліплявської сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-2197/14-18-СГ від 05.06.2018 та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 05.06.2018 було зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 7122083900:01:001:1384 площею 5,5018 га, що підтверджене витягом №131074085 від 17.07.2018 з Державної реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.40).

Матеріали справи містять клопотання позивача №2 від 10.03.2023 за підписом директора Олександра Копитька, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «АгроПромТрейд-К» просило Ліплявську об`єднану територіальну громади внести зміни в договір оренди в частині зміни строку дії договору оренди (кадастровий номер земельної ділянки 7122083900:01:001:1384) (а.с.22).

Рішенням Ліплявської сільської ради №31-14/VIII від 16.03.2023 «Про внесення зміни до договору оренди землі від 02 березня 2016 року» вирішено внести зміни до договору оренди землі, який укладений 02.03.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «АгроПромТрейд-К» шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі та внести зміни до пункту 3.1 договору і викласти його у наступній редакції: «Договір укладено строком на 15 років до 02.03.2023 (включно).».

16.03.2023 між Ліплявською сільською радою Черкаської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АгроПромТрейд-К» (орендар) укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 02.03.2016, відповідно до якої позивач та відповідач домовились внести зміни до договору оренди землі від 02.03.2016 та виклали пункт 3.1 договору у наступній редакції: «Договір укладено строком на 15 років до 02.03.2030 (включно)».

Рішенням Ліплявської сільської ради №33-13/VIII від 22.06.2023 «Про скасування рішення сесії сільської ради від 16.03.2023 №31-14/VIII «Про внесення зміни до договору оренди землі від 02 березня 2016 року» рішення сесії сільської ради від 16.03.2023 №31-14/VIII «Про внесення зміни до договору оренди землі від 02 березня 2016 року» скасовано у зв`язку із виявленою помилкою при укладенні угоди, а саме недотримання орендарем вимог пункту 3.3 договору оренди землі від 02.03.2016 щодо умов поновлення договору на новий строк. Припинено право оренди у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди землі від 02.03.2016, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №19645397 від 23.03.2017.

05.07.2023 державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Мусієнко А.В., розглянувши заяву від 28.06.2023 за №55970898 прийнято рішення №68309218 про відмову у проведенні реєстраційних дій за заявою у зв`язку із наявними суперечностями між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (а.с38).

Відповідач вважає, що спірне рішення Ліплявської сільської ради №33-13/VIII від 22.06.2023 «Про скасування рішення сесії сільської ради від 16.03.2023 №31-14/VIII «Про внесення зміни до договору оренди землі від 02 березня 2016 року» є протиправним, незаконним та прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, а тому на думку позивача підлягає визнанню незаконним та скасуванню у судовому порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Майнові відносини, які виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору, тому, окрім спеціальних актів земельного законодавства «Земельного кодексу України» та Закону України «Про оренду землі», регулюються загальними нормами цивільного законодавства.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. У частині першій статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (у редакції, яка була чинна на момент укладення договору оренди землі) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина 1 статті 93 Земельного кодексу України у редакції, яка була чинна на момент укладення договору оренди землі).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинна на момент укладення договору оренди землі) договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 2 статті 16 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинна на момент укладення договору оренди землі) визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Судом встановлено, що за результатами земельних торгів між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендар прийняв на 7 років в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності.

У подальшому, відповідач у визначеному Земельним Кодексом України порядку отримав у комунальну власність спірну земельну ділянку.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (стаття 31 Закону «Про оренду землі»).

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинна на момент укладення договору оренди землі) визначено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Момент укладення договору визначено у статтях 638, 640 Цивільного кодексу України. Вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Так згідно з положеннями статті 640 Цивільного кодексу України момент укладення договору пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх його істотних умов та дотриманням певних вимог, якими є передання майна або вчинення іншої дії, нотаріальне посвідчення договору або його державна реєстрація, якщо таке передбачено актами цивільного законодавства.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Отже, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, він вважається укладеним. Із системного аналізу Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що вказане правило визначення моменту укладення договору стосується лише договорів, які повинні бути укладені у простій письмовій формі.

Судом відхиляються доводи позивача стосовно того, що строк дії договору пов`язаний з державною реєстрацією права і тому він закінчився 23.09.2023, виходячи з наступного.

У Цивільному кодексу України передбачено як визначення строку, так і початку перебігу строку та його закінчення.

Статтею 252 Цивільному кодексу України вказано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 253 Цивільного кодексу України).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина перша статті 254 Цивільному кодексу України)

Переважною більшістю правовідносин, урегульованих нормами цивільного законодавства, є відносини, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб`єктів та нормальна реалізація ними суб`єктивних прав і виконання суб`єктивних обов`язків. Тому і строки у таких правовідносинах є строками здійснення суб`єктивних цивільних прав та виконання обов`язків.

Це загальне правило закріплене у статті 631 Цивільному кодексу України, зокрема що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

У частині третій статті 640 Цивільному кодексу України, визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

У частині п`ятій статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Отже, на час укладення договору оренди законодавцем було змінено умову щодо державної реєстрації договору та відповідно і положення про умову набрання ним чинності (момент державної реєстрації договору).

З огляду на викладене, спірний договір оренди є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі.

Отже, дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення, тобто спірний договір оренди землі від 02.03.2016 є укладеним з цієї дати, а оскільки він укладений на строк 7 років, то датою його закінчення є 02.03.2023.

З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає зобов`язання передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право на користування земельною ділянкою.

Не заслуговують на увагу також доводи позивача про автоматичне продовження дії договору у зв`язку із введенням військового стану у країні.

Відповідно до доповнених пунктів 27 і 28 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, які набрали чинності 07.04.2022 встановлено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування; б) приватної власності.

Законом України №2698-IX від 09.10.2022, який набрав чинності 19.11.2022, абзац перший підпункту 1 пункту 27 після слів «воєнного стану» доповнено словами «до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» (тобто цим Законом).

Аналіз наведених положень Земельного кодексу України дає підстави для висновку, що у період із 07.04.2022 і до 19.11.2022 договори оренди, строк яких сплинув у цей проміжок часу були поновлені на один рік без волевиявлення сторін договору.

Узагальнюючи викладене, суд дійшов висновку про те, що з дня набрання чинності Законом України №2698-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», тобто з 19.11.2022 автоматична пролонгація договорів оренди земельних ділянок скасована.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною 1 статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання обома сторонами договору оренди встановленої цією нормою процедури і строків.

Так, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Аналогічні положення містяться і у спірному договорі, згідно з якими, орендар, який має переважне право на його поновлення на новий строк, зобов`язаний письмово (листом-повідомленням) повідомити орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору (пункт 3.3 договору)

Отже, стаття 33 Закону України «Про оренду землі» та умови договору зобов`язують орендаря подати у строки, визначені договором повідомлення про поновлення договору оренди землі, шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення. Орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою, а орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проекті додаткової угоди, яку надав орендар.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Отже, орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, маючи намір реалізувати переважне право перед іншими особами на продовження орендних правовідносин, зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною 2 статті 33 вказаного Закону або договором оренди) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди.

Важливість дотримання як строку звернення орендаря до орендодавця, так і відповіді орендодавця на таке звернення неодноразово підкреслювалось Верховним Судом, при цьому дотримання строку входить до п`яти обов`язкових юридичних фактів, наявність яких необхідна для поновлення договору оренди з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону № 161-XIV: (1) орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; (2) він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; (3) до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; (4) продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; (5) орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц, №159/5756/18).

Отже, умови договору оренди землі передбачали обов`язок орендаря не пізніше 30 днів до закінчення строку дії договору звернутися до орендодавця з пропозицією підписати додаткову угоду, який ним було порушено, оскільки він звернувся до орендодавця 10.03.2023 (тобто після закінчення строку дії договору оренди землі).

Таке порушення унеможливлює поновлення договору оренди, виходячи із загальновстановлених цивільним законодавством принципів виконання договірних зобов`язань, зокрема, наведених нижче.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно положень статті 526 вказаного Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із наведених положень законодавства слідує, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов`язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані у встановлені строки. У разі ж коли така сторона порушила умови договору, зобов`язання вважається не виконаним.

Проте позивач усупереч вимогам частини 2 статті 33 Закону України «Про оренду землі» і пункту 3.3 договору оренди надіслав відповідачу повідомлення про намір його поновити лише 10.03.2023, тобто після закінчення строку дії договору оренди землі

Отже, відсутність звернення позивача до відповідача за 30 днів до спливу строку договору оренди з повідомленням про поновлення такого договору означає, що позивач не реалізував право на поновлення договору оренди землі та не підтвердив у такий спосіб продовження користування земельною ділянкою після спливу строку цього договору.

В силу положень частини 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі №1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

У вказаному рішенні також зазначено, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2020 року у справі №910/15058/18 рішення державного органу чи органу місцевого самоврядування, з якого виникають права та обов`язки у конкретної особи, повинно бути мотивованим, а тим більше рішення, яким скасовується своє попереднє рішення, чим припиняються права відповідної особи. Суд зауважує, що процедури органів державної влади та місцевого самоврядування повинні бути прозорі та зрозумілі. В іншому випадку рішення органів влади не може вважатися правомірним.

Враховуючи викладене, відповідач повинен був надати обґрунтовані заперечення відносно поновлення договору оренди землі на новий строк, а не обмежуватись самим фактом прийняття відповідного рішення.

Отже, підставами для визнання незаконним акта органу місцевого самоврядування є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено вище рішення Ліплявської сільської ради Черкаської області №31-14/VIII від 16.03.2023 було прийнято після закінчення строку дії договору оренди землі на підставі клопотання позивача про внесення змін до договору оренди землі №2 від 10.03.2023, яке було подано позивачем після строку дії договору оренди.

Отже, станом на дату прийняття рішення №31-14/VIII від 16.03.2023 у позивача було відсутнє право на внесення змін до договору оренди землі чи його поновлення, а у відповідача відповідно відсутні законні підстави для прийняття цього рішення, у зв`язку з закінченням строку договору.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що станом на момент прийняття відповідачем як рішення від 16.03.2023 №31-14/VIII «Про внесення змін до договору оренди землі від 02.03.2016» так і рішення від 22.06.2023 №33-13/VIII «Про скасування рішення сесії від 16.03.2023 №31-14/VIII, в частині продовження Товариству з обмеженою відповідальністю «АгроПромТрейд-К» строку оренди земельної ділянки», у позивача було відсутнє переважне право на поновлення договору оренди землі у зв`язку із порушенням ним строку звернення до орендаря з повідомленням про поновлення такого договору, тому прийняттям спірного відповідачем рішення від 22.06.2023 №33-13/VII права позивача жодним чином не порушені.

Враховуючи те, що обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, а судом такого порушення не встановлено, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги не підлягають до задоволення, витрати, які понесені позивачем у зв`язку із розглядом цієї справи покладається на позивача та йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 24.11.2023.

Суддя О.І. Кучеренко