Ухвала

від 21.11.2023 по справі 753/19979/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19979/23

провадження № 2-н/753/1324/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2023 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В. розглянувши заяву Житлово-Будівельного кооперативу "Харчовик-7" про видачу судового наказу стосовно стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2023 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла заява ЖБК "Харчовик-7" про видачу судового наказу стосовно стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 753/19979/23 між суддями від 02 листопада 2023 року головуючим суддею обрано Шаповалову К.В.

16 листопада 2023 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання боржника.

Статтею 163 ЦПК України встановлено вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обгрунтовує свої вимоги.

В заяві про видачу судового наказу стягувач зазначає, що будинок АДРЕСА_1 перебуває на його балансі, утриманні та обслуговуванні, а також вказує, що протоколом загальних зборів ЖБК "Харчовик-7" від 21 квітня 2018 року було розглянуто питання благоустрою прибудинкової території і обговорення тарифу, де боржник надала згоду на тарифи з надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Однак стягувачем до заяви не долучено ні копії витягу з протоколу загальних зборів, ні будь-яких інших документів, в яких зазаначено тарифи, що застосовуються стягувачем при нарахуванні коштів за отримані споживачами послуги.

Окрім того, стягувач просить суд також стягнути з боржника 3% річних від наявного боргу та його інфляційну складову, однак, в розрахунку, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що зазначені суми нараховані в період з листопада 2021 року по вересень 2023 року.

Суд зазначає, що постановою Кабінету міністрів України від 5 березня 2022 року № 206, передбачено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі, а тому нарахування стягувачем 3% річних та інфляційних втрат у період з лютого 2022 року по вересень 2023 року є неправомірним.

Пунктом другим частини другої статті 163 ЦПК України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Як вбачається із заяви про видачу судового наказу, вона підписана та подана до суду адвокатом Чернецькою Г.М., яка представляє інтереси стягувача ЖБК "Харчовик-7".

Частиною шостою статті 14 ЦПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

З огляду на зазначене, з урахуванням особливостей наказного провадження, суд констатує, що подана заява та долучені до неї докази, не відповідають приписам статті 163 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 163, 165, 166, 167, 258-260, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

відмовити у видачі судового наказу за заявою Житлово-Будівельного кооперативу "Харчовик-7" про видачу судового наказу стосовно стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: К.В.Шаповалова