Справа №:755/14708/23
Провадження №: 1-кс/755/3758/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" листопада 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 перевіривши виконання вимог ст. 64-2, 131-132, 174 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України за клопотанням директора ТОВ «Вімен» ОСОБА_2 про скасування арешту з майна у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 22 вересня 2023 року за № 12023100040003330, установив:
у провадження цього місцевого суду 23 листопада 2023 року надійшло дане клопотання.
Відповідно до ст. 35 КПК України, автоматизованою системою документообігу суду було визначено слідчого суддю ОСОБА_1 та передано провадження 24 листопада 2023 року.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, а саме письмові доводи особи, що його подала та інші долучені до нього матеріали, через призму виконання вимог ст. 64-2. 131-132, 174 КПК України, приходить до наступного.
З клопотання та долучених до неї матеріалів випливає, що воно подане та підписане ОСОБА_3 , як керівником вказаного ТОВ.
Товариство, у силу ч. 2 ст. 64-2 КПК має у провадженні статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, який виник з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Разом з тим, згідно п. 2 ч. 5 ст. 64-2 КПК України повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються копією установчих документів юридичної особи - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
Згідно ч. 1 ст. 57 ГК України, установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадку, передбаченому законом, статут (положення) суб`єкта господарювання.
У цій ситуації, до клопотання не додано копію установчих документів юридичної особи.
Тобто, тим самим не підтверджено підписантом звернення свої повноваження на участь у кримінальному провадженні.
Дії слідчого судді у разі, коли клопотання подане у порядку ст. 174 КПК України, особою, яка не має права подавати скаргу, з огляду не доручення до клопотання документів визначених п. 2 ч. 5 ст. 64-2 КПК не регламентовані, тож, слідчий суддя, беручи до уваги положення ч. 6 ст. 9 цього Кодексу, яка передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, та враховуючи загальні засади кримінального провадження вважає доречним повернути його.
Адже, для прикладу, у світлі норм п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, саме такий підхід законодавець застосовує, у разі коли скарга подана, у порядку ст. 303 даного Кодексу, не підлягає розгляду коли подала особа, яка не має права подавати скаргу.
В той час, як Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 вказала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає поверненню, з роз`ясненням, того, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 64-2, 174, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив:
клопотання про скасування арешту з майна повернути особі, яка його подала.
Повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним Кодексом України.
Ухвала, яка набрала законної сили в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним Кодексом України, є обов`язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2023 |
Оприлюднено | 27.11.2023 |
Номер документу | 115165622 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Дніпровський районний суд міста Києва
Бірса О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні