Рішення

від 24.11.2023 по справі 760/13304/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

760/13304/21

2а/760/1171/23

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва

в складі головуючого судді Жовноватюк В.С.,

за участю секретаря Лопатюк А.В.,

представника позивача адвоката Захарченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці про скасування постанови в справі про порушення митних правил №0100/11000/21 від 12 травня 2021 року за ст.485 МК України,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №0100/11000/21 від 12 травня 2021 року за ст.485 МК України.

З урахуванням заяви про зміну підстав позову на обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що митне оформлення імпортованих ТОВ «Бізнес Трейдінг ГУДС» товарів відбувалося на підставі документів, отриманих від постачальника цих товарів і вказані документи не викликали жодних сумнівів у їх достовірності. Лист Державного митного комітету Республіки Узбекистан не може слугувати беззаперечним фактом підроблення документів, адже жодних доказів сплати позивачем чи ТОВ «Бізнес Трейдінг ГУДС» витрат на перевезення товарів митний орган не надав. Під час митного оформлення були сплачені всі суми митних платежів, митна вартість товарів, яку визначив і заявив у митних деклараціях декларант, була погоджена митним органом, на момент винесення оскаржуваної постанови митниця не приймала рішення про коригування митної вартості і не змінювала дані про митну вартість у оформлених митних деклараціях відповідно відсутні підстави для тверджень, що дії позивача призвели до недоборів митних платежів. Суми недоборів митних платежів, розраховані в межах кримінального провадження, не можуть бути використані в якості доказу у справі про порушення митних правил, а для проведення такого розрахунку митних орган повинен був призначити експертизу у справі про порушення митних правил. Крім того, експерт при розрахунку суми недоборів допустив порушення законодавства з питань митної справи і включив до митної вартості витрати на перевезення товарів після ввезення їх на територію України, що в подальшому було підтверджено Держмитслужбою за результатами розгляду скарги ТОВ «Бізнес Трейдінг ГУДС». Також позивач послався на те, що не є суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення, адже митні декларації складав і подавав до митних органів разом з усіма документами уповноважений працівник підприємства, що підтверджується даними самих декларацій.

17.06.2021 ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

13.08.2021 ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва замінено первісного відповідача - Дніпровська митниця Державної митної служби України належним відповідачем - Дніпровська митниця (код ЄДРПОУ 43971371, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22).

31.08.2021 на адресу суду надійшов відзив Дніпровської митниці на позовну заяву. Відповідач заперечує проти позову, посилається на те, що висновок судового експерта та лист митних органів Республіки Узбекистан є належними та допустимими доказами порушення митних правил, вчиненого позивачем. Рішення про коригування митної вартості не має ніякого відношення до факту вчинення правопорушення та не є обов`язковою передумовою нарахування митних платежів. Протокол про порушення митних правил та постанова у справі про порушення митних правил складені саме на позивача, оскільки вона як керівник ТОВ «Бізнес Трейдінг ГУДС» підписувала документи, які містять недостовірні відомості, необхідні для визначення митної вартості, і ці документи в подальшому подавалися для митного оформлення.

Розпорядженням керівника апарату Солом`янського районного суду міста Києва Щерби А. від 18 липня 2023 року № 266 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, відповідно до п. 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, оскільки суддю ОСОБА_2 звільнено з посади (рішення Вищої ради правосуддя № 693/0/15-23 від 06.07.2023).

26.07.2023 ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

20.09.2023 сторони в судове засідання не прибули.

20.11.2023 представник позивача прибула у судове засідання. Представник відповідача у судове засідання не прибув, суд не визнав причини неявки поважними і ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних доказів.

В судовому засіданні представник позивача просила задовольнити позов з підстав, викладених вище.

Заслухавши представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Митного кодексу України, у редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови, законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з положеннями ч.1, 6 та 8 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

У ч.3 ст.335 Митного кодексу України вказано, що разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30 травня 2012 року, у графі 54 «Місце і дата:» митної декларації зазначаються згідно з пунктом 3 додатка до цього Порядку дані про місцезнаходження особи, відомості про яку зазначені в графі 14 МД, та фізичну особу, яка безпосередньо склала МД: прізвище, ініціали, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті) та особистий підпис.

Згідно із п.1 ч.1 ст.50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митними органами у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Рішення про коригування митної вартості товарів - це індивідуальний правозастосовчий акт, яким закріплюються результати здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, в тому числі, і після їх випуску.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Частиною 10 ст.58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

У ч.11 ст.58 Митного кодексу України вказано, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Згідно з положеннями частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для коригування митної вартості, серед іншого, є надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом частини 5 статті 54 та частини 2 статті 351 Митного кодексу України митні органи при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів уповноважені, серед іншого, звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості. Надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.351 Митного кодексу України підставами проведення документальної невиїзної перевірки є надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до ч.11 ст.354 Митного кодексу України рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником митного органу або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності).

Статтею 485 Митного кодексу України передбачена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до ст.486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Відповідно до ст.489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судовим розглядом встановлено, що з 17.01.2019 по 14.05.2019 в зоні діяльності Харківської та Сумської митниць ДФС з Республіки Узбекистан від фірми «TO'LAQO'RG'ON MEVALARI» F/X (виробник: Самаркандская область, Жамбайский район, с.Чалакургон, Холвойи МФЙ, Респубілка Узбекистан), відповідно до контракту від 07.01.2019 №1 та специфікацій до нього від 07.01.2019 №1, від 22.01.2019 №2, від 12.02.2019 №3 та від 16.04.2019 №4, згідно товаросупутніх документів: CMR: від 07.01.2019 №№00001263 та 000095, від 22.01.2019 №№ 0055083, 0110129 та 0069169, від 26.01.2019 №№916, 910 та б/н, від 02.02.2019 №529, від 05.02.2019 № 938, від 08.02.2019 №№ 821, б/н та 000196, від 02.09.2019 № 936, від 11.02.2019 №00004825, від 12.02.2019 № 00000012, від 18.02.2019 №№ 000044 та 000095, від 07.03.2019 № 00004886, від 20.02.2019 №№ 00001234,1017 та 1011, від 26.03.2019 № б/н, від 16.04.2019 № 0101462, від 19.04.2019 №0055086, від 30.04.2019 №№ 020767 та 020753, від 06.05.2019 №№ 0136346, 1004172, 00084, 00001294 та двох міжнародних товаротранспортних накладних від 02.03.2019; інвойсів від 07.01.2019 №№1 та 2, від 22.01.2019 №3,4 та 5, від 25.01.2019 №№6,7 та 8, від 02.02.2019 №12, від 05.02.2019 № 13, від 08.02.2019 №№ 16, 17 та 18, від 09.02.2019 №19, від 11.02.2019 №20, від 12.02.2019 № 21, від 18.02.2019 № 22 та 23, від 01.03.2019 №№ 27 та 28, від 07.03.2019 № 29, від 19.03.2019 №№ 30, 31,32, від 25.03.2019 №33, від 16.04.2019 № 43, від 19.04.2019 №44, від 30.04.2019 №№ 48 та 49, від 02.05.2019 №№ 52 та 53, від 06.05.2019 №№ 55 та 56; вантажними автомобілями: 40R069NA/407502AA, 80P577HA/804644AA, AM7718BP/АМ7733XT, AM8048BX/AM7737XT, AA2328PK/АА8309XX, 40510HBA/400227BA, 40400XAA/400202ВА, 40972TAA/405667АА, 40093BBA/407739AA, 40V984QA/505940AA, 40597VAA/407200AA, 40P983QA/409922AA, 40A861RA/506630AA, 40F270PA/408305АА, 50H000294/50625AA, 01924AFA/018565AA, 80P577HA/804644AA, 40C713RA/400442VA, 40972TAA/405667AA, 40M384RA/400513VA, 50287MAA/506093AA, 40W917J/405637AA, 40AP694CA/400389AA, 40V984QA/505940AA, 01968OFA/505877AA, AH8814KC/AC4693XT, AM8048BX/AM7737XT, AK0012BЕ/AK9213XT, AC1374AK/BI8933XX, AA8773KK/AA2110XK, AX 9795EK/AX1271XP, 01968OFA/505877AA, 40AR069NA/407502AA на адресу ТОВ «Бізнес Трейдінг ГУДС», директором якого є позивач (ЄДРПОУ 42178610, м. Дніпро, вул. Менахем-Мендл Шнеєрсона, буд. 19 кв. 110) було переміщено товар - «свіжа ріпчаста цибуля» загальною вагою брутто 709 539,63 кг, загальною вартістю 91 494,27 доларів США, який надалі було доставлено в зону діяльності Дніпропетровської митниці ДФС та оформлено у митному режимі «імпорт» за митними деклараціями : UA110110/2019/300718 від 17.01.2019, UA110110/2019/300719 від 17.01.2019, UA110110/2019/301601 від 01.02.2019, UA110110/2019/301602 від 01.02.2019, UA110110/2019/301603 від 01.02.2019, UA110110/2019/301863 від 06.02.2019,UA110110/2019/301871 від 06.02.2019, UA110110/2019/301982 від 07.02.2019, UA110110/2019/302279 від 12.02.2019, UA110110/2019/302449 від 14.02.2019, UA110110/2019/302705 від 19.02.2019, UA110110/2019/302707 від 19.02.2019, UA110110/2019/302709 від 19.02.2019, UA110110/2019/302747 від 19.02.2019, UA110110/2019/302902 від 21.02.2019, UA110110/2019/303180 від 25.02.2019, UA110110/2019/303327 від 27.02.2019, UA110110/2019/303329 від 27.02.2019, UA110110/2019/304164 від 12.03.2019, UA110110/2019/304165 від 12.03.2019, UA110110/2019/304386 від 15.03.2019, UA110110/2019/305420 від 28.03.2019, UA110110/2019/305421 від 28.03.2019, UA110110/2019/305422 від 28.03.2019, UA110110/2019/305640 від 01.04.2019, UA110110/2019/306977 від 23.04.2019, UA110110/2019/307198 від 26.04.2019, UA110110/2019/307578 від 06.05.2019, UA110110/2019/307579 від 06.05.2019, UA110110/2019/307920 від 13.05.2019, UA110110/2019/307921 від 13.05.2019, UA110110/2019/307922 від 13.05.2019, UA110110/2019/307992 від 14.05.2019.

Виходячи зі змісту графи 54 цих митних декларацій, особою, відповідальною за складання по подання цих декларацій та доданих до них документів був ОСОБА_3 , який був менеджером для роботи з митницею у ТОВ «Бізнес Трейдінг ГУДС», що підтверджується наказом про призначення на посаду №8 від 21.11.2018.

Під час митного оформлення надано документи, підтверджуючі визначену митну вартість на товар (цибуля ріпчаста), ввезеного на митну територію України на підставі контракту від 07.01.2019, укладеного між ТОВ «Бізнес Трейдінг ГУДС» (ЄДРПОУ 42178610) та «TO'LAQO'RG'ON MEVALARI» F/X (виробник: Самаркандская область, Жамбайский район, с.Чалакургон) та специфікацій до вказаного контракту з умовами поставки «FCA - м. Самарканд, с. Фархад», «СРТ - м.Дніпро», «DAP - м.Дніпро», згідно з якими вартість транспортування включено до вартості товару і додатково до його митної вартості не підлягає включенню. З огляду на вказані умови контракту, декларантом визначено митну вартість товару (цибуля ріпачка) у розмірі 3045960,59 грн., яку також було визнано митним органом в особі Дніпровської митниці ДФС під час оформлення вантажу.

Управлінням забезпечення протидії митним правопорушенням Дніпровської митниці службовою запискою від 09.12.2020 на ім`я начальника управління проведення митного аудиту Дніпровської митниці надано інформацію про отримання листа Департаменту протидії митним правопорушенням та контрабанді Держмитслужби про перевірку відпрацювання відповіді митних органів республіки Узбекистан щодо надання допомоги перевірки законодавства з питань митної справи при ввезенні на митну територію України товару ТОВ «БІЗНЕС ТРЕЙДІНГ ГРУП», який направлено до Дніпровської митниці листом за вихідним №20/20-02-01/7.5/2404 від 20.11.2020.

До листа-відповіді митних органів республіки Узбекистан було долучено СD - диск на якому, за твердженнями відповідача, містилися копії експортних митних декларацій від 07.01.2019 №№18005/07.01.2019/0000361 та 18005/07.01.2019/0000359, від 22.01.2019 №№18005/22.01.2019/0001474, 18005/22.01.2019/0001477, 18005/22.01.2019/0001480, від 26.01.2019 №№18005/26.01.2019/0001905, 18005/26.01.2019/0001902, 18005/26.01.2019/0001904, від 02.02.2019 №18005/02.02.2019/0002498, від 05.02.2019 №18005/05.02.2019/0002882, від 08.02.2019 №№18005/08.02.2019/0003216, 18005/08.02.2019/0003217, 18005/08.02.2019/0003218, від 09.02.2019 №18005/09.02.2019/0003326, від 11.02.2019 №18005/11.02.2019/0003492, від 12.02.2019 №18005/12.02.2019/0003622, від 18.02.2019 №№18005/18.02.2019/004376, 18005/18.02.2019/004377, від 02.03.2019 №№18005/02.03.2019/0005776, 18005/02.03.2019/0005777, від 07.03.2019 №18005/07.03.2019/0006348, від 20.03.2019 №№18005/20.03.2019/0007613, 18005/20.03.2019/0007614, 18005/20.03.2019/0007615 та 18005/26.03.2019/0008093, від 16.04.2019 №18005/16.04.2019/0010391, від 19.04.2019 №18005/19.04.2019/0010727, від 30.04.2019 №№18005/30.04.2019/0011611, 18005/30.04.2019/0011612, від 06.05.2019 №№18005/06.05.2019/0012009, 18005/06.05.2019/0011974, 18005/06.05.2019/0011976, копія контракту від 07.01.2019 №1, копії специфікацій до нього від 07.01.2019 №1, від 22.01.2019 №2, від 08.02.2019 №3, від 19.03.2019 №4 та від 06.05.2019 №1, а також відповідні копії інвойсів, транспортних документів (СMR, TIR Carnet), сертифікатів про походження товару форми СТ-1, фітосанітарних сертифікатів, актів знезараження та актів карантинного огляду, що надавались в митні органи Республіки Узбекистан під час митного оформлення митних декларацій.

Сам СD - диск відповідач до матеріалів справи не додавав. Відповідно до висновку експертного дослідження Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 30.12.2021, наданого позивачем, файли, які містилися на CD-диску, зокрема файл з копією контракту між ТОВ «БІЗНЕС ТРЕЙДІНГ ГУДС» та постачальником товарів, не є цілісними і складаються як з тексту, так і з графічних зображень, які в подальшому були конвертовані в файли у форматі «pdf».

Відповідно до вказаних документів умовами поставки товару є «FCA-м. Самарканд, с. Фархад» або «DAP - кордон Республіки Узбекистан». Відповідно до графи №20 «Условия поставки» експортних митних декларацій республіки Узбекистан, умови поставки є «DAP - кордон Республіки Узбекистан».

Між тим, відповідно до наданих документів ТОВ «БІЗНЕС ТРЕЙДІНГ ГРУП», умовами поставки є «FCA-м. Самарканд, с. Фархад» або «CPT - м.Дніпро», а відповідно до специфікацій від 22.01.2019 №2, від 12.02.2019 №3, від 16.04.2019 №4 - «DAP - м. Дніпро».

Таким чином, відповідач зробив висновок, що ТОВ «БІЗНЕС ТРЕЙДІНГ ГРУП», окрім вартості товару, додатково понесло витрати на транспортування такого товару, що є складовою митної вартості, а відповідно до умов поставок, що задекларовані Дніпропетровською митницею ДФС, вказане підприємство здійснювало лише оплату вартості товару.

Доповідною запискою управління правового забезпечення митниці від 25.02.2021 №7.5-10-02/480 надано копії матеріалів кримінального провадження №62019170000000523 від 25.06.2019, у т.ч. висновок експертного економічного дослідження від 02.03.2020 №230, відповідно до якого розмір зменшених митних платежів за вищенаведеними фактами митного оформлення становить 214234,21 грн.

26.02.2021 головним державним інспектором відділу оперативного реагування №1 (у м.Дніпро) управління забезпечення протидії митним правопорушенням Дніпровської митниці Держмитслужби Палехою І.М. відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0100/11000/21 за ст.485 МК України.

12 травня 2021 року в.о. заступника начальника - начальником управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Дніпровської митниці Держмитслужби Кононовим Д.В. винесено постанову по справі про порушення митних правил №0100/11000/21 від 12.05.2021, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 642702,63 грн.

Згідно з протоколом та постановою ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів у розмірі 214234,21 грн. шляхом надання документів, а саме зовнішньоекономічного договору від 07.01.2019 №1 та специфікацій до нього від 07.01.2019 №1, від 22.01.2019 №2, від 12.02.2019 №3 та від 16.04.2019 №4, що містять неправдиві відомості стосовно умов поставок свіжої ріпчастої цибулі.

Позивач з вказаною постановою не погодився і звернувся з позовом до суду.

При оцінці аргументів, які позивач наводить для обґрунтування протиправності оскаржуваної постанови суд виходить з такого.

Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнена до відповідальності за ст.485 Митного кодексу України за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів у розмірі 214234,21 грн. шляхом надання документів, а саме зовнішньоекономічного договору від 07.01.2019 №1 та специфікацій до нього від 07.01.2019 №1, від 22.01.2019 №2, від 12.02.2019 №3 та від 16.04.2019 №4, що містять неправдиві відомості стосовно умов поставок свіжої ріпчастої цибулі. Цією постановою до позивача застосовано штраф у сумі 642 702,63 грн, що складає 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Враховуючи диспозицію ст.485 Митного кодексу України та зміст оскаржуваної постанови, для притягнення позивача до відповідальності за таке порушення відповідач повинен був встановити, що:

вказані документи містили недостовірні відомості;

документи митному органу надала саме ОСОБА_1 ;

документи позивач подавала саме з метою звільнення від сплати митних платежів;

дії позивача призвели до несплати 214 234,21 грн митних платежів.

Як було встановлено судом підставою для складання протоколу про порушення митних правил відносно позивача і винесення оскаржуваної постанови був лист Державного митного комітету Республіки Узбекистан від 27.07.2020, до якого були додані документи, які продавець товарів - фірма «TO'LAQO'RG'ON MEVALARI», надавав для митного оформлення товарів у Республіці Узбекистан. Суд враховує висновок експертного дослідження Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 30.12.2021, відповідно до якого окремі файли, які за твердженням відповідача були надані Державним митним комітетом Республіки Узбекистан на CD-диску, не були цілісними. З урахуванням цього висновку суд критично оцінює достовірність наданих відповідачем доказів.

Також у цьому контексті суд погоджується з твердженням позивача, що відповідач не вчинив всі необхідні дії у цій справі для виконання завдань провадження у справах про порушення митних правил, які визначені ст.486 Митного кодексу України. Всі підозри відповідача щодо недостовірності відомостей у зовнішньоекономічних документах, використаних в процесі митного оформлення, фактично зводяться до того, хто оплачував вартість перевезення товарів та відповідно чи мала включатися ця вартість перевезення додатково до митної вартості товарів. Враховуючи, що всі документи, отримані від Республіці Узбекистан надані не позивачем, а його продавцем, позивач заперечує їх достовірність і надав митним органам оригінали документів, які містять відмінні відомості від документів, отриманих з Республіки Узбекистан, то з огляду на суть сумнівів відповідача у достовірності наданих документів, для повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, як того вимагає ст.486 Митного кодексу України, відповідач повинен був встановити обставини здійснення та оплати перевезень цих товарів. Повноваження, надані відповідачу ст.508 Митного кодексу України, забезпечують можливість проведення опитування учасників перевезення чи направлення їм запитів для встановлення обставин перевезення. На думку суду, за цих обставин справи відповідач не вчинив всіх процесуальних дій, необхідних для виконання завдань провадження у справі про порушення митних правил, що призвело до винесення ним необґрунтованої постанови про порушення митних правил.

Суд погоджується з твердженням позивача, що відповідач не надав жодного підтвердження, що саме ОСОБА_1 подавала митному органу зовнішньоекономічний договір від 07.01.2019 №1 та специфікацій до нього від 07.01.2019 №1, від 22.01.2019 №2, від 12.02.2019 №3 та від 16.04.2019 №4. Виходячи з положень п.2 ч.3 ст.355 Митного кодексу України вказані документи подаються митному органу декларантом разом з митними деклараціями. У всіх митних деклараціях у графі 54 в якості особи, яка складала, підписувала і подавала декларації митному органу зазначений менеджер ТОВ «Бізнес Трейдінг ГУДС» для роботи з митницею ОСОБА_3 . Суд відхиляє твердження митниці, що саме позивач, як керівник підприємства є посадовою особою підприємства, а тому саме вона несе відповідальність за порушення митних правил. Визначення терміну «посадові особи підприємства», яке наведено у п.43 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, не обмежується тільки керівниками підприємства, а до посадових осіб можуть бути віднесені і інші працівники підприємства, які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку. Оскільки саме менеджер для роботи з митницею ОСОБА_3 , будучи працівником ТОВ «Бізнес Трейдінг ГУДС», складав митні декларації та подавав до митниці разом з митними деклараціями зовнішньоекономічний договір від 07.01.2019 №1 та специфікацій до нього від 07.01.2019 №1, від 22.01.2019 №2, від 12.02.2019 №3 та від 16.04.2019 №4, то саме він є відповідальним за всі можливі порушення, пов`язані з поданням таких документів. Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 подавала митному органу документи, які використовувалися для митного оформлення товарів ТОВ «Бізнес Трейдінг ГУДС».

Суд окремо звертає увагу на той факт, що оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнено до відповідальності за подання митному органу документів, що містять недостовірні дані, саме з метою звільнення від сплати митних платежів у розмірі 214234,21 грн.. У цьому контексті суд зазначає, що диспозиція статті 485 Митного кодексу України містить опис різних дій, кожна з яких окремо створює склад цього правопорушення. При цьому у диспозиції цієї статті окремо розділяються дії, спрямовані на звільнення від сплати митних платежів, та дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів.

Випадки звільнення від сплати митних платежів та підстави такого звільнення передбачені ст.282-283 Митного кодексу України. Митний орган у мотивувальній частині оскаржуваної постанови не зазначає, що позивач, використовуючи зовнішньоекономічний договір від 07.01.2019 №1 та специфікацій до нього від 07.01.2019 №1, від 22.01.2019 №2, від 12.02.2019 №3 та від 16.04.2019 №4, зміг безпідставно скористатися якоюсь із підстав звільнення від сплати митних платежів. Матеріали справи також не містять таких доказів.

Натомість суть претензій відповідача зводиться до того, що оскільки зовнішньоекономічний договір та специфікації до нього містили недостовірні відомості про умови поставки товару, то позивачем при визначенні митної вартості товарів не були враховані транспортні витрати на доставку цього товару. Тобто йдеться про вчинення дій, спрямованих на зменшення розміру митних платежів, а не на звільнення від їх сплати. Вказані дії створюють самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Тобто, за наведених вище обставин, можна зробити висновок про відсутність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

Суд також критично ставиться до розрахунків суми митних платежів, до звільнення від сплати яких за твердженням відповідача, призвели дії позивачки. Правильність розрахунку суми митних платежів у цій категорії справ впливає на суму штрафу, який митний орган застосовує до особи, яка вчинила порушення митних правил.

Не залежно від того, чи розрахунок митної вартості товарів відбувається шляхом винесення рішення про коригування митної вартості чи в межах документальної перевірки чи в межах справи про порушення митних правил він повинен здійснюватися з дотриманням вимог Розділу ІІІ Митного кодексу України.

Під час аналізу законності та обґрунтованості розрахунків суми митних платежів, які за твердженням відповідача підлягали сплаті під час митного оформлення товарів, імпортованих ТОВ «БІЗНЕС ТРЕЙДІНГ ГУДС», суд враховує позицію Держмитслужби з цього питання, викладену у рішенні №08-1/10-06/13/102 від 10.01.2022 за результатами розгляду скарги ТОВ «БІЗНЕС ТРЕЙДІНГ ГУДС».

Детальний аналіз розрахунків, проведених експертом Саніною Т.О. , дає підстави стверджувати, що митна вартість товарів ТОВ «БІЗНЕС ТРЕЙДІНГ ГУДС» розрахована з порушеннями ч.11 ст.58 МК України, зокрема, до митної вартості включена вартість перевезення товарів територією України. Проведенні розрахунки не підтверджені документальними доказами та не піддаються обчисленню. Саме на ці недоліки розрахунків звернула увагу і Держмитслужба у своєму рішенні.

Також суд ставить під сумнів можливість використання копій висновків експертного дослідження, проведеного в межах кримінального провадження, та доказів, зібраних у межах кримінального провадження, для розрахунків митних платежів у справі про порушення митних правил. Суд враховує, що такі документи є часткою матеріалів кримінального провадження і є відомостями досудового розслідування, які відповідно до ст.222 Кримінального процесуального кодексу України не можна розголошувати без письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. У матеріалах справи не міститься жодних доказів, що відповідач отримував від слідчого чи прокурора дозвіл використовувати копії вказаних документів у проваджені у справі про порушення митних правил.

З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку, що сума штрафу, який відповідач наклав на позивача оскаржуваною постановою, розрахована з порушенням вимог законодавства з питань митної справи та не підтверджена документально, що є окремою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Також суд погоджується з твердженнями позивача, що відповідач у процесі здійснення провадження у справі про порушення митних правил необґрунтовано обмежував права позивача на ознайомлення з матеріалами справи та виніс оскаржувану постанову не розглянувши клопотання, подані позивачем. Відповідач не навів переконливих доводів відсутності підстав для ознайомлення позивача зі вмістом СD-диска, отриманого від митних органів Республіки Узбекистан.

Враховуючи всі зазначені обставини суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова відповідача є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст.531 Митного кодексу України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:

1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;

2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду;

3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;

4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;

5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;

6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України відносно позивача підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, статтею 485 Митного кодексу України, ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 242, 243-246, 262, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровської митниці про скасування постанови в справі про порушення митних правил №0100/11000/21 від 12 травня 2021 року за ст.485 МК України, - задовольнити.

Постанову в справі про порушення митних правил №0100/11000/21 від 12 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил за ст.485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 642702,63 грн, - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, ЄДРПОУ 43971371) суму сплаченого судового збору у розмірі 454 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.С. Жовноватюк

Повний текст виготовлено 24.11.2023