Ухвала

від 22.11.2023 по справі 2-17/11

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-17/11

2-з/301/11/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2023 р. м. Іршава

Іршавський районний суд в особі головуючої судді Даруда І.А., при секретарі Сатін Н.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що в грудні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Іршавського районного суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та виділ його в натурі та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення вартості автомобіля.

28.12.2009 року ухвалою судді Іршавського районного суду Даруда І.А., було відкрито провадження у цивільній справі № 2-17/11 за вищенаведеним позовом.

22.02.2010 року з метою забезпечення позову по даній справі було винесено ухвалу про накладення арешту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку за цією ж адресою, яка призначена для будівництва та обслуговування цього жилого будинку та все рухоме майно, яке знаходиться в цьому жилому будинку та заборону відчуження всього нерухомого та рухомого майна.

03.06 2011 року по даній справі було винесено рішення:

-визнати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру АДРЕСА_2 згідно висновку судової будівельно технічної експертизи № 603 та літню кухню В, земельні ділянки № 2, 3 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії II ЗК№ 017522, автомобіля ВАЗ 2107 д.н. НОМЕР_1 , набір меблів під № 1 , газову плиту «Норд» під № 3,стіл та 4 стільці під № 4, конвектор під № 5, розкладний диван , два м`ягкі крісла під № 8, талліннський нагрівач під № 9, дзеркало трюмо під № 13, набір меблів під № 15,шкафвішак під № 17, дві люстри під № 19,два килими й одну доріжку під № 20 згідно акту опису й арешту майна від 10 березня 2010 року.

- визнати право власності за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на квартиру АДРЕСА_3 згідно висновку судової будівельно- технічної експертизи № 603 та хлів Г, господарську будівлю В ; земельну ділянку № 1 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії II ЗК № 017522 ; автомобіль RENAULT KANGOO, холодильник «МОРД »під № 2, набір меблів під № НОМЕР_2 , стіл та 6 стільців під № 7. набір меблів під № 10,стіл та 6 стільців під № 1 1, розкладний диван та два м`ягкі крісла під № 12,конвектор під № 14,диван розкладний під № 16, душову кабіну під № 18, три люстри під №19, два килими й одну доріжку під № 20, телевізор "Весна" під № 21 згідно акту опису й арешту майна від 10 березня 2010 року.

17.08.2011 року рішенням апеляційного суду Закарпатської області вищенаведене рішення Іршавського районного суду від 03.06.2011 року в частині визнання права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було залишено без змін, в іншій частині оскаржуване рішення було змінено.

07.11.2012 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Іршавського районного суду від 03.06.2011 року та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 17.08.2011 року у частині вирішення позовних вимог про поділ будинку в натурі та визнання сторонами в рівних частках права власності на нього було скасовано, справу в цій частині було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

19.03.2014 року ухвалою Іршавського районного суду було визнано умови мирової угоди укладеної між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , а саме: визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала Іршавського районного суду від 19.03.2014 року не оскаржувалась та набрала законної сили.

Таким чином, було закрито провадження та закінчено розгляд цивільної справи № 2-17/11 укладенням мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Проте суд з ухваленням судового рішення про визнання мирової угоди між сторонами не зазначив в ухвалі від 19.03.2014 року про скасування заходів забезпечення позову накладених ухвалою Іршавського районного суду від 22.02.2010 року по вищенаведеному позову, в зв`язку з чим просила скасувати такі.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала суду заяву, в якій вимоги заяви про скасування заходів забезпечення позову підтримала, а справи просила розглянути без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що заява про скасування заходів забезпечення позову підлягає до задоволення з наступних підстав:

Відповідно дост.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10.постанови № 9 від 22.10.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Аналіз зазначених правових норм і роз`яснення Пленуму Верховного Суду дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову, повне виконання судового рішення, тощо.

Таким чином, враховуючи, що підстави, які послужили для забезпечення позову відпали, ухвала суду про визнання мирової угоди укладеної між учасниками справи набрала законної сили, тому суд вважає є всі правові підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. 158 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Іршавського районного суду від 22.02.2010 року у вигляді накладення арешту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку за цією ж адресою, яка призначена для будівництва та обслуговування цього жилого будинку та все рухоме майно, яке знаходиться в цьому жилому будинку та заборону відчуження всього нерухомого та рухомого майна по цивільній справі № 2-17/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та виділ його в натурі і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення вартості автомобіля.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя : І. А. Даруда