Рішення

від 17.11.2023 по справі 461/7986/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/7986/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2023 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

в складі

головуючого судді: Мисько Х.М.,

з участю секретаря судових засідань:Євтушенка В.Ю.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасідання взалі судув містіЛьвові цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького про стягнення коштів, невиплачених при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивача) звернувся до суду з позовом до Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького (далі відповідач, ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького), в якому просить: стягнути з Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького на користь ОСОБА_1 грошові кошти, невиплачені при звільненні у сумі 103986 ( сто три тисячі дев`ятсот вісімдесят шість) грн. 47 (сорок сім) коп.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що на підставі контракту у період з 23.02.2021 року по 31.08.2023 року перебував у трудових відносинах з відповідачем. Наказом № 63-к від 25.08.2023 року був звільнений з займаної посади за власним бажанням. вважає, що при звільненні не було дотримано вимоги приписів ч.1 ст.116 Кодексу законів про працю України, а саме не нараховано та не виплачено: доплату за науковий ступінь кандидата історичних наук в розмірі 55516,7 грн., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 9693,8 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 9693,8 грн. та вихідну допомогу у розмірі не менше тримісячного заробітку 29081, 94 грн.

Вважає таку бездіяльність протиправною, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Галицькогорайонного судум.Львова від25вересня 2023року відкритоспрощене позовнепровадження усправі.

19.10.2023 року до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Зазначив, що позивач був ознайомлений з умовами праці, не звертався з заявою щодо здійснення йому нарахування та доплати за вчене звання кандидати історичних наук. Наголошує, що відповідно до кошторису не передбачені кошти на соціальне забезпечення, виплати пенсій і допомоги, та позивач не звертався з заявою про таку виплату. Підстав для виплати матеріально допомоги на оздоровлення у відповідача не було, оскільки така виплата передбачена при наданні щорічної основної відпустки, на яку позивач мав право у другій половині жовтня 2023 року, відповідно до графіка відпусток, про що останній був ознайомлений. Крім того, зазначає, що відповідач трудових прав позивача не порушив у зв`язку з чим відсутні підставі для вилпати вихідної допомоги у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно дост. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зістаттею 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького у період:

- 23.02.2021 по 01.05.2022 року на посаді лектора/екскурсовода відділу «Музей-заповідник «Жовківський замок» на підставі наказу № 19-к від 18.02.2021;

- з 01.05.2022 по 30.11.2022 року на посаді молодшого наукового співробітника відділу «Музей-заповідник «Жовківський замок» на підставі наказу № 45-к від 29.04.2022;

- 30.11.2022 звільнений з роботи за угодою сторін відповідно до п.1 ст. 36 КзПП України, на підставі наказу № 128-к від 18.11.2022;

- з 20.10.2022 по 31.08.2023 року на посаді молодшого наукового співробітника відділу «Музей-заповідник «Жовківський замок» на підставі наказу № 139-к від 08.12.2022 року.

- 31.08.2023 звільнений з посади за власним бажанням, ст. 38 КзПП України, на підставі наказу № 63-к від 25.08.2023 підстава заява ОСОБА_3 від 16.08.2023 року.

З повідомлення ЛНГМ ім. ОСОБА_4 від 31.08.2023 № 51 про нараховані та виплачені суми встановлено, що у зв`язку зі звільненням 31.08.2023 позивачу було нараховано та виплачено:

-заробітна плата за серпень 2023 4200, 55 грн.;

-вислуга років 20 % - 840,11 грн.;

-простій 5134, 25 грн.;

-грошова компенсація 20 (двадцять) невикористаних днів щорічної основної відпустки 8641, 2 грн.

-разом 18816, 11 грн.

-податок на доходи фізичних осіб 3386,9 грн.;

-утримано військовий збір 282, 46 грн.;

-профспілковий збір 188, 16 грн.;

-виплачено 14958, 81 грн.;

-виплата коштів для оплати допомоги з втрати працездатності з 23.08.2023 року по 28.08.2023 року буде нарахована і виплачена після позначки «Готовий до сплати».

Рішенням від 22.10.2010 року, протокол № 5206/8 спеціалізованої вченої ради Львівського національного університету ім. І. франка Міністерства освіти і науки на підставі прилюдного захисту дисертації ОСОБА_1 присуджено науковий ступінь кандидата історичних наук, диплом серії НОМЕР_1

Надаючи правову оцінку зазначеним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно д ост. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою,за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За приписами статті 23 КЗпП України, трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, на визначений строк, встановлений за погодженням сторін та таким, що укладається на час виконання певної роботи.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 у період з 23.02.2021 по 30.11.2022 року та з 20.10.2022 року по 31.08.2023 року працював у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького за безстроковим трудовим договором на посадах лектора/екскурсовода, молодшого наукового співробітника відділу «Музей-заповідник «Жовківський замок», що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача.

В позовній заяві стверджується, що позивач за час перебування у трудових відносинах з відповідачем неодноразово звертався з питання включення до суми заробітної плати доплати за науковий ступінь кандидата історичних наук. Разом з тим, матеріали позовної заяви не містять доказів звернення позивача вказаною заявою. Крім того, позивачу було повідомлено керівництвом Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького про обмежене фінансування галереї, та останній підписав «Повідомлення про умови праці» від 08.12.2022 року, у яких відсутня умова про доплату за науковий ступінь кандидата наук.

Як вбачається, з кошторису на 2023 рік, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01 №57, у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького не передбачені кошти на соціальне забезпечення, виплати пенсій і допомоги.

Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.2005 року №82, працівникам державнихі комунальнихмузеїв,зазначеним упереліку посад, якийзатверджений цією постановою, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується у розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) на рік на підставі рішення керівника музею, а керівникам музеїв - за погодженням із засновником або уповноваженим ним органом.

Крім того, судом встановлено, що згідно з графіком надання щорічної основної відпустки працівникам Львівської національної галереї мистецтв ім. Б.Г Возницького у 2023 році, щорічна відпустка молодшого наукового співробітника відділу «Музею заповіднику «Жовківський замок» ОСОБА_1 припадала на період другої половини жовтня 2023 року.

Разом з тим, позивач був звільнений з роботи 25.08.2023 року, відповідно до наказу генерального директора Львівської національної галереї мистецтв Возницького Б.Г. №63 к від 25.08.2023 року.

Відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.2005 року №82, працівникам державнихі комунальнихмузеїв,зазначеним у затвердженому цією постановою переліку посад, виплачується допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі посадового окладу (ставки заробітної плати).

Згідно ст.23 КЗпП - трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно ст.36 КЗпП - підставами припинення трудового договору, зокрема, є: п.1) угода сторін; п.2) закінчення строку (пп.2і3 ст.23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; п.4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38,39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст.40,ст.41) або на вимогу профспілкового органу (ст. 45); п.5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію.

Так, згідно наказу генерального директора Львівської національної галереї мистецтв Возницького Б.Г. №63 к від 25.08.2023 року, молодшого наукового співробітника відділу «Музей заповідник «Жовтківський замок» ОСОБА_1 звільнено з 31.08.2023 року за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначенні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України.

Як вбачається з фактичних обставин справита з повідомлення ЛНГМ ім. ОСОБА_4 від 31.08.2023 року № 51 про нараховані та виплачені суми вбачається, що у зв`язку зі звільненням 31.08.2023 року позивачу було нараховано та виплачено:

-заробітна плата за серпень 2023 4200, 55 грн.;

-вислуга років 20 % - 840,11 грн.;

-простій 5134, 25 грн.;

-грошова компенсація 20 (двадцять) невикористаних днів щорічної основної відпустки 8641, 2 грн.

-разом 18816, 11 грн.

-податок на доходи фізичних осіб 3386,9 грн.;

-утримано військовий збір 282, 46 грн.;

-профспілковий збір 188, 16 грн.;

-виплачено 14958, 81 грн.;

-виплата коштів для оплати допомоги з втрати працездатності з 23.08.2023 по 28.08.2023 буде нарахована і виплачена після позначки «Готовий до сплати».

Положення про вихідну допомогу передбаченні ст. 44КЗпП, в якій залежно від різної категорії підстав визначається різний розмір вихідної допомоги. В цілому сукупність наведених в статті підстав дозволяє зробити висновок, що право на вихідну допомогу належить особам, які звільненні не за власним бажанням або їх звільнення спричинене умовами, що від них не залежать.

Так з матеріалів справи вбачається, що позивач звільнився за власним бажанням, а відтак не міг розраховувати на виплату вихідної допомоги, оскільки вихідна допомога у розмірі не менше тримісячного середнього заробіткувиплачується у разі порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, оцінивши належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності наявних у справі доказів в розумінні ст. 76 - 81 ЦПК України, обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведені вище норми процесуального закону й те, що в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю заявлених позовних вимог, суд вважає, що не підлягає до задоволення вимога позивачки про стягнення на її користь понесених судових витрат.

Керуючись ст. ст.2,76-83,141,263-265,273,354-355 ЦПК України, ст. ст.36,38,44,116КЗпП України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенніпозову ОСОБА_1 до Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького про стягнення коштів, невиплачених при звільненні - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 21.11.2023 року.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач:

Львівська Національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького (79000, м. Львів, вул. Стефаника, 3, код ЄДРПОУ:02223750)

Суддя Х.М. Мисько