Постанова

від 13.07.2006 по справі 5/1160-13/146 а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/1160-13/146 А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

13.07.06                                                                                           Справа№ 5/1160-13/146 А

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л.,  при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: державного госпрозрахункового підприємства “Подорожненський рудник”, с.Антонівка Жидачівського району Львівської області

до відповідача: ДПІ у Жидачівському районі, м.Жидачів

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

За участю представників сторін:

Від позивача: Лехкий Є.В.- ю/к, Вишневський К.В. - представник

Від відповідача: Пельо О.М. –гол.держ.податк.інсп. юр.відділу

Відкрито провадження у справі за позовом державного госпрозрахункового підприємства “Подорожненський рудник”, с.Антонівка Жидачівського району Львівської області до відповідача: ДПІ у Жидачівському районі, м.Жидачів про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 28 квітня 2006 р. № 0000901700/3785/3 на суму 1246,44грн. штрафу за несвоєчасну сплату податку з власників транспортних засобів, від 28 квітня 2006р. №0000911700/3785/3 на суму 496,60грн. штрафу за несвоєчасну сплату податку з власників транспортних засобів, від 28 квітня 2006р. №0004351500/3 на суму 3484,40грн. штрафу за несвоєчасну сплату податку на додану вартість, від 28 квітня 2006 р. №0004371500/3 на суму 459,69 грн. штрафу за несвоєчасну сплату податку на додану вартість, від 28 квітня 2006 р. №0004511500/3 на суму 170,00грн. штрафу за

несвоєчасну сплату податку на додану вартість, від 28 квітня 2006 р. №0000461500/3 на суму 9120,09грн. штрафу за несвоєчасну сплату податку за землю і від 28 квітня 2006 р. №0004381500/3 на суму 247505,91грн. штрафу за несвоєчасну сплату податку за землю.

З”ясовано:

в спірних повідомленнях -рішеннях зазначено, що ДГРП "Подорожненський рудник" у 2002-2003 роках не сплатило узгоджених сум податкових зобов'язань протягом граничних строків визначених п.п. 17.17. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " від 21.12.2000 р. №2181-111 і підприємство зобов'язано сплатити штрафні санкції, передбачені   вказаним Законом і в сумах, що визначені цими повідомленнями.

Позивачем вважається, що ДПІ неправильно застосовано штрафні санкції згідно акту № 373/15-0 від 27 вересня 2005 р., оскільки вимогу про сплату штрафних санкцій винесено в кінці 2005 р. за порушення, що були допущені у 2002-2003 роках, тобто із значним порушенням термінів позовної давності.

Державною податковою інспекцією у Жидачівському районі у відзиві на позовну заяву вказується наступне:

при перевірці розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість, платі за землю і податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин Державним госпрозрахунковим підприємстворм «Подорожненський рудник»допущено факти несвоєчасності сплати узгоджених сум податкового зобов'язання, чим порушено п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000 року (із внесеними змінами та доповненнями) і відповідно до ст.11 Закону України «Про систему

оподаткування»від 18.02.1997 року №77/97-ВР (із внесеними змінами та доповненнями) та п.п.17.1.7 п.7.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000 року (із внесеними змінами та доповненнями) за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання податку на додану вартість, плати за землю і податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин до ДГРП „Подорожненський рудник" застосовано штрафні (фінансові) санкції.

За результатами перевірки складено акти від 27.09.2005 року №373/15-0 "Про порушення граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання" і від 03.10.2005 року № 50 "Про порушення граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання" та прийнято податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ДГРП „Подорожненський рудник" від 27.09.2005 року №0004371500, №0004351500, №0004311500, №0004381500 і від 04.10.2005 року № 0000901700/3785, №0000911700/3785 про сплату штрафів узгодженої суми податкового зобов'язання за платежами податок на додану вартість, плати за землю і податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин.

Посилання у позовній заяві ДГРП „Подорожненський рудник" на ст.250 Господарського кодексу України та ст.72 ЦКУ (1963р.) і ст.258 ЦКУ (2001р.) є помилковим і не базується на вимогам чинного законодавства України з наступних підстав:

згідно зі ст.4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.241 Господарського кодексу України перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

У преамбулі Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-111 (із внесеними змінами та доповненнями) визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-111 (із внесеними змінами та доповненнями), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4 цього Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до вимог п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 вищенаведеного Закону України, у разі коли платник податків не сплачує суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про плату за землю" юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції і відповідно статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський суд зазначає наступне:

при нарахуванні штрафів а актах перевірки №373/15-0 від 27.09.2005р та №50 від 03.10.2005р., а також при розгляді скарг від 06.12.2005р. вих.№58/580, від 15.12.2005р. вих. №58/575,  від 13.02.2006р. вих.№58/05, поданих в порядку п.5.2.2 Закону №2181-ІІІ, відповідачем невірно застосовано чинне  законодавство і не проводиться розмежування між поняттями “нарахування” та “стягнення” штрафних санкцій.

Згідно п.6 ст. 232 ГК України: “нарахування  штрафних санкцій за просрочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано”. Згідно цієї норми закону не тільки стягнення, а й нарахування штрафних санкцій  обмежене 6-ти місячним строком позовної давності.

Відповідно до п.1 ст.241 ГК України, грошова сума, що сплачується суб”єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним  встановлених правил здійснення господарської діяльності, розглядається як адміністративно-господарський штраф. Статтню 239 ГК України цей штраф віднесено до групи адміністративно-господарських санкцій, які застосовуються органами державної влади до суб”єктів господарювання, котрі порушили правила здійснення господарської діяльності.

За загальним правилом частини 2 статті 241 ГК України, перелік порушень, за які з суб”єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються  законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов”язань юридичних  або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов”язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, є Закон України “2181” (абз.1 його Преамбули).

Підпунктом 15.1.1 статті 15 Закону №2181 встановлено, що податковий орган  має право самостійно визначити  суму податкових зобов”язань платників податку у випадках, визначених цим законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації .

Пунктом 1.2 статті 1 Закону “2181” визначено, що податкове зобов”язання –це зобов”язання  платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку  та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України”.

Отже, строки давності, встановлені статтею 15 Закону №2181 стосуються податкових зобов”язань, а не штрафних санкцій.

Згідно ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до  суб”єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення  порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб”єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків передбачених законом.”.

В даному випадку –правопорушення було  допущено протягом 2002-2003 років,  виявлено в результаті податкової перевірки в вересні - жовтні 2005 року (акт №373/15-0 від 27.09.2005р. та акт №50 від 03.10.2005р.), а оскаржувані податкові повідомлення-рішення датовані 28.04.2006 року.

Тобто, останнім  терміном  видання повідомлення-рішення про стягнення штрафних санкцій за актом №373/15-0 від 27.09.2005р. було 27 березня 2006 року, а за актом  №50 від 03.10.2005р. –03 квітня 2006 року. Таким чином, всі оскаржувані повідомлення –рішення прийняті поза межами встановленого законом 6–и місячного строку  для накладання штрафних санкцій, а тому є незаконними і підлягають скасуванню.

В жодному із оскаржуваних повідомленнях рішеннях не вказано, за який період накладені штрафні санкції. Лише в згаданих актах перевірки зазначено, що ці санкції нараховано за період 2002-2003 рік. Але, в будь-якому випадку, з часу вчинення правопорушення (за яке накладено адміністративно-господарські  санкції) минуло явно більше одного року, тому є всі підстави для  скасування всіх оскаржуваних повідомлень–рішень на підставі пропуску відповідачем однорічного строку накладання штрафних санкцій з дня порушення, визначеного статтею 250 ГК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,164,167 КАС України, суд, -

       постановив:

1.Адміністративний позов задоволити повністю.

    2.Скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.04.06р. №0000901700/3785/3, 0000911700/3785/3, 0004351500/3,0004371500/3, 0004511500/3, 0000461500/3, 0004381500/3.

           3.Стягнути з ДПІ у Жидачівському районі (м.Жидачів, вул.Шашкевича,2, код 34269011) на користь державного госпрозрахункового підприємства “Подорожненський рудник” (с.Антонівка Жидачівського району Львівської області, ідент.код 30766042) 85,00грн. державного мита.

          Виконавчий лист видати.

3.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.

                                   Суддя                                        Станько Л.Л.