Ухвала

від 07.11.2023 по справі 545/1120/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

7 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 545/1120/20

провадження № 61-11649ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кумечко Марина Сергіївна, на рішення Полтавського районного суду Полтавської області та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року у справі за позовом першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Регіональний офіс водних ресурсів в Полтавській області, Ковалівська сільська рада Полтавського району, про визнання незаконним та скасування наказу, припинення права приватної власності, повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2023 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кумечко М. С., на рішення Полтавського районного суду Полтавської області та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Заявнику необхідно було подати до Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження; виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, надавши копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи; докази сплати судового збору за подання касаційної скарги за вимогу майнового характеру, виходячи з 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, яка становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735 700 грн).

Заявнику роз`яснено, що, якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано заявником у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Заявнику роз`яснено, що у разі невиконання у встановлений судом строк інших вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

21 вересня 2023 року до касаційного суду надійшли заява про усунення недоліків, в якій заявник просить суд поновити строк на касаційне оскарження, та клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кумечко М. С., у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; продовжено ОСОБА_1 встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 10 серпня 2023 року, на три дні з дня вручення копії цієї ухвали.

Заявнику роз`яснено, що, як зазначено в ухвалі Верховного Суду від 10 серпня 2023 року, якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано заявником у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Заявнику роз`яснено, що уразі невиконання у встановлений судом строк вимог ухвали Верховного Суду від 10 серпня 2023 року скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Частиною шостою статті 14 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) Українивстановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 14 ЦПК України).

Касаційний суд також враховує, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29 червня 2023 № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій

інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Таким чином з 18 жовтня 2023 року у адвоката Кумечко М. С. виник обов`язок реєстрації та використання електронного кабінету в Єдиній судовій

інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).

З 5 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв`язку.

Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).

Пунктом 17 Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 24 Положення визначено, що підсистема «Електронний суд» - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до пункту 36 Положення після надсилання засобами Електронного суду процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).

Згідно з пунктом 37 Положення підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Офіційна електронна адреса в розумінні Положення - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Пунктом 111 розділу IV «Перехідні положення» Положення встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Касаційний суд надіслав ухвалу від 26 вересня 2023 року в електронній формі шляхом її направлення на електронну адресу адвоката Кумечко М. С.

Копію ухвали суду від 26 вересня 2023 року адвокат Кумечко М. С. отримала 7 жовтня 2023 року, що підтверджується повідомленням про доставлення електронного листа через підсистему «Електронний суд».

Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи

(пункт 2 частини шостої статті 272 ЦПК України).

Крім того, копія ухвали Верховного Суду від 26 вересня 2023 року направлялася рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштових відправлень на адресиадвоката Кумечко М. С. та Гавриша С. О., зазначені у касаційній скарзі.

Копію ухвали суду від 26 вересня 2023 року адвокат Кумечко М. С. отримала 18 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 - 16 жовтня 2023 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

23 жовтня 2023 року до касаційного суду від адвоката Кумечко М. С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшли касаційна скарга, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору.

24 жовтня 2023 рокудо касаційного суду від адвоката Кумечко М. С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшли касаційна скарга, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору.

Документи на усунення недоліків касаційної скарги надіслані заявником 20 жовтня 2023 року та 21 жовтня 2023 року відповідно, тобто з пропуском триденного строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2023 року.

Щодо заяви про усунення недоліків, в якій заявник просить суд поновити строк на касаційне оскарження, яка надійшла на адресу касаційного суду 21 вересня 2023 року на виконання вимог ухвали від 10 серпня 2023 року, касаційний суд зазначає наступне.

В обґрунтування заявник вказує, що копію оскаржуваної постанови його представником отримано 11 липня 2023 року. Зауважує, що поштове відправлення надіслано судом лише 30 червня 2023 року.

Вважає, що зазначена причина пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення свідчить про поважність пропуску процесуального строку.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.

В ухвалі від 10 серпня 2023 року касаційний суд зазначив, що вказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень не свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.

Посилання у заяві про усунення недоліків на ту ж обставину, яка ухвалою суду від 10 серпня 2023 року визнана неповажною, не є належним усуненням недоліку і свідчить про невиконання вимог ухвали у цій частині.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).

Також касаційний суд зауважує, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 квітня 2021 року

у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), який є обов`язковим для застосування судами, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:

- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України

(пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;

- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).

На переконання Великої Палати Верховного Суду, до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, окрім цього, має інші недоліки і такі недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунено,

зокрема, не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для поновлення строку, слід застосовувати наслідки, передбачені

пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

За таких обставин касаційний суд зобов`язаний відмовити у відкритті касаційного провадження.

Оскільки заявником подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на обставину, яка ухвалою суду від 10 серпня 2023 року визнана неповажною, а матеріали на усунення недоліків касаційної скарги направлено заявником з пропуском строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2023 року, вказане є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кумечко Марина Сергіївна, на рішення Полтавського районного суду Полтавської області та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська