Вирок

від 24.11.2023 по справі 734/5513/23

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кп/734/321/23 Справа № 734/5513/23

В И Р О К

іменем України

24 листопада 2023 року смт Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши впорядку спрощеногопровадження обвинувальнийакт укримінальному провадженні№ 12023275460000331від 02.10.2023року заобвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Карильське Коропського району Чернігівської області, громадянин України, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-

в с т а н о в и в:

відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 179 від 26.06.2023 ОСОБА_3 вважається таким, що справи та посаду старшого водія 2 артилерійського взводу 12 артилерійської батареї 4 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 прийняв та приступив до виконання обов`язків за посадою. Так, згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» (далі - Закон), кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії. За ч. 4 ст. 15 Закону особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов`язана пройти медичний огляд, підготовку або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до положень ч. 8 ст. 15 Закону, теоретичний і практичний іспити для отримання права на керування транспортними засобами відповідної категорії складаються в територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну і політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. У свою чергу, за ч. 9 ст. 15 Закону, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України, відповідно до Конвенції про дорожній рух, діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України. Наведеним положенням кореспондують норми абз. 2 ч. 2 ст. 16 вказаного закону, за якими водій зобов`язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників. Пунктом 20 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.05.1993 № 340 передбачено, що повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів. Особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту.

17.02.2015 ОСОБА_3 в передбачений Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 08.05.1993 № 340 спосіб отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 , з дозволом керування транспортними засобами категорії «С».

Постановою Коропського районного суду Чернігівської області від 02.09.2020 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік.

Водночас, ОСОБА_3 , в денний час 30.09.2022, перебуваючи в с. Дубровиця Яворівського району Львівської області, з метою отримання можливості керування транспортними засобами, маючи умисел на виготовлення підробленого посвідчення водія, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом надання анкетної інформації про свою особу, через соціальну мережу Instagram замовив у невстановленої дізнанням особи виготовлення завідомо підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_3 . При цьому ОСОБА_4 через соціальну мережу Instagram надав вказаній особі фотокартку з власним зображенням, зразок власного підпису, що необхідно для виготовлення даного документа, повідомив свої персональні дані, чим вчинив пособництво у виготовленні підробленого документа.

У подальшому 06.10.2022 перебуваючи у приміщенні відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, буд. 8, отримав поштове відправлення від невстановленої в ході дізнання особи з виготовленим на його замовлення підробленим посвідченням водія серії НОМЕР_3 , з дозволом керування транспортними засобами категорій «В», «С», виданим на його ім`я Територіальним сервісним центром 2341 від 30.09.2022, бланк якого згідно з висновком експерта № СЕ-19/125-23/10825-ДД від 04.10.2023, не відповідає за лінійними розмірами сторін, за способом друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України, та сплатив невстановленій в ході дізнання особі за виготовлення вказаного посвідчення грошові кошти у сумі 7000 грн.

Окрім того, 02.10.2023 близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки ВАЗ моделі 11183, реєстраційний номер НОМЕР_4 , рухаючись автомобільною дорогою М-01 «Київ - Чернігів Нові Яриловичі», будучи зупиненим на 73 кілометрі автомобільної дорогй М-01 «Київ-Чернігів - Нові Яриловичі», в с. Єрків Козелецької селищної громади Чернігівського району Чернігівської області, нарядом Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 та п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_3 є завідомо підробленим документом, діючи з прямим умислом використав завідомо підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_3 видане Територіальним сервісним центром 2341 на його ім`я 30.09.2023, шляхом його пред`явлення інспектору взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції майору поліції ОСОБА_5 , для перевірки на право керування транспортним засобом.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/125-23/10825-ДД від 04.10.2023, бланк посвідчення водія серії НОМЕР_3 виданого Територіальним сервісним центром 2341 від 30.09.2022 на ім`я ОСОБА_3 , не відповідає за лінійними розмірами сторін, за способом друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 надійшов до суду у порядку ст. 302 КПК України з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Із заяви підозрюваного ОСОБА_3 від 22.11.2023, складеної у присутності його захисника адвоката ОСОБА_6 , вбачається, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у пособництві в підробленні посвідчення,яке видаєтьсяустановою,яка маєправо видаватитакі документи,і якенадає праваз метоювикористання йогоіншою особоюта у використанні завідомо підробленого документа і погоджується з встановленими дізнанням обставинами, ознайомлений із обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт у кримінальному провадженні в порядку, передбаченому ст. ст. 381-382 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 ознайомлений зі змістом встановлених дізнанням обставин, а також про те, що відповідно до ч. 1 ст.394КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення (проступки) за встановлених органом дізнання обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження. Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України як пособництво в підробленні посвідчення,яке видаєтьсяустановою,яка маєправо видаватитакі документи,і якенадає права,з метоювикористання йогоіншою особоюта у використанні завідомо підробленого документа

Обставинами, які відповідно до ст.66КК України пом`якшують покарання ОСОБА_3 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до ст.67КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12КК України є кримінальними проступками, ставлення обвинуваченого до вчиненого, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується виключно позитивно, наявність обставин, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 та ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу, із застосуванням ч. 1ст.70 КК України, визначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

На думку суду таке покарання буде необхідне та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Процесуальні витратина залученняекспертів урозмірі 956.00грн.підлягають стягненнюз ОСОБА_3 в доход держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні не застосовувалися.

Керуючись ст. ст. 174, 314, 371, 373, 374 і 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнативинуватим увчиненні кримінальнихправопорушень (проступків),передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.1ст.358 КК України - у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави 956 (дев`ятсот п`ятдесят шість) гривень процесуальних витрат.

Речовий доказ: посвідчення водія серії НОМЕР_3 , яке зберігається в матеріалах судової справи знищити.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження, може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 цього Кодексу.

Копію вироку не пізніше наступного дня надіслати учасникам кримінального провадження.

Суддя