Рішення

від 23.11.2023 по справі 280/3963/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 листопада 2023 року Справа № 280/3963/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС"

про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, -

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2023 року Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) звернулось із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС" (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС" на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 34 081,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС" за звітний період складає 11 осіб, отже середньооблікова кількість осіб з інвалідністю повинна складати 1 особу. Водночас, кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю у даного роботодавця за звітний період - 2022 рік, склала 0 осіб. Посилаючись на норми Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", просить задовольнити позов.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 11 липня 2023 року надав до суду відзив (вх. № 29346), в якому зазначив, що станом на 2022 рік середньооблікова кількість штатних працівників становила 11 осіб. При заповненні підсумкового рядка 102 "Працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб" Податкового розрахунку, відповідачем помилково зазначалось неправильну кількість працівників, яким всановлено інвалідність, така помилка відбувалась у зв`язку з тим, що заповняючи «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» та додаток до нього № 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» ТОВ «ВС» не зазначив у вказаному розрахунку застрахованих осіб - штатних працівників ТОВ «ВС», які перебували на протязі 2022 року у відпустках без збереження заробітної плати через військову агресію РФ, серед яких був працівник ТОВ "ВС", якому відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність. Виявивши таку технічну помилку, відповідач подав уточнюючий «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» та додаток до нього №1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» за 1 квартал (3-й місяць - березень), 2, 3 та 4 квартали 2022 року додавши в Додатку № 1 всіх працівників, які протягом 2022 році через воєнну агресію перебували у відпустці за власним бажанням, але, оскільки через технічні недоліки зазначеної форми «Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» - відсутня технічна можливість його заповнення - можливо тільки зробити уточнення Додатку №1, що й було зроблено відповідачем. Крім того, відповідач вважає, що підтвердженням наявності в штаті ТОВ "ВС" особи, якій встановлено інвалідність, є те, що відповідач протягом 2022 року не подавав Додаток 5 до Розрахунку "Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби", який подається платником єдиного внеску, якщо протягом звітного періоду укладено або розірвано трудовий договір із застрахованою особою. А оскільки станом на 01.01.2022 в штаті ТОВ «ВС» зазначається наявність особи з інвалідністю, а відповідний Додаток 5 до Розрахунку відповідачем не подавався - трудовий договір з особою з інвалідністю не розірвано і вона є в штаті ТОВ "ВС".

Вважає, що в 2022 році середньооблікова кількість працівників становила 11 осіб та в штаті Відповідача середньооблікова кількість осіб з інвалідністю складала 1 особу, що відповідає приписам статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". За таких обставин, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 15.06.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/3963/23 без виклику сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 08.09.2023 задоволено клопотання позивача та витребувано від Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Головного управління ДПС у Запорізькій області докази та інформацію.

Ухвалою суду від 11.09.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 13.09.2023 продовжено розгляд справи та звільнено від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно - господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого Товариству з обмеженою відповідальністю ВС, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС", за рік склала 11 осіб. Таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст.19 Закону, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС" повинна складати 1 особу. Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 0 осіб.

У зв`язку з несплатою відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2022 році у загальному розмірі 34 081,25 грн у добровільному порядку Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось із даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Положеннями частини 8 статті 69 Господарського кодексу України визначено, що підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України" від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ).

Частинами 1, 2 та 3 статті 19 Закону № 875-ХІІ передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 1 статті 20 Закону № 875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі,організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно із частиною 2 статті 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно - господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України, Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно із частиною 1 статті 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю,і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ).

Так, як зазначає позивач, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали на Товаристві з обмеженою відповідальністю "ВС" у 2022 році склала 11 осіб, а кількість працівників з інвалідністю склала 0 осіб.

Однак, відповідач не погоджується за такими доводами, та вказує, що середньооблікова кількісті штатних працівників, що працювали у відповідача у 2022 році складала 11 осіб, а кількість працівників - осіб з інвалідністю складала 1 особу, що відповідає нормативу.

Судом встановлено, що в штаті відповідача перебуває водій автотранспортних засобів ТОВ «ВС» ОСОБА_1 (ІПН ІПН НОМЕР_1 ), якому в 2018 році було встановлено інвалідність (безстроково) і для нього це місце роботи є основним. Вказані обставини підтверджуються копіями наказів про прийняття на роботу, Випискою з Акта огляду МСЕК, Індивідуальною програмою реабілітації інваліда

24 лютого 2022 року почалось повномасштабне вторгнення російських військ на територію України та Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України було введено воєнний стан. Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-ІХ, зокрема частиною 3 статті 12 встановлено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленогочастиною першоюстатті 26 Закону України "Про відпустки».

На підставі заяв ОСОБА_1 , йому було надано відпустки без збереження заробітної плати за угодою сторін на період з 01.03.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, а з 01.09.2022 надана відпустка без збереження заробітної плати до закінчення дії карантину в Україні.

Відповідач щоквартально складав та подавав до Пенсійного фонду України Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, однак, при заповненні підсумкового рядка 102 "Працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб" за звітний період, осіб» відповідачем помилково зазначалось неправильну середньооблікову кількість штатних працівників з інваліднісю на підприємстві, оскільки в середньооблікову кількість працівників з інвалідністю не враховувались штатні робітники, що знаходились у відпустках без збереження заробітної плати.

Слід зазначити, що основні методологічні положення щодо визначення показників кількості працівників у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об`єктивної статистичної інформації щодо зайнятості працівників та розмірів їхньої оплати праці містить Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена 28.09.2005 №286 (далі - Інструкція).

Згідно п. 2.1 Інстукції, в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

В облікову кількість працівників включаються також працівники, які були тимчасово відсутні, в тому числі такі, що перебувають у відпустках без збереження заробітної плати за згодою сторін (підпункти 2.5.7. Інструкції)

Згідно п. 3.2.5. Інстукції, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік)обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Так, згідно наданих «Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» за 1, 2, 3 квартали 2022 року, середньооблікова кількість штатних працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС" за 2022 рік, відповідно до Інструкції 286 склала 11, зокрема січень - вересень 2022 р. - 12 осіб; жовтень 2022 р. - 11 осіб, листопад 2022 року - 10 осіб, грудень 2022 року - 10 осіб.

При цьому, заповняючи «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» та додаток до нього № 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі - «Податковий розрахунок») за 1 квартал (3-й місяць (березень), 2, 3 та 4 квартали 2022 року, відповідач в розрахунок підсумкових рядків 101 "Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період" та 104 "Облікова кількість штатних працівників" включив працівників, що перебувають у відпустках без збереження заробітної плати за згодою сторін, в тому числі ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), якому встановлено інвалідність, а в розрахунок підсумкового рядка 102 "Працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб" працівник ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) помилково не включений.

Виявивши таку технічну помилку, відповідач подав уточнюючий «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» та додаток до нього № 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» за 1 квартал (3-й місяць - березень), 2, 3 та 4 квартали 2022 року додавши в Додатку № 1 працівників, які протягом 2022 році перебували у відпустці за власним бажанням, в тому числі ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

Вказані обставини підтверджуються також відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на запити суду, 21 вересня 2023 р. за (вх. № 41915) про отримання від відповідача уточнюючого «Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» з додатком № 1. Також Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в своїй відповіді на запит суду не повідомило про подачу відповідачем Додатоку 5 до Розрахунку "Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби" щодо розірвання трудового договору між ТОВ "ВС" та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

На запит суду, 09 жовтня 2023 р., Головне управління ДПС у Запорізькій області надало інформацію (вх. № 44385), що ОСОБА_1 станом на січень-лютий 2022 року нараховувся та виплачувався доход, утримувались податки відповідачем, що підтверджує перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з ТОВ "ВС".

Отже, виходячи з встановлених обставин та викладених вище норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач у 2022 році виконав норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативів, встановлених Законом, оскільки в його штаті перебуває особа з інвалідністю - водій автотранспортних засобів ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), а отже, підстави для виконання обов`язку у відповідача зі сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу - відсутні.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243 - 246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (просп. Соборний, буд.75, оф. 226, м, Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 20508338) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС" (69005, м. Запоріжжя, бульвар Центральний, буд. 4, код ЄДРПОУ 30641361) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, - відмовити у повному осязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано суддею 23 листопада 2023 року.

Суддя Р.В.Сацький