Ухвала

від 23.11.2023 по справі 320/39652/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

23 листопада 2023 року м. Київ № 320/39652/23

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Жук Р.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комершил Констракшн"

до 1) Головного управління ДПС у м. Києві;

2) Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Комершил Констракшн" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу на усунення недоліків позовної заяви.

У вказаній ухвалі зазначено, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

До суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду зазначено, що у період з вересня 2021 року по сьогодні у ТОВ "Комершил Констракшн" відсутній головний бухгалтер та юрист. Функції бухгалтера з 01.01.2021 де-юре виконує директор ТОВ "Комершил Констракшн", проте фахових знань та досвіду в веденні бухгалтерському обліку та судового оскарження він не має, оскільки за освітою є спеціалістом з менеджменту в галузі будівництва. 30.04.2021 з посади юриста ТОВ "Комершил Констракшн" була звільнена ОСОБА_1 , а новий спеціаліст не був прийнятий на роботу у зв`язку з необхідністю мінімізації витрат компанії на зарплатний фонд. Згідно з наказом №ОС-07 від 15.09.2022 до штатного розпису ТОВ "Комершил Констракшн" були внесені зміни, згідно яких посади головного бухгалтера та юриста були взагалі виключені у зв`язку з необхідністю проведення індексації заробітної плати. Відсутність у штаті підприємства головного бухгалтера та юриста, на думку позивача, унеможливили судове оскарження рішень податкових органів у строк до 06.05.2023.

Також, позивачем зазначено, що з грудня 2022 року на території міста Києва відбувались відключення електроенергії, а у січні-березні 2023 року був «Блекаут», а саме систематичні тривалі перебої з електропостачання. Постійні відключення світла та перебої з електропостачання протягом 3 місяців (грудень 2022 року, січень-лютий 2023 року) на фоні війни у країні не давали можливості повноцінно працювати ні адміністративним, ні будівельним та виробничим відділам нашої компанії. Всі зусилля позивача були спрямовані на «фізичне виживання» компанії збереження людей та обладнання. Можливість відновити роботу компанії у позивача з`явилась тільки в кінці квітня 2023 року, що в тому числі і спричинило пропуск строку звернення до суду.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку, суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з цим, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Варто звернути увагу на те, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

У разі звернення до суду поза межами вказаного строку платник податків має право клопотати про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду і в кожному конкретному випадку суд має оцінити наведені у відповідній заяві фактичні обставини щодо неможливості своєчасної реалізації права особою та перелік спрямованих нею на досягнення цієї мети заходів.

Водночас, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Так, як встановлено судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 02.11.2023, позивач оскаржує рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №8070214/42968240 від 12.01.2023. Вказане рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку та рішенням від 03.02.2023 №11605/42968240/2 відмовлено у задоволенні скарги.

Отже, тримісячний строк на звернення до суду із цим позовом починає обчислюватися з 06.02.2023 (понеділок), а саме з наступного дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги, і закінчується 06.05.2023, а саме в останній день тримісячного строку на оскарження рішення. Водночас, до суду позивач звернувся лише 31.10.2023, тобто з пропуском тримісячного строку звернення, встановленого Законом.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач не заперечує, що ним пропущено строк звернення до суду з цим позовом та просить його поновити, посилаючись на відсутність у штаті підприємства головного бухгалтера та юриста, та на те, що з грудня 2022 року на території міста Києва відбувались відключення електроенергії, а у січні-березні 2023 року був «Блекаут», а саме систематичні тривалі перебої з електропостачання.

Щодо тверджень позивача про те, що відсутність у штаті підприємства головного бухгалтера та юриста, унеможливили судове оскарження рішень податкових органів у строк до 06.05.2023, суд зазначає, що це не поважними причинами пропуску звернення до суду.

Згідно з п. 14.1.36 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, яка діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Господарський кодекс України поділяє господарську діяльність на два основних види: підприємницьку (комерційну ) та непідприємницьку (некомерційну).

Підприємство це самостійна, ініціативна, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємствами з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, господарська діяльність здійснюється самостійно, на власний ризик та має здійснюватися належним чином.

Відсутність у штаті підприємства головного бухгалтера та юриста не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач не позбавлений можливості щодо звернення до спеціалістів у відповідній галузі. Доказів щодо неможливості такого звернення позивачем до суду не надано.

З приводу тверджень позивача, що з грудня 2022 року на території міста Києва відбувались відключення електроенергії, а у січні-березні 2023 року "Блекаут», а саме систематичні тривалі перебої з електропостачання, суд зазначає таке.

Необхідно зазначити про те, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 26.09.2022 у справі №560/403/22, від 16.02.2023 у справі №640/7964/21 та від 28.02.2023 у справа №400/6312/21, від 20.04.2023 у справі №560/12377/21, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на права та обов`язки позивача.

В ухвалі Верховного суду від 10.03.2023 у справі №540/1285/22 колегія суддів зазначила, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Разом з тим, посилання позивача на довготривалі відключення електроенергії, які мали частий та інколи довготривалий характер не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання позовної заяви, оскільки такі відключення не носили постійного і безперервного характеру, що не виключало можливості вчасного звернення до суду як позивачем у порядку самопредставництва, так і його представником.

Суд зазначає, що сторони в адміністративному судочинстві наділені рівним обсягом процесуальних прав та обов`язків, а тому відповідні обставини не можуть надавати певних переваг одній із сторін в контексті можливості звернення до суду понад строки, встановлені Законом, оскільки в даному випадку буде порушено принцип правової визначеності.

Поряд з цим, Київський окружний адміністративний суд знаходиться на одній території з позивачем і здійснює судочинство в аналогічних умовах, а тому виникнення організаційних складнощів у юридичної особи для своєчасного подання позову є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Щодо тверджень позивача про те, що можливість відновити роботу компанії у позивача з`явилась тільки в кінці квітня 2023 року, суд зазначає, що на підтвердження вказаного позивачем не надано жодного доказу.

Разом з тим, з квітня 2023 року, після відновлення роботи підприємства, пройшло майже 7 місяців після звернення позивача до суду із даним позовом.

Звернення до суду з позовною заявою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на подання позову, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Зазначені правові висновки викладено в ухвалі Верховного суду від 30.08.2023 у справі №520/6827/22.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави не свідчать про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами пропущеного строку на подання позовної заяви, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб`єктивними, стосуються виключно належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника й працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом тримісячного строку звернення до суду з вищевказаними вимогами та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.

Керуючись статтями 121, 122, 123, 169, 243, 248, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Комершил Констракшн" про поновлення строку звернення до суду, відмовити.

2. Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Комершил Констракшн", - повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

3. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали..

Суддя Жук Р.В.