Рішення

від 24.11.2023 по справі 340/1372/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/1372/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом: Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області (25002, м. Кропивницький, вул. Є. Чикаленка, 11, ЄДРПОУ 02910025)

до відповідача-1: Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації (25000, м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, 1, ЄДРПОУ 02228747),

відповідача-2: Відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (27620, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, с. Аджамка, вул. Центральна, 65, ЄДРПОУ 43919723),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );

ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 );

ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 );

ОСОБА_6 (Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, с. Медерове, вул. Залізнична);

ОСОБА_7 ( АДРЕСА_6 );

ОСОБА_8 ( АДРЕСА_7 );

ОСОБА_9 ( АДРЕСА_8 );

ОСОБА_10 ( АДРЕСА_9 );

ОСОБА_11 ( АДРЕСА_10 ),

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (т.1 а.с.183-186), просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації в частині невжиття заходів щодо взяття на облік об`єктів культурної спадщини - курганів на території Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області та зобов`язати останню розглянути питання про занесення об`єктів культурної спадщини - курганів №4 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:03:000:0661, № 24 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:03:000:0345, № 34 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:9033, № 64 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0564, № 78 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0529, № 79 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0529, № 98 в межах земельних ділянок кадастрові номери 3522580300:02:000:2299 та 3522580300:02:000:0022, № 109 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522585400:02:000:2004, № 119 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:2811, № 120 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:0674, № 131 в межах земельних ділянок кадастрові номери 3522580300:04:000:0093 та 3522580300:04:000:0094 до Переліку об`єктів культурної спадщини Кіровоградської області. З цією метою, згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини», замовити розроблення науковій установі, яка відповідає вимогам п.2 розділу III Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України №501 від 27.06.2019 документів, передбачених п.3 розділу II Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, які мають включати:

- фотофіксація об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників);

- історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об`єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань. В подальшому на підставі вказаних документів, згідно п. 4 розділу II Порядку обліку об`єктів культурної спадщини та п. 8 розділу III Положення про Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації, у разі наявності відповідних підстав, підготувати та подати голові Кіровоградської обласної державної адміністрації проект розпорядження про включення вказаних об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини Кіровоградської області;

2) визнати протиправною бездіяльність відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області в частині невиконання вимог п. 5 ч. 2 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування та пошкодження, що призвело до їх розорення та зобов`язати відділ освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради вжити заходів щодо захисту наступних об`єктів культурної спадщини - курганів № 4 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:03:000:0661, № 24 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:03:000:0345, № 34 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:9033, № 64 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0564, № 78 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0529, № 79 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0529, № 98 в межах земельних ділянок кадастрові номери 3522580300:02:000:2299 та 3522580300:02:000:0022, № 109 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522585400:02:000:2004, № 119 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:2811, № 120 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:0674, № 131 в межах земельних ділянок кадастрові номери 3522580300:04:000:0093 та 3522580300:04:000:0094, а саме: організувати дослідження вище вказаних об`єктів культурної спадщини, які потребують рятівних робіт шляхом виконання функції замовника, укласти з цією метою контракти на дослідження об`єктів культурної спадщини із науковою установою, що має відповідні дозволи на виконання вказаних робіт (п. 20 ч. 2 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

В обґрунтування позовних вимог керівник прокуратури зазначив, що Кропивницькою окружною прокуратурою було вивчено питання занесення об`єктів культурної спадщини, що розташовані на території Кропивницького району до Переліку об`єктів культурної спадщини Кіровоградської області та встановлено, що на території Аджамської об`єднаної територіальної громади на облік не поставлено жодної пам`ятки археології (кургану). Водночас, вивченням інформації відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради №498 від 16.11.2021 встановлено, що в 2014 році на території сільської ради проведено Інвентаризацію об`єктів культурної спадщини, за результатами якої виявлено 135 курганів на території сільської ради, які до теперішнього часу не обліковані, не мають відповідного статусу об`єкта культурної спадщини та охоронного статусу. При цьому, законодавством (Порядком обліку об`єктів культурної спадщини) чітко урегульовано питання, що взяття на облік об`єкта культурної спадщини (в даному випадку археологічної спадщини - курганів) забезпечує уповноважений орган, яким згідно Положення, затвердженого розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №691-р від 21.10.2020 року, є Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації. Департамент мав можливість вжити заходи щодо взяття на облік курганів на території Аджамської сільської ради та достеменно знав про їх наявність, оскільки сільська рада офіційно повідомляла про проведену інвентаризацію і її результати, проте більше шести років не вживав належних заходів до постановлення на облік вказаних об`єктів, що і є бездіяльністю, яку прокурор просить визнати протиправною у даному позові. Разом із тим, до внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини кургани на території Аджамської сільської ради мають статус об`єкту культурної спадщини та підлягають захисту від загрози знищення, руйнування або пошкодження, що входить до компетенції, органів місцевого самоврядування, а саме Відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради Кіровоградської області. Невиконання вказаними органами покладених на них обов`язків призводить до того, що з 2015 р., незважаючи на фактичне виявлення на території Аджамської сільської ради 135 курганів (11 з яких потребують проведення рятівних робіт), жодних реальних дій щодо охорони вказаних об`єктів культурної спадщини та постановки їх на облік відповідачами не було вжито. В результаті бездіяльності спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, вказані об`єкти культурної спадщини не включені до Переліку об`єктів культурної спадщини та не набули статусу пам`яток культурної спадщини та, відповідно, щодо них не можуть вчинятись весь комплекс охоронних заходів, в тому числі укладення охоронних договорів. На обґрунтування підстав звернення до суду з позовом керівник окружної прокуратури послався на захист інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини у зв`язку із встановленою бездіяльність відповідачів щодо не включення до Переліку об`єктів культурної спадщини вказаних вище об`єктів археологічної спадщини курганів.

Представник Відповідача-1 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Департаменту, оскільки занесенню об`єкта культурної спадщини місцевого значення до Переліку об`єктів культурної спадщини передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить виконавчий комітет Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на об`єкти культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Аджамської сільської ради та подання пропозицій Департаменту про занесення таких до Переліку об`єктів культурної спадщини. Такими об`єктами на території Аджамської сільської ради є пам`ятки археології (кургани). Тобто, саме на Аджамську сільську раду Кропивницького району, в особі виконавчого комітету Аджамської сільської ради покладено обов`язок виготовлення облікової документації на кожен об`єкт культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території сільської ради, зокрема: пам`ятки археології (кургани) та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня Департаменту про занесення таких до Переліку об`єктів культурної спадщини. Проте, така облікова документація від Аджамської сільської ради до Департаменту не надходила (т.1 а.с.158-159).

У доповненні до відзиву представник Відповідача-1 зазначив, що після надходження від Аджамської сільської ради науково-проектної документації (для занесення виявлених об`єктів археології-курганів до Переліку об`єктів культурної спадщини) до Департаменту, головою обласної державної адміністрації буде видане розпорядження про занесення об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини (т.1 а.с.210-211).

Керівник окружної прокуратури у відповіді на відзив не погодився з такою позицією Відповідача-1 та зазначив, що згідно діючого законодавства спеціально уповноваженим органом з питань обліку об`єктів культурної спадщини в Кіровоградській області є лише Кіровоградська обласна державна (військова) адміністрація, а саме - Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації. Серед повноважень виконавчого органу сільської ради в сфері охорони культурної спадщини, зазначених в ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», відсутні повноваження щодо вжиття заходів із постановки на облік об`єкта культурної спадщини, що узгоджується із вимогами Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України № 158 від 11.03.2013, в редакції наказу № 501 від 27.06.2019. Враховуючи вказані особливості розмежування повноважень в законодавстві, прокурором також розмежовано вимоги в позові між відповідачем-1 (в частині зобов`язання вчинити дії щодо постановки на облік об`єктів культурної спадщини) та відповідачем-2 (в частині вжиття заходів щодо охорони курганів, що зазнали загрози їх руйнуванню) (т.1 а.с.199-201).

В свою чергу, у поданому запереченні на відповідь на відзив представник Відповідача-1 не погодився з цим та зазначив, що на час проведення інвентаризації об`єктів археології ПП "Археолог" та повідомлення Аджамською сільською радою Департамент культури, туризму та культурної спадщини обласної державної адміністрації про виявлені об`єкти культурної спадщини, питання про занесення об`єктів культурної спадщини до переліку об`єктів культурної спадщини регулювалось Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України № 158, в редакції від 11 березня 2013 року, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин (т.1 а.с.213-214).

Керівник окружної прокуратури подав до суду пояснення, згідно яких в даному випадку прокурором ставиться питання про визнання протиправною бездіяльності уповноваженого органу з питань обліку об`єктів культурної спадщини в Кіровоградській області на теперішній час, яким, згідно діючого законодавства є лише Кіровоградська обласна державна адміністрація, а саме Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації і тому вимогу про бездіяльність в частині постановки на облік та зобов`язання вчинити заходи, в т.ч. розробити необхідні документи, прокурор може поставити виключно до відповідача-1 (т.1 а.с.218-221).

Відповідач-2 правом подання відзиву на позовну заяву або ж заяви про її визнання не скористався.

Треті особи пояснення (заперечення) по суті позовних вимог також не подавали.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у ній матеріалами, суд установив такі обставини.

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 437-р від 03.06.2021 затверджено Перелік об`єктів культурної спадщини Кіровоградської області, до якого занесені всі виявлені археологічні об`єкти культурної спадщини на території області (т.1 а.с.64-86).

Вивченням зазначеного Переліку встановлено, що на території Аджамської об`єднаної територіальної громади на облік не поставлено жодної пам`ятки археології (кургану).

Разом з тим, згідно інформації Відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму сільської ради, наданої листом № 498 від 16.11.2021, встановлено, що в 2014 році на території Аджамської сільської ради було проведено Інвентаризацію об`єктів культурної спадщини, за результатами якої на території сільської ради виявлено 135 курганів, які до теперішнього часу не обліковані, не мають відповідного статусу об`єкта культурної спадщини і охоронного статусу (т.1 а.с.18).

Відповідно листа ПП «Археолог» № 04 від 22.02.2015, яке проводило інвентаризацію об`єктів культурної спадщини, на території Аджамської сільської ради (в адміністративних межах до об`єднання в ОТГ), виявлено ряд курганів, що потребують взяття на державний облік шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та Переліку об`єктів культурної спадщини.

Згідно до Науково-проектної документації (звіт) № 06/14 НПД від 03.11.2014 року про проведену інвентаризацію об`єктів культурної спадщини на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області інвентаризовано 135 курганів. Натурні обстеження виявлених курганів дозволили зафіксувати їх поточний стан збереження: 11 курганів перебувають в аварійному, 119 - в незадовільному й лише 4 - в задовільному стані. Типовими проблемами є розорювання курганів по всій поверхні, підорювання їх країв, прокладеним в межах їх території комунікаціям (ґрунтові дороги), рослинність в межах курганних насипів (кущі, дерева, лісосмуги), використання поверхні курганів в межах діючих кладовищ тощо.

Особливе занепокоєння викликає стан збереження курганів № 4, 109, на яких було здійснено несанкціоновані дослідження, про що свідчать грабіжницькі ями на їх поверхні. Також під час огляду курганів № 24, 34, 64, 78, 79, 98, 119, 120, 131 з`ясувалося, що останні майже не простежуються в наземних обсягових формах і в найближчому майбутньому будуть повністю знищені оранкою. Аварійний стан збереження цих курганів вимагає оперативного реагування з боку сільської ради, як органу охорони культурної спадщини (т.1 а.с.19-22, а.с.23-60).

Згідно листа ПП «Археолог» № 03 від 26.01.2022 конкретизовано перелік аварійних курганів на території Аджамської сільської ради:

- № 4 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:03:000:0661,

- № 24 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:03:000:0345,

- № 34 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:9033,

- № 64 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0564,

- № 78 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0529,

- № 79 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0529,

- № 98 в межах земельних ділянок кадастрові номери 3522580300:02:000:2299 та 3522580300:02:000:0022,

- № 109 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522585400:02:000:2004,

- № 119 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:2811,

- № 120 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:0674,

- № 131 в межах земельних ділянок кадастрові номери 3522580300:04:000:0093 та 3522580300:04:000:0094 (т.1 а.с.113-124).

Відповідно до листа ПП «Археолог» № 06 від 14.02.2022 від моменту виявлення та встановлення в 2014 році факту аварійності ряду курганів на території Аджамської сільської ради до підприємства не надходило жодних повідомлень з боку органів культурної спадщини державного сектору або органів місцевого самоврядування, що стосувалися би будь-яких заходів з охорони вищевказаних об`єктів, необхідність проведення яких визначається чинним пам`яткоохоронним законодавством (т.1 а.с.127-129).

Як видно з матеріалів справи, Аджамською сільською радою на адресу Департаменту культури, туризму і культурної спадщини Кіровоградської ОДА направлено лист № 120/02-30 від 01.04.2015 "Про заходи щодо охорони культурної спадщини на території Аджамської сільської ради", яким було повідомлено про проведення інвентаризації об`єктів культурної спадщини, за результатами якої виявлено 134 об`єкти археології кургани. Даним листом Аджамська сільська рада просила відповідно до п.5 ст.6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" затвердити режим використання об`єктів археології, так як вважала це необхідним кроком для укладення охоронних договорів. Даний лист надійшов до канцелярії адресата 22.04.2015 року, що підтверджується вхідним штампом канцелярії (т.1 а.с.61-63).

Відповідно до інформації Аджамської сільської ради, відповіді на вищевказаний лист сільська рада не отримувала (т.1 а.с.133).

В свою чергу, згідно інформації Департаменту культури та туризму Кіровоградської ОДА, документи для занесення виявлених об`єктів археології курганів до Переліку об`єктів культурної спадщини спеціально уповноваженим органом у сфері охорони культурної спадщини Аджамської сільської ради до департаменту не надходили (т.1 а.с.137-138).

З огляду на викладене не є спірним факт, що не зважаючи на фактичне виявлення на території Аджамської сільської ради об`єктів археології курганів, жодних реальних дій щодо охорони таких об`єктів культурної спадщини та постановки їх на облік на сьогодні не вжито.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У відповідності до частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статі.

Частиною 4 статті 23 Закону № 1697-VII передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

В силу частини п`ятої статті 5 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 53 КАС України визначено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 з`ясовуючи поняття «інтереси держави» визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина четверта мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 19 березня 2020 року у справі № 240/3384/19, від 02 березня 2020 року у справі № 280/1933/19, від 06 листопада 2019 року у справі № 640/4747/19, від 08 серпня 2019 року у справі №352/286/17 зазначив наступне: «...за змістом частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

З огляду на вказані вище правові норми та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що звернення керівника Кропивницької окружної прокуратури до суду з позовом зумовлено відсутністю захисту інтересів держави у сфері збереження та охорони об`єктів культурної спадщини з боку спеціально уповноважених органів та необхідністю врегулювання відносин у даній сфері протягом тривалого часу.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-III (далі - Закон № 1805-III).

Відповідно до статті 1 Закону № 1805-III:

- культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;

- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини;

- щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону;

- облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень;

Частиною першою статті 3 Закону № 1805-III передбачено, що державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Аналогічна норма міститься в статті 4 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» від 18 березня 2004 року № 1626-IV.

Стосовно позовних вимог до Відповідача-1, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема: 4) затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання пам`ятки місцевого значення та її зон охорони, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини (у разі встановлення такою документацією меж території пам`ятки місцевого значення та її зон охорони); 5) затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режиму використання пам`яток місцевого значення; 6) забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 7) забезпечення виготовлення, складання і передачі центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини наукової документації з описами та фіксацією об`єктів культурної спадщини, а в разі отримання дозволу на їх переміщення (перенесення) - демонтаж із них елементів, які становлять культурну цінність, з метою збереження; 8) організація розроблення та погодження відповідних програм охорони культурної спадщини; 11) виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини; 23) здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону № 1805-III об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 14 Закону № 1805-III занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання; б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 14 Закону України "Про охорону культурної спадщини" наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року №158 затверджено Порядок обліку об`єктів культурної спадщини (далі Порядок, у редакції наказу Міністерства культури України від 27 червня 2019 року № 501), який визначає єдину систему обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів.

Відповідно до пункту 2 Розділу І Порядку, уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Згідно до пункту 3 Розділу І Порядку, система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із взяття на облік об`єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи незанесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об`єктів культурної спадщини, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру).

Пунктом 1 Розділу ІІ Порядку передбачено, що взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини (далі - Перелік).

Уповноважений орган розглядає питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку за власною ініціативою або за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань (пункт 2 Розділу ІІ Порядку).

Відповідно до положень пунктів 3, 4 Розділу ІІ Порядку, питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі:

фотофіксації об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників);

історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об`єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань, складеної у відповідності до вимог пункту 5 розділу III цього Порядку або витяг із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.

Рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та має містити таку інформацію про об`єкт: найменування; власник або уповноважений ним орган (у разі наявності); місцезнаходження; дата утворення; вид; автентичність (збережено, збережено частково); цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

Згідно пункту 7 Розділу ІІ Порядку, об`єкт набуває статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини з дня його внесення до Переліку.

Про набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта уповноважений орган у десятиденний строк з дня прийняття рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку надсилає власнику цього об`єкта або уповноваженому (ній) ним органу (особі) відповідне повідомлення рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення (пункт 8 Розділу ІІ Порядку).

Розділом ІІІ цього Порядку передбачено порядок оформлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини.

Розпорядженням голови Кіровоградської ОДА № 691-р від 21.10.2020 року затверджене Положення про Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі - Положення) (т.1 а.с.88-97).

Пунктом 1 Розділу І Положення передбачено, що Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі Департамент) є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, що утворюється головою обласної державної адміністрації, входить до її складу та забезпечує реалізацію в області державної політики у сфері культури, мистецтв, туризму та охорони культурної спадщини. Згідно п.4 Положення є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства.

Основними завданнями Департаменту є реалізація державної політики у сферах, зокрема охорони культурної спадщини (підпункт 5 пункту 1 Розділу ІІІ Положення).

Згідно пункту 2 Розділу III Положення, Департамент відповідно до покладених на нього завдань, в тому числі: визначає необхідність проведення охоронних заходів щодо збереження пам`яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або виконання будь-яких робіт; може виконувати функцій замовника щодо укладення з цією метою контрактів про виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини; здійснює координацію та контроль за виготовленням облікової документації на нерухомі об`єкти культурної спадщини; здійснює інші передбачені законом повноваження; діє як уповноважений орган охорони культурної спадщини на території області.

З метою реалізації покладених на Департамент завдань останньому було надано право, серед іншого: одержувати в установленому законодавством порядку від інших структурних підрозділів обласної державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, та їх посадових осіб інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; залучати до виконання окремих робіт, участі у вивчені окремих питань спеціалістів, фахівців, інших структурних підрозділів обласної державної адміністрації, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), представників громадських об`єднань (за згодою).

В силу вимог частини першої статті 42 Закону України від 09.04.1999 № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій здійснюють керівництво галузями управління, несуть відповідальність за їх розвиток.

Згідно з пунктом 5 Типового положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2012 № 887, основним завданням структурного підрозділу є забезпечення реалізації державної політики у визначеній одній чи кількох галузях на відповідній території.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Відповідач-1, як структурний підрозділ, створений з метою реалізації функцій Кіровоградської облдержадміністрації у сфері, зокрема, охорони культурної спадщини.

Як встановлено судом та сторонами не заперечується, в 2014 на території Аджамської сільської ради проведено Інвентаризацію об`єктів культурної спадщини (кургани та курганні групи), за результатами якої на території сільської ради було виявлено 135 курганів, які до теперішнього часу не обліковані, не мають відповідного статусу об`єкта культурної спадщини та охоронного статусу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Відповідач-1, як спеціально уповноважений орган, повноваження якого поширюється на територію Кіровоградської області, у відповідності до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501), зобов`язаний вжити невідкладних заходів щодо занесення об`єктів культурної спадщини курганів на території Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області до Переліку об`єктів культурної спадщини Кіровоградської області шляхом здійснення комплексу відповідних заходів, передбачених вищевказаним Порядком.

Так, згідно п.3 Порядку №158 система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із взяття на облік об`єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи незанесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об`єктів культурної спадщини, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру).

Однак, отримавши від Аджамської сільської ради лист № 120/02-30 від 01.04.2015 "Про заходи щодо охорони культурної спадщини на території Аджамської сільської ради", яким було повідомлено про проведення інвентаризації об`єктів культурної спадщини, за результатами якої виявлено 134 об`єкти археології кургани та виготовлено науково-проекту документацію, відповідачем-1 режим використання об`єктів археології встановлено не було.

Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 у справі № 464/2638/17 вказав, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Відповідач-1 у поданому до суду відзиві не навів обґрунтовані причини та підстави тривалої бездіяльності, що полягає у не виконання вимог Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501).

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов прокурора в цій частині підлягає задоволенню шляхом: визнання протиправною бездіяльності Відповідача-1 щодо невжиття комплексу заходів із взяття на облік вищевказаних об`єктів культурної спадщини та зобов`язання Відповідача-1 розглянути питання про занесення вищевказаних об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини Кіровоградської області.

Що стосується позовної вимоги позивача щодо розроблення документів які мають включати фотофіксацію об`єкта та історичну довідку, то такі вимоги не підлягають окремому зазначенню в резолютивній частині рішення через те, що передбачені до вказання в такій документації нормами пункту 3 розділу II Порядку обліку об`єктів культурної спадщини.

Стосовно позовних вимог до Відповідача-2, то суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 6 Закону № 1805-III передбачено, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 4) забезпечення дотримання режиму використання пам`яток місцевого значення, їх територій, зон охорони; 5) забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 8) організація відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт; 15) виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини; 20) організація досліджень об`єктів культурної спадщини, які потребують рятівних робіт.

Статтею 7 Закону України "Про охорону археологічної спадщини" від 18.03.2004 №1626-IV також передбачено обов`язок органів місцевого самоврядування щодо забезпечення в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці належного захисту та утримання об`єктів археологічної спадщини, також здійснення відповідно до закону нагляду за станом схоронності археологічних пам`яток.

Згідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (частина 1 статті 11 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до статті 32 Закону № 280/97-ВР до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Відповідно до статті 33 Закону № 280/97-ВР до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: "внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом...".

Рішенням другої сесії восьмого скликання Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 22.12.2020 №34 було створено юридичну особу шляхом заснування - Відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради, та затверджено Положення про Відділ освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради (т.1 а.с.98-100).

Відповідно до п.п.1.1 п.1 Положення, Відділ освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради є виконавчим органом Аджамської сільської ради, що утворюється її рішенням, юридичною особою публічного права.

Основними завданнями Відділу, згідно п.п.2.1.2 п.2 Положення, є реалізація державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Відтак, Відповідач 2 є спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини органу місцевого самоврядування, однак не дивлячись на надані законодавством повноваження у сфері охорони культурної спадщини обмежився лише скеруванням на адресу Департаменту культури, туризму і культурної спадщини Кіровоградської обласної державної адміністрації листа № 120/02-30 від 01.04.2015 про проведену інвентаризацію. Інших заходів охорони об`єктів культурної спадщини курганів на території сільської ради, які вже тривалий час перебувають в аварійному стані і існує загроза їх повному знищенню, не вживає.

При цьому, до внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини кургани на території Аджамської сільської ради мають статус об`єкту культурної спадщини та підлягають захисту від загрози знищення, руйнування або пошкодження, що входить до компетенції органів місцевого самоврядування в особі їх виконавчих органів, в саме Відповідача-2.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов прокурора в цій частині також підлягає задоволенню шляхом: визнання протиправною бездіяльності Відповідача-2 щодо незабезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування та пошкодження, що призвело до їх розорення та зобов`язання Відповідача-2 вжити заходи щодо захисту вищевказаних об`єктів культурної спадщини шляхом організації дослідження вище вказаних об`єктів культурної спадщини, які потребують рятівних робіт.

Відповідно до пункту 4, 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи вищевказане, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

З огляду на положення частини 2 статті 139 КАС України, судовий збір у даній справі стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації щодо невжиття комплексу заходів із взяття на облік об`єктів культурної спадщини - курганів на території Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, а саме - №4 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:03:000:0661, № 24 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:03:000:0345, № 34 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:9033, № 64 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0564, № 78 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0529, № 79 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0529, № 98 в межах земельних ділянок кадастрові номери 3522580300:02:000:2299 та 3522580300:02:000:0022, №109 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522585400:02:000:2004, № 119 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:2811, № 120 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:0674, № 131 в межах земельних ділянок кадастрові номери 3522580300:04:000:0093 та 3522580300:04:000:0094.

3. Зобов`язати Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації розглянути питання про занесення об`єктів культурної спадщини - курганів на території Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області - а саме - №4 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:03:000:0661, № 24 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:03:000:0345, № 34 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:9033, № 64 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0564, № 78 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0529, № 79 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0529, № 98 в межах земельних ділянок кадастрові номери 3522580300:02:000:2299 та 3522580300:02:000:0022, № 109 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522585400:02:000:2004, № 119 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:2811, № 120 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:0674, № 131 в межах земельних ділянок кадастрові номери 3522580300:04:000:0093 та 3522580300:04:000:0094, до Переліку об`єктів культурної спадщини Кіровоградської області шляхом здійснення комплексу відповідних заходів, передбачених п.3 Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501).

4. Визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо невиконання вимог п. 5 ч. 2 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» в частині забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування та пошкодження - курганів на території Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, а саме - №4 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:03:000:0661, № 24 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:03:000:0345, № 34 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:9033, № 64 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0564, № 78 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0529, № 79 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0529, № 98 в межах земельних ділянок кадастрові номери 3522580300:02:000:2299 та 3522580300:02:000:0022, №109 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522585400:02:000:2004, № 119 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:2811, № 120 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:0674, № 131 в межах земельних ділянок кадастрові номери 3522580300:04:000:0093 та 3522580300:04:000:0094.

5. Зобов`язати Відділ освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області вжити заходи щодо захисту об`єктів культурної спадщини - курганів на території Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, а саме - № 4 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:03:000:0661, № 24 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:03:000:0345, № 34 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:9033, № 64 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0564, № 78 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0529, № 79 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:04:000:0529, № 98 в межах земельних ділянок кадастрові номери 3522580300:02:000:2299 та 3522580300:02:000:0022, № 109 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522585400:02:000:2004, № 119 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:2811, № 120 в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522580300:02:000:0674, № 131 в межах земельних ділянок кадастрові номери 3522580300:04:000:0093 та 3522580300:04:000:0094, шляхом організації дослідження вище вказаних об`єктів культурної спадщини, які потребують рятівних робіт.

6. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова