Ухвала

від 22.11.2023 по справі 400/14072/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 листопада 2023 р. № 400/14072/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянувши матеріали

за адміністративним позовомКерівника Миколаївської окружної прокуратури, бульв. Бузький, 15, м. Миколаїв, 54006,

в інтересах держави в особі:Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. 2 Екіпажна, 1,м. Миколаїв,54003

до відповідача:Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, вул. Миру, 5, с. Радісний Сад, Миколаївська область,57160,

треті особи:Миколаївська обласна державна адміністрація (Миколаївська обласна військова адміністрація), вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001, Відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму Радсадівської сільської ради, вул. Миру, 5, с. Радісний Сад, Миколаївська область, 57160, Зарічненський заклад дошкільної освіти Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, вул. Шкільна, 2, с. Зарічне (Миколаївський), Миколаївська область, 57164,

про:зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Миколаївської окружної прокуратури (прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі ГУ ДСНС України у Миколаївській областi) звернувся з позовом до Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, за участі третіх осіб - Миколаївська обласна державна адміністрація (Миколаївська обласна військова адміністрація), Відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму Радсадівської сільської ради, Зарічненський заклад дошкільної освіти Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, в якому просить суд зобов`язати Радсадiвську сiльську раду вжити заходiв щодо приведення в належний технiчний стан та готовнiсть до укриття населення захисної споруди цивiльного захисту - протирадiацiйного укриття № 53983, розташованого по вул. Шкiльна, 2 - ЗС в с. Зарiчне Миколаївського району Миколаївської областi шляхом отримання вiд ГУ ДСНС України у Миколаївській областi Акту оцiнки стану готовностi протирадiацiйного укриття для подальшої експлуатації за призначенням.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 160 КАС України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (частина п`ята).

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України від 14.10.2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі Закон України "Про прокуратуру"), прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17, від 19.07.2018 року у справі № 822/1169/17, від 13.05.2021 року у справі № 806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі № 826/13768/16, від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18.

Відповідно до ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (ч. 15 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України).

Законом України від 21.04.2021 року № 2228-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту" із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 "Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки".

Вказаним законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Отже, законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту України).

Таким чином, враховуючи те, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС України у Миколаївській областi на звернення до суду із заявленими вимогами у якості позивача, то, відповідно, у керівника Миколаївської окружної прокуратури також не має права на звернення до суду з такими вимогами.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.08.2023 року у справі № 160/9125/22.

Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Оскільки прокурором не доведено наявність підстав для звернення до суду в інтересах держави з цим адміністративним позовом, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Суд роз`яснює позивачу, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" в разі повернення позовної заяви, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 53, п. 7 ч. 4 ст. 169, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву і додані до неї матеріали повернути.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

4. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя О.М. Мельник