Рішення

від 24.11.2023 по справі 400/12099/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2023 р. № 400/12099/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул.Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001, до відповідача:ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЯВКИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», вул. 8 Березня, 34 А, м.Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54029, зпро:стягнення податкового боргу у сумі 2 133 396,25 грн,

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі позивач) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЯВКИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (далі відповідач) про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету, податковий борг на суму 2133396,25 грн, в тому числі 2133396,25 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (вид та код класифікації доходів бюджету 30 14010100 Державний бюджет), з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача.

Позов обґрунтовано позивачем тим, що на підставі податкових-повідомлень рішень (далі ППР) виник податковий борг з податку на додану вартість. Зазначений податковий борг всупереч вимогам чинного законодавства відповідач не сплатив.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Копію ухвали від 02.10.2023 суд надіслав відповідачу на його поштову адресу місцезнаходження згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку він не отримав у зв`язку із «закінченням терміну зберігання», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0600227429205 (Ф. 119) і довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) від 10.11.2023. Отже, зазначена копія ухвали суду не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 частини шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак слід вважати, що копія вищенаведеної ухвали вручена відповідачу належним чином.

Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до Відповіді від 02.10.2023 № 250745 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрований як юридична особа з 05.05.1998.

20.12.2021 відповідач подав позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2021 року на суму податкового зобов`язання 94078,00 гривень.

На підставі акта перевірки від 13.08.2021 № 5903/14-29-07-03/00955070 позивач прийняв ППР від 06.09.2021 № 745914290703 (форма «Р»), яким до відповідача за порушення пунктів 198.1 і 198.3 статті 198, пунктів 200.1 і 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) збільшено суму грошових зобов`язань за платежем податку на додану вартість (далі ПДВ) на 2301271,25 грн, з який 1841017,00 грн сума встановленої недоплати, 460254,25 грн штрафні санкції.

Згідно з даними інтегрованої картки платника 24.09.2021 позивач зменшив суму переплати до 1380880,00 гривень.

22.09.2021 позивач подав скаргу на ППР від 06.09.2021 № 745914290703 (форма «Р») до Державної податкової служби України, за результатами якої Державна податкова служба України прийняла рішення від 27.10.2021 № 24327/6/99-00-06-01-05-06 про залишення оскаржуваного ППР без змін, а скарги без задоволення.

Крім цього, на підставі акта перевірки від 17.02.2022 № 1060/14-29-18-07-07/00955070 позивач прийняв ППР:

від 06.01.2023 № 0000840406 (форма «В4»), відповідно до якого за порушення підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 ПК України відповідачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 6282,00 грн;

від 06.01.2023 № 0000840406 (форма «Р»), згідно з яким за порушення пунктів 200.1 і 200.4 статті 200 ПК України збільшено відповідачу суму грошових зобов`язань за платежем ПДВ на 209949,00 грн, з який 139966,00 грн сума встановленої недоплати, 69983 грн штрафні санкції.

Вищезазначені ППР відповідач:

отримав 13.01.2023, що підтверджується повідомленням про вручення № 5400500998853;

не оскаржив в адміністративному або судовому порядку.

Позивач виставив відповідачу податкову вимогу від 15.12.2021 № 0046289-1304-1411 (форма «Ю») на суму 1841134,25 грн, яку він отримав 15.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (форма № 119) № 5400308320673.

Зазначену податкову вимогу відповідач в адміністративному або судовому порядку не оскаржив.

Загальний розмір податкового боргу відповідача на день звернення позивача до суду становив 2133396,25 грн за платежем з ПДВ, що підтверджується відповідним розрахунком позивача та витягом з інтегрованої картки платника.

З метою стягнення з відповідача відповідного податкового боргу позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до абзацу першого пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з абзацом першим пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Суд встановив, що ППР від 06.09.2021 № 745914290703 (форма «Р») позивач оскаржив в адміністративному порядку. За результатами розгляду відповідної скарги Державна податкова служба України прийняла рішення від 27.10.2021 № 24327/6/99-00-06-01-05-06 про залишення оскаржуваного ППР без змін, а скарги без задоволення.

Водночас ППР від 06.01.2023 № 0000840406 (форма «В4») та від 06.01.2023 № 0000840406 (форма «Р»), які згідно з повідомленням про вручення № 5400500998853 відповідач отримав 13.01.2023, у судовому та адміністративному порядку у встановлені чинним законодавством терміни не оскаржені.

Тому зазначені у них суми податкових зобов`язань підлягають сплаті протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання ППР, і вважаються узгодженими. У цей строк відповідач не сплатив відповідні суми податкових зобов`язань.

Таким чином, податкові зобов`язання, визначені у ППР від 06.09.2021 № 745914290703 (форма «Р»), від 06.01.2023 № 0000840406 (форма «В4») та від 06.01.2023 № 0000840406 (форма «Р»), вважаються податковим боргом відповідача.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України закріплено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, грошові зобов`язання відповідача, що визначені ним у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2021 року, вважаються узгодженими, і вони не підлягають оскарженню.

З огляду на вищенаведене, враховуючи розгорнутий розрахунок податкового боргу та дані інтегрованої картки платника, узгодженими вважаються непогашені податкові заборгованості відповідача з ПДВ на загальну суму 2133396,25 гривні.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд встановив, що у зв`язку з виникнення у відповідача податкового боргу позивач виставив йому податкову вимогу від 15.12.2021 № 0046289-1304-1411 (форма «Ю») на суму 1841134,25 грн, яку він отримав 15.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (форма № 119) № 5400308320673.

Ця податкова вимога на цей час не відкликана. Відповідач не звертався до позивача із заявами про розстрочення або відстрочення податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Водночас відповідач суму податкового боргу у визначені строки не сплатив, будь-яких доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості у станом на день розгляду цієї справи до суду ні з боку відповідача, ні з боку позивача не надійшло.

Тому суми грошових зобов`язань відповідача із податку на додану вартість у розмірі 2133396,25 грн вважаються узгодженими та є податковим боргом.

Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 41.4 статті 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України до контролюючих органів відносяться податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).

Отож позивач має повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Податкову вимогу відповідач отримав 15.02.2022, а позов поданий 27.09.2023.

Таким чином, позивач звернувся до суду з цим позовом з дотриманням вимог статті 95 ПК України.

З огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи в суді, а тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЯВКИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (вул. 8 Березня, 34а, м. Миколаїв, 54029; код ЄДРПОУ: 00955070) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЯВКИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (вул. 8 Березня, 34а, м. Миколаїв, 54029; код ЄДРПОУ: 00955070) на користь Державного бюджету України, податковий борг на суму 2133396 (Два мільйони сто тридцять три тисячі триста дев`яносто шість) гривень 25 копійок, в тому числі 2133396 (Два мільйони сто тридцять три тисячі триста дев`яносто шість) гривень 25 копійок з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЯВКИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР».

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 24 листопада 2023 року