Рішення

від 24.11.2023 по справі 420/26379/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26379/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відкритого акціонерного товариства „Авіакомпанія Одеські авіалінії про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відкритого акціонерного товариства „Авіакомпанія Одеські авіалінії (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.11.2023 року) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за СП № 1 та СП № 2 в сумі 372 516,42 грн. (триста сімдесят дві тисячі п`ятсот шістнадцять грн. 42 коп.) за СП № 1 за період з 01.01.2022 по 25.08.2023 та за СП № 2 за період з 01.01.2022 по 25.06.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ВАТ „АВІАКОМПАНІЯ ОДЕСЬКІ АВІАЛІНІЇ зареєстрований в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та знаходиться на обліку як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Згідно розрахунків по фактичним витратам на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також повідомлень про суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (Список №1 та №2), спрямованих на адресу відповідача, ВАТ „АВІАКОМПАНІЯ ОДЕСЬКІ АВІАЛІНІЇ повинен відшкодувати позивачу заборгованість на загальну суму у розмірі 1146511,42 грн. за період з 01.01.2023 року по 25.06.2023 року.

Зазначена заборгованість відображається також у картках особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 та №2.

Водночас відповідач до теперішнього часу заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не сплатив, що слугувало підставою для звернення територіального органу пенсійного фонду до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 04.10.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши адміністративний позов, заяву відповідача, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Відкрите акціонерне товариство „Авіакомпанія Одеські авіалінії перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області як платник страхових внесків, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з матеріалів справи, органом Пенсійного фонду України відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» колишнім працівникам ВАТ „АВІАКОМПАНІЯ ОДЕСЬКІ АВІАЛІНІЇ було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списками №1 та №2.

Як зазначено позивачем у позовній заяві та встановлено судом відповідно до наданих розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та супровідних листів до них, карток особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідач має заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій по вищевказаним пенсіонерам, за період з 01.01.2022 року по 25.08.2023 року по СП №1 та з 01.01.2022 по 25.06.2023 року по СП №2, яка у загальному розмірі складає 372 516,42 грн.

Водночас Відкрите акціонерне товариство „Авіакомпанія Одеські авіалінії у строки, передбачені чинним законодавством, фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2022 року по 25.08.2023 року по СП №1 та з 01.01.2022 по 25.06.2023 року по СП№2 самостійно не сплатив, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 372 516,42 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV) та Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі - Закон №1788-XII).

Згідно з приписами п.п.1, 2 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (із змінами та доповненнями) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, у тому числі, суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Абзацом 4 п. 1 ст. 2 вказаного Закону передбачено, що для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 ст.4 цього Закону на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюється ставка збору в розмірі 100 % від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 п.1 ст.2 цього Закону.

Збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України (ст.3 Закону №400/97-ВР).

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», взяття на облік до Пенсійного фонду юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування відбувається на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

Відповідно до п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Пунктом «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Пунктом «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону.

Відповідно до зазначеної вище статті особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б)особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004 року, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 25.09.2012 року у справі №21-251а/12.

Отже, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 та за списком №2, передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах регулюється Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за №64/8683 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.6.1 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (із змінами та доповненнями) для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування:

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п. 6.4 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.7. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Згідно з п. 6.8. Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Матеріалами справи підтверджено, що пенсійний фонд надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Водночас відповідач згідно з п.6.7 Інструкції в термін, встановлений законодавством, не сплатив визначену у розрахунках суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2022 року по 25.08.2023 року по СП №1 та з 01.01.2022 по 25.06.2023 року по СП №2, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у загальному розмірі в сумі 372 516,42 грн., що підтверджується матеріалами справи, а також визнається відповідачем.

Враховуючи те, що Відкрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Одеські авіалінії» має заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області по відшкодуванню фактично витрачених коштів в сумі 372 516,42 грн. на виплату та доставку пільгових пенсій та не відшкодував позивачу зазначену суму боргу, суд вважає, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими, підтверджуються доданими до позову документами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на вищенаведене, суд вважає що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, оскільки вказаних витрат при розгляді справи не відбулось, підстав для розподілу судових витрат у суду немає.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 77, 90, 124, 126, 241-246, 251, 255, 257,258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відкритого акціонерного товариства „Авіакомпанія Одеські авіалінії про стягнення боргу на доставку пільгових пенсій задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Авіакомпанія Одеські авіалінії на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 та №2 в сумі 372 516,42 грн. (триста сімдесят дві тисячі п`ятсот шістнадцять грн. 42 коп.) за Списком №1 за період з 01.01.2022 року по 25.08.2023 року та за Списком №2 за період з 01.01.2022 по 25.06.2023 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385).

Відповідач Відкрите акціонерне товариство „Авіакомпанія Одеські авіалінії (65054, м. Одеса, вул. Аеропорт «Одеса», код ЄДРПОУ 01131508)

СуддяІванов Е.А.