Рішення

від 23.11.2023 по справі 620/14215/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2023 року м. Чернігів Справа № 620/14215/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Відділ державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Дружба Люкс Автотранс» (далі ПП «Дружба Люкс Автотранс», позивач) 18.09.2023 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека, відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №357440 від 19.04.2023.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач, як перевізник, не несе відповідальність за наявність чи відсутність у водія при собі: протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнених тахокарт у кількості, що передбачена СУТР (994_016), або картки водія чи роздруківку даних роботи тахографа, у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, оскільки п. 3.3 Інструкції №385 покладає відповідний обов`язок саме на водія. Також на момент проведення рейдової перевірки у водія була наявна відповідна картка, яку він не використовував.

Крім того, в період з 25.03.2020 по 30.06.2023, у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на всій території України встановлено режим надзвичайної ситуації. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває й зараз. У свою чергу, Положення №340 не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема, під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій, тому не може застосовуватись у спірних правовідносинах.

Також позивач зазначив, що під час перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки надавався необхідний пакет документів для здійснення перевезень, а саме: витяг з дозволу, копії затверджених замовником перевезень, розклад руху та інше, що свідчить про безпідставність притягнення підприємства до відповідальності.

Ухвалою суду від 25.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі в справі як третю особу Відділ державного нагляду (контролю) у Чернігівській області, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Представник відповідача надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що на момент перевірки водій не надав всіх необхідних документів для здійснення перевезення пасажирів, передбачених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв`язку із чим винесено спірну постанову.

Разом з тим, наведені у відзиві доводи суд не може взяти до уваги, оскільки відзив подано поза межами встановленого строку, без клопотання про поновлення строку на його подання.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує такі обставини.

ПП «Дружба Люкс Автотранс» є власником автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 516CDI, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 91).

Відповідно до матеріалів справи зазначеним автомобілем 06.03.2023 здійснювалось перевезення пасажирів за маршрутом «Київ-Чернігів».

Відповідно до щотижневого графіку рейдових перевірок, направлення на перевірку посадовими особами Відділу проведено рейдову перевірку належного позивачу транспортного засобу на станції метро «Лісова» (а.с. 89, 90).

У ході перевірки водієм було надано: посвідчення водія, тимчасовий реєстраційний талон, роздруківка даних роботи тахографа (у якій зафіксовано, що водій не поставив особисту картку водія), копія витягу з дозволу серії ВТБ №000239 на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному маршруті загального користування серії ВМ №000097 (а.с. 91-93).

06.03.2023 інспекторами складено акт №347865 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, у якому зазначено, що на момент перевірки у водія були відсутні документи, необхідні для здійснення регулярних пасажирських перевезень, а саме: Витяг з Дозволу, копії затвердженого замовником перевезень розкладу руху, карта водія за 06.03.2023, що є порушенням абзацу 3 частини першої статті 39 (а.с. 7).

Надалі, за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, Відділом винесено постанову від 19.04.2023 №357440 про застосування адміністративно-господарського штрафу, яким на ПП «Дружба Люкс Автотранс» накладено штраф у сумі 17000,00 грн. за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (перевезення пасажирів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 39) (а.с. 8).

Вважаючи вищевказану постанову протиправною, ПП «Дружба Люкс Автотранс» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.04.2001 №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі Закон) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до положень статті 39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Аналіз положень статті 39 Закону дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення пасажирських перевезень не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 18 Закону з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням;

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пунктів 2, 19 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань - здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; - здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно із пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі Положення №340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Згідно із пунктом 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі Інструкція).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Пунктами 3.2, 3.3 Інструкції установлено, що Мінінфраструктури забезпечує відповідно до вимог ЄУТР обіг (облік, видачу, скасування, призупинення дії, поновлення, перевірку чинності) карток чотирьох типів для цифрових тахографів: водія (картка водія); ПСТ (картка майстерні); особи, уповноваженої здійснювати контроль (картка контролера); перевізника (картка підприємства).

Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 3.5 Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно із пунктом 3.6 Інструкції перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Отже, особиста картка водія, розклад руху та дозвіл на перевезення пасажирів є документами, передбаченими законодавством України, на підставі яких виконуються, у тому числі, пасажирські перевезення автомобільним транспортом, та підпадають під інші документи, визначені законодавством, оформлення яких передбачено статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

При цьому, саме автомобільний перевізник несе відповідальність за належне виконання водіями вимог Інструкції, зокрема, щодо експлуатації тахографів.

Із 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, зазначені вище положення зобов`язують автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують пасажирські перевезення, до яких відносяться, зокрема, картки водія.

Водії мають надавати інспектору для контролю реєстраційні заповнені тахокарти (тахограми) у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Наявність тахографу у належному ПП «Дружба Люкс Автотранс» транспортному засобі та здійснення водієм саме внутрішніх перевезень позивачем не заперечується, доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується та позивачем не спростовано, що на момент проведення перевірки у водія була відсутня роздруківка роботи тахографа з використанням особистої картки водія за 06.03.2023, що унеможливлює перевірку режиму праці та відпочинку, чим порушено вимоги чинного законодавства.

Крім того, водієм не було надано під час перевірки затверджений перевізником розклад руху, що зафіксовано в акті від 06.03.2023 №347865. Подання у подальшому до суду вказаного розкладу, як на підтвердження його наявності, зазначене не спростовує, оскільки відповідний розклад має бути наявний у водія саме на момент проведення перевірки та надаватись інспекторам.

Щодо того, що водієм під час перевірки надано Витяг з Дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування серії ВМ №000097 у копії, суд зазначає таке.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.05.2010 №279 «Про затвердження форми дозволу на перевезення пасажирів міжобласних маршрутах загального користування, порядку його видачі анулювання» (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 14.09.2016 №316), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 за №409/17704, затверджено Порядок видачі та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - Порядок №279).

Пунктом 2.1 розділу II Порядку №279 визначено перелік підстав для видачі автомобільному перевізнику дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - дозвіл на перевезення)

Відповідно до пункт 3.3 розділу III Порядку № 279 до кожного дозволу на перевезення оформлюються витяги з нього у кількості, необхідній для виконання перевезень, обумовлених об`єктом конкурсу.

Відповідно до пункту 30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176, перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.

Отже, з системного аналізу діючого законодавства слідує, що дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування знаходиться у перевізника, тоді як витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.

При цьому, суд звертає увагу, що оскільки чинним законодавством України установлено видачу відповідних витягів у кількості, необхідній для виконання перевезень, в автобусі він має знаходитись в оригіналі, а не в копії.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Як встановлено у частині четвертій статті 217 Господарського кодексу України господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

До адміністративно-господарських санкцій належить й адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, підставою для притягнення учасника господарських відносин до господарсько-правової відповідальності є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.03.2023 №347865 зафіксовано порушення - перевезення пасажирів за відсутності на момент перевірки документів визначених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: картки водія, розкладу руху, Витягу з Дозволу на перевезення пасажирів (надано в копії, що не передбачено чинним законодавством).

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачається, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що автомобільний перевізник ПП «Дружба Люкс Автотранс» здійснював перевезення пасажирів 06.03.2023 за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону, суд приходить до висновку про обґрунтованість застосування до позивача спірною постановою адміністративно-господарського штрафу.

Щодо доводів позивача про непоширення Положення №340 на спірні правовідносини під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій, суд зазначає таке.

Згідно із пунктом 1.4 Положення №340 це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема, під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.

Разом з тим, суд зазначає, що Положенням №340 унормовано саме особливості регулювання робочого часу, часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку. Про такі обставини свідчать і назви розділів Положення №340.

Суд враховує те, що Положення №340 не встановлює відповідальності за відсутність індивідуальної картки водія, а лише врегульовує особливості робочого часу, часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

При цьому, відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність перевізника настає саме за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, а не за порушення регулювання робочого часу, часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядку його обліку, що врегульовано Положенням №340.

Посилання ж позивача на встановлення на всій території України в період з 25.03.2020 по 30.06.2023 режиму надзвичайної ситуації, у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», суд вважає необґрунтованими, оскільки позивачем не наведено жодних доводів та не підтверджено жодними доказами те, як наявність карантину та воєнного стану в країні вплинуло на виконання ним зобов`язання щодо надання перевіряючим усіх необхідних документів, необхідних для здійснення пасажирських перевезень, та наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання цього зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевстановлені обставини справи, суд вважає, що відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватному підприємству «Дружба Люкс Автотранс» до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Відділ державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 23 листопада 2023 року.

Позивач: Приватне підприємства «Дружба Люкс Автотранс» (код ЄДРПОУ 37021911, просп. Миру, 49-А, м. Чернігів, 14005)).

Відповідач: Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135).

Третя особа: Відділ державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Укртрансбезпеки (вул. П`ятницька, 39, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна