Рішення від 24.11.2023 по справі 520/24233/23

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 листопада 2023 року № 520/24233/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), третя особа Командування Медичних Сил Збройних Сил України (м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 22991050) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі по тексту відповідач-1, в/ч НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_4 (далі по тексту відповідач-2, в/ч НОМЕР_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Командування Медичних Сил Збройних Сил України (далі по тексту третя особа, КМС ЗСУ), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 №286 від 11.08.2023 року, яким лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 призначено на посаду заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення інженерної роти військової частини НОМЕР_6 , шпк «старший лейтенант»;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_4 №27 від 15.08.2023 року в частині призначення лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 на посаду заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення інженерної роти військової частини НОМЕР_6 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 призначити лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 на рівнозначній посаді, за основною або спорідненою спеціальністю «лейтенант медичної служби».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 15.08.2022 року позивач проходив службу на посаді ординатора психіатричного відділення.

01.10.2022 року наказом командира в/ч НОМЕР_7 №126 ОСОБА_1 присвоєно військове звання лейтенант медичної служби.

Відповідно до Повідомлення про прийняття кадрових рішень Наказом Головнокомандуючого Збройних Сил України №714 від 07.04.2023 року лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 , ординатора психіатричного відділення клініки психіатрії та наркології військової частини НОМЕР_8 - призначено офіцером резерву взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу військової частини НОМЕР_4 . Призначається на посаду із шпк «капітан медичної служби».

Відповідно до Письмової згоди Військової частини НОМЕР_9 №1472/4/1858 від 13.06.2023 року командування в\ч НОМЕР_9 не заперечує про призначення лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 на посаду Офіцера групи контролю бойового стресу Військової частини НОМЕР_10 , шпк «старший лейтенант», ВОС - 3400023 .

Відповідно до Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 №286 від 11.08.2023 року лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 призначено на посаду заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення інженерної роти військової частини НОМЕР_6 , шпк «старший лейтенант».

Відповідно до припису Військової частини НОМЕР_4 №227 від 15.08.2023 року лейтенанту медичної служби ОСОБА_1 запропоновано 15.08.2023 вибути до в/ч НОМЕР_6 для подальшого проходження військової служби.

Відповідно до Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_4 27 від 15.08.2023 року лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 11.08.2023 року №286 на посаду заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення інженерної роти військової частини НОМЕР_6 , вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби.

Оскільки, відповідно до Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 №286 від 11.08.2023 року та Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_4 №27 від 15.08.2023 року Позивача фактично було переатестовано з «лейтенанта медичної служби» на «лейтенанта», вважає такі дії Відповідачів протиправними, позаяк винесені накази не відповідають та суперечить військово-обліковій спеціальності позивача. Позивач не має відповідних професійних навиків для виконання поставлених завдань згідно нової військової посади, а тому оскаржувані накази слід визнати протиправними, оскільки вони також не відповідають вимогам пунктів 82, 83 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 10.12.2008 № 1153/2008.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а третій особі письмові пояснення.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, третій особі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представником відповідача-2 надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що невідповідність вимогам до пунктів 82, 83 Положення, наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 286 від 11 серпня 2023 року жодним чином не підтверджена позивачем та не відповідає дійсності, оскільки Позивач до винесенні оскаржувального наказу не займав жодної посади, а навпаки був звільнений з займаної посади та зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 16 липня 2023 року № 251 та наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 22.07.2023 № 2 утримувати в списках військової частини НОМЕР_4 , то відносно нього повинен бути застосований пункт 117 Положення, про що безпосередньо і зазначено в наказі командира військової частини НОМЕР_2 № 286 від 11 серпня 2023 року.

В свою чергу, оскільки Позивач в момент видання оскаржуваного наказу не займав жодної із посад у військових частинах, а навпаки був звільнений із займаної посади та зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 із залишенням у списках особового складу військової частини НОМЕР_4 , то і посилання Позивача на висновок викладений у Постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 по справі № 420/8795/22 є хибним та таким що не повинні враховуватись Судом, оскільки призначення військовослужбовців на посади із розпорядження відповідний командирів регулюється не пунктами 82, 83 Положення, а пунктом 117 Положення.

В свою чергу Положенням визначені випадки в яких не вимагається згода військовослужбовця на таке переміщення.

Так, п.257 Положення надає право для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період здійснювати призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади без їх згоди. Дана підстава (п. 257 Положення) в свою чергу, також безпосередньо вказана в оскаржуваному наказі Відповідача.

Правомірність видання наказів по особовому складу, щодо переміщення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади, без особистої згоди військовослужбовців яких стосується переміщення, під час дії особливого періоду та у зв`язку з виникненням кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, під час оголошеного рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану.

Просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідач-1, повідомлений належним чином про відкриття провадження по справі та необхідність подання відзиву на позов у встановлений судом строк, правом на подання відзиву не скористався.

Третя особа направила до суду письмові пояснення, згідно яких представник вказав, що військова частина НОМЕР_2 підпорядковується Командуванню Сил територіальної оборони, а військова частина НОМЕР_4 підпорядковується Командуванню Сухопутних військ Збройних Сил України.

В свою чергу, Командування відповідно до Положення про Командування Медичних сил Збройних Сил України, затверджене наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 15.03.2023 № 64/дск є органом військового управління Збройних Сил України (далі - ЗС України), який призначений для планування, організації медичного забезпечення ЗС України та управління підпорядкованими військовими частинами (установами, закладами охорони здоров`я ЗС України).

Таким чином, призначати на посади військовослужбовців командувач Медичних сил Збройних Сил України має право відповідно до номенклатури призначення в військові частини (установи, заклади), які підпорядковані Командуванню.

Військові частини НОМЕР_2 та НОМЕР_4 не перебувають у підпорядкуванні Командування, таким чином вирішення будь-яких кадрових питань (призначення, звільнення, переміщення) у визначених військових частинах Командуванням неможливе. Для визначення складу учасників справи позивачу слід замінити третю особу з Командування на органи військового управління (відповідні командування), яким підпорядковуються відповідач-1 (А5617) та відповідач-2 (А4348).

Враховуючи вищезазначене слід зауважити, що будь-яке прийняте рішення у визначеній справі не буде стосуватися прав та законних інтересів Командування.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

30.06.2004 року позивач закінчив Харківський державний медичний університет, отримав повну вище освіту за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобув кваліфікацію «лікар», що підтверджується копією диплому серії НОМЕР_11 .

Наказом Міністра оборони України № 543 від 20.08.2002 року позивачу присвоєно військове звання «Молодший лейтенант медичної служби» про що свідчить копія військового квитка серії НОМЕР_12 .

Відповідно до Сертифікату №81 лікаря-спеціаліста Позивач 08.02.2019 року атестувався на визначення знань та практичних навиків в атестаційній комісії при Харківській медичній академії післядипломної освіти, присвоєно (підтверджено) звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю Психіатрія (додаток 5).

З 15.08.2022 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді ординатора психіатричного відділення.

Відповідно до Повідомлення про прийняття кадрових рішень Наказом Головнокомандуючого Збройних Сил України №714 від 07.04.2023 року лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 , ординатора психіатричного відділення клініки психіатрії та наркології військової частини НОМЕР_8 - призначено офіцером резерву взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу військової частини НОМЕР_4 . Призначається на посаду із шпк «капітан медичної служби».

Згідно копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 15.04.2023 № 170 лейтенанта медичної служби ОСОБА_2 , призначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 07 квітня 2023 року №714 на посаду ОФІЦЕРА РЕЗЕРВУ 2 ВЗВОДУ РЕЗЕРВУ ОФІЦЕРСЬКОГО СКЛАДУ РОТИ РЕЗЕРВУ ОФІЦЕРСЬКОГО СКЛАДУ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_4 , який прибув із військової частини НОМЕР_8 , АДРЕСА_3 , з 15 квітня 2023 року зарахувати до списків особового складу військової частини НОМЕР_4 , на всі види забезпечення, на котлове забезпечення з 16 квітня 2023 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 02.06.2023 № 225 лейтенанта медичної служби ОСОБА_3 , офіцера резерву 2 взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу військової частини НОМЕР_4 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 ( по особовому складу) від 29 травня 2023 року № 196 на посаду ОФІЦЕРА РЕЗЕРВУ ВЗВОДУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_4 , вважати таким, що з 02 червня 2023 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 3440 гривень на місяць, 12 тарифний розряд.

Як убачається з копії витягу з наказу № 251 від 16.07.2023 року командира в/ч НОМЕР_2 , «відповідно до підпункту 1 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (зі змінами) (розформування (реформування) військової частини або скорочення штатних посад, якщо до кінця встановленого строку проведення цих заходів не вирішено питання щодо дальшою службового використання вивільнених військовослужбовців), Директиви Командувача Сил територіальної оборони від 28 червня 2023 № Д-27/ДСК "Про проведення додаткових організаційних заходів у Командуванні Сил територіальної оборони Збройних Сил України у 2023 році, нижчепойменованих осіб офіцерського складу військової частини НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_2 ЗВІЛЬНИТИ з займаних посад і ЗАРАХУВАТИ У РОЗПОРЯДЖЕННЯ КОМАНДИРА ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_2 з 16 липня 2023 року:

30. Лейтенанта медичної служби СТОКОЛ. ОСОБА_4 , офіцера резерву взводу забезпечення роти забезпечення.».

Згідно копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 21.07.2023 № 275 лейтенанта медичної служби ОСОБА_3 , офіцера резерву взводу забезпечення роти забезпечення військової частини НОМЕР_4 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 16 липня 2023 року №251 у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби.

З 21 липня 2023 року виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення 22 липня 2023 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 22.07.2023 № 2 лейтенанта медичної служби ОСОБА_3 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 16 липня 2023 року №251, який прибув із військової частини НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 , з 22 липня 2023 року зарахувати У РОЗПОРЯДЖЕННЯ КОМАНДИРА ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_2 , утримувати в списках військової частин НОМЕР_4 та на всіх видах забезпечення, на котловому забезпеченні з 23 липня 2023 року.

Як убачається з копії витягу з наказу № 286 від 11.08.2023 р. командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу), виданого на підставі пункту 117 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України віл 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (зі змінами) нижчепойменованих осіб офіцерського складу, які перебувають у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , призначити: « 10. Лейтенанта медичної служби ОСОБА_3 , колишнього офіцера резерву роти забезпечення військової частини НОМЕР_4 заступником командира роти з морально психологічного забезпечення інженерної роти військової частини НОМЕР_6 , ВОС 3419003.».

Наказом № 27 від 15.08.2023 р. командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) лейтенанта медичної служби ОСОБА_3 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 11 серпня 2023 року №286 на посаду заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення інженерної роти військової частини НОМЕР_6 , вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. З 15 серпня 2023 року виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення 16 серпня 2023 року.

Підстава: витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 286 від 11.08.2023 р.

Не погоджуючись із наказами № 286 від 11.08.2023 р. командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) та № 27 від 15.08.2023 р. командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Розв`язуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, а також регулювання питань, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі регламентовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення № 1153/2008).

Розділом IV («Призначення на посади та звільнення з посад») Положення №1153/2008 регламентовані питання призначання на посади, звільнення з посад, а також питання переміщення військовослужбовців по службі в межах однієї військової частини або різних військових частин, у тому числі в умовах особливого періоду та військового стану, граничні строки перебування на посадах, компетенція посадових осіб щодо видання відповідних наказів.

Пунктом 85 Положення №1153/2008 встановлено, що просування по службі військовослужбовців здійснюється за рейтинговим принципом та за умови перебування військовослужбовців у резерві.

Згідно з п.87 Положення особи офіцерського складу, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у порядку просування по службі можуть бути переміщені на вищу посаду, якщо вони вислужили встановлені Міністерством оборони України строки перебування на попередній посаді.

Пунктом 82 Положення №1153/2008 визначені підстави призначення військовослужбовців на посади: вищі (пп.1), рівнозначні (пп.2), на нижчі (пп.3), а також інші підстави призначення на посади, зокрема, згідно з підпунктом 6 на посади призначаються військовослужбовці у зв`язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану.

Пунктом 112 Положення №1153/2008 встановлено, що військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов`язаній із керівництвом підлеглими особами.

Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків:

неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

неможливість проживання членів сім`ї військовослужбовця за станом здоров`я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують;

потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім`ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.

Розділом XIV Положення №1153/2008 визначені особливості проходження військової служби, служби в резерві та виконання військового обов`язку в запасі в особливий період.

Абзацом другим пункту 257 вказаного розділу Положення №1153/2008 встановлено, що для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.

З системного тлумачення зазначених норм права вбачається, що після введення правового режиму воєнного стану військовослужбовці Збройних Сил України можуть бути переведені на нижчу посаду за рішенням командування та без згоди військовослужбовця, крім випадків, передбачених пунктом 112 Положення №1153/2008.

Введення на території України воєнного стану є загальновідомою обставиною та в силу вимог ч.3 ст. 78 КАС України не потребує доказування.

Суд відзначає, що позивачем не надано, судом під час розгляду справи не добуто належних і допустимих, достатніх і достовірних, в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ, доказів наявності однієї із підстав, передбачених пунктом 112 Положення №1153/2008, відповідно до яких вимагається згода на переміщення по службі під час воєнного стану.

Щодо доводів позивача про те, що оскаржувані накази не містять посилання згідно якого підпункту пункту Положення №1153/2008 відповідачі прийняли такі накази через що вказане є порушенням юридичної визначеності, суд відзначає наступне.

Як встановлено вище, оскаржуваний наказ № 286 від 11.08.2023 р. командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) був виданий на підставі пункту 117 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України віл 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (зі змінами), котрий , у свою чергу став підставою для прийняття наказу № 27 від 15.08.2023 р. командиром військової частини НОМЕР_4 .

Відтак, суд дійшов висновку про помилковість твердження позивача щодо відсутності посилання на норму Положення №1153/2008, котра слугувала прийняттю спірних наказів.

Крім того, суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18.

З огляду на вищевикладене, суддів вважає, що враховуючи наявність у суб`єкта владних повноважень нормативно встановлених повноважень в умовах особливого періоду та воєнного стану перевести військовослужбовця на нижчу посаду без його згоди, позивачем не доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачами спірного питання.

Крім того, суд відзначає наступне.

Як встановлено судом, позивач до прийняття оскаржуваних наказів перебував у військовому званні "лейтенант медичної служби" на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 251 від 16 липня 2023 року - був зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 у відповідності до пункту 116 підпункту 1 Положення та утримувався у списках військової частини НОМЕР_4 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 22.07.2023 № 2.

Означені накази на час розгляду справи по суті є чинними, не є визнаними протиправними та скасованими у встановленому чинним законодавством України порядку, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Так, відповідно до пункту 116 підпункту 1 Положення зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі:

1) розформування (реформування) військової частини або скорочення штатних посад, якщо до кінця встановленого строку проведення цих заходів не вирішено питання щодо дальшого службового використання вивільнених військовослужбовців;

2) якщо посада, на яку призначено військовослужбовця, належить до номенклатури призначення нижчої посадової особи і не є вакантною, а також до номенклатури призначення командира військової частини НОМЕР_13 ;

3) пониження у посаді в порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення або призначення на нижчу посаду на підставі висновку атестування, якщо неможливо відразу призначити військовослужбовця на нижчу посаду;

4) повернення депутатів, які є військовослужбовцями, після закінчення строку їх депутатських повноважень;

5) повернення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів;

6) повернення військовослужбовців, які були направлені за кордон для проходження військової служби або навчання, - у разі неможливості призначення на посаду;

7) закінчення строку перебування військовослужбовців на посадах науково-педагогічних і наукових працівників вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, науково-дослідних установ та необрання їх на зазначені посади за результатами нового конкурсу;

8) скасування допуску до державної таємниці - до вирішення питання дальшого проходження військової служби;

9) відрахування слухача денної форми навчання з вищого навчального закладу;

10) визнання військовослужбовця військово-лікарською комісією непридатним чи обмежено придатним до військової служби - до звільнення з військової служби;

11) якщо в особливий період випускники вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти після завершення навчання не можуть бути безпосередньо призначені на посади;

11-1) офіцери запасу, призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, - до призначення на посади;

11-2) припинення повноважень Міністра оборони України, на посаду патронатної служби якого був призначений військовослужбовець, - у разі неможливості призначення на посаду;

11-3) перебування з близькими особами у прямому підпорядкуванні, якщо протягом місяця з моменту виникнення таких обставин неможливо призначити на посаду, що виключає пряме підпорядкування;

12) навчання військовослужбовців за денною формою у вищому навчальному закладі іншого військового формування - до закінчення навчання;

12-1) відсторонення військовослужбовця від посади під час досудового розслідування або судового провадження - до закінчення строку застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження або до його скасування в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;

13) якщо стосовно військовослужбовців застосовано запобіжні заходи кримінального провадження у виді домашнього арешту або тримання під вартою чи за вироком суду застосовані такі покарання, як арешт або тримання в дисциплінарному батальйоні, до скасування чи зміни запобіжного заходу або до винесення судом вироку чи відбування покарання;

14) якщо військовослужбовці відсутні понад десять діб, - до повернення військовослужбовців у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ними військової служби) або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими, або до дня набрання законної сили вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі;

15) якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи, - до їх повернення;

16) перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку за медичними показниками) до закінчення відпустки по догляду за дитиною.

Військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження посадових осіб наказами командирів (начальників), які мають право призначення на ці посади.

Військовослужбовці, які зараховані в розпорядження відповідно до підпунктів 1 - 12-1 цього пункту, продовжують проходити військову службу згідно з цим Положенням, виконуючи обов`язки військової служби в межах, визначених посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають.

Пунктом 117 Положення передбачено, призначення на посади військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), проводиться в якомога коротший строк, але не пізніше ніж через два місяці з дня звільнення з попередньої посади, за винятком випадків, передбачених підпунктами 12 - 16 пункту 116 цього Положення.

Військовослужбовці, призвані та прийняті на військову службу із запасу, призначаються на посади не пізніше ніж через два тижні з дня вибуття до місця служби, зазначеного у приписі районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже, перебуваючи у розпорядженні командира військової частини позивач до винесення оскаржуваних наказів не займав жодної посади, а навпаки був звільнений з займаної посади та зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 16 липня 2023 року № 251 та наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 22.07.2023 № 2 утримувався у списках військової частини НОМЕР_4 , а тому відповідачами правомірно зазначено підставу видання спірних наказів пункти 63 та 117 Положення то відносно нього повинен бути застосований пункт 117 Положення №1153/2008, про що безпосередньо і зазначено в наказі командира військової частини НОМЕР_2 № 286 від 11 серпня 2023 року.

В свою чергу, оскільки Позивач в момент видання оскаржуваних наказів не займав жодної із посад у військових частинах, а був звільнений із займаної посади та зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 і залишенням у списках особового складу військової частини НОМЕР_4 , а призначення військовослужбовців на посади із розпорядження відповідних командирів регулюється не пунктами 82, 83 Положення, а пунктом 117 Положення, відтак посилання позивача на пункти 82, 83 Положення №1153/2008 є помилковим.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), третя особа Командування Медичних Сил Збройних Сил України (м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 22991050) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 24 листопада 2023 року.

Суддя Бадюков Ю.В.