Постанова

від 24.11.2023 по справі 520/4996/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2023 р. Справа № 520/4996/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромпечать ЛТД" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2022, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 31.08.22 по справі № 520/4996/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромпечать ЛТД"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД»(далі позивач, ТОВ «СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі відповідач-1, ГУ ДПС у Харківській обл.), Державної податкової служби України (далі відповідач-2, ДПС України) про знання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати комісії ГУ ДПС у Харківській обл. №3705716/35858614 від 25.01.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №111 від 03.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні позивача № 111 від 03.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Харківській обл. №3705718/35858614 від 25.01.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №114 від 10.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні позивача № 114 від 10.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що відсутність первинних документів щодо наявності транспортних засобів не є обґрунтованою підставою для відмови в задоволенні позову з огляду на те, що фактично в ході господарської діяльності позивача таких операцій як транспортування не виникає і, відповідно, немає потреби складати документи про транспортування. Отже, за відсутності таких операцій відсутня необхідність утримувати транспортні засоби.

Звернув увагу на той факт, що первинні документи, які підтверджують отримання товару від постачальників, відвантаження продукції покупцю, оформлені належним чином, не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ст.198, 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Таким чином, всі докази, додані до цього позову, засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Відповідачі правом на подання відзиву не скористалися.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

ТОВ «СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД» були складені податкові накладні №111 від 03.12.2021 та №114 від 10.12.2021 та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанцій № 1 реєстрацію вказаних накладних було зупинено та зазначено, що «Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУкраїни реєстрація ПН/РК від 03.12.2021 №111 та від 10.12.2021 №114 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. КодиУКТЗЕД/ДКППтовару/послуг 4908, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Після отримання квитанцій №1 до зазначених вище податкових накладних, позивачем на адресу ДПС 18.01.2021 було направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Рішеннями комісії ДПС від 25.01.2021 №3705716/35858614 та №3705718/35858614 позивачу було відмовлено в реєстрації податкових накладних №111 та №114 відповідно, підставою було зазначено не подання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків/фактури, інвойсів, актив приймання/передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач, не погодившись з зазначеними рішеннями звернувся зі скаргами до ДПС України.

Рішеннями ДПС України №6447/35858614/2 та №6445/35858614/2 від 07.02.2021 позивачу було відмовлено у задоволенні скарги, а рішеннякомісії регіонального рівня було залишено без змін.

Не погодившись з рішенням податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення контролюючого органу є законними, обґрунтованими та такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає.

Частиною 2ст. 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульованіПодатковим Кодексом України.

За змістом пп. "б" п.185.1 ст. 185 ПК Україниоб`єктом оподаткування є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно дост. 186 цього Кодексу.

Пунктом187.1 ст. 187 ПК Українивизначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно доЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до абз. 1 п.201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим п.201.10 ст. 201 ПК Українивизначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.201.16 ст. 201 ПК Україниреєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затвердженийпостановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 №1165(далі - Порядок №1165, в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктами 10 та 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій.

До критеріїв ризиковості здійснення операцій пунктом 1 віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких відповідно до пункту201.16 статті 201 ПК Українизупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, регламентований Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затвердженийнаказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520(далі-Порядок №520).

Пунктами 2-4 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За змістом п. 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 9 - 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що платник податку з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у п.187.1 ст. 187 ПК України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Реєстрі. Реєстрація податкової накладної може бути зупинена лише у порядку та на підставах, визначених Порядком №1165.

При цьому у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган має зазначити конкретний критерій ризиковості із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку або операція, та визначити чіткий перелік документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.

Також суд акцентує увагу на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18.

Виключний перелік підстав для відмови у реєстрації податкової накладної визначено п. 11 Порядку № 520, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, в тексті квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних № 111 від 03.12.2021, № 114 від 10.12.2021 зазначено, що підставою для зупинення реєстрації цих податкових накладних стала їх відповідність вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій у зв`язку з відсутністю в таблиці даних платника податку на додану вартість кодівУКТЗЕД/ДКППтовару/послуг 4908, як товари/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання товару такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Доказів на підтвердження інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, відповідачі до суду не надали.

Надаючи оцінку підставі зупинення реєстрації податкових накладних № 111 від 03.12.2021, № 114 від 10.12.2021, колегія суддів враховує, що згідно з п. 2 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно зУКТЗЕДта/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, а згідно з п. 12 цього ж Порядку платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Оскільки подання до органу ДПС таблиці даних платника податку на додану вартість є правом, а не обов`язком платника податку, а матеріали справи не містять відомостей про подання позивачем таблиці із зазначенням кодуУКТЗЕД/ДКППтовару/послуг 4908, колегія суддів дійшла висновку про безпідставне зупинення реєстрації податкових накладних № 111 від 03.12.2021, № 114 від 10.12.2021.

Відповідно до ДКПП коду товару 4908 відповідає «Картинки перебивні (декалькоманія), календарі, друковані».

Отже, колегія суддів вказує податковому органу, що основним видом діяльності позивача є «18.12 Друкування іншої продукції, Інші: 17.29 Виробництво інших виробів з паперу та картону; 18.13 Виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну», тобто позивач реалізовував товари саме у межах свого основного виду діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з оскаржуваними рішеннями від 25.01.2022 №37005716/35858614 та від 25.01.2022 №37005718/35858614 визначені такі підстави для відмови в реєстрації податкової накладної №111 від 03.12.2021, №114 від 10.12.2021 «з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарі в/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».

При цьому всупереч вимогам форми рішення відповідачем не вказано яких конкретно документів йому не вистачає для ухвалення рішення про реєстрацію податкових накладних.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає безпідставним твердження податкового органу про неподання позивачем документів, оскільки відповідач не вказав, які конкретно документи не були надані, навіть у спосіб підкреслення типу такого документа.

Також у графі «Додаткова інформація» оскаржуваних рішень вказано: «відсутні первинні документи щодо транспортування ТМЦ».

Надаючи оцінку таким підставам для відмови у реєстрації податкових накладних № 111 від 03.12.2021, № 114 від 10.12.2021, колегія суддів зазначає.

Відповідно до п.201.7 ст. 201 ПК Україниподаткова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг або на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Аналіз приписів п.201.7 ст. 201та п.187.1 ст. 187 ПК Українисвідчить, що податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань за правилом "першої події": на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг або на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У позовній заяві позивач зазначав, що у письмовому поясненні податковому органу сформував відповідну інформацію та подав відповідні документи, які підтверджують правомірність складання податкових накладних № 111 від 03.12.2021, № 114 від 10.12.2021, та пояснив, що у розглянутих господарських операціях була відсутня необхідність у транспортуванні, оскільки переміщення матеріалу здійснюється зі складу ТОВ «Грань-Кор» до виробничих приміщень позивача, які розташовані в сусідніх приміщеннях за адресою: м. Харків, пр. Московський, 199. Для переміщення матеріалів немає необхідності залучати техніку (розфасовка матеріалів дозволяє таке переміщення вручну), вага кожного окремого пакування матеріалу та готової продукції не перевищує 10 кг. Фактично в ході господарської діяльності позивача таких операцій як транспортування не виникає і, відповідно, немає потреби складати документи про транспортування. Такі пояснення позивача не викликають обґрунтованих сумнівів у суду апеляційної інстанції.

При цьому колегія суддів зазначає, що реальність або нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами може бути перевірена контролюючим органом лише під час проведення документальної перевірки позивача та його контрагентів, а відтак до предмету доказування у цій справі не належать обставини дійсного (реального) здійснення позивачем господарських операцій.

Питання реальності/нереальності господарських операцій повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п.61.1 ст. 61 ПК Українивключає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цьогоКодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 по справі № 500/2237/20.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач протиправно відмовив у реєстрації податкових накладних «з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарі в/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, відсутні первинні документи щодо транспортування ТМЦ», оскільки такий аналіз може бути проведено виключно в рамках документальної перевірки платника податків, а не під час реєстрації ним податкових накладних у Реєстрі.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про протиправність та, як наслідок, наявність підстав для скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській обл. від 25.01.2022 №37005716/35858614 та від 25.01.2022 №37005718/35858614 про відмову в реєстрації в Реєстрі податкових накладних № 111 від 03.12.2021, № 114 від 10.12.2021 відповідно.

Як встановлено пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абз.10 п. 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зоруст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст.13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні податкові накладні, були виконані позивачем, а тому у першого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних контролюючим органом обрано відповідність податкової накладної № 111 від 03.12.2021, № 114 від 10.12.2021 критеріям ризиковості господарської операції, що не знайшло свого підтвердження у ході розгляду справи, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні № 111 від 03.12.2021, № 114 від 10.12.2021, складені позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх подання.

Враховуючи вище зазначене та положення вище зазначених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, про наявність підстав для задоволення вимог позивача та визнання протиправними та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Харківській обл. №3705716/35858614 від 25.01.2022, №3705718/35858614 від 25.01.2022 та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних № 111 від 03.12.2021, № 114 від 10.12.2021 датою їх подання.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги ТОВ «СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД» слушними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно із приписами п.2 ч.1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог ТОВ «СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД».

Згідно з ч. 1, 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Другим апеляційним адміністративним судом ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов ТОВ «СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД» задоволено, колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень ГУ ДПС у Харківській обл. та ДПС України, в рівних частинах, на користь позивача судовий збір, що підлягав сплаті за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальному розмірі 12405 грн. (4962+7443).

Керуючись ст. 5, 7, 242, 311, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромпечать ЛТД" - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року по справі № 520/4996/22 - скасувати.

Ухвалити постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №3705716/35858614 від 25 січня 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №111 від 03 грудня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД» № 111 від 03 грудня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання 24 грудня 2021 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №3705718/35858614 від 25 січня 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №114 від 10 грудня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД» № 114 від 10 грудня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання 29 грудня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД» (ЄДРПОУ 35858614) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6202 (шість тисяч двісті дві) грн. 50 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД» (ЄДРПОУ 35858614) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6202 (шість тисяч двісті дві) грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк