Постанова

від 16.11.2023 по справі 480/7305/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 р.Справа № 480/7305/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.,

представників сторін: представника позивача - Хурсенка С.А.,

представника відповідача - Великодної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.05.2023, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Діска, м. Суми, повний текст складено 08.05.23 року по справі № 480/7305/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомода"

до Сумської митниці

про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомода» (далі ТОВ «Автомода», позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці ( далі відповідач, митний орган), у якому, з урахуванням уточнень, просило суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару № UA805000/2021/000243/2 від 01.12.2021 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805020/2021/000638;

- відшкодувати понесені позивачем судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність та необґрунтованість рішення про коригування митної вартості товару № UA805000/2021/000243/2 від 01.12.2021, оскільки позивачем на виконання вимог ч. 2 ст. 334 та ч. 2 ст. 53 МК України разом із митною декларацією № UA805020/2021/015146 на підтвердження правильності визначення митної вартості товару було подано копії всіх документів, які не містили розбіжностей або неповноти заявлених даних, та були достатніми для розмитнення товару за першим заявленим методом. Однак, незважаючи на це, митним органом безпідставно витребувано додаткові документи без зазначення того, яких саме відомостей для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни не вистачає.

Звернув увагу, що вартість, як пакування, так і навантаження включено в ціну товару, зазначеного у специфікації, що узгоджується з положеннями договору № 19 від 03.11.2021.

Крім того, на вимогу відповідача ДП «Держзовнішінформ» зроблено висновок про вартісні характеристики товару № 11/715 від 13.12.2021, яким підтверджено, що заявлена позивачем вартість імпортованого товару становить 120 руб. за одиницю товару, проте, вказаний документ був упереджено та безпідставно відхилений Сумською митницею з посиланням на його необ`єктивність.

На переконання позивача, з огляду на не доведення відповідачем надання декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товару та невідповідності поданих документів вимогам гл. 9 МК України, заявлена ТОВ «Автомода» митна вартість мала бути визнана автоматично згідно з ч. 7 ст. 54 МК України.

Пославшись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.04.2021 у справі № 260/695/19, від 09.04.2021 у справі № 809/119/17, вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої митної вартості та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Також повідомив про намір подати докази на підтвердження понесення позивачем судових витрат в порядку, передбаченому ч. 7 ст. 139 КАС України.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 у справі № 480/7305/22 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомода" до Сумської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості товару № UA805000/2021/000243/2 від 01.12.2021 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805020/2021/000638.

Стягнуто із Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, Сумська область, 40020, код ЄДРПОУ 44017631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомода" (вул. Харківська, 105, м. Суми, Сумська область, 40000, код ЄДРПОУ 41815154) судовий збір у розмірі 2481 грн.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, неповне з`ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 року у справі № 480/7305/22 за адміністративним позовом ТОВ «Автомода» до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови та постановити нове судове рішення, яким позов ТОВ «Автомода» до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови залишити без задоволення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги наполягав на правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару № UA805000/2021/000243/2 від 01.12.2021, як такого, що прийнято з урахуванням всіх обставин у справі, внаслідок не надання позивачем під час митного оформлення, всупереч вимог ч. 2 ст. 53 МК України, транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Так, з поданого декларантом Договору - заявки на перевезення товару № 4 від 18.11.2021 вбачається, що адресою навантаження є РФ, Нижньогородська обл., м. Дзержинськ, вул. Лермонтова, д. 20, оф. 1, а документом, що підтверджує вартість перевезення товару від 23.11.2021 № 23/11/21-1 передбачено, що транспортні витрати по доставці вантажу авт. держ. номер. РЕНО НОМЕР_1 / НОМЕР_2 по маршруту м. Дзержинск, 7 РФ - п.п. Суджа/Юнаковка - м. Суми, Україна складають 22500 грн. (з них: - 15 000 грн. - м. Дзержинск, РФ - п.п. Суджа/Юнаковка; - 5 000 грн - п.п. Суджа/ Юнаковка - м. Суми, Україна; - 2 500 грн експедиційні послуги по території України). Водночас, відповідно до умов поставки, обраних сторонами по договору №19 від 03.11.2021, EXW м. Набережні Челни - франко - завод імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи навантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника. Враховуючи, місцезнаходження відправника/експортера товару за адресою: РФ 423800, РТ. м. Набережні Челни, вул. Менделєєва, буд. 4, транспортування товару здійснювалося саме з цієї адреси, у зв`язку з чим позивач додатково поніс витрати з транспортування товару від м. Набережні Челни, РФ до місця ввезення товару на митну територію України. Разом з цим, декларантом було надано до митного органу лише документи на перевезення товару з м. Дзержинськ (РФ, Нижегородська обл.) до м. Суми.

Відповідач зазначив, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження і розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження, якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Також зауважив, що відповідно до автотранспортної накладної (CMR) від 26.11.2021 перевізником товару є ОСОБА_1 , однак будь - яких документів, укладених між ТОВ «Автомода» та ОСОБА_1 (перевізником товару згідно CMR) до митного органу не подавалося. Крім того, до митного органу не було подано документів, як цього вимагають умови поставки EXW (франко-завод), що підтверджують витрати з навантаження оцінюваного товару (складової митної вартості).

Крім того, ТОВ «Автомода» всупереч вимог розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599, не подано до митного органу ані рахунку - фактури про надання транспортно - експедиційних послуг, ані банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно - експедиційних послуг.

Отже, декларантом здійснено розрахунки на основі необ`єктивних даних, які не підтверджені документально, що є порушенням вимог частини 9 статті 58 МК України, у зв`язку з чим інспектором з митного оформлення на підставі частини третьої статті 53 МК України було направлено ТОВ «Автомода» в електронному повідомленні перелік документів, необхідних для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості товарів (скріншот наявний в матеріалах справи). Однак, 30.11.2021 повідомленням № 1 декларант повідомив про те, що при подачі ВМД були надані всі існуючі документи, що стосуються імпорту зазначених у ній товарів, надати будь - які інші документи, у тому числі і ті, що стосуються митної вартості, можливості не має.

Таким чином, зважаючи на вищевказані підстави, неповноту поданих декларантом документів, які не піддаються обчисленню, ненадання декларантом будь-яких додаткових документів та/чи пояснень для підтвердження правильності обчисленої ним митної вартості оцінюваних товарів, не здійснення жодної спроби підтвердити ціну, що сплачена за товар, неможливим є використання основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору, що має наслідком коригування заявленої митної вартості за другорядним методом на основі наявної інформації з програмно-інформаційного комплексу ЄАІС щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на митній території України. Повідомив, що джерелом інформації для даного рішення з врахуванням спрацьованого ризику АСАУР стала наявна в митному органі цінова інформація в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів (за фактом попередніх митних оформлень), здійснені у максимально наближений термін: МД № UА 807170/2021/073529 від 05.11.2021.

А відтак, керуючись частиною першою статті 55 МК України відносно заявлених у МД товарів, відповідачем законно та обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА 805000/2021/000243/2.

У надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти задоволення її вимог, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Звернув увагу, що доводи митного органу про ненадання ТОВ «Автомода» документів на підтвердження витрат на перевезення до м. Дзержинськ, а також документів, укладених ОСОБА_1 , не можуть бути взяті судом до уваги, як такі, що не були покладені в основу спірного рішення про коригування митної вартості товару.

Також вказав на правильність позиції суду першої інстанції щодо неврахування митним органом положень ч. 6 ст. 60 МК України, оскільки при визначенні митної вартості задекларованого позивачем товару за вартістю товару у порівнюваній декларації, відповідачем не було враховано різниці у відстанях, що призвело до необґрунтованого обрахування числового значення митної вартості товару саме в розмірі 444, 67 рос. руб./кг. Крім того, спірне рішення всупереч вимог ч. 2 ст. 55 та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, не містить пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №809/1260/17 вважав безпідставними з огляду на відмінність обставин справи.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній та додаткових поясненнях, просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Представник позивача у надісланому до суду письмовому відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.11.2021 декларантом до структурного підрозділу відповідача подано електронну митну декларацію № UА805020/2021/015146 (далі - МД), згідно з якою відповідачу пред`являвся до митного оформлення такий товар: "Вироби з пластмаси (поліакрілатів) призначені для захисту вікон автомобілів від пошкоджень та забруднення .-дефлектори для бічних вікон автомобілів(з елементами кріплення), в асортименті згідно інвойсу №1 від 03.11.2021. Вага нетто-4634,95 кг; вага брутто- 4880,20 кг; виробник продукції: IП "КОРОЛЬОВА О.В.", РФ; країна походження: RU; всього найменувань продукції - 877, загальна кількість комплектів 6950, займають 191 вантажне місце", який придбано позивачем за ціною 834000,00 рос. руб. (а.с. 162).

Разом із МД № UА805020/2021/015146 до Сумської митниці подано скан-копії наступних документів:

- зовнішньоекономічний договір № 19 від 03.11.2021 року (а.с. 17-18);

- рахунок фактура (інвойс) № 1 від 03.11.2021 року (а.с. 19-26);

- специфікація № 1 від 03.11.2021 року (а.с. 27-39);

- пакувальний лист від 03.11.2021 року (а.с. 40-51);

- міжнародна товарно-транспортна накладна від 26.11.2021 (а.с. 52);

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару, №23/11/21-1 від 23.11.2021 (а.с. 99, 185);

- калькуляція на товар від 15.11.2021 (а.с. 88);

- договір-заявка на перевезення №4 від 18.11.2021 (а.с. 186);

- копія митної декларації країни відправлення №10418010/171121/3023044 від 18.11.2021 (а.с. 53-87).

Після прийняття митної декларації до митного оформлення посадовою особою відповідача направлялось декларантові електронне повідомлення, в якому зазначено, що у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товару необхідно надати документи: висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (бажано ДП «Держзовнішінформ» або ДП «Укрпромзовнішекспертиза»). Також декларанту або уповноваженій ним особі запропоновано за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару та роз`яснення, з якої причини до ціни угоди не включені витрати на навантаження, як цього вимагають умови поставки (а.с. 89, 183).

Не погодившись з даними пропозиціями відповідача, уповноваженою особою декларанта 30.11.2021 направлено до митниці повідомлення, яким повідомлено про неможливість подачі інших документів через їх відсутність, а також про включення вартості послуг по навантаженню до ціни товару, зазначеної у специфікації (а.с. 90).

30.11.2021 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №А805000/2021/000243/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість товарів скориговано за методом визначення митної вартості за ціною на подібні (аналогічні) товари і її розмір підвищено, що потягло за собою збільшення розміру митних платежів на 120646,47 грн. (а.с. 14).

Також, відповідачем винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2021/000638 (а.с. 16).

Не погодившись із прийнятими митним органом рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару № UA805000/2021/000243/2 від 01.12.2021, як такого, що прийнято відповідачем без урахування вимог ч. 6 ст. 60 МК України, а також умов поставки товару за митними деклараціями, які порівнювались, оскільки товар поставлявся з різних міст, які знаходяться на різних відстанях від державного кордону України, а тому кошти та витрати, що включені до митної вартості за цими митними деклараціями, мають відповідну різницю, що призвело до необґрунтованого обрахування числового значення митної вартості товару саме в розмірі 444,67 рос. руб/кг.

Судом також взято до уваги вимоги ч. 7 ст. 60 МК України, відповідно до яких у разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість. З посиланням на не зазначення у спірному рішенні інформації про відсутність інших вартостей договору щодо подібних (аналогічних) товарів, суд дійшов висновку про його прийняття без урахування усіх обставин, що мають значення.

Судом відхилені посилання відповідача на ненадання позивачем документів на перевезення з м. Дзержинськ, а також документів, укладених з ОСОБА_1 (перевізник відповідно до автотранспортної накладної від 26.11.2021), оскільки вказані обставини не слугували підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товару.

За висновком суду наявність інформації в мережі Інтернет щодо вартості ідентичного товару, на що послався митний орган у спірному рішенні, не може свідчити про неправильність розрахунку митної вартості товару, здійсненого декларантом, чи про недостовірність та неточність поданих ним документів, а тому не може бути підставою для сумнівів щодо повноти та/або достовірності заявлених відомостей про митну вартість товарів.

Судом зазначено, що ані договір поставки № 19 від 03.11.2021, ані договір-заявка № 4 від 18.11.2021, укладені позивачем з перевізником ФОП ОСОБА_2 (а.с. 186), чи довідка щодо транспортних витрат (а.с. 99), не містять даних щодо того, на кого було покладено та ким сплачуються витрати на навантаження товару, що є складовою митної вартості товару.

При цьому, суд зазначив, що на момент винесення рішення про коригування митної вартості з огляду на ненадання документів на підтвердження витрат на навантаження товару, зважаючи на відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару та ціни, що фактично сплачена, у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) згідно статті 54 Митного кодексу України.

При цьому, суд дійшов висновку про неналежність доказу заявленої декларантом позивача митної вартості товару копії експертного висновку від 13.12.2021 №11/175 (а.с. 93), оскільки вказаний документ не надавався відповідачу під час здійснення митного контролю та митного оформлення товару.

Враховуючи, що Картка відмови № UA805020/2021/000638 в прийнятті митної декларації № UA805000/2021/000243/2 від 01.12.2021 винесена на підставі рішення відповідача про коригування митної вартості товарів, яке визнано судом протиправним та скасовано, суд також задовольнив вимогу про визнання її протиправною та скасування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. ( ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

На виконання ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено частиною другою статті 53 МК України.

Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. (ч.6 ст.53 МК України).

В силу ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. (ч.3 ст.54 МК України).

За приписами п. 4 ч. 1 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із п. 1 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Повноваження митного органу щодо можливості запиту додаткових документів передбачено, як статтею 53 МК України, так і статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - Угода).

Так, відповідно до статті 17 Угоди ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.

При цьому, відповідно до пункту 2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11 вересня 2015 року № 689 (далі - Методичні рекомендації) робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що провадить контроль за правильністю визначення митної вартості, і здійснюється шляхом, зокрема:

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів;

- перевірки та аналізу документів, додатково поданих органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу.

За визначенням пункту 7 Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу..

У свою чергу, за змістом ст. 57 МК України, якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості № UA805000/2021/000243/2 від 01.12.2021, підставою для невизнання заявленої декларантом митної вартості та її коригування зазначено про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного Кодексу України, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені у повній мірі документально, документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не надано додаткових документів, які передбачені пунктами 3 статті 53 МК України.

Так, зокрема вказано, що до митної вартості товару не додано витрати (складові митної вартості), як цього вимагають умови поставки EXW (франко-завод), а саме: витрати на навантаження оцінюваного товару. Також зазначено, що АСМО Інспектор згенеровано наступні профілі ризиків АСУР: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» відповідно до якого виникла необхідність перевірити достовірність складових митної вартості товарів, а саме включення додаткових нарахувань до ціни угоди, оскільки відповідно до умов поставки, до ціни угоди не включено витрати на транспортування та/або навантаження.

Крім того, повідомлено про наявність у контролюючого органу обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів з огляду на інформацію в мережі Інтернет, а саме російський сайт продавця ідентичного товару http://www.cobra-tuning.ru, виробника ІП Корольова О.П., яка значно вища за вартість оцінюваного товару, враховуючи номенклатуру товарів, їх характеристику, артикули.

Джерелом інформації для даного рішення про коригування митної вартості товарів слугувала наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень, що наявні у ПІК АСМО Інспектор : митна декларація № UA807170/2021 /73529 від 05.11.2021 (444,67 російських рублів/кг).

З приводу твердження митного органу у спірному рішенні про коригування митної вартості про не включення до митної вартості витрат на транспортування та/або навантаження, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 2.1 договору поставки № 19 від 03.11.2021, укладеного між ФОП ОСОБА_3 (продавець, виробник, та ТОВ «Автомода» (покупець, замовник), сторони визначили, що умовами поставки товару сторони визначили EXW Ukraine.

Згідно з п. 2.5 зобов`язання з передання товару у строки, відповідно до його номенклатури, кількості і якості, вважаються виконаними з моменту передачі товару перевізнику покупця. Право власності, а також ризики випадкового знищення чи пошкодження товару, переходять до покупця з моменту передання йому або уповноваженій особі товару.

Так, відповідно до графи 20 МД 11А805020/2021/015146 товар поставлявся на умовах EXW м. Набережні Челни.

Відповідно до «Інкотермс 2010. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року)», умови поставки ЕХW - франко - завод (....назва місця) означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.) без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов`язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов`язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.

Так, враховуючи умови договору № 19 від 03.11.2021 щодо визначення умов поставки (EXW), розташування контрагента позивача ФОП ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується митною декларацією країни відправлення №10418010/171121/3023044 від 18.11.2021 та спірною митною декларацією, колегія суддів дійшла висновку, що поставка товару за договором № 19 від 03.11.2021 здійснювалась з м. Набережні Челни до м. Суми.

Отже, в даному випадку, до митної вартості товари мали бути включені транспортні витрати, понесені позивачем у зв`язку з транспортуванням товару з м. Набережні Челни, РФ.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час митного оформлення товару за МД UА805020/2021/015146 позивачем було подано до митного органу договір - заявку на перевезення товару № 4 від 18.11.2021, укладеного ТОВ «Автомода» з ФЛП Ведмидь І.А., відповідно до якого замовник доручає, а виконавець надає комплекс послуг з перевезення автомобільним транспортом відповідно до умов даного договору. Перевезення до пункту призначення здійснюється із залученням третіх осіб, яких виконавець може залучати, як субпідрядників(виконавців).

Зі змісту договору заявки на перевезення товару № 4 від 18.11.2021 вбачається, що сторони визначили маршрут - м. Дзержинск (РФ, Ніжегородская обл.) - м. Суми, адресу навантаження - РФ, Ніжегородская обл., м. Дзержинск, вул. Лермонтова, д. 20, оф. 1, митне оформлення/навантаження м. Дзержинск, прикордон. прехід - Суджа/Юнаковка, митне оформлення/відвантаження - м. Суми, адреса відвантаження - м. Суми, вул. Харьковська, буд. 10.

Також позивачем до митного органу подано лист ФОП ОСОБА_2 від 23.11.21 № 23/11/21-1 з якого вбачається, що транспортні витрати по доставці вантажу авт. держ. номер. РЕНО НОМЕР_1 / НОМЕР_2 по маршруту м. Дзержинск, 7 РФ - п.п. Суджа/Юнаковка - м. Суми, Україна складають 22500 грн. (з них: - 15 000 грн. - м. Дзержинск, РФ - п.п. Суджа/Юнаковка; - 5 000 грн - п.п. Суджа/ Юнаковка - м. Суми, Україна; - 2 500 грн експедиційні послуги по території України).

Отже, з наведеного слідує, що позивачем понесено транспортні витрати за перевезення товару з м. Джержинськ (РФ) до м. Суми (Україна).

Разом з цим, будь-яких документів щодо транспортування товару та вартості такого транспортування з Республіки Татарстан, м. Набережні Челни до м. Джержинськ (РФ), позивачем ані до митного органу, ані до суду не надано.

Варто зазначити, що митним органом було витребувано у позивача документи та пояснення щодо невиконання покупцем умов поставки ЕХW.

Однак, 30.11.2021 повідомленням № 1 декларант повідомив про те, що при подачі ВМД були надані всі існуючі документи, що стосуються імпорту зазначених у ВМД товарів, а також про неможливість надати будь - які інші документи, у тому числі і ті, що стосуються митної вартості зазначених у ВМД товарів. Додатково вказано, що послуги по навантаженню окремо не включені до угоди, так як їх вартість врахована в ціні товару.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Автомода» надано до суду першої інстанції документ наступного змісту: «У відповідності до п. 2.3 Договору поставки № 19 від 03.11.2021 повідомляємо, що товар відповідно до специфікації № 1 від 03.11.2021 доставлено на склад в м. Дзержинськ Ніжегородської обл. і готовий до відвантаження. Вартість навантаження включено до калькуляції від 15.11.2021».

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає вказаний документ неналежним доказом на підтвердження відсутності у позивача обов`язку з подання документів по транспортуванню товару до м. Дзержинськ, оскільки з його змісту неможливо достовірно встановити ані дату створення, ані дату надіслання, ані способу відправлення (електронний, поштою тощо). Крім того, звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Автомода» не було надано до матеріалів справи вказаний документ, а лише 06.04.2023 повідомлено про його існування. Більше того, змістом повідомлення № 1 від 30.11.2021 декларант особисто засвідчив, що при подачі ВМД були надані всі існуючі документи, що стосуються імпорту зазначених у ВМД товарів, а тому неможливо надати будь - які інші документи.

За вищевикладених обставин, слід дійти висновку про те, що позивачем додатково понесено витрати у зв`язку з транспортуванням товару від м. Набережні Челни до м. Дзержинськ, водночас, такі витрати не були включені до ціни товару, що свідчить про обґрунтованість висновку контролюючого органу про подання ТОВ «Автомода» документів, які не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, що правомірно слугувало підставою для коригування митної вартості та прийняття спірного рішення.

Доводи позивача про те, що витрати на навантаження товару включені у його ціну, є недоведеними, оскільки не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Крім того, за умовами договору поставки № 19 від 03.11.2021 такі витрати покладаються на покупця товару, а з наявної в матеріалах справи калькуляції на товар від 15.11.2021 та інших документів, які були подані до митного оформлення, не вбачається таких даних.

Отже, внаслідок не включення понесених позивачем витрат на навантаження та транспортування товару до складу митної вартості товару, документи, які були надані позивачем під час митного оформлення, не підтверджують правильності визначення ТОВ «Автомода» митної вартості товару.

Відповідно до ч. 9 ст. 58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що декларантом розрахунки здійснено на основі необ`єктивних даних, які не підтверджені документально, що є порушенням вимог ч. 9 ст. 58 МК України, а відтак у контролюючого органу були законні підстави для коригування митної вартості товару.

Беручи до уваги факт ненадання до митниці додаткових документів, які б підтвердили або відсутність у позивача обов`язку з понесення транспортних витрат, або документів на підтвердження їх понесення, що спростувало б виявлені розбіжності та довели правильність визначення митної вартості позивачем, відповідачем правомірно винесено рішення про коригування митної вартості товару № UA805000/2021/000243/2 від 01.12.2021 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805020/2021/000638, якими вартість задекларованого товару визначено на рівні 444,67 російських рублів/кг.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що митну вартість товару відповідачем скориговано відповідно до цінової інформації на подібний товар, оформлений раніше, зокрема в частині транспортних витрат, згідно наявної у АСМО Інспектор інформації на підставі МД UA807170/2021 /73529 від 05.11.2021.

Позивач, в обґрунтування неможливості коригування митної вартості товару на підставі вартості транспортних витрат, зазначених у МД № UA807170/2021 /73529 від 05.11.2021 послався на відмінність умов поставки, зокрема у порівнюваній декларації зазначено, що товар поставлявся на умовах FCA RU м. Москва, в той час, як у спірних правовідносинах, на умовах EXW RU м. Набережні Челни.

Так, відповідно до МД UA807170/2021/73529 від 05.11.2021 товар було ввезено на умовах поставки визначено FCA RU м. Москва.

Відповідно до «Інкотермс 2010. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року)», умова поставки FCA - франко - перевізник (....назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження і розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Згідно з пунктом Б.З. «а» покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця, окрім випадків, коли договір перевезення укладено продавцем відповідно до статті А.З «а». Пунктом Б.6 визначено, що Покупець зобов`язаний сплатити: всі витрати, пов`язані з товаром, з моменту здійснення його поставки у названому місці призначення; будь-які додаткові витрати, що виникли внаслідок невиконання покупцем обов`язку призначити перевізника або іншу особу у відповідності з статтею А.4.

З наведеного слідує, що за умовами поставки FCA RU м. Москва покупець додатково поніс витрати у зв`язку з транспортуванням товару від м. Москва, РФ до місця ввезення товару на митну територію України, (пункт пропуску «Гоптівка»), як і в спірному випадку за умовами поставки EXW RU м. Набережні Челни.

Відповідно до інформації, яка міститься в мережі інтернет відстань від м. Москва до пункту пропуску «Гоптівка» становить 710,5 км. за що було сплачено транспортні витрати у розмірі 24 000,00 грн. (МД 807170/2021/073529), водночас відстань від пункту пропуску «Юнаківка» (м. Набережні Челни) до м. Дзержинськ становить 1034.9 км, тобто більше ніж у порівняному випадку.

Отже, і витрати на транспортування товару позивачем понесено у більшому розмірі ніж в порівняному розмитненні.

Положеннями ч.10 ст. 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Як передбачено ч.6 ст. 60 МК України у разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

Враховуючи, що витрати на транспортування товару понесено позивачем у більшому розмірі ніж у порівняному розмитненні, коригування митним органом митної вартості товару у спірних правовідносинах не могло призвести до необґрунтованого збільшення числового значення митної вартості товару, оскільки різниця у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, яка зумовлена різницею у відстанях, не на користь позивача.

За таких обставин, обрахування числового значення транспортних витрат для визначення митної вартості товару саме в розмірі 444,67 рос. руб/кг. жодним чином не свідчить про необґрунтоване коригування митної вартості товару позивача.

А відтак, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування спірних рішень з огляду на коригування митним органом митної вартості товару без урахування вимог ч. 6 ст. 60 МК України є помилковим.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що товар ввезений позивачем за МД № UA 805020/2021/015146 та товар за МД UA 805020/2021/015346 є подібними товарами, а саме: вироби з пластмаси (поліакрілатів) призначені для захисту вікон автомобілів від пошкоджень та забруднення: дефлектори для бічних вікон автомобілів, з однаковим кодом (графа 33 МД) 3926300090, однією країною відправлення РФ.

Враховуючи встановлену судом апеляційної інстанції неможливість визначення митної вартості товару за першим методом, передбаченим статтею 54 МК України за ціною договору, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визначення митної вартості товару за методом за ціною подібних товарів.

З огляду на викладене, є помилковими судження суду першої інстанції про те, що під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів відповідності закону оскарженого рішення (діяння), а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяв визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу оскаржених рішень.

Аналіз наведених вище норм матеріального права свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений саме на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому у розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи подання не всіх документів, що містили відомості про підтвердження заявленої митної вартості задекларованого товару (не надано платіжних документів щодо оплати товару), наявність розбіжностей у наданих документах, колегія суддів вважає, що у Сумської митниці були наявні підстави для витребування додаткових документів згідно з ч. 2 ст. 53 МК України.

Позивачем не було надано документи, включаючи і додатково витребувані митним органом, які б усунули сумніви щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортовані товари.

У зв`язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого позивачем, відповідачем обґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних товарів.

Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.05.2018 по справі № 809/1260/17, від 19.06.2018 по справі № 818/1220/17, яка є обов`язковою для врахування в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару № UA805000/2021/000243/2 від 01.12.2021діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, з дотриманням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, отже, відсутні підстави для скасування даного рішення про коригування митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем доведено правомірність вказаного вище рішення про коригування митної вартості, колегія суддів вважає хибним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач при виданні оскарженого рішення не дотримався вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

З огляду на наведене, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 по справі № 480/7302/22 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Сумської митниці задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 по справі № 480/7305/22 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомода" до Сумської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді В.Б. Русанова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено та підписано 23.11.2023 року