Постанова

від 22.11.2023 по справі 160/4218/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/4218/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційні скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2023, (суддя суду першої інстанції О.В. Серьогіна), прийняте в судовому засіданні в місті Дніпрі, в адміністративній справі №160/4218/23 за позовом Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В :

В березні 2023 Акціонерне товариство «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 13.02.2023 року №125/32-00-07-06-19 на суму 453 636,00 грн. та від 13.02.2023 року №127/32-00-07- 06-19 на суму 125 614,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при проведенні документальної перевірки посадовими особами позивача контролюючому органу в повному обсязі були надані всі первинні документи, обов`язковість ведення яких передбачена чинним законодавством, які, в свою чергу, належать або пов`язані з предметом даної перевірки та підтверджують факт реальності господарських операцій та які є підставою для формування податкового обліку та формування податкового кредиту по задекларованим фінансово-господарським операціям з контрагентами. Вважає, що висновки, зроблені контролюючим органом в акті перевірки є безпідставними, помилковими, оскільки зроблені на підставі власного невірного тлумачення документів, які були використані під час перевірки, а також на підставі неповного з`ясування та дослідження всіх обставин, що мають значення для формування об`єктивних висновків та не відповідність вимогам чинного законодавства. Також зазначає, що надання документів по незадекларованим операціям, або інших документів, які на думку податкового органу, підтверджують правомірність ведення податкового обліку не є обов`язком позивача, оскільки, дані документи не є первинними, не належать та не пов`язані з предметом даної перевірки, крім того, такі документи не свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 12.07.2023 адміністративний позов АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення №127/32-00-07- 06-19 від 13.02.2023 року. В задоволенні решти вимог відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції про те, що охорону об`єктів позивача в лютому 2022 здійснювали лише 2 працівника ТОВ «АБ Тайфун» є необґрунтованими та спростовуються поданими АТ «ОГХК» доказами. Висновки зроблені судом без належного дослідження первинної документації, а саме: розстановки сил на постах охорони на об`єкті, журналу в`їзду та виїзду автотранспорту. Зокрема, згідно з розстановкою постів охорони ТОВ «АБ Тайфун» на об`єкті охорони «ГМК», які підписувались щоденно по завершенні зміни, щодня на постах охорони у лютому 2022 ( у складі мобільних груп та патрулів) здійснювали чергування від 13 до 15 охоронців. Згідно з журналом обліку в`їзду виїзду автотранспорту на постах №2 та №32-А щодня через різні проміжки часу, кілька разів на день проїжджали транспортні засоби «АБ Тайфун». При цьому, суд першої інстанції не звернув уваги на вказані докази та не надав їм належної оцінки.

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків також звернулось з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, просить суд рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що надані позивачем первинні документи на підтвердження господарських відносин з його контрагентами в періоді, що перевірявся, не підтверджують настання реальних наслідків, обумовлених правочинами. До перевірки позивачем не надано всіх документів на підтвердження здійснення господарської діяльності. Відповідач наголошує, що якщо господарська операція не відбулась, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом не підтверджують такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції та наслідки для податкового обліку створює лише фактичних рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток. Також, зазначив, що платник податку при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись належною обачністю, оскільки він нього залежить подальше фактичне виконання таких договорів.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що що Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 року по 31.03.2019 року при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, результати якої оформлені актом від 18.01.2023 року № 25/32-00-07-03-05/36716128, за висновками якого позивачем були порушені, зокрема, вимоги:

- п.п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану від 28.01.2016 року №21, внаслідок чого АТ ОГХК завищено податковий кредит за вересень 2022 року на суму ПДВ 428 038 грн, що призвело до порушення:

- абз. б п.200.4, ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2.1 податкових декларацій з ПДВ за вересень 2022 року) на суму 302 424 грн. по операціям з контрагентом-постачальником ТОВ Агентство безпеки Тайфун;

- абз. в п.200.4, ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 податкової декларації за вересень 2022 року) на суму 125 614 грн. по операціях з контрагентами-постачальниками ТОВ Електромить, ТОВ Укрметалсервіс, ТОВ Сузір`я Смаку, ТОВ Багатопрофільне підприємство Міра, ТОВ Виробниче об`єднання Укрсплав.

На підставі акту перевірки № 25/32-00-07-03-05/36716128 від 18.01.2023 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення № 127/32-00-07-06-19 від 13.02.2023 року, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 125 614 грн. та податкове повідомлення-рішення № 125/32-00-07-06-19 від 13.02.2023 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі у розмірі 302 424 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 151 212 грн.

Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Електромить (код ЄДРПОУ 43322342) на суму ПДВ 87 750,00 грн., ТОВ Укрметалсервіс (код ЄДРПОУ 32193119) на суму ПДВ 5 660,00 грн., ТОВ Сузір`я смаку (код ЄДРПОУ 43936115) на суму ПДВ 22 373,64 грн., ТОВ Багатопрофільне підприємство Міра (код ЄДРПОУ 36627159) на суму ПДВ 1 430,00 грн., ТОВ Виробниче підприємство Укрсплав (код ЄДРПОУ 44642208) на суму ПДВ 8 400,00 грн. Водночас, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено реальності здійснення господарських відносин за договором з «АБ Тайфун».

Вирішуючи спір між сторонами суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

-придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

-ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б)залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від`ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об`єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов`язання) та від`ємником (податковим кредитом). Від`ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії - віднімання, і в силу дії об`єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Встановлені обставини справи свідчать, що податковий орган не визнає господарських операцій позивача з його контр агентами з підстав не надання сертифікатів якості товару, не підтвердження походження товару по ланцюгу його постачання, відсутності матеріальних та технічних можливостей у контрагентів позивача на здійснення господарських операцій.

Як видно з матеріалів справи, 18.03.2020 року між Акціонерним товариством "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" та ТОВ Електромить укладено договір поставки №313-2, предметом якого була передача гідравлічних насосів (код 42120000-6 відповідно до ДК 021:2015).

18.03.2020 року між сторонами укладено Специфікацію №1 на товар: гідравлічний агрегат NVD 250 10LC в кількості 1 шт.; ціна (без ПДВ) - 718 333,33 грн. Всього на суму 862 000 грн., в т.ч. ПДВ 143 666,67 грн.

На виконання умов договору №313-2 року були складені наступні документи: видаткова накладна №3 від 05.09.2020 року на загальну суму 862 000 грн., в т.ч. ПДВ 143 666,67 грн., податкова накладна №2 від 29.04.2020 року на загальну суму 431 000 грн., в т.ч. ПДВ 71 833,33 грн., платіжне доручення №179460 від 29.04.2020 року на суму 431 000 грн.

Також, між сторонами укладено договір підряду №325-2 від 19.03.2020 року предметом якого є ремонт електричної машини ДЕ-816 У2, потужністю 190кВт. інв. № 15608 на загальну суму 95 500 грн., в т.ч. ПДВ 15 916,67 грн.

На виконання умов договору № 325-2 року були складені наступні документи: податкова накладна № 1 від 24.04.2020 року на на загальну суму 95 500 грн., в т.ч. ПДВ 15 916,67 грн., платіжне доручення №180087 від 07.05.2020 року на суму 95 500 грн.

На підтвердження реальності операцій позивачем надано паспорт насоса 65-40-NVD-250-10-LC-020-09, прибутковий ордер №007-0140, товарно-транспортна накладна №003 від 05.08.2020 року, інформація щодо відображення господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку (оборотно-сальдову відомість з кореспонденцією рахунків). пояснювальна записка, локальний кошторис на будівельні роботи №23-1 на ремонт електричної машини ДЕ-816 У, відомість ресурсів до локального кошторису №23-1, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №23-1, акт приймання-передачі №1 електричної машини на ремонт від 27.03.2020 року, акт прийому-передачі №2 електричної машини з ремонту від 14.03.2020 року, акт прийому - передачі частин та матеріалів електричної машини з ремонту від 14.04.2020 року, акт приймання-передачі електричної машини з ремонту від 07.05.2020, акт від 13.05.2020, а Акт утворення брухту і відходів чорних металів від 29.05.2020, акт від 29.05.2020 року, Протокол №27/9, Акт-заключення №3570, відомість про ремонт електричної машини постійного струму, довідка про вартість виконаних робіт і витрати за 24.04.2020 року, Акт №1 приймання виконаних робіт за 24.04.2020 року, прибутковий ордер (внутрішній) №034-0109, прибутковий ордер (внутрішній) №034-0113, прибутковий ордер (внутрішній) №034-0114, платіжне доручення № 179460 від 29.04.2020, платіжне доручення №190087 від 07.05.2020, витяг і журналу реєстрації матеріальних пропусків на вивіз ТМЦ 2019-2023 рік, витяг із журналу обліку завозу-вивозу ТМЦ 2019 рік, матеріальний пропуск від 26.03.2020 року, талон до матеріального пропуску №04/98 від 26.03.2020 року, службова від 13.04.2020 року №246/129, інформація щодо відображення господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку (оборотно - сальдову відомість з кореспонденцією рахунків).

19.11.2021 року між позивачем та ТОВ Укрметалсервіс укладено договір поставки №1260-2, предметом якого була передача флюса (код 14620000-3 відповідно до ДК 021:2015).

19.11.2021 року між сторонами укладено Специфікацію №1 на товар: флюс АН348А ГОСТ 9087-81 в кількості 1 шт.; ціна (без ПДВ) 28 330 грн. Всього на суму 33 996 грн., в т.ч. ПДВ 5 666 грн.

На виконання умов договору № 1260-2 були складені наступні документи: видаткова накладна №228 від 30.11.2021 року на загальну суму 33 996 грн., в т.ч. ПДВ 5 666 грн., податкова накладна № 23 від 25.11.2021 року на загальну суму 33 996 грн., в т.ч. ПДВ 5 666 грн., платіжне доручення № 208474 від 25.11.2021 року на суму 33 996 грн., товарно-транспортна накладна № 211130/01 від 30.11.2021 року, прибутковий ордер № 001-0041.

28.02.2022 року між позивачем та ТОВ Сузір`я смаку укладено договір поставки № Д186-352/3-22, предметом якого була передача у власністю покупцю товару.

На виконання умов договору №Д186-352/3-22 були складені наступні документи: видаткова накладна №111-00033 від 07.09.2022 року, податкова накладна № 2 від 07.09.2022 року на загальну суму 2430 грн., в т.ч. ПДВ 405грн., товарно-транспортна накладна № 33 від 07.09.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7968 від 07.09.2022 року.

23.02.2022 року між позивачем та ТОВ Сузір`я смаку укладено договір поставки № Д178-352/3-22, предметом якого була передача у власністю покупцю товару.

На виконання умов договору № Д178-352/3-22 були складені наступні документи: видаткова накладна №111-00052 від 22.09.2022 року, податкова накладна № 16 від 22.09.2022 року на загальну суму 840 грн., в т.ч. ПДВ 140 грн., товарно-транспортна накладна № 52 від 22.09.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7977 від 22.09.2022 року.

23.02.2022 року між позивачем та ТОВ Сузір`я смаку укладено договір поставки № Д178-352/3-22, предметом якого була передача у власністю покупцю товару.

На виконання умов договору № Д178-352/3-22 були складені наступні документи: видаткова накладна №111-00051 від 22.09.2022 року, податкова накладна № 19 від 22.09.2022 року на загальну суму 1 260 грн., в т.ч. ПДВ 210 грн., товарно-транспортна накладна № 51 від 22.09.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7978 від 22.09.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7975 від 22.09.2022 року, податкова накладна № 8 від 07.09.2022 року на загальну суму 1 638 грн., в т.ч. ПДВ 273 грн., видаткова накладна №111-00040 від 07.09.2022 року.

23.02.2022 року між позивачем та ТОВ Сузір`я смаку укладено договір поставки № Д 172-352/3-22, предметом якого була передача у власністю покупцю товару.

На виконання умов договору № Д172-352/3-22 були складені наступні документи: товарно-транспортна накладна № 36 від 01.06.2022 року, видаткова накладна №11-00036 від 01.06.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7913 від 01.06.2022 року, податкова накладна № 8 від 01.06.2022 року на загальну суму 6 0480 грн., в т.ч. ПДВ 1 008 грн.

23.02.2022 року між позивачем та ТОВ Сузір`я смаку укладено договір поставки № Д 176-352/3-22, предметом якого була передача у власністю покупцю товару.

На виконання умов договору були складені наступні документи: товарно-транспортна накладна № 32 від 07.09.2022 року, видаткова накладна №11-00032 від 07.09.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7969 від 07.09.2022 року, податкова накладна № 1 від 07.09.2022 року на загальну суму 1209,60грн., в т.ч. ПДВ 201,60 грн., товарно-транспортна накладна № 44 від 22.09.2022 року, видаткова накладна №11-00044 від 22.09.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7985 від 22.09.2022 року, податкова накладна № 12 від 22.09.2022 року на загальну суму 1512 грн., в т.ч. ПДВ 252 грн.

23.02.2022 року між позивачем та ТОВ Сузір`я смаку укладено договір поставки № Д 169-352/3-22, предметом якого була передача у власністю покупцю товару.

На виконання умов договору були складені наступні документи: товарно-транспортна накладна № 119 від 15.03.2022 року, видаткова накладна №1-00119 від 15.03.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-4558 від 15.03.2022 року, податкова накладна № 37 від 15.03.2022 року на загальну суму 1940 грн., в т.ч. ПДВ 388 грн., товарно-транспортна накладна № 24 від 19.05.2022 року, видаткова накладна №11-00024 від 19.03.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7900 від 19.05.2022 року, податкова накладна № 22 від 19.05.2022 року на загальну суму 1 260,36 грн., в т.ч. ПДВ 210,06 грн., товарно-транспортна накладна № 32 від 01.06.2022 року, видаткова накладна №11-00032 від 01.06.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7912 від 01.06.2022 року, податкова накладна № 2 від 01.06.2022 року на загальну суму 1 458 грн., в т.ч. ПДВ 243 грн., товарно-транспортна накладна № 35 від 07.09.2022 року, видаткова накладна №111-00035 від 07.09.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7971 від 07.09.2022 року, податкова накладна № 4 від 07.09.2022 року на загальну суму 676,80 грн., в т.ч. ПДВ 112,80 грн., товарно-транспортна накладна № 48 від 22.09.2022 року, видаткова накладна №111-00048 від 22.09.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7980 від 22.09.2022 року, податкова накладна № 16 від 22.09.2022 року на загальну суму 840 грн., в т.ч. ПДВ 140 грн.

23.02.2022 року між позивачем та ТОВ Сузір`я смаку укладено договір поставки № Д 168-352/3-22, предметом якого була передача у власністю покупцю товару.

На виконання умов договору були складені наступні документи: товарно-транспортна накладна № 42 від 07.09.2022 року, видаткова накладна №111-00042 від 07.09.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7970 від 07.09.2022 року, податкова накладна № 10 від 07.09.2022 року на загальну суму 864 грн., в т.ч. ПДВ 144 грн., товарно-транспортна накладна № 25 від 19.05.2022 року, видаткова накладна №11-00025 від 19.05.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7901 від 19.05.2022 року, податкова накладна № 15 від 19.05.2022 року на загальну суму 2 791,20 грн., в т.ч. ПДВ 465,20 грн.

23.02.2022 року між позивачем та ТОВ Сузір`я смаку укладено договір поставки № Д 165-352/3-22, предметом якого була передача у власністю покупцю товару.

На виконання умов договору були складені наступні документи: товарно-транспортна накладна № 38 від 07.09.2022 року, видаткова накладна №111-00038 від 07.09.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7973 від 07.09.2022 року, податкова накладна № 6 від 07.09.2022 року на загальну суму 1515 грн., в т.ч. ПДВ 252,50 грн.

23.02.2022 року між позивачем та ТОВ Сузір`я смаку укладено договір поставки № Д 164-352/3-22, предметом якого була передача у власністю покупцю товару.

На виконання умов договору були складені наступні документи: товарно-транспортна накладна № 34 від 07.09.2022 року, видаткова накладна №111-00034 від 07.09.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7967 від 07.09.2022 року, податкова накладна № 3 від 07.09.2022 року на загальну суму 225 грн., в т.ч. ПДВ 37,50 грн., товарно-транспортна накладна № 36 від 07.09.2022 року, видаткова накладна №111-00036 від 07.09.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7974 від 07.09.2022 року, податкова накладна № 5 від 07.09.2022 року на загальну суму 1862,40 грн., в т.ч. ПДВ 310,40 грн.

23.02.2022 року між позивачем та ТОВ Сузір`я смаку укладено договір поставки № Д 163-352/3-22, предметом якого була передача у власністю покупцю товару.

На виконання умов договору були складені наступні документи: товарно-транспортна накладна № 34 від 02.06.2022 року, видаткова накладна №111-00034 від 02.06.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7920 від 02.06.2022 року, податкова накладна № 9 від 02.06.2022 року на загальну суму 1 890 грн., в т.ч. ПДВ 315 грн.

23.02.2022 року між позивачем та ТОВ Сузір`я смаку укладено договір поставки № Д 162-352/3-22, предметом якого була передача у власністю покупцю товару.

На виконання умов договору були складені наступні документи: товарно-транспортна накладна № 41 від 07.09.2022 року, видаткова накладна №111-00041 від 07.09.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7966 від 07.09.2022 року, податкова накладна № 9 від 07.09.2022 року на загальну суму 11 475,19 грн., в т.ч. ПДВ 1 912,53 грн., товарно-транспортна накладна № 46 від 22.09.2022 року, видаткова накладна №111-00046 від 22.09.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7979 від 22.09.2022 року, податкова накладна № 14 від 22.09.2022 року на загальну суму 3 367,20 грн., в т.ч. ПДВ 561,20 грн., товарно-транспортна накладна № 27 від 19.05.2022 року, видаткова накладна №11-00027 від 19.05.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7903 від 19.05.2022 року, податкова накладна № 14 від 22.09.2022 року на загальну суму 3 367,20 грн., в т.ч. ПДВ 561,20 грн., податкова накладна № 19 від 19.05.2022 року на загальну суму 12 435,49 грн., в т.ч. ПДВ 2 072,58 грн.

23.02.2022 року між позивачем та ТОВ Сузір`я смаку укладено договір поставки № Д 161-352/3-22, предметом якого була передача у власністю покупцю товару.

На виконання умов договору були складені наступні документи: товарно-транспортна накладна № 47 від 22.09.2022 року, видаткова накладна №111-00047 від 22.09.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7984 від 22.09.2022 року, податкова накладна № 15 від 22.09.2022 року на загальну суму 402 грн., в т.ч. ПДВ 67 грн., товарно-транспортна накладна № 39 від 07.09.2022 року, видаткова накладна №111-00039 від 07.09.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7972 від 07.09.2022 року, податкова накладна № 7 від 07.09.2022 року на загальну суму 366,60 грн., в т.ч. ПДВ 61 грн.

23.02.2022 року між позивачем та ТОВ Сузір`я смаку укладено договір поставки № Д 160-352/3-22, предметом якого була передача у власністю покупцю товару.

На виконання умов договору були складені наступні документи: товарно-транспортна накладна № 50 від 22.09.2022 року, видаткова накладна №111-00050 від 22.09.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7982 від 22.09.2022 року, податкова накладна № 18 від 22.09.2022 року на загальну суму 211,04 грн., в т.ч. ПДВ 36,84 грн., товарно-транспортна накладна № 49 від 22.09.2022 року, видаткова накладна №111-00049 від 22.09.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7981 від 22.09.2022 року, податкова накладна № 17 від 22.09.2022 року на загальну суму 2219,52 грн., в т.ч. ПДВ 369,92 грн., товарно-транспортна накладна № 43 від 07.09.2022 року, видаткова накладна №111-00043 від 07.09.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7976 від 07.09.2022 року, податкова накладна № 11 від 07.09.2022 року на загальну суму 351,36 грн., в т.ч. ПДВ 58,56 грн., товарно-транспортна накладна № 45 від 22.09.2022 року, видаткова накладна №111-00045 від 22.09.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7983 від 22.09.2022 року, податкова накладна № 13 від 22.09.2022 року на загальну суму 90 грн., в т.ч. ПДВ 15 грн. товарно-транспортна накладна № 31 від 01.06.2022 року, видаткова накладна №111-00031 від 01.06.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7908 від 01.06.2022 року, податкова накладна № 1 від 02.06.2022 року на загальну суму 9 395,58 грн., в т.ч. ПДВ 1 565,93 грн., товарно-транспортна накладна № 23 від 19.05.2022 року, видаткова накладна №111-00023 від 19.05.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7899 від 19.05.2022 року, податкова накладна № 20 від 19.05.2022 року на загальну суму 3 986,76 грн., в т.ч. ПДВ 664,46 грн., товарно-транспортна накладна № 120 від 15.03.2022 року, видаткова накладна №1-00120 від 15.03.2022 року, прибутковий ордер № 0406002-7862 від 15.03.2022 року, податкова накладна № 38 від 15.03.2022 року на загальну суму 6 872грн., в т.ч. ПДВ 1 145,40 грн.

07.02.2022 року між позивачем та ТОВ Сузір`я смаку укладено договір поставки № Д 85-354/3-22, предметом якого була передача у власністю покупцю товару.

На виконання умов договору були складені наступні документи: товарно-транспортна накладна № 100 від 03.03.2022 року, видаткова накладна №1-00100 від 01.03.2022 року, прибутковий ордер № 0401100-0051 від 03.03.2022 року, податкова накладна № 1 від 01.03.2022 року на загальну суму 34 500 грн., в т.ч. ПДВ 5 750 грн.

07.02.2022 року між позивачем та ТОВ Сузір`я смаку укладено договір поставки № Д 79-354/3-22, предметом якого була передача у власністю покупцю товару.

На виконання умов договору були складені наступні документи: товарно-транспортна накладна № 108 від 07.03.2022 року, видаткова накладна №1-00108 від 07.03.2022 року, прибутковий ордер № 0401100-0054 від 07.03.2022 року, податкова накладна № 8 від 07.03.2022 року на загальну суму 14 100 грн., в т.ч. ПДВ 2 350 грн.

07.02.2022 року між позивачем та ТОВ Сузір`я смаку укладено договір поставки № Д 80-354/3-22, предметом якого була передача у власністю покупцю товару.

На виконання умов договору були складені наступні документи: товарно-транспортна накладна № 121 від 15.03.2022 року, видаткова накладна №1-00121 від 15.03.2022 року, прибутковий ордер № 0401100-0065 від 15.03.2022 року, податкова накладна № 39 від 15.03.2022 року на загальну суму 3 450 грн., в т.ч. ПДВ 575 грн., товарно-транспортна накладна № 123 від 15.03.2022 року, видаткова накладна №1-00123 від 15.03.2022 року, прибутковий ордер № 0401100-0066 від 15.03.2022 року, податкова накладна № 41 від 15.03.2022 року на загальну суму 356,15 грн., в т.ч. ПДВ 59,36 грн.

Оплата за товар підтверджується наступними платіжними документами: № 8524 від 15.09.2022 року на суму 1862,40 грн., № 4723 від 23.05.2022 року на суму 12 435,49 грн., № 4720 від 23.05.2022 року на суму 2791,20 грн., № 4722 від 23.05.2022 року на суму 1 260,36 грн., № 4716 від 23.05.2022 року на суму 3 986,76 грн., № 2887 від 18.03.2022 року на суму 356,16 грн., № 2854 від 17.03.2022 року на суму 2 328 грн., № 2861 від 17.03.2022 року на суму 6 872,40 грн., № 2671 від 11.03.2022 року на суму 14 100 грн., № 2668 від 11.03.2022 року на суму 3 450 грн., № 2292 від 01.03.2022 року на суму 34 500 грн., № 8499 від 14.09.2022 року на суму 676,80 грн., № 8500 від 14.09.2022 року на суму 225 грн., № 5623 від 09.06.2022 року на суму 9 395,58 грн., № 5678 від 10.06.2022 року на суму 1 890 грн., № 5680 від 10.06.2022 року на суму 1458 грн., № 5682 від 10.06.2022 року на суму 6048 грн., № 8494 від 14.09.2022 року на суму 1638 грн., № 8495 від 14.09.2022 року на суму 1515 грн., № 8496 від 14.09.2022 року на суму 864 грн., № 8497 від 14.09.2022 року на суму 366 грн., № 8498 від 14.09.2022 року на суму 11475,19 грн., № 8501 від 14.09.2022 року на суму 351,36 грн., № 8502 від 14.09.2022 року на суму 2430 грн., № 8833 від 29.09.2022 року на суму 2440,56 грн., № 9137 від 04.10.2022 року на суму 1260 грн., № 8831 від 29.09.2022 року на суму 90 грн., № 8836 від 29.09.2022 року на суму 402 грн., № 8832 від 29.09.2022 року на суму 840 грн., № 8835 від 29.09.2022 року на суму 844,80грн., № 8843 від 29.09.2022 року на суму 1209,60 грн., № 8837 від 29.09.2022 року на суму 1512 грн., № 6644 від 12.07.2022 року на суму 1638 грн., № 6641 від 12.07.2022 року на суму 1890 грн.

09.09.2022 року між позивачем та ТОВ Багатопрофільне підприємство Міра укладено договір поставки № 615-2, предметом якого була передача у власністю покупцю товару.

09.09.2022 року між сторонами укладено Специфікацію №1 на товар: тиристор Т161-200-18 в кількості 10 шт.; ціна (без ПДВ) 715 грн. Всього на суму 8 580 грн., в т.ч. ПДВ 1 430 грн.

На виконання умов договору були складені наступні документи: товарно-транспортна накладна № 59000867420504 від 22.09.2022 року, видаткова накладна №75 від 22.09.2022 року, рахунок на оплату № 66 від 12.09.2022 року, прибутковий ордер № 004-0243 від 26.09.2022 року, платіжне доручення №220061 від 19.09.2022 року на суму 8 550 грн., експрес-накладна № 59000867420504, податкова накладна № 6 від 19.09.2022 року на загальну суму 8 580 грн., в т.ч. ПДВ 1 430 грн.

12.08.2022 року між позивачем та ТОВ Виробниче підприємство Укрсплав укладено договір поставки Договору поставки від 12.08.2022 №550-2, предметом якого була передача у власність покупцю дроту ніхромового (код 14720000-4 відповідно до ДК 021:2015).

12.08.2022 року між сторонами укладено Специфікацію №1 на товар: дріт ніхромовий Х20Н80 діаметр 1,8 мм. в кількості 40 кг. ; ціна (без ПДВ) 1 050 грн. Всього на суму 50 400 грн., в т.ч. ПДВ 8 400 грн.

На виконання умов договору були складені наступні документи: сертифікат якості, товарно-транспортна накладна № 27/09 від 27.09.2022 року, видаткова накладна № 111 від 30.09.2022 року, прибутковий ордер № 0014-0020 від 30.09.2022 року, платіжне доручення № 220196 від 22.09.2022 року на суму 20 400 грн., платіжне доручення № 220159 від 21.09.2022 року на суму 30 000 грн., експрес-накладна № 5900086959408, податкова накладна № 13 від 21.09.2022 року на загальну суму 30 000 грн., в т.ч. ПДВ 5 000 грн.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов`язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про заниження позивачем ПДВ, сплачених в ціні товару, поставленого на адресу позивача.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що під час проведення перевірки, податковим органом зазначено про порушення позивачем вимог податкового законодавства з огляду на аналіз податкової інформації про відсутність у контрагентів позивача трудових та матеріальних ресурсів, не підтвердження походження товару, не надання сертифікатів якості товару.

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки відповідача необґрунтованими з огляду на наступне.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов`язаннями.

Так, Рішенням Європейського суду з прав людини у справах І Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Аналогічна правова позиція викладена і у п.38 рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), а саме: … коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Відтак, наявність у податкового органу інформації, яка може свідчити про порушення третіми особами податкової дисципліни, не може вказувати на відсутність у позивача права на формування податкового кредиту, за відсутності у податкового органу доказів участі платника в таких зловживаннях.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з надання послуг позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків.

Верховним Судом по справі №К/990/4256/17 від 27.02.2018 року зроблено висновок, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договором цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту у зв`язку з придбанням товарів та робіт у випадку, коли останній має необхідні документальні підтвердження розміру таких витрат і податкового кредиту, про що також зазначено в рішенні Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10.

У відповідності пп.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відтак, в силу приписів ст. 44 ПК України, сертифікати відповідності товару не є документами первинного бухгалтерського обліку, адже вони не містять інформацію про фактичне виконання умов договору.

Що стосується посилань податкового органу на відомості інформаційних баз даних в розрізі контрагентів на рвіні ДПА України, як джерела інформації під час проведення перевірки, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом в розумінні ст.ст. 73-76 КАС України.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.11.2019 року по справі № 826/11629/16.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №127/32-00-07- 06-19 на суму 125 614,00 грн. від 13.02.2023 року підлягають задоволенню.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №125/32-00-07-06-19 на суму 453 636,00 грн. від 13.02.2023 року, суд встановив наступне.

14.01.2022 року між Акціонерним товариством Об`єднана гірничо-хімічна компанія та Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство безпеки Тайфун укладено договір про надання послуг №020-2 предметом якого є надання послуг з охорони об`єктів. Місце надання послуг є: територія філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат за адресою: вул. Степова, 1 м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, а також території, на яких здійснюється виробнича діяльність замовника та знаходиться його майно (Верхньодніпровський район Дніпропетровської області) (п.1.2 Договору). Об`єкти охорони - нерухоме майно (будівлі, споруди, окремі приміщення адміністративного, виробничого та господарського призначення), в тому числі під`їзні колії, адміністративна будівля, -фабрика, залізничодорожні ворота, центральний в`їзд, відеоспостереження, центральна прохідна, до кар`єру, КПП, склад паливно-мастильних матеріалів, заправка паливно-мастильних матеріалів, склад готової продукції, периметр та територія кар`єру №7 (КПП кар`єру №7, насосна станція, стоянка БелАЗів, балка Скажена, ВД-4, ВЛ 35кВ Л586 (опори №№ 4, 8, 13, 19, 21, 24, 29, 39, 40, 43, 46, 50, 51, 52, 53, 54, 55), підстанція ЮГ 1 (ЯКНО №144, №151), підстанція ЮГ 5 Ю №144,№149), підстанція СЕВЕР 2 (ЯКНО №142, №116), кабельна продукція земснаряду ЯКНО ПП-15-2), кабельна продукція земснаряду №3 (ЯКНО ПП-15-3), бустерна кар`єру №7 (кабельна продукція), склади 1 та 2 групи (держрезерв), транспортні засоби, механізми, обладнання тощо, матеріальні цінності (в тому числі продукція позивача), що знаходяться на території позивача, а також за межами та всередині об`єктів нерухомого майна, які знаходяться території позивача(п.1.3 Договору).

На виконання умов даного договору позивачем надані наступні документи: акт прийому-передачі об`єкта під охорону від 14.01.2022 року; ліцензія надання послуг з охорони власності та громадян ТОВ Агентство безпеки Тайфун серія АВ № 594981 від 21.02.2012 року; наказ №61 від 31.01.2022 року Про затвердження дислокації постів з охорони об`єктів Філії за категоріями складності А, Б, В та дислокації тимчасових постів з охорони об`єктів Філії за категоріями складності Б, В; дислокація постів охорони об`єктів Філії за категоріями складності А, Б, В відомчої охорони, затвердженої наказом № 61 від 31.01.2022 року; дислокація тимчасових постів з охорони об`єктів Філії за категоріями складності Б і В відомчої охорони, затвердженої наказом № 61 від 31.01.2022 року; розстановка постів за період з 01.02.2022 року по 01.03.2022 року; акт надання послуг від 28.02.2022 року за послуги з охорони об`єктів за лютий 2022 року на загальну суму 1 814 544 грн., в т.ч. ПДВ 302 424 грн.;платіжнедоручення №220242 від 23.09.2022 року;платіжне доручення № 218210 від 02.08.2022 року; платіжне доручення №219070від 30.08.2022 року; платіжне доручення №216947 від 21.06.2022 року; платіжнедоручення№219042від 29.08.2022 року;платіжне доручення №213767 від 16.03.2022 року;платіжнедоручення№214113 від 30.03.2022 року; журнал обліку в`їзду-виїзду автотранспорту пост №32-А за 2022 рік; податкова накладна № 9 від 28.02.2022 року за послуги з охорони об`єктів за лютий 2022 року на загальну суму 1 814 544 грн., в т.ч. ПДВ 302 424 грн.

Наведені первинні документи в повному обсязі відповідають вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Під час проведення перевірки, відповідачем встановлено, що згідно звіту про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору в лютому 2022 року в ТОВ Агентство безпеки Тайфун працювало 26 осіб, а саме: ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 ( НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 ( НОМЕР_7 ), ОСОБА_8 ( НОМЕР_8 ), ОСОБА_9 ( НОМЕР_9 ), ОСОБА_10 ( НОМЕР_10 , ОСОБА_11 ( НОМЕР_11 ), ОСОБА_12 ( НОМЕР_12 ), ОСОБА_13 ( НОМЕР_13 ), ОСОБА_14 ( НОМЕР_14 ). ОСОБА_15 ( НОМЕР_15 , ОСОБА_16 ( НОМЕР_16 ), ОСОБА_17 ( НОМЕР_17 ), ОСОБА_18 ( НОМЕР_18 ), ОСОБА_19 ( НОМЕР_19 ), ОСОБА_20 ( НОМЕР_20 ), ОСОБА_21 ( НОМЕР_21 ), ОСОБА_22 ( НОМЕР_22 ), ОСОБА_23 ( НОМЕР_23 ), ОСОБА_24 ( НОМЕР_24 ), ОСОБА_25 ( НОМЕР_25 ), ОСОБА_26 ( НОМЕР_26 ). За трудовими договорами 0 осіб, за цивільно-правовими договорами 0 осіб.

Згідно з розстановкою постів охорони ТОВ АБ Тайфун на об`єкті охорони ГМК в лютому 2022 році працювали 27 осіб, а саме ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 .

Податковий орган, з яким погодився і суд першої інстанції, дійшов висновку про те, що охорону об`єктів позивача в лютому 2022 році здійснювали лише 2 працівника ТОВ АБ Тайфун - ОСОБА_15 та ОСОБА_3 , виконання робіт іншими працівниками ТОВ АБ Тайфун не підтверджено.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вже зазналось у відповідності пп.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Саме первинними документами підтверджується факт здійснення господарської діяльності в обсязі та з відповідною метою, що визначена договором.

Відтак, сам по собі факт сплати або не сплати контаргентом позивача ПДФО за найманих працівників не може бути підтвердженням або спростуванням здійснення господарської операції.

Верховним Судом по справі №К/990/4256/17 від 27.02.2018 року зроблено висновок, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договором цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду в постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

При цьому важливо враховувати фактичну можливість платника податків усвідомлювати той факт, що від імені задекларованого в первинних документах суб`єкта господарювання діють неуповноважені особи. Мають бути наявні докази того, що законними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних первинних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у достовірності складених іншими особами первинних документів. Інакше тлумачення норм податкового законодавства фактично перекладає обов`язок здійснення податкового контролю на самих платників податків.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що 23 травня 2020 року набрали чинності зміни до статті 112 ПК України, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі Закон № 466-IX).

Так, відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України (у редакції Закону № 466-IX) особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Велика палата Верховного суду дійшла висновку, що вказані зміни до статті 112 ПК України фактично закріпили нормативно ті підходи, які й на час виникнення спірних правовідносин активно використовувалися в судовій практиці. Суди застосовували доктрини належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності і до прийняття Закону № 466-ІХ (зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виклав відповідні висновки в постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а та від 20 жовтня 2020 року у справі № 806/705/18). При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду посилався також і на рішення ЄСПЛ «Інтерсплав проти України», у якому позиція щодо «залученості» платника податків до протиправних діянь контрагента фактично запроваджувала ту саму належну обачність, яка згодом була відображена в Законі № 466-ІХ. До того ж норма частини восьмої статті 9 Закону № 996-ХIV, у якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів, існувала й на час виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

Зазначені вище обставини з огляду на положення статті 90 КАС України підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано до суду доказів того, що позивач приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності.

Більше того, укладаючи з «АБ Тайфун» договір про надання послуг з охорони позивач діяв добросовісно, адже його контрагент має всі необхідні дозвільні документи на проведення такої діяльності, зареєстрований в установлений Законом спосіб.

Судом досліджено надані позивачем первинні документи, складені в ході надання послуг з охорони, та встановлено, що вони в повній мірі підтверджують характер та мету здійснення господарських операцій та підтверджують сам факт надання послуг.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що встановлення фактів несплати контрагентом позивача ПДФО та військового збору є підставою для притягнення до відповідповідальності саме контрагента, а не позивача, адже відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи позивача про протиправніть податкового повідомлення рішення №125/32-00-07-06-19 на суму 453 636,00 грн. від 13.02.2023 року є обгрунтованими, а тому вони підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині відмовив в задоволенні позовних вимог із прийняттям рішення про задоволення позовних вимог, в іншій частині рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. (ч. 6 ст. 139 КАС України).

Як видно з матеріалів справи позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 8 688.75 грн, при зверненні з апеляційною скаргою заяник платив судовий збір у розмірі 10 206.81 грн. Вказані судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо хімічна компанія» - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 в адміністратвиній справі № 160/4218/23 скасувати в частині розподілу судових витрат, відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування повідомлення - рішення від 13.02.2023 року №125/32-00-07-06-19 та прийняти в цій частині нову постанову.

Задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо- хмімічна компанія» про визнання протиправним та скасування повідомлення - рішення від 13.02.2023 року №125/32-00-07-06-19.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими плтаниками податків від 13.02.2023 року №125/32-00-07-06-19.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 в адміністративній справі №160/4218/23 залишити без змін.

Стягнути на користь Акціонерного товариства «Обєднана гірничо хімічна компанія» за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову у розмірі 8 688.75 грн, а також судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 10 206.81 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяТ.С. Прокопчук

суддяА.В. Шлай