ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/7334/22 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Грибан І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Т.Р.А.С.Т." до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИВ :
Приватне підприємство «Т.Р.А.С.Т» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.09.2022 № 7387239/36931815 про відмову в реєстрації поданої Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т» податкової накладної № 10 від 30.08.2022;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену та подану Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т», а саме податкову накладну № 10 від 30.08.2022 датою її подання, тобто 12.09.2022.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю:
визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.09.2022 № 7387239/36931815 про відмову в реєстрації поданої Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т» податкової накладної № 10 від 30.08.2022;
зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену та подану Приватним підприємством «Т.Р.А.С.Т», а саме податкову накладну № 10 від 30.08.2022 датою її подання, тобто 12.09.2022;
стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Приватного підприємства «Т.Р.А.С.Т» судовий збір у сумі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 коп. та витрати на правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп;
стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Приватного підприємства «Т.Р.А.С.Т» судовий збір у сумі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 коп. та витрати на правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскільки ПП "Т.Р.А.С.Т" не було надано повного переліку документів для реєстрації податкової накладної, щодо якої правомірно застосована процедура зупинення, то оскаржуване рішення про відмову в реєстрації останнього є обґрунтованими. Зазначає, що відсутність документів, що підтверджують походження товару, є правомірною підставою для прийняття спірного у цій справі рішення.
Позивач заперечує проти апеляційної скарги в повному обсязі та зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог законодавства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ПП «Т.Р.А.С.Т.» здійснює господарську діяльність, що відповідає коду КВЕД 49.41 вантажний автомобільний транспорт (основний); 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.78 роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 52.10 складське господарство; 52.24 транспортне оброблення вантажів; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.13 вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.24 вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.42 розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; 01.43 розведення коней та інших тварин родини конячих; 01.46 розведення свиней; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 01.62 допоміжна діяльність у тваринництві; 01.63 післяурожайна діяльність; 02.10 лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві; 02.20 лісозаготівлі; 02.30 збирання дикорослих недеревних продуктів; 10.32 виробництво фруктових і овочевих соків; 10.39 інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; 10.61 виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 33.13 ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання; 36.00 забір, очищення та постачання води; 42.11 будівництво доріг і автострад; 42.99 будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.29 інші будівельно-монтажні роботи; 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.34 оптова торгівля напоями; 46.47 оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.30 роздрібна торгівля пальним; 47.89 роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; 47.91 роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 49.42 надання послуг перевезення речей (переїзду); 53.20 інша поштова та кур`єрська діяльність; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів; 77.31 надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; 77.32 надання в оренду будівельних машин і устатковання; 77.39 надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 79.11 діяльність туристичних агентств; 79.12 діяльність туристичних операторів; 79.90 надання інших послуг бронювання та пов`язана з цим діяльність, що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (а.с.71-72).
11.08.2022 між ПП «Т.Р.А.С.Т.» та ТОВ «САВСЕРВІС-МОВА» був укладений договір перевезення вантажів № 11/-08-2022/Л (а.с. 51-53).
Відповідно до пункту 1.1 Договору, виконавець (ПП «Т.Р.А.С.Т.») зобов`язується за письмовою заявкою (замовленням) замовника (ТОВ «САВСЕРВІС-МОВА») прийняти та доставити ввірений йому замовником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (отримувачу), а замовник зобов`язується оплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Зразок форми заявки (замовлення) замовника встановлюється в додатку № 1 до даного договору, який є невід`ємною частиною договору. Сторони можуть змінювати форму заявки (замовлення).
Пунктом 2.1.5. Договору передбачено, замовник оплачує в установлені строки вартість перевезення (групи перевезень) та/або експедирування на основі документів, що надаються виконавцем (акту виконаних робіт, податкової накладної в електронній формі зареєстрованої у встановленому законодавством порядку, рахунків на оплату, транспортних накладних із підписом та печаткою (за наявності такої) вантажовідправника та вантажоодержувача).
ПП «Т.Р.А.С.Т.» на виконання умов договору, відповідно до акту наданих послуг від 30.08.2022 № 23 здійснило транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 48000,00 грн (в тому числі ПДВ 8000,00 грн) (а.с. 55).
На виконання норм податкового законодавства ПП «Т.Р.А.С.Т.» за результатами зазначених господарських операцій було складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 30.08.2022 (а.с. 21).
Позивачем отримано квитанцію № 9180095805 від 12.09.2022, в якій зазначено, що документ прийнято; відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 30.08.2022 № 10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена; коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.29 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, та запропоновано надати пояснення і копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.22).
Позивачем подано до контролюючого органу повідомлення № 1 від 20.09.2022 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Разом з повідомленням позивачем було подано копії документів, що підтверджують здійснення ПП «Т.Р.А.С.Т.» господарської операції (а.с.23-34).
За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято рішення від 27.09.2022 № 7387239/36931815, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 30.08.2022 № 10 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. У графі додаткова інформація зазначено: «неможливо ідентифікувати ТЗ яким здійснено перевезення» (а.с. 35-36).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано скаргу на вищезазначене рішення, однак Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних скаргу позивача було залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної як і рішення про відмову у реєстрації останньої не містить обґрунтування причин віднесення позивача до Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а будь-яких документів на підтвердження існування відповідної податкової інформації відповідачем-1 не надано. Крім іншого, зауважив, що надані ПП "Т.Р.А.С.Т" документи надавали можливість контролюючому органу здійснити реєстрацію податкової накладної, адже перевірка та реальності господарської операції має здійснюватися під час проведення документальної перевірки. Покладаючи на ДПС України обов`язок зареєструвати податкову накладну, суд підкреслив, що відповідний спосіб захисту вказуватиме на остаточне вирішення спору між сторонами.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Це положення кореспондує п. 201.16 ст. 201 ПК України.
Згідно з п. 3 Порядку зупинення № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, які наведені у цьому пункті.
Приписи п. 4 Порядку зупинення № 1165 визначають, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Водночас, за правилами п. 5 Порядку зупинення № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з п. 6 Порядку зупинення № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 10 Порядку зупинення № 1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, та в якій зазначається, зокрема, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку (п. 11 Порядку зупинення №1165).
У свою чергу, механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначається Порядком №520.
Відповідно до п. 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно з п. 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, закріплено у пункті 5 Порядку №520, і може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п. 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
За правилами п. п. 9, 10 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
При цьому, згідно з п. 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Таким чином, можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.
Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку зупинення № 1165) одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Матеріали справи свідчать, що у направленій позивачеві квитанції контролюючий орган вказав на те, що коди товару/послуг відсутні у таблиці даних платника податку як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Однак, рішення про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не містить у собі мотивації підстав та причин віднесення операцій позивача до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчила б про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи, як і доказів прийняття рішення про віднесення ПП "Т.Р.А.С.Т" до ризикових.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.
Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.
Аналогічна правова позиція висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 та від 20.01.2022 у справі № 140/4162/21, від 14.12.2022 у справі № 560/11825/21.
При цьому у пп. 3 п. 11 Порядку зупинення № 1165 прямо передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог чинного законодавства позивачем засобами електронного документообігу відповідачу-1 було направлено повідомлення разом з поясненнями щодо здійснення господарських операцій.
Однак, всупереч наданих документів, ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №0940/1240/18 та від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20).
З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання документів, які, як свідчать матеріали справи, були надані, таке рішення не узгоджується з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Дана позиція узгоджується також із висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 21.05.2020 у справі № 560/391/19, постанові від 03.11.2021 у справі 360/2460/20 та від 20.01.2022 у справі № 140/4162/21
Щодо вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну, складену позивачем, в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання, колегія суддів зазначає, що зазначена вимога є похідною та підлягає задоволенню, а обраний судом першої інстанції такий спосіб відновлення порушених прав позивача є ефективним.
Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом.
Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Так, наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку.
Отже, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 1201 ПК України, а згідно з п. 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Відповідно до п. 20 Порядку № 1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку.
При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому колегією суддів враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що належним і повним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкової накладної податкову накладну.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року по справі №0940/1240/18).
З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, такі рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року по справі № 560/391/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
Судовою колегією враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2023 |
Оприлюднено | 27.11.2023 |
Номер документу | 115177082 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Парінов Андрій Борисович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Парінов Андрій Борисович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні