Рішення

від 17.11.2023 по справі 921/520/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 листопада 2023 року м. ТернопільСправа № 921/520/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

за участі секретаря судового засідання Василишин О.С.

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, 04116

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Білецької сільської ради, вул. Гетьмана Мазепи, буд.27, с. Біла, Тернопільського району, Тернопільської області, 47707

про: стягнення 49 563,18грн, з яких: 33 264,00грн заборгованість за спожитий природний газ, 4 028,13грн - пеня, 1 492,78грн 3% річних, та 10 778,27грн інфляційні втрати.

За участі представника позивача Єгорова Валерія Сергійовича, довіреність №04/08-2022/2 від 04.08.2022, в режимі відеоконференції.

В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Ухвалою суду від 23.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 22.09.2023, сторони повідомлені про дату і час судового засідання.

У судовому засіданні 22.09.2022, враховуючи подану виконуючою обов`язки директора Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Білецької сільської ради (Юркевич О.) заяву №87 від 13.09.2023 (вх. №7467 від 14.09.2023) про визнання позовних вимог та розгляд справи за відсутністю представника відповідача, для надання можливості відповідачу надати докази на підтвердження повноважень особи, яка підписала відповідну заяву та доказів надіслання такої позивачу, постановлено ухвалу про оголошення перерви до 24.10.2023, представник позивача та відповідач повідомлені про дату та час судового засідання.

Ухвалою суду 30.10.2023, враховуючи подану виконуючою обов`язки директора Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Білецької сільської ради (Юркевич О.) заяву №б/н від 10.10.2023 ( вх.№8130 від 10.10.2023) з долученням доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала заяву про визнання позову та приймаючи до уваги, що судове засідання у визначений час (24.10.2023) не відбулося, у зв`язку з відпусткою судді Стадник М.С., призначено судове засідання на 17.11.2023, сторони повідомлені про дату та час судового засідання.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, на обґрунтування таких посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", щодо оплати поставленого у період з 01.11.2021 по 18.11.2021 року природного газу у кількості 1980,00 куб. м, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість на суму 33 264,00 грн , на яку відповідно до умов договору та чинного законодавства за порушення строків оплати позивачем нараховані пеня, інфляційні втрати та три відсотки річних. Просить позов задовольнити.

Відповідач у заяві №87 від 13.09.2023 (вх. №7467 від 14.09.2023) позовні вимоги визнав у повному обсязі та просить справу розглянути без участі його представника.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, 254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023 та №10211/2023 від 06.11.2023), рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, відповідно до яких з 24.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представника позивача, судом встановлено:

- за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ ГК «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. №809 і від 9 грудня 2020 р. №1236», яка набула чинності 26.10.2021 (далі - Постанова №1102). визначено зобов`язання Акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України, операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Білецької сільської ради є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ), об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01 листопада 2021 року автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів поставлених позивачем.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Білецької сільської ради до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується листом оператора ГТС з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма №10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХS000170МВО00Р наданими позивачем у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Згідно з п. 1 р. VI Правил постачання природного газу Постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу ГТС.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.

Згідно з п. 2.1 Договору Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Згідно п. 4.3 Договору Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п. 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу ( пп. 4.4, 4.5 Договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 8.1 Договору).

Відповідно до п. 8.2 Договору Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому Договорі.

Договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором (п. 11.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу у період з 01.11.2021 по 18.11.2021 природний газ в обсязі 1 980,00 куб.м на суму 33 264,00 грн та на адресу відповідача направлений рахунок на оплату за №35776 на суму 33 264,00грн, що підтверджується фіскальним чеком від 12.01.2022 та списком згрупованих відправлень.

Відповідач, взяті зобов`язання щодо оплати вартості спожитого газу не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 33 264,00грн.

Позивач направив 23.06.2022 на адресу відповідача вимогу за №119/4.3-9142-2022 від 14.07.2022 про оплату заборгованості в сумі 33 264,00грн за спожитий природний газ у строк до 27.07.2022, що підтверджується фіскальним чеком від 15.07.2022 та списком згрупованих відправлень, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою звернення до суду.

Суд, на підставі ст. 86 ГПК України, оцінивши подані докази, наведені в процесі розгляду справи представником позивача доводи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому, суд виходив із наступного.

Відносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП за №2496 від 30.09.2015, Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженим постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником останньої надії, що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником останньої надії є публічним.

Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI цих Правил.

Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник останньої надії здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником останньої надії, затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник останньої надії зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.

Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднювати на своєму вебсайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об`єкта; кінцевий строк постачання природного газу.

Отже, між сторонами укладено договір постачання природного газу, як між Постачальником "останньої надії" та Споживачем, до якого застосовуються положення Цивільного кодексу України.

Договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (ч. 1-3, 5 ст. 633 ЦК України).

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст. 265 ГК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підстави припинення зобов`язання передбачені ст. 202 - 205 ГК України, ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст 610 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України

Матеріалами справи підтверджено, що Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Білецької сільської ради з ЕІС-кодом 56ХS000170МВО00Р у період з 29.10.2021 по 18.11.2021 була закріплена за Постачальником "останньої надії" - ТОВ "Газопостачальна компанія" "Нафтогаз України", обсяг використаного Споживачем природного газу становить 1 980,00 куб.м з 01.11.2021 по 18.11.2021 на суму 33 264,00 грн, а тому в частині основного боргу позов підлягає до задоволення, як обґрунтовано заявлений та визнаний відповідачем.

Суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", перевіривши на відповідність нараховані позивачем на прострочену суму боргу пеню, інфляційні втрати та 3 % річних, встановив їх правомірність в розмірі 4 028,13грн - пені, 1 492,78грн 3% річних, та 10 778,27грн інфляційних втрат, які підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені.

Відповідач у заяві №87 від 13.09.2023 (вх. №7467 від 14.09.2023) позовні вимоги визнав у повному обсязі .

Відповідно до ч.1, 4 ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд встановив, що заява відповідача про визнання позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, підписана виконуючою обов`язки директора Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Білецької сільської ради Юркевич Оксаною Петрівною , повноваження якої підтверджуються Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.11.2023 та розпорядженням Білецької сільської ради №20-К від 27.02.2023.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та визнанні відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір встановлено, що у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За подання до суду позовної заяви з вимогою майнового характеру (стягнення 49 563,18грн), позивачем згідно платіжної інструкції №8644 від 21.07.2023 сплачено судовий збір в сумі 2 684 грн.

Відповідачем до початку розгляду справи по суті ( заява подана 14.09.2023, тобто до першого судового засідання 22.09.2023) визнано позов в повному обсязі, а тому сума судового збору, яку належить повернути з Державного бюджету України за даними вимогами становить 1342грн 00коп. (50%).

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1342грн 00коп, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Cтягнути з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Білецької сільської ради (вул. Гетьмана Мазепи, буд.27, с. Біла, Тернопільського району, Тернопільської області, 47707, ідентифікаційний код 43022420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 40121452) 33 264 (тридцять три тисячі двісті шістдесят чотири ) грн 00коп. заборгованості за спожитий природний газ, 4 028 (чотири тисяч двадцять вісім) грн 13коп - пені, 1 492 (одна тисяча чотириста дев`яносто дві) грн 78коп. 3% річних, 10 778 (десять тисяч сімсот сімдесят вісім)грн 27коп. інфляційних втрат та 1 342 ( одна тисяча триста сорок дві) грн 00коп.- судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 40121452) з Державного бюджету України 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00коп. судового збору сплаченого згідно платіжної інструкції №8644 від 21.07.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 24 листопада 2023 року.

Суддя М.С. Стадник