Ухвала

від 23.10.2023 по справі 757/44117/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44117/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноваженої особи Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020000000002382 від 08.12.2020 р., -

ВСТАНОВИВ:

04.10.20023 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноваженої особи Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020000000002382 від 08.12.2020 р.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що в ході виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.09.2023 про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні № 42020000000002382 від 08.12.2020 слідчим Головного слідчого управління Національної поліції України 27.09.2023 з 11.40 до 16.35 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено належні ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 20 000,00 (двадцять) доларів США.

З огляду на викладене, на думку адвоката вилучені грошові кошти є такими, що мають статус тимчасово вилученого майна та не мають стосунку до кримінального кримінального провадження. Також, зазначено, що дані кошти ОСОБА_5 передав на зберігання ОСОБА_6 .

Адвокат в судове засідання подав заяву, про те, що скаргу підтримує та просить суд розглядати без фіксування технічними засобами.

Прокурор/слідчий у судове засідання не з`явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження приходжу до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 08.12.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000002382, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 222-1, ч. 3 ст. 358 КК України.

Так, з матеріалів скарги вбачається, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 18.09.2023 від у справі №757/44117/23-к, було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем здійснення незаконної діяльності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а саме в офісних приміщеннях з назвою «Фенікс» за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на приміщення належить ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_5 ) з метою фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та вилучення:

- первинної фінансово-бухгалтерської документації за період з 01.01.2018 по теперішній час ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія» (код 40578993), АТ «Будівельник» (код 23319496), АТ «ЗНВКІФ «Будівельник» (код 41061232), АТ «ЗНВКІФ «Чумацький шлях» (код 41061159), АТ «ЗНВКІФ «Експерт девелопмент» (код 43744509), АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник» (код 43263434), АТ «ЗНВКІФ «Туманний альбіон» (код 43336895), АТ «ЗНВКІФ «Локомотив» (код 43745634), АТ «ЗНВКІФ «Танаїс» (код 43644822), АТ «ЗНВКІФ «Олімп» (код 43407174), ТОВ «Азово-Чорноморська фін компанія» (код 36816989), ТОВ «Азово-Чорноморська фідуціарна компанія» (код 42995138), Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі ТОВ (код 23915446), ТОВ «Азово-Чорноморська фінансово-будівельна компанія» (код 43003853), ТОВ «Азово-Чорноморська фінансова компанія» (код 33674819), ТОВ «Міжрегіональна технічна компанія» (код 41546810), ТОВ «Машинобудівний завод» (код 41744204), ТОВ «Слобожанська мануфактура» (код 41744162), ТОВ «Регіональна технічна компанія» (код 41258878), ТОВ «Олкор» (код 40817936), ТОВ «Регіональна фінансово-будівельна компанія» (код 23920921), ТОВ «Українська міжрегіональна фінансова компанія» (код 31634491);

- цінних паперів (вказаних фондів-емітентів), договорів купівлі-продажу майнових прав з фізичними особами (тощо) щодо інвестицій в об`єкти нерухомості за період з 01.01.2018 по теперішній час забудовників м. Харкова, а саме: ПрАТ «Трест Житлобуд-1» (код 01270285), ТОВ «Житлобуд-2» (код 01270351), ТОВ «Харківський регіональний фонд фінансування будівництва» (код 34017001), ТОВ «Жилстрой-3» (код 41095099) та інших підприємств;

- первинної фінансово-бухгалтерської документації за період з 01.01.2018 по теперішній час ПФ «Імпульс» (код ЄДРПОУ 24274067, Зміїв), ТОВ «Анта» (код ЄДРПОУ 32870760, Харків), ТОВ «Гірка 1» (код ЄДРПОУ 33479415, Харків), ПП «Вереск 2007» (код ЄДРПОУ 35477928, Харків), ПП «Лайфа» (код ЄДРПОУ 37190149, Чутове), ПП «Меридіан- Схід» (код ЄДРПОУ 41241398, Харків), ТОВ «Трансфер Кар» (код ЄДРПОУ 42395011, Харків), ТОВ «Інвестбуд-2019» (код ЄДРПОУ 43017913, Харків), ТОВ «Туркіш Девелопмент» (код ЄДРПОУ 43376487, Харків), ТОВ «Ліфт Сістем» (код ЄДРПОУ 43751632, Харків), ТОВ «Харківенергомонтаж-2021» (код ЄДРПОУ 43953518, Харків), ТОВ «ЖК Саржин ЯР» (код ЄДРПОУ 43959106, Харків), ТОВ «Атлант Стройбуд» (код ЄДРПОУ 44034966, Харків), ТОВ «Харківтеплозбут» (код ЄДРПОУ 44088550, Харків), ТОВ «Харківенергозбут-2021» (код ЄДРПОУ 44123390, Харків), ТОВ «Індіго Фінанс» (код ЄДРПОУ 39854964), ТОВ «Імідж Груп» (код ЄДРПОУ 40048069),ТОВ «Баліал» (код ЄДРПОУ 39958176) та інших підприємств;

- бухгалтерської, фінансової, касової документація за період з 01.01.2018 по теперішній час, а також чорнових записів та документів в електронному вигляді, що свідчать про проведення фінансових операцій поза банківською системою України (без належної реєстрації та відповідних ліцензій, а також не діючих ліцензій фінансових компаній), а саме: обготівковування грошових коштів, одержаних з тіньового сектору економіки шляхом отримання чи відправлення грошових переказів в Україну чи за кордон, конвертація валютних коштів (доллари США, Євро, російський рубль), купівля/продаж електронних цифрових активів, у т.ч. з використанням електронних гаманців, так званих «перестановок» грошових коштів в межах України та за кордон;

- печаток та штампів вказаних підприємств (установ), які перебуватимуть у відповідних приміщеннях та які використовувались для вчинення зазначеного злочину, магнітних носіїв інформації (карток-пам`яті, флеш-накопичувачів, жорстких дисків, CD-DVD дисків),

- мобільних телефонів, сім-карток, комп`ютерної техніки, ноутбуків, планшетів, шляхом зняття копії інформації з них, роутерів а також інших пристроїв, що використовувались під час вчинення злочину та можуть бути засобом або знаряддям їх вчинення; серверів, рукописних та печатних чорнових записів із відображенням номерів телефонів, розподілення грошових коштів, планування зустрічей тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно положень ч.ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім`ї або його представникові.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

У судовому засіданні встановлено, що вилучені грошові кошти на поверненні яких наполягає володілець, підпадають під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.09.2023.

Відтак, вилучене майно, не є тимчасово вилученим майном, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, та процедура за ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даної скарги за наданими матеріали, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності товариства обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав заявника та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність вимог скарги, а відтак у задоволенні вимог скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноваженої особи Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020000000002382 від 08.12.2020 р., - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1