Окрема думка

від 21.11.2023 по справі 923/985/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Окрема думка

21 листопада 2023 року м. ОдесаСправа № 923/985/21Судді Південно-західний апеляційний господарський суду Богатиря К.В.

по справі №923/985/21

за апеляційною скаргою Херсонського обласного центру зайнятості

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 (про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі)

за позовом Херсонського обласного центру зайнятості в інтересах Генічеської районної філії Херсонського обласного центру зайнятості

до: Чорноморської митниці Держмитслужби

про стягнення 15 483,58 грн,

До Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Херсонського обласного центру зайнятості в інтересах Генічеської районної філії Херсонського обласного центру зайнятості до Митниці ДФС у Херсонській області, АР Крим та м.Севастополі про стягнення 15483,58 грн.

Ухвалою від 27.09.2021 замінено відповідача у справі № 923/985/21 - Митницю ДФС у Херсонській області, АР Крим та м.Севастополі на його правонаступника Чорноморську митницю Держмитслужби.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 11.11.2021 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Чорноморської митниці Держмитслужби на користь Херсонського обласного центру зайнятості допомогу по безробіттю, виплачену ОСОБА_1 в сумі 15483,58 грн, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2270 грн.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2022 рішення залишено без змін, справу повернуто до Господарського суду Херсонської області.

Однак, наказ на виконання рішення так і не був виданий через воєнний стан в країні з 24.02.2022 та окупацію м. Херсона.

23.06.2023 Господарським судом Одеської області видано наказ у справі № 923/985/21 про стягнення з Чорноморської митниці Держмитслужби на користь Херсонського обласного центру зайнятості допомогу по безробіттю, виплачену ОСОБА_1 в сумі 15 483,58 грн, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2 270 грн.

Наказ по справі № 923/985/21 від 23.06.2023 було направлено на виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області.

Листом від 03.08.2023 № 04-22/10-06/2720 ГУ ДКСУ у Херсонській області повернуло Стягувачу наказ суду № 923/985/21 від 23.06.2023, на підставі підпункту 3 пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня р. № 45), оскільки боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства.

22.08.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Херсонського обласного центру зайнятості про заміну сторони виконавчого провадження боржника - Чорноморську митницю Держмитслужби на правонаступника - Митницю в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (код 43946385, м. Одеса вул. Приморська 6).

Херсонський обласний центр зайнятості в якості підстави для заміни сторони виконавчого провадження - боржника посилається на обставини його реорганізації згідно постанов Кабінету Міністрів України внаслідок чого, згідно його тверджень, Митниця в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі є правонаступником боржника (відповідача у справі).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 відмовлено в задоволенні заяви Херсонського обласного центру зайнятості про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Приймаючи дану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що відсутні обставини завершення реорганізації відповідача (складання передавального акут/розподільчого балансу) та відсутні відомості запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо припинення юридичної особи відповідача -Чорноморської митниці Держслужби. Суд зазначив, що заміна відповідача його правонаступником є передчасною.

25.09.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Херсонського обласного центру зайнятості на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 по справі №923/985/21, у якій скаржник просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 року у справі №923/985/21 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Херсонського обласного центру зайнятості про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 923/985/21 боржника, Чорноморська митниця Держмитслужби на правонаступника Митницю в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 апеляційну скаргу Херсонського обласного центру зайнятості залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 по справі №923/985/21 залишено без змін.

Дана постанова мотивована тим, що відсутні обставини завершення реорганізації відповідача (складання передавального акут/розподільчого балансу) та відсутні відомості запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо припинення юридичної особи відповідача -Чорноморської митниці Держслужби, тому відсутні підстави для заміна відповідача його правонаступником, оскільки доводи апелянта для такої заміни зводяться лише на прийняті постанови Кабінету Міністрів України, без урахування інших складових, які необхідні для такої заміни, у тому числі за відсутність відомостей запису в Єдиному державному реєстрі щодо припинення юридичної особи ДФС.

З цього приводу, вважаю за необхідне, керуючись частиною третьою статті 34 Господарського процесуального кодексу України, висловити окрему думку щодо прийнятого судового рішення.

Фактичні обставини по справі.

Позивач направив для виконання наказ суду до Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, але листом від 03.08.2023 № 04-22/10-06/2720 ГУ ДКСУ у Херсонській області повернуло наказ на підставі п.п. 3 п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України", Державну фіскальну службу реорганізовано шляхом поділу та утворено Державну митну службу України.

Згідно із абзацом 4 пункту 2 цієї постанови Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

16.07.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про юридичну особу - Державну митну службу України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, ідентифікаційний код - 43115923).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну митну службу України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (далі - Положення № 227), Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.

Згідно із пунктом 7 Положення № 227 Держмитслужба здійснює повноваження безпосередньо та через територіальні органи. До територіальних органів Держмитслужби належать митниці та спеціалізовані органи.

Чорноморську митницю держмитслужби реорганізовано, як юридичну особу шляхом приєднання, як відокремленого підрозділу до Державної митної служби України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» (далі - Постанова № 858).

Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1217-р «Питання Державної митної служби» з 08.12.2019 до Державної митної служби України перейшли функції і повноваження Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.

Чорноморську митницю Держмитслужби реорганізовано, як юридичну особу шляхом приєднання як відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ - 43335608) до Державної митної служби України для реалізації концепції єдиної юридичної особи на виконання вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» (далі - Постанова № 895) та наказів Держмитслужби від 19.10.2020 № 460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби як відокремлених підрозділів», від 27.10.2020 № 480 «Про реорганізацію територіальних органів Держмитслужби».

Відповідно до п. 1 постанови КМУ від 30.09.2020 № 895, територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються.

З 11.11.2020 згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Чорноморська митниця Держмитслужби перебуває у стані припинення в результаті її реорганізації.

Відповідно до пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (із змінами і доповненнями) (далі - Порядок № 1074), дія якого поширюється на територіальні органи центральних органів виконавчої влади, у разі приєднання права і обов`язки органу виконавчої влади переходять до іншого органу виконавчої влади, до якого здійснюється приєднання.

Згідно із пунктом 12 Порядку № 1074 орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Постанови № 895 територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом 4 пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються. Таке рішення приймається Державною митною службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної митної служби, що будуть утворені як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права.

Наказом Державної митної служби України від 19.10.2020 № 460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби як відокремлених підрозділів» утворено територіальний орган як відокремлений підрозділ Державної митної служби України - Митниця у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

03.12.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про створення відокремленого підрозділу Митниці у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43946385) без статусу самостійної юридичної особи.

Згідно з наказом Державної митної служби України від 30.06.2021 № 472 «Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи» з 01.07.2021 Митниця в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі як відокремлений підрозділ Державної митної служби України розпочала здійснення покладених на неї функцій.

Правова позиція судді у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із абзацом першим частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частинами першою, другою статті 334 ГПК України визначено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Отже, виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Така стадія розпочинається з набрання судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.

За статтею 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 334 ГПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації (частина перша статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов`язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов`язків юридичної особи (частина друга статті 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи, так само як і спадкове правонаступництво (стаття 1216 ЦК України), завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106 - 109 ЦК України) і прав, і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації.

Натомість правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи не завжди є наслідком правонаступництва юридичної особи. А тому перше може бути не тільки універсальним (частина перша статті 104 ЦК України), але й сингулярним, тобто таким, за якого до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника (див. висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права.

Особливістю публічного правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права. При цьому можна виділити дві форми публічного правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Перша форма публічного правонаступництва - фактичне правонаступництво передбачає передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Натомість процесуальне публічне правонаступництво передбачає заміну судом сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2022 у справі № 8252/21, від 15.03.2023 у справі № 910/4516/20).

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України. Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією центральних органів виконавчої влади та їхніх територіальних органів визначений Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (далі - Порядок № 1074).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1074 від 20.10.2011 орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади. Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Пунктом 6 Порядку № 1074 визначено, що права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

Як було встановлено вище, Чорноморську митницю Держмитслужби реорганізовано, як юридичну особу шляхом приєднання як відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ - 43335608) до Державної митної служби України для реалізації концепції єдиної юридичної особи на виконання вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» (далі - Постанова № 895) та наказів Держмитслужби від 19.10.2020 № 460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби як відокремлених підрозділів», від 27.10.2020 № 480 «Про реорганізацію територіальних органів Держмитслужби».

Відповідно до п. 1 постанови КМУ від 30.09.2020 № 895, територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються.

З 11.11.2020 згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Чорноморська митниця Держмитслужби перебуває у стані припинення в результаті її реорганізації.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Постанови № 895 територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом 4 пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються. Таке рішення приймається Державною митною службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної митної служби, що будуть утворені як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права.

Наказом Державної митної служби України від 19.10.2020 № 460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби як відокремлених підрозділів» утворено територіальний орган як відокремлений підрозділ Державної митної служби України - Митниця у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

03.12.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про створення відокремленого підрозділу Митниці у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43946385) без статусу самостійної юридичної особи.

Згідно з наказом Державної митної служби України від 30.06.2021 № 472 «Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи» з 01.07.2021 Митниця в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі як відокремлений підрозділ Державної митної служби України розпочала здійснення покладених на неї функцій.

Як встановлено судом, на даний час передавальний акт Чорноморської митниці Держмитслужби не затверджено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) вказано, що «при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. …Отже, уже з дня державної реєстрації АТ «Укрзалізниця» мало право здійснювати будь-які види господарської діяльності, які потребували ліцензій чи дозволів, на підставі ліцензій та інших дозвільних документів, отриманих підприємствами залізничної галузі, які знаходилися в процедурі припинення, включаючи ДП «Донецька залізниця». З огляду на викладене вище висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутність в ЄДР запису про припинення ДП «Донецька залізниця» свідчить про те, що правонаступництво не відбулося, є помилковими. ...Державна реєстрація рішення про припинення ДП «Донецька залізниця» була здійснена 25 листопада 2014 року. Таким чином, на момент звернення до суду ДП «Донецька залізниця» знаходилася в процедурі припинення більш як два роки, а на момент розгляду цієї справи судом касаційної інстанції - більше п`яти років. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями».

У даному випадку, внаслідок реєорганізації шляхом приєднання єдиним правонаступником Чорноморської митниці Держмитслужби є державна митна служба України, яка має статус юридичної особи, і саме до неї переходять всі права, обов`язки та повноваження відповідача у даній справі.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

«Право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

У разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (RYSOVSKYY v. UKRAINE, № 29979/04, § 70, ЄСПЛ, від 20 жовтня 2011 року).

Протягом періоду, що розглядається, стягненню присуджених виплат перешкоджали скоріше законодавчі заходи, ніж неправомірна поведінка ДВС. З цього приводу Суд нагадує свою усталену практику, відповідно до якої позов про відшкодування шкоди до ДВС не може вважатися ефективним засобом правового захисту, якщо затримка виконання судових рішень виникла з причин, що виходять за межі повноважень ДВС (SOLOVYEVA v. UKRAINE, № 32547/03,§ 17, ЄСПЛ, від 13 грудня 2005 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що «держава є відповідальною за борги державного підприємства, не дивлячись на те, що підприємство є окремою юридичною особою. Таким чином, держава є відповідальною за невиплату заявнику сум, присуджених йому рішеннями, що винесені проти такого підприємства. Суд вважає, що Уряд не продемонстрував, що підприємство мало достатню інституційну та операційну незалежність від держави, щоб звільнити державу від відповідальності за Конвенцією за дії чи бездіяльність цього підприємства. Таким чином, Суд вирішує, що держава є відповідальною за борги такого підприємства, як наведено у цій справі (див., наприклад, рішення у справі Garkusha v. Ukraine, заява № 4629/03, пункт 25, рішення від 13 грудня 2005 року; рішення у справі Martynov v. Ukraine) заява № 36202/03, пункт 23, рішення від 14 грудня 2006 року; та рішення у справі Solovyev v. Ukraine, пункт 20). Суд зауважує, що рішення суду від 4 листопада 2003 року та від 2 червня 2006 року залишалися невиконаними близько 4 років і 8 місяців та 2 років і 1 місяця відповідно. Суд нагадує, що він вже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справах, які стосувалися аналогічних питань (див., наприклад, рішення у справі Garkusha, згадане вище, пп. 24-25, рішення у справі Mykhaylenky and Others, згадане вище, п. 55, та рішення у справі Voytenko, згадане вище, пп. 39-43). Розглянувши всі подані матеріали, Суд вирішує, що Уряд не надав жодного переконливого факту чи аргументу який дозволив би Суду дійти іншого висновку у цій справі. Таким чином, у цій справі має місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції» (STANKOVSKAYA v. UKRAINE, № 20984/04, § 25 - 30, ЄСПЛ, від 11 грудня 2008 року).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20) зазначено, що «забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права, як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності».

Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (частина друга статті 167 ЦК України).

На юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (стаття 82 ЦК України).

Правонаступником відповідача у даній справі, Чорноморської митниці Держмитслужби, є Державна митна служба України, а не відокремлений підрозділ без статусу самостійної юридичної особи - Митниця в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі.

Вказаний висновок заснований на наступних нормах Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Колегія суддів враховує, що Чорноморська митниця Держмитслужби не має достатньої інституційної та операційної незалежності від держави. Саме держава прийняла рішення про приєднання Чорноморської митниці Держмитслужби до Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу - Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі та таке рішення не реалізовувала протягом значного періоду часу.

Рішення суду про стягнення з Чорноморської митниці Держмитслужби на користь Херсонського обласного центру зайнятості коштів не виконується більше двадцяти місяців.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що у статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий. Відповідний висновок викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 вересня 2020 року по справі № 296/443/16-ц.

З огляду на викладене вище, враховуючи те, що Херсонський обласний центр зайнятості станом на теперішній час фактично позбавлений можливості виконати рішення у справі №923/985/21 щодо стягнення з відповідача грошових коштів шляхом безспірного списання у зв`язку з відсутністю в останнього рахунків, а єдиним правонаступником Чорноморської митниці Держмитслужби є Державна митна служба України, то саме до неї переходять всі права, обов`язки та повноваження відповідача, зокрема, і у даній справі, то не підписання передавального акту у зв`язку зі зволіканням держави не може слугувати підставою для обмеження права позивача на виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до п. 1, 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, 7 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З метою дотримання принципів верховенства права та обов`язковості судового рішення, вважаю за потрібне у даному випадку керуватися положеннями Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ГПК України, оскільки саме це забезпечить остаточність судового рішення та неухильність його виконання.

Однак, позивач у своїй заяві про заміну сторони правонаступником зазначив наступне:

- прошу замінити боржника з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 23.06.2023 №923/985/21 про стягнення на користь Херсонського обласного центру зайнятості допомоги по безробіттю, виплаченої ОСОБА_1 , в сумі 15 483,58 грн, а також суми сплаченого судового збору в розмірі 2 270,00 грн з Чорноморської митниці Держмитслужби на правонаступника Митницю в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

Таким чином, заява Херсонського обласного центру зайнятості про заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником не підлягає задоволенню, але з інших підстав, ніж вказано у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 по справі №923/985/21.

Суддя К.В. Богатир