Постанова

від 20.11.2023 по справі 3/5025/443/12

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року Справа № 3/5025/443/12 (924/293/23)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

позивача - Левчунь С.А., адвокат;

відповідача-1 - Ткачук Ю.Г., адвокат (в режимі відеоконференції);

відповідача-2 - не з`явився;

відповідача-3 - не з`явився;

відповідача-4 - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ткачука Ю.Г. про ухвалення додаткового рішення у справі №3/5025/443/12 (924/293/23) (суддя Вибодовський О.Д.)

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1

до Хмельницької районної військової адміністрації

до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

до Приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Байрачного Андрія Івановича

за участю боржника ПАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа"

про:

- визнання недійсним та скасування Розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 12.10.2012 року №1893/2012-р, яким ОСОБА_3 була надана у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825087200:06:008:0292, загальною площею 0,7632 га;

- скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №993977 від 29.10.2012р.;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим номером 1178 від 08.06.2021р.;

- визнання недійсним та скасування Наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 21.05.2015р. №22-4961-СГ, яким ОСОБА_4 була надана у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825087200:06:008:0295, загальною площею 0,75га;

- скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 від 21.05.2015р.;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим номером 1179 від 08.06.2021р.;

- визнання недійсним та скасування Наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 21.05.2015р. №22-4960-СГ, яким ОСОБА_5 була надана у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825087200:06:008:0296, загальною площею 0,6га;

- скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 від 21.05.2015р.;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим номером 1180 від 08.06.2021р.;

- витребування у ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ПАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа" земельних ділянок з кадастровими номерами: 6825087200:06:008:0292, загальною площею 0,7632га; 6825087200:06:008:0295, загальною площею 0,75га; 6825087200:06:008:0296, загальною площею 0,6 га

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22 травня 2023 року у справі №3/5025/443/12(924/293/23) в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Хмельницької районної військової адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Байрачного Андрія Івановича про визнання недійсним та скасування Розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 12.10.2012 року №1893/2012-р, яким ОСОБА_3 була надана у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825087200:06:008:0292, загальною площею 0,7632 га; скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №993977 від 29.10.2012р.; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим номером 1178 від 08.06.2021р.; визнання недійсним та скасування Наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 21.05.2015р. №22-4961-СГ, яким ОСОБА_4 була надана у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825087200:06:008:0295, загальною площею 0,75га; скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 від 21.05.2015р.; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим номером 1179 від 08.06.2021р.; визнання недійсним та скасування Наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 21.05.2015р. №22-4960-СГ, яким ОСОБА_5 була надана у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6825087200:06:008:0296, загальною площею 0,6га; скасування свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 від 21.05.2015р.; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим номером 1180 від 08.06.2021р.; витребування у ОСОБА_1 на користь ПАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа" земельних ділянок з кадастровими номерами: 6825087200:06:008:0292, загальною площею 0,7632га; 6825087200:06:008:0295, загальною площею 0,75га; 6825087200:06:008:0296, загальною площею 0,6 га - відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 31 травня 2023 року у справі №3/5025/443/12 (924/293/23) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 27 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з прийнятими судом першої інстанції рішенням та додатковим рішенням, ОСОБА_2 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, а заяву про ухвалення додаткового рішення у справі залишити без задоволення.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі №3/5025/443/12 (924/293/23) апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 22 травня 2023 року у справі № 3/5025/443/12 (924/293/23) змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції даної постанови. В решті рішення залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 31 травня 2023 року у справі №3/5025/443/12 (924/293/23) залишено без змін.

08 листопада 2023 року до Північно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №3/5025/443/12 (924/293/23).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 у справі №3/5025/443/12 (924/293/23) розгляд заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №3/5025/443/12 (924/293/23) призначено на 20 листопада 2023 року об 14:30 год. Запропоновано позивачу надати суду свої заперечення на заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №3/5025/443/12 (924/293/23).

16 листопада 2023 року до апеляційного суду від представника позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн.

В судове засідання представники відповідачів 2,3,4 та боржника не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №3/5025/443/12 (924/293/23) за відсутності представників відповідачів 2,3,4 та боржника.

Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №3/5025/443/12 (924/293/23), колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 5 ч.1 ст.237 ГПК України зазначено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання, зокрема - як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, серед іншого, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові Верховного суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18.

Також відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції надано копії договору про надання правничої допомоги від 21.04.2023, Акту №2 приймання-передачі наданої правничої допомоги від 03.11.2023, Звіту про витрачений час на надання правничої допомоги від 03.11.2023.

Так, 21.04.2023 між адвокатом Ткачуком Ю.Г. та Клімовим Ю.А. (замовник) був укладений договір про надання правничої допомоги (далі - договір, т.2, а.с. 39-40), згідно умов якого адвокат зобов`язується усіма законними методами та способами надавати правничу допомогу замовнику у всіх спорах, що пов`язані, чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням його порушених, оспорюванних, невизнаних прав та законних інтересів, а замовник зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану Адвокатом правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.

Згідно пп. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 договору на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь тяжкості справи, обсяг правових послуг необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень замовника. Обсяг правничої допомоги враховується при визначення обґрунтованого розміру гонорару. Розмір гонорару Адвоката встановлюється сторонами в розмірі 3000 (три тисячі) гривень за одну годину роботи Адвоката. Тривалість роботи Адвоката менше однієї години оплачується замовником як за повну годину роботи в розмірі 3000 (три тисячі) гривень. Замовник зобов`язується сплатити Адвокату гонорар на протязі тридцяти календарних днів з моменту підписання Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги.

03 листопада 2023 року між сторонами підписаний Акт №2 приймання-передачі наданої правничої допомоги про те, що адвокатом надана замовнику правнича допомога щодо ознайомлення та аналізу апеляційної скарги ОСОБА_2 на основне від 22.05.2023 та додаткове від 31.05.2023 року рішення господарського суду Хмельницької області у справі №3/5025/443/12 (924/293/23), підготовку відзиву замовника на апеляційну скаргу ОСОБА_2 у Північно-західний апеляційний господарський суд на основне від 22.05.2023 та додаткове від 31.05.2023 рішення господарського суду Хмельницької області у справі №3/5025/443/12 (924/293/23), представництво інтересів замовника в судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2 на основне від 22.05.2023 та додаткове від 31.05.2023 рішення господарського суду Хмельницької області у справі №3/5025/443/12 (924/293/23) на загальну суму 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень.

Перелік правничої допомоги, що була надана Адвокатом, витрачений час для її надання та її вартість, зазначені у Звіті, який є Додатком № 1 до даного Акту.

Замовник підтверджує, що вказана у Звіті правнича допомога, надана Адвокатом в повному обсязі та належної якості. Претензій та зауважень щодо об`єму та якості наданої правничої допомоги замовник до Адвоката не має.

В Звіті про витрачений час на надання правничої допомоги від 03.11.2023 міститься дата надання правничої допомоги, кількість витраченого часу (годин), зміст правничої допомоги, вартість, а саме:

1) 14.09.2023 - 1 год - Ознайомлення та аналіз апеляційної скарги ОСОБА_2 на основне та додаткове рішення господарського суду Хмельницької області у справі №3/5025/443/12 (924/293/23) - 3 000 грн;

2) 15.09.2023 - 3 год - Підготовка відзиву у Північно-західний апеляційний господарський суд на апеляційну скаргу ОСОБА_2 у справі №3/5025/443/12 (924/293/23) господарського руду Хмельницької області - 9 000 грн;

3) 02.11.2023 - 2 год - Представництво інтересів ОСОБА_1 при розгляді Північно-західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ОСОБА_2 на основне і додаткове рішення господарського суду Хмельницької області у справі №3/5025/443/12 (924/293/23) - 6 000 грн;

Всього: 6 год - 18 000 грн.

Проаналізувавши надані представником відповідача-1 в обґрунтування розміру адвокатських витрат документи, здійснивши аналіз доводів заявника, а також співмірності заявленого останнім розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом обсягом робіт (наданих послуг на суму 18 000,00 грн), колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

При цьому, колегія суддів бере до уваги незмінність позиції адвоката у суді першої та апеляційної інстанцій, відсутності необхідності вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у даній справі, враховуючи, що представник відповідача-1 - адвокат Ткачук Ю.Г., забезпечує правовий (правничий) супровід даної справи ще в суді першої інстанції, а тому обізнаний в усіх обставинах та доказах справи, що свідчить про те, що правова позиція сторін спору була сформована ще до апеляційного розгляду справи.

Колегія суддів також зазначає, що відзив на апеляційну скаргу не містить нових доводів, доказів, аргументів, пояснень, посилань на судову практику, аніж ті, які безпосередньо були зазначені представником відповідача-1 у відзиві на позовну заяву. Правова позиція відповідача-1 по суті спору, що викладена у відзиві на апеляційну скаргу, відображає ту ж позицію, яка ним дотримувалась у суді першої інстанції, а матеріали справи не містять доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії апеляційного перегляду.

Крім того, складання відзиву на апеляційну скаргу з огляду на його правовий зміст не вимагали від адвоката істотних витрат часу та професійних здібностей, оскільки пояснення та доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу є ідентичними поясненням та доводам, викладеними адвокатом в суді першої інстанції у відзиві на позовну заяву.

Щодо послуг адвоката з ознайомлення та аналізу апеляційної скарги, то апеляційний господарський суд вважає, що такі послуги є єдиним комплексом юридичних послуг, за наслідком яких досягається єдина мета представництва - формування вірної правової позиції клієнта, що знаходить своє відображення у відзиві на апеляційну скаргу. А тому такі послуги охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзиву на апеляційну скаргу. Схожа правова позиція викладена у додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі колегії суддів Верховного Суду у справі №922/2321/20 від 08.04.2021.

З огляду на встановлені судом обставини у системному взаємозв`язку з правовими положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності, зважаючи на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи з огляду на те, що дана справа розглядалася в письмовому провадженні та не потребувала значної інтелектуальної підтримки зі сторони адвоката зважаючи на його професійний рівень, беручи до уваги обсяг наданих адвокатських послуг (по суті лише складання та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, тотожного за змістом до відзиву на позовну заяву, та участь в одному судовому засіданні), з огляду на наявність в адвоката повної вищої юридичної освіти, та відсутність значного обсягу юридичної та технічної роботи, а також враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, судова колегія дійшла висновку про те, що заявлена відповідачем-1 сума відшкодування витрат на правничу допомогу, пов`язана з розглядом справи №3/5025/443/12(924/293/23) у суді апеляційної інстанції, в сумі 9 000,00 грн є неспівмірною, а тому до стягнення підлягають понесені відповідачем-1 судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9 000,00 грн, що відповідає принципам господарського судочинства, зокрема - забезпеченню дотримання балансу інтересів сторін. При цьому, у відшкодуванні понесених відповідачем-1 - ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу витрат в розмірі 9 000,00 грн слід відмовити.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, в іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду при розгляді справи №910/13071/19.

Разом з тим, при вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції колегією суддів у даній справі були враховані висновки, викладені саме у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Суд апеляційної інстанції дійшовши висновку про часткове задоволення заяви відповідача-1 встановив, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є неспіврозмірними з критеріями розумності і обґрунтованості таких витрат, та скористався, з посиланням на частину п`яту статті 129 ГПК України, правом суду не присуджувати (не розподіляти) стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, врахувавши при цьому недоведення доказами їх фактичності, неминучості, необхідності саме в тому розмірі, який відповідач-1 та адвокат обумовили в договорі.

Разом з тим, колегія суддів зазначає про відсутність втручання суду в договірні відносини між відповідачем-1 та адвокатом за укладеним договором про надання правничої допомоги від 21.04.2023, позаяк обов`язок виконання прав і обов`язків за цим договором не змінюється і не припиняється у зв`язку з покладенням судом судових витрат на правничу допомогу на позивача не в повній сумі, про яку домовились відповідач-1 та адвокат Ткачук Ю.Г. (постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/20792/20, від 14.06.2022 у справі №904/4876/21, від 22.06.2022 у справі №904/7334/21, від 30.05.2022 у справі №904/7347/21).

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ткачука Ю.Г. про ухвалення додаткового рішення у справі №3/5025/443/12 (924/293/23) - задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

В решті заяви - відмовити.

3. Господарському суду Хмельницької області видати відповідний наказ.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "27" листопада 2023 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Крейбух О.Г.