Постанова

від 21.11.2023 по справі 903/720/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року Справа №903/720/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Петухов М.Г.

суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Володимирської міської ради на рішення Господарського суду Волинської області від 26.09.2023 (суддя Гарбар І.О., повний текст рішення складено 27.09.2023)

за позовом приватного підприємства "Укр-Петроль"

до Володимирської міської ради

про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною

за участю представників:

позивача - Михальченко С.П.

відповідача - Штик О.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 26.09.2023 позов задоволено. Визнано укладеною між Володимирською міською радою та приватним підприємством "Укр-Петроль" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого за №5194102 від 02.04.2014, кадастровий номер 0710200000:01:001:1535, у викладеній судом редакції та проведено розподіл судових витрат.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції вказав, що позивач долучив до матеріалів справи належні докази, які підтверджують відправку листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди від 18.01.2022, а саме фіскальний чек та опис вкладення в поштовий конверт у відповідності до абз.27 п.2, п. 61 Правил надання поштового зв`язку.

Відтак, дійшов висновку, що позивач скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди, оскільки до закінчення строку дії договору як добросовісний орендар, маючи законні сподівання на продовження дії договору оренди землі на новий строк направив до Володимир-Волинської міської ради лист про поновлення договору оренди землі разом із проектом відповідної додаткової угоди. Отже, орендар належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами договору оренди землі від 11.03.2014, умовами додаткової угоди від 31.07.2020 та не суперечить вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

За вказаних обставин, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів відмови орендодавця в поновленні договору у встановлений законодавством місячний строк та беручи до уваги законодавчі приписи ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" щодо поновлення договорів оренди землі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Судові витрати просить стягнути з позивача.

Апелянт, зокрема, вказує, що лист ПП "Укр-Петроль" від 18.01.2022 разом з проектом додаткової угоди на адресу виконавчих органів Володимирської міської ради не надходив, про що було надано відповідні докази, які господарським судом безпідставно не взято до уваги.

При цьому, звертає увагу, що всупереч вимогам п.61 Правил надання поштового зв`язку, на примірнику опису поштового вкладення в цінний лист, долученого ПП "Укр-Петроль", не зазначено номер поштового відправлення, а тому неможливо ідентифікувати вказане поштове відправлення та перевірити його вручення відповідачу.

Відтак, скаржник вважає, що позивач, як орендар, не звернувся до Володимирської міської ради, як орендодавця, із заявою про намір поновити договір оренди землі та проектом відповідної додаткової угоди у встановлений п.8 спірного договору оренди землі 30-денний строк, до того ж, з врахуванням вимог положень ч.2 ст.33 Закону України "Про оренду землі" не долучив до звернення від 24.05.2022 проект додаткової угоди. З огляду на що відсутні підстави для задоволення позовних вимог судом першої інстанції про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною незалежно від подальших дій Володимирської міської ради як орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону.

Крім того, відповідач зауважує про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст.183 ГПК України, оскільки при наявності умов в яких відкладення підготовчого засідання у справі є обов`язковим, зокрема, у зв`язку із необхідністю витребування нових доказів, суд закрив підготовче провадження у справі одночасно із задоволенням клопотання про витребування нових доказів, чим обмежив Володимирську міську раду у своїх процесуальних правах.

У відповідності до ст.263 ГПК України ПП "Укр-Петроль" подало відзив на апеляційну скаргу, у якому вважає, що Володимирська міська рада, незважаючи на неодноразові звернення орендаря із заявами про поновлення укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки, безпідставно ухиляється від поновлення зазначеного договору та продовження строку його дії. Звертає увагу, що орендодавцем не надано відповіді щодо першого листа-повідомлення №15 від 18.01.2022 та не прийнято рішення про заперечення у поновленні договору оренди. Станом на сьогодні, позивач продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендні платежі.

Вважає, що наявність поштового опису, в якому міститься детальна інформація про вміст його відправлення (номер, дата) завірений штампом поштового відділення та підписом оператора з поштовою квитанцією є переконливим доказом відправлення листа-повідомлення №15 від 18.01.2022 з проектом додаткової угоди Володимирській міській раді.

З огляду на викладене, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 11.03.2014 між Володимир-Волинською міською радою (орендодавець) та приватним підприємством "Укр-Петроль" (орендар) укладено договір оренди землі, згідно з п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови у м.Володимир-Волинському по вул.Драгоманова, 9, кадастровий номер №0710200000:01:001:1535 (а.с.7-10).

Актом приймання-передачі від 2014 року, що є додатком до договору, вказана земельна ділянка була передана орендодавцем орендарю (а.с.11).

Відповідно до п.2 договору, в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 3699 кв.м. в тому числі: 927 кв.м. - капітальна одноповерхова; 972 кв.м - під проїздами, проходами площадками: 1800 кв.м-під зеленими насадження.

За умовами п.3 договору, на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, приміщення придбані на аукціоні. На підставі протоколу №4 від 18.09.2009, 25.09.2009 ПП "Укр-Петроль" купило приміщення міського міжшкільного навчально-виробничого комбінату, що призначене під розбір.

Пунктом 8 договору визначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Додатковою угодою від 31.07.2020 продовжено термін дії договору оренди землі від 02.04.2014 на два роки - до 02.04.2022 (а.с.20).

Право оренди земельної ділянки строком до 02.04.2022 підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.21).

Орендар вказує, що 18.01.2022 надіслав на адресу Володимир-Волинської міської ради лист-повідомлення з проханням продовжити термін дії договору оренди землі за адресою: м.Володимир-Волинський, вул Драгоманова, 9 (площа 3699 м2) від 02.04.2014, зареєстрованого за №5194102, кадастровий номер №0710200000:01:001:1535 на тих самих умовах та долучив до даного листа проект додаткової угоди (а.с.22-24).

Однак, відповіді на відправлений лист про поновлення терміну дії договору позивач не отримав.

23.05.2022 ПП "Укр-Петроль" повторно звернулося до відповідача з листом №4 від 23.05.2022 про продовження терміну дії договору (а.с.25).

06.07.2023 Володимир-Волинська міська рада надала відповідь на звернення від 23.05.2022, в якій зазначила, що проект рішення "Про поновлення ПП "Укр-Петроль" договору оренди землі по вул.Драгоманова, 9 у м.Володимирі" був розглянутий на засіданні чотирнадцятої чергової сесії Володимир-Волинської міської ради восьмого скликання, яка відбулася 03.06.2022. Більшістю голосів даний проект рішення був не підтриманий (а.с.26).

06.07.2022 орендар ще раз надав орендодавцю лист №11 на продовження терміну дії договору оренди землі (а.с.27).

Орендодавець надав відповідь від 03.08.2022, в якій зазначено, що проект рішення "Про поновлення ПП "Укр-Петроль" договору оренди землі по вул.Драгоманова, 9 у м.Володимирі" був розглянутий на засіданні п`ятнадцятої чергової сесії Володимирської міської ради восьмого скликання, яка відбулась 27.07.2022. Більшістю голосів даний проект рішення був не підтриманий (а.с.28).

ПП "Укр-Петроль", вважає, що орендодавець незважаючи на неодноразові звернення орендаря із заявами про поновлення укладеного між сторонами договору оренди землі безпідставно ухиляється від поновлення зазначеного договору та продовження строку його дії. Вказане стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, право оренди земельної ділянки - це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (п.5 ст.126 ЗК України).

Згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Правове регулювання поновлення договору оренди землі, положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема, регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

При цьому, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, частини 1-5 та 6 статті 33 вказаного Закону встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин.

У даній справі позивач звернувся з позовом про поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.1-5 ст.33 Закону України "Про оренду землі", які встановлюють загальні правила продовження орендних правовідносин, зокрема, з підстав переважного права орендаря на укладення договору оренди.

Згідно з ч.1-3 ст.33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Пунктом 8 договору, який кореспондується зі ст.777 ЦК України, визначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У відповідності до ч.4 ст.33 Закону України "Про оренду землі", орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №920/739/17 від 10.09.2018 та у справі №920/753/17 від 06.02.2019 наведено правову позицію, відповідно до якої для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Відтак, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбачена ч.1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та строків.

Важливість дотримання як строку звернення орендаря до орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, так і відповіді орендодавця на таке звернення неодноразово підтверджена правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19.

Апеляційним судом встановлено, що договір оренди землі від 11.03.2014 продовжувався сторонами неодноразово, зокрема, додатковою угодою від 31.07.2020 продовжено термін дії договору на два роки - до 02.04.2022.

Позивач зазначає, що оскільки термін дії договору закінчувався 02.04.2022, ПП "Укр-Петроль", користуючись своїм переважним правом на поновлення договору оренди, листом-повідомленням №15 від 18.01.2022 звернувся до Володимир-Волинської міської ради з проханням продовжити термін дії договору оренди землі на тих самих умовах та долучив до даного листа проект додаткової угоди (а.с.22-24).

Як вбачається з матеріалів справи, вказана поштова кореспонденція відправлялась позивачем відповідачу відправленням "Укрпошта Експрес", в підтвердження чого позивач надав фіскальний чек від 18.01.2022 та опис поштового вкладення (а.с.24).

Водночас, орендодавець заперечує отримання вказаного листа та вказує на неналежність, поданих позивачем доказів, щодо відправлення листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди.

У підтвердження вказаного відповідач долучив до матеріалів справи лист Управління "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Володимирської міської ради (а.с.80), службову записку в.о. начальника відділу документального забезпечення та контролю виконавчого комітету Володимирської міської ради (а.с.81) щодо відсутності реєстрації вхідної кореспонденції в системі електронного документообігу виконавчих органів Володимирської міської ради "АСКОД" листа ПП "Укр-Петроль" №15 від 18.01.2022.

Оцінюючи докази в підтвердження відправлення позивачем листа-повідомлення з додатками, та надаючи оцінку доказам, які долучені відповідачем в спростування вказаного, а саме в підтвердження неотримання такого листа, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Статтею 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено порядок надання поштового зв`язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Договір про надання послуги поштового зв`язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.

Відповідно до п.8 Загальної частини Правил надання послуг поштового зв`язку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі Правила, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема, листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Згідно з п.19 Загальної частини Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Пунктом 2 Загальної частини Правил визначено, що поштове відправлення з оголошеною цінністю - реєстровані лист, бандероль, посилка, прямий контейнер, які приймаються для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником; реєстрованим поштовим відправленням є поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Відповідно до абз.27 п.2 Правил, документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Згідно з п.3.2.1.7 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" №211 від 12.05.2006, на прийнятий лист (бандероль) з оголошеною цінністю відправнику видається розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція), в якому, крім даних, передбачених для рекомендованих поштових відправлень, зазначається сума оголошеної цінності та сума післяплати.

За змістом п.61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, належними доказами відправлення є опис вкладення в поштовий конверт з підписом працівника пошти, відбитком календарного штемпеля, номером поштового відправлення та в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату, а також розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку та у якому вказується найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість що підтверджує надання послуг поштового зв`язку. При цьому, опис вкладення у цінний лист без розрахункового документу не може бути належним доказом надіслання відповідних документів.

Схожа правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.07.2018 у справі №921/311/17-г/7, від 29.01.2019 у справі №922/705/18.

Із наданої позивачем копії опису поштового вкладення у цінний лист вбачається, що вказаний опис містить підпис працівника поштового зв`язку та відбиток календарного штемпеля із зазначенням поштового відділення, дата на якому відповідає даті, вказаній на фіскальному чеку, який підтверджує надання поштових послуг, а саме 18.01.2022.

Однак, судом встановлено, що вказаний опис не містить номер поштового відправлення, тобто не в повній мірі відповідає вимогам п.61 Правил надання послуг поштового зв`язку.

Разом з цим, із врахуванням правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №752/24739/19, апеляційний суд зауважує, що відбиток календарного штемпеля із зазначенням відділення пошти та підпис працівника поштового зв`язку на описі вкладення є переконливим доказом відправлення поштової кореспонденції відповідачу. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано.

Оскільки добросовісність виконання службових обов1'язків працівниками АТ "Укрпошта" презюмується, то відповідно обов`язок доказування, зокрема, вручення неналежній особі поштового відправлення, покладається на заінтересовану особу. Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №910/6835/20.

Водночас, доказів, які б давали підстави стверджувати, що відповідного поштового відправлення не існувало, воно не направлялося, або направлялося на іншу адресу, або мало інший вміст, відповідачем суду не надано.

Крім того, надаючи оцінку доказам щодо відсутності реєстрації спірної вхідної кореспонденції в системі електронного документообігу відповідача (а.с.80-81), колегія суддів вважає їх неналежними та недопустимими в розумінні ст.76, 77 ГПК України в межах розгляду даної справи, оскільки вони є односторонніми, складеними фактично самим же відповідачем, який є зацікавленою особою в результаті розгляду, заявлених позовних вимог.

Також апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.2, 3 ст.86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічної правової позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі №922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Враховуючи приписи ст.79, 86 ГПК України щодо вірогідності та оцінки доказів, приймаючи до уваги факт наявності в матеріалах справи розрахункового документа (фіскальний чек), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку, а також опису поштового вкладення з підписом працівника поштового зв`язку та відбиток календарного штемпеля із зазначенням поштового відділення, зважаючи, що надані відповідачем докази в підтвердження неотримання поштової кореспонденції мають односторонній характер, суд вважає встановленим факт дотримання позивачем як добросовісним орендарем умов договору та положень ст.33 Закону України "Про оренду землі" щодо порядку поновлення договорів оренди та своєчасного звернення до орендодавця з відповідним листом-повідомленням та проектом додаткової угоди до закінчення строку дії договору з метою реалізації переважного права на його поновлення, а саме 18.01.2022 року.

Крім того, апеляційний суд зауважує, що ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Водночас, необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст.33 ЗУ "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема, у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2023 справа №903/616/22 також зауважено на тому, що відповідно до ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проєкт додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі". І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Наведений правовий висновок викладено і у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц і №159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у п.29 постанови від 31.08.2021 у справі №903/1030/19.

Колегією суддів встановлено, що орендодавець, вважаючи, що орендар не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди, фактично ніяким чином не відреагував на закінчення договору 02.04.2022 та відповідно своєчасно не звернувся до орендаря протягом одного місяця після закінчення строку договору (до 02.05.2022) з листом-повідомленням про заперечення у поновленні договору оренди землі як це передбачено ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", що свідчить про наявність в діях орендодавця "мовчазної згоди".

У подальшому лише 06.07.2023 (а.с.26) та 03.08.2022 (а.с.28) Володимир-Волинська міська рада листами надала відповідь на повторні звернення орендаря від 23.05.2022 (а.с.25) та 06.07.2022 (а.с.27) відповідно, у яких зазначила, що проект рішення "Про поновлення ПП "Укр-Петроль" договору оренди землі по вул.Драгоманова, 9 у м.Володимирі" був розглянутий на засіданнях сесії міської ради, однак більшістю голосів даний проект рішення підтриманий не був (а.с.28, 31-44).

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується самим же відповідачем, позивач продовжив користуватися наданою йому земельною ділянкою, належно виконував протягом строку дії договору його умови, а також після закінчення строку дії вказаного договору, в тому числі й щодо сплати орендних платежів за користування спірною земельною ділянкою, що підтверджується копіями платіжних доручень по сплаті орендної плати за земельну ділянку за березень 2022-квітень 2023 (а.с.31-44).

Враховуючи встановлений факт, що позивач маючи законні сподівання на продовження дії договору оренди, належним чином скористався своїм переважним правом на його поновлення та вчинив всі необхідні дії для цього дії у порядку ст.33 Закону України "Про оренду землі", приймаючи до уваги відсутність упродовж місяця після звернення орендаря та протягом місяця після закінчення строку договору письмового повідомлення Радою підприємства про наявність у неї заперечень щодо поновлення договору оренди, зважаючи на продовження користування орендарем земельною ділянкою та належне виконання умов договору, зокрема, щодо сплати орендної плати, як під час дії договору, так і після його закінчення, колегія суддів погоджується з господарським судом про наявність порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся із даним позовом до суду та необхідності визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Також апеляційний суд враховує, що на земельній ділянці знаходиться нерухоме майно ПП "Укр-Петроль" - приміщення міського міжшкільного навчально-виробничого комбінату, що призначене під розбір, яке позивач придбав відповідно до договору купівлі-продажу приміщення від 18.09.2009 (а.с.79). Відтак, вилучення земельної ділянки з користування ПП "Укр-Петроль" порушить, передбачений ст.377 Цивільного кодексу України та ст.120 Земельного кодексу України, принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то колегія суддів, враховуючи задоволення клопотання відповідача про витребування доказів ухвалою суду від 05.09.2023, приймаючи до уваги наявність заяви відповідача про проведення підготовчого засідання за його відсутності, а також зважаючи на передбачене ст.183 ГПК України право суду, а не його обов`язок, відкладати підготовче засідання у зв`язку з необхідністю витребування нових доказів, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України, суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

У силу приписів ч.1 ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 ГПК України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.

Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Волинської області від 26.09.2023 у справі №903/720/23 залишити без змін, апеляційну скаргу Володимирської міської ради - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "27" листопада 2023 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Василишин А.Р.