Ухвала

від 27.11.2023 по справі 22/503

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

27 листопада 2023 року м. Харків Справа № 22/503

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя Склярук О.І. ,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , за вх. №2520 П/1 , за заявою про видачу дублікату наказу від 27.03.2006 року про примусове виконання рішення та про поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання (вх.№12875 від 10.10.2023 року) на ухвалу господарського суду Полтавської області від "26" жовтня 2023 р. (повний текст складено 09.11.2023, суддя О.М. Тимощенко) у справі № 22/503

за позовом Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільховатське», с. Вільховатка, Кобеляцький район,

про стягнення 4603,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.03.2006 року у справі №22/503 позовні вимоги задоволені. Стягнуто з Акціонерного товариства "Вільховатське"

- на користь Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі 4603,76 грн. боргу;

- в доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, одержувач ВДК у м. Полтаві, р/р 31111095600002 в УДК у Полтавській області, МФО 831019 - 102,00 грн. держмита;

- на користь ДП "Судовий інформаційний центр" витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

На виконання вказаного рішення 27.03.2006 року видано накази про примусове виконання.

Згідно акту Господарського суду Полтавської області "Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду" № 4 від 03.03.2014 року, матеріали справи № 22/503 знищено у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання.

За розпорядженням в.о. керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ № 153 від 16.08.2023 року у зв`язку зі звільненням судді у відставку та відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №22/503.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2023 року у справі №22/503 призначено суддю Тимощенко О. М.

Ухвалою суду від 14.09.2023 року задоволено заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про заміну сторін у справі № 22/503. Замінено сторін у справі № 22/503 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі до АТ "Вільховатське" про стягнення 4603,76 грн боргу, а саме:

- позивача (стягувача) - Управління Пенсійного Фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області (вул. Жовтнева, 1А, м. Кобеляки, Полтавська область, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22534593) на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13967927),

- відповідача (боржника) - Акціонерне товариство «Вільховатське» (с. Вільховатка, Полтавський район, Полтавська область, 39272, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03771181) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вільховатське» (с. Вільховатка, Полтавський район, Полтавська область, 39272, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03771181).

10.10.2023 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшла заява про видачу дублікату наказу про примусове виконання рішення, в якій він також просив поновити пропущений строк для пред`явлення його до виконання (вх. №12875 від 10.10.2023 року).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.10.23 у справі №22/503 відмовлено повністю в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27.09.2023 (вх.№12875 від 10.10.2023 року) про видачу дублікату та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу у справі №22/503.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, апелянт звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою та клопотанням щодо відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі .

Перевіривши відповідність апеляційної скарги і доданих до неї документів вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Порядок та форма звернення з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду визначені главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Пунктом 9 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до елементів апеляційної скарги відноситься і перелік документів, що додаються, а ч.3 цієї ж статті до їх обов`язкового числа відноситься, зокрема, докази сплати судового збору.

У матеріалах апеляційної скарги скаржником також було заявлено клопотання щодо відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі у зв`язку з фінансовим навантаженням та запровадженням військового стану.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовій збір".

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в Господарським процесуальним кодексом України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву (в т.ч. апеляційну скаргу) заявнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no.28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір").

Слід зазначити, що даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору, з урахуванням належності поданих стороною доказів неможливості здійснення такої оплати та складного фінансового становища.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Скаржник вказує, що на даний час не має змоги сплатити суму судового збору, у встановленому Законом порядку та розмірі, за звернення до суду з апеляційною скаргою, втім, суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали апеляційної скарги та подане апелянтом клопотання про відстрочення від сплати судового збору, встановив, що у матеріалах скарги відсутні будь-які докази на підтвердження зазначених у апеляційній скарзі обґрунтувань.

Що стосується фінансового стану, суд зазначає, що сама лише обставина браку вільних обігових коштів на рахунках апелянта не може вважатися підставою для відстрочення від сплати судового збору.

За практикою Європейського суду з прав людини принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63).

Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274 , с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38).

Крім того, обставини відстрочення від сплати судового збору мають бути доведені належними доказами у їх загальній сукупності.

Враховуючи вищенаведене, клопотання про відстрочення апелянта від сплати судового збору за наведених скаржником обставин та поданих доказів судом апеляційної інстанції відхиляється.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовій збір".

Згідно з підпунктом 7 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2684,00 грн.

Отже, станом на дату звернення до суду апеляційної інстанції зі скаргою на оскаржуване судове рішення апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 2684,00 грн., відповідно до вимог чинного законодавства.

Як свідчать матеріали апеляційної скарги, заявником не додано будь-яких доказів у якості сплати судового збору, що є порушенням приписів статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

Викладені вище обставини відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України є підставою для застосування наслідків, передбачених ст. 174 ГПК України, а саме залишення апеляційної скарги без руху з метою усунення скаржником протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали недоліків.

Згідно з ч. 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішується суддею-доповідачем, визначеним в порядку ч. 1 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні клопотання позивача , щодо відстрочення від сплати судового збору відмовити.

2.Апеляційну скаргу позивача , на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.10.23 у справі №22/503 залишити без руху.

3.Зобов`язати скаржника усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме:

сплатити судовий збір в розмірі 2684,00 грн. та надати до Східного апеляційного господарського суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору за належними реквізитами (https://court.gov.ua/sudytax/);

4.Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач О.І. Склярук