Ухвала

від 27.11.2023 по справі б24/63/00

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

27.11.2023 м. Дніпро Справа № Б24/63/00

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач у справі)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Владимиренко І.В.) від 04.10.2023р. у справі № Б24/63/00

за заявою ПАТ КБ "Приватбанк" в особі Дніпродзержинської філії, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровська область

до боржника ВАТ "Дніпродзержинський механічний завод" (51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпропетровська, 2; ЄДРПОУ 01412360)

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2023р. у справі № Б24/63/00:

- затверджено звіт ліквідатора ВАТ "Дніпродзержинський механічний завод" арбітражного керуючого Гамана О.М. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 28.08.2018р. по 30.11.2021р. в загальні сумі 273 052,84 грн.;

- в затвердженні звіту ліквідатора ВАТ "Дніпродзержинський механічний завод" арбітражного керуючого Гамана О.М. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 01.12.2021р. по 30.04.2022р. на суму 39 000,00 грн. відмовлено;

- проведено процесуальне правонаступництво;

- замінено кредитора - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 39394856) на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а) утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393);

- клопотання ліквідатора № 02-01/899 від 20.09.23р. про пропорційне стягнення з кредиторів основної грошової винагороди арбітражного керуючого Гамана О.М. - задоволено;

- стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, вул. Грушевського, 1д, м. Київ 01001, Україна) на користь арбітражного керуючого Гамана Олександра Миколайовича (Свідоцтво про право на заняття діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1838 від 05.02.2018 року; пр. Трубників, 56, приміщення ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ», офіс 31, м. Нікополь, 53201; Ідентифікаційний код 3384706771) 30 964,19 грн. - основну грошову винагороду за виконання обов`язків ліквідатора у справі № Б24/63/00, що дорівнює 11,34% пропорційному стягненню з кредитора визнаним вимогам;

- стягнуто з Дніпропетровської обласної організації профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України (ЄДРПОУ: 02657945, 49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 93) на користь арбітражного керуючого Гамана Олександра Миколайовича (Свідоцтво про право на заняття діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1838 від 05.02.2018 року; пр. Трубників, 56, приміщення ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ», офіс 31, м. Нікополь, 53201; Ідентифікаційний код 3384706771) 846,46 грн. - основну грошову винагороду за виконання обов`язків ліквідатора у справі № Б24/63/00, що дорівнює 0,31% пропорційному стягненню з кредитора визнаним вимогам;

- стягнуто з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ: 23359034, 49107, місто Дніпро, ШОСЕ ЗАПОРІЗЬКЕ, будинок 22) на користь арбітражного керуючого Гамана Олександра Миколайовича (Свідоцтво про право на заняття діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1838 від 05.02.2018 року; пр. Трубників, 56, приміщення ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ», офіс 31, м. Нікополь, 53201; Ідентифікаційний код 3384706771) 1 474,48 грн. - основну грошову винагороду за виконання обов`язків ліквідатора у справі № Б24/63/00, що дорівнює 0,54% пропорційному стягненню з кредитора визнаним вимогам;

- стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ ВП: 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) на користь арбітражного керуючого Гамана Олександра Миколайовича (Свідоцтво про право на заняття діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1838 від 05.02.2018 року; пр. Трубників, 56, приміщення ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ», офіс 31, м. Нікополь, 53201; Ідентифікаційний код 3384706771) 128 635,19 грн. - основну грошову винагороду за виконання обов`язків ліквідатора у справі № Б24/63/00, що дорівнює 47,11% пропорційному стягненню з кредитора визнаним вимогам;

- стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 21910427, 49094, місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) на користь арбітражного керуючого Гамана Олександра Миколайовича (Свідоцтво про право на заняття діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1838 від 05.02.2018 року; пр. Трубників, 56, приміщення ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ», офіс 31, м. Нікополь, 53201; Ідентифікаційний код 3384706771) 111 077,88 грн. - основну грошову винагороду за виконання обов`язків ліквідатора у справі №Б24/63/00, що дорівнює 40,68% пропорційному стягненню з кредитора визнаним вимогам;

- затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський механічний завод" (51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпропетровська, 2; ЄДРПОУ 01412360);

- ліквідовано юридичну особу Відкрите акціонерне товариство "Дніпродзержинський механічний завод" (51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпропетровська, 2; ЄДРПОУ 01412360);

- провадження у справі № Б24/63/00 закрито.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2023р. у справі № Б24/63/00 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, Центральний апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне.

Апеляційна скарга підписана представником Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Швецовою Т.В. за довіреністю від 06.03.2023р.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

За положеннями ч. 1, 3. ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Як передбачено статтею 1312 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, представництво Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області у даній справі може здійснювати лише адвокат на підставі довіреності або заявник може брати участь в судовому процесі через свого керівника або іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади).

Згідно з п. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Апеляційний суд звертає увагу на те, що до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів, які б підтверджували право представника Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Швецової Т.В. на підписання апеляційної скарги в порядку самопредставництва органу державної влади на підставі статуту, положення, закону, трудового договору.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Слід зазначити, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Апеляційна скарга на вказану ухвалу, повний текст якої складено 05.10.2023р., сформована в системі "Електронний суд" та подана 02.11.2023р, тоді як останнім днем процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали у даній справі є 16.10.2023 року. Отже, апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.

Апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

В обгрунтування клопотання апелянт зазначає, що зі змістом ухвали ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23.10.2023р., у зв`язку з чим просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, враховуючи подання апеляційної скарги в межах встановленого ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України строку з дня ознайомлення із судовим рішенням.

Апеляційний суд, розглянувши наведене обґрунтування причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі, дійшов висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, не можуть вважатися поважними з огляду на таке.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип правової визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

У пункті 41 рішення від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998р., Reports 1998 -VIII, с. 3255, §45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, №17160/06 та №35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21.12.2010р.).

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, §47, ЄСПЛ, від 21.10.2010р.).

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004р.).

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018р. у справі №5/452/06).

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.

Таким чином, вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, апеляційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин.

За приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми убачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

З матеріалів даної справи вбачається, зокрема, направлення господарським судом Головному управлінню Державної податкової служби у Дніпропетровській області судових рішень у справі засобами поштового зв`язку, електронною поштою, що підтверджується відповідною відміткою про відправку процесуальних документів учасникам справи, а також розміщення нформації по справі на сторінці господарського суду Дніпропетровської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

У постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19, від 06.03.2023 у справі №753/19393/20, від 29.03.2023 у справі №922/226/21, Верховний Суд виснував, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому, слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується виконання судом вимог Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи, а апелянтом не спростована правомірність дій суду щодо інформування учасника справи про постановлення оскаржуваної ухвали у справі.

Окрім того, відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Судом апеляційної інстанції досліджено, що електронна копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2023р. у справі № Б24/63/00 внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та оприлюднена 06.10.2023р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/113954755).

Отже, скаржник, який є учасником справи, мав бути обізнаним про прийняття 04.10.2023р. ухвали у справі, та, з урахуванням покладених на нього процесуальних прав та обов`язків передбачених ст. 42 ГПК України, якими він як сторона по справі повинен користуватися добросовісно на рівні з іншими сторонами, вчасно скористатися своїм правом на його оскарження в апеляційному порядку.

За викладених обставин, апеляційний суд вважає, що апелянтом не наведено належного обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та неможливості подати апеляційну скаргу у строки передбачені статтею 256 ГПК України, не вказано конкретних обставин, що завадили йому вчасно подати апеляційну скаргу, не надано доказів на їх підтвердження, що унеможливлює вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відтак, з огляду на доводи апелянта, апеляційний суд вважає наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі необгрунтованими, які пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, а не об`єктивними обставинами, у зв`язку з чим визнаються судом неповажними, адже процесуальна бездіяльність апелянта не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про небхідність залишення апеляційної скарги бех руху та надання апелянту строку для можливості подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та надання доказів.

Законом України №3200-IX від 29.06.2023 внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Вказані зміни набрали чинності з 18.10.2023.

Згідно ст. 259 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Зокрема, частиною сьомою ст. 42 ГПК України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) встановлено, що якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що апелянтом не надано належних доказів направлення копії апеляційної скарги учасникам справи.

За ст. 174 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 174, 235, 258, ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2023р. у справі № Б24/63/00 - залишити без руху.

Скаржнику у строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме подати до апеляційного суду:

- докази, що підтверджують повноваження представника Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Швецової Т.В. на підписання апеляційної скарги в порядку самопредставництва органу державної влади (статут, положення, витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та т.ін.);

- заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку;

- належні докази направлення копії апеляційної скарги учасникам справи у відповідності до вимог ст. 259 ГПК України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя А.Є. Чередко