Рішення

від 28.09.2023 по справі 905/2293/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.09.2023р. Справа №905/2293/21

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Одинець Е.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" , м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Башинського Сергія Сергійовича, м.Маріуполь, Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", м.Київ

про стягнення страхового відшкодування в розмірі 22 658,06грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" м. Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Башинського Сергія Сергійовича м.Маріуполь про стягнення виплаченого страхового відшкодування в розмірі 22658,06грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.06.2020 в Приморському районі м. Маріуполь відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Mazda" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу «ГАЗ» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням громадянина ОСОБА_1 . Постановою Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 22.06.2020 по справі №266/3099/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, який на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем Башинським С.С.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що ним на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту "Каско" №068154/4605/0000037 від 29.10.2019 внаслідок настання страхової події в межах ліміту здійснено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля "Mazda" в розмірі 76538,44грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність належного відповідачу транспортного засобу «ГАЗ» була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "НАСК "ОРАНТА" за полісом №АР7188688, то за доводами позивача остання відшкодувала позивачу суму збитків в межах ліміту та з урахуванням зносу в розмірі 53880,38грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача суму у розмірі 22658,06грн., яка є різницею між сумою страхового відшкодування в розмірі 76538,44грн., яку виплатив позивач на користь свого страхувальника за страховим випадком, та сумою виплаченого позивачу страхового відшкодування за полісом ПАТ "НАСК"ОРАНТА" №АР7188688 в розмірі 53880,38грн.

У відповідності до автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Бокова Ю.В.

Ухвалою суду від 28.12.2021 зазначеною суддею прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі №905/2293/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

24.01.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заперечення проти задоволення позовних вимог обґрунтовані тим, що до позивача не перейшло право вимоги у розмірі 9077,50грн адже ця сума не входить до суми виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Крім того, відповідач посилається на не доведення позивачем фактичного здійснення ремонту через відсутність в матеріалах справи актів виконаних робіт з ремонту транспортного засобу. За змістом відзиву відповідач також зауважив, що позивач не здійснив вирахування суми ПДВ у розмірі 12756,41грн з суми виплаченого страхового відшкодування, водночас з виставленого ТОВ «Компанією Алекс» рахунку-фактури не вбачається відомостей про наявність у вказаного товариства статусу платника ПДВ.

15.02.2022 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій не погоджується з доводами відповідача у відзиві.

Ухвалою суду від 22.02.2022 призначено справу №905/2293/21 до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14.03.2022 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" , м.Київ; встановлений залученій третій особі строк для подання письмових пояснень відносно позовних вимог, зобов`язано надати належним чином засвідчену копію полісу № АР7188688.

14.03.2022 підготовче засідання у справі №905/2293/21 не відбулось у зв`язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова та веденням активних бойових дій на території Харківської області.

Ухвалою суду від 18.10.2022 витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості про реєстрацію у якості внутрішньо переміщеної особи Башинського Сергія Сергійовича .

У зв`язку з обранням судді Бокової Ю.В. членом Вищої ради правосуддя, 23.01.2023 призначено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого справу передано на розгляд судді Макарової Ю.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.02.2023 справу прийнято до провадження у новому складі, призначено підготовче судове засідання на 02.03.2023, зобов`язано третю особу надати належним чином засвідчену копію полісу №АР7188688, письмові пояснення відносно позовних вимог; зобов`язано позивача у найкоротший строк надати суду докази надсилання позовної заяви та доданих до неї документів залученій третій особі.

Крім того, ухвалою від 01.02.2023 суд звернувся до Міністерство соціальної політики України з запитом про надання інформації про реєстрацію відповідача у якості внутрішньо переміщеної особи.

20.02.2023 на електрону адресу суду та 02.03.2023 додатково через канцелярію суду від Міністерства соціальної політики України надійшла відповідь про те, що відповідно до відомостей з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб станом на 15.02.2023 Башинський Сергій Сергійович , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19.10.2022 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_1 , вказаний контактний телефон.

Ухвалою суду від 02.03.2023 відкладено підготовче засідання на 29.03.2023, повторно зобов`язано позивача направити позовну заяву з додатками третій особі; встановлено відповідачу строк до 22.03.2023 для надання заперечень на відповідь на відзив; повторно зобов`язано третю особу ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" у строк до 27.03.2023 включно надати суду належним чином засвідчену копію полісу №АР7188688.

15.03.2023 через канцелярію суду від позивача на виконання ухвали суду від 02.03.2023 надійшло клопотання про долучення доказів направлення позовної заяви залученій третій особі. Відстеживши поштове відправлення з трек-номером №0504545028342 на сайті Укрпошти, суд встановив, що поштове відправлення отримано адресатом (третьою особою) 10.03.2023.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/2293/21 на тридцять днів, відкладено підготовче судове засідання на 27.04.2023, втретє зобов`язано третю особу надати суду належним чином засвідчену копію полісу №АР7188688.; витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України письмову інформацію щодо умов Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР7188688.

05.04.2023 на електрону адресу суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України у виконання ухвали суду від 29.03.2023 надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних щодо умов полісу №АР7188688.

18.04.2023 через канцелярію суду від третьої особи надійшов лист №1890-01-12/202 від 12.04.2023 до якого додана копія полісу №АР7188688.

Третя особа не скористалася наданим їй правом подати письмові пояснення щодо заявленого в даній справі позову, представник ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в судові засідання жодного разу не з`явився, водночас про дату, час та місце розгляду справи страхова компанія повідомлялася судом належним чином у встановленому законом порядку шляхом надіслання процесуальних документів суду на електрону адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та засобами поштового зв`язку.

Ухвалою суду від 27.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 30.05.2023.

Враховуючи повітряні тривоги на території Харківської області в умовах дії воєнного стану, небезпечну ситуацію (можливість ракетних обстрілів міста), зважаючи на приписи ст.3 Конституції України, з міркувань безпеки, судове засідання, призначене на 30.05.2023 не відбулось.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.06.2023 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 13.07.2023.

13.07.2023 на електрону адресу від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача.

Судове засідання 13.07.2023 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Макарової Ю.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 23.08.2023 призначено розгляд справи по суті на 28.09.2023.

28.09.2023 на електрону адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача.

Представники позивача та третьої особи у судовому засіданні 28.09.2023 з розгляду справи по суті участь не приймали, про місце, дату та час слухання справи були повідомлені шляхом направлення ухвали суду від 23.08.2023 на їх електронні адреси.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.09.2023 з розгляду справи по суті участь не приймав, про місце, дату та час слухання справи повідомлявся шляхом направлення ухвали суду від 23.08.2023 на його адресу як внутрішньо переміщеної особи засобами поштового зв`язку. Однак, конверт з ухвалою суду від 23.08.2023 були повернуті до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №916/2349/17.

Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштових конверту з відміткою «не знаходиться» свідчить, що рішення (ухвали) не вручені з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом Донецької області.

Крім того, судом також вчинялися дії з направлення телефонограми на номер телефону, який зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - (0629)23-26-23 та на номер телефону, який зазначено у відповіді Міністерства соціальної політики України, як контактний номер телефону внутрішньо переміщеної особи - НОМЕР_3 , однак зв`язок з підприємцем не було встановлено.

Судом були вжиті також додаткові заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи шляхом розміщення оголошення в мережі Інтернет в розділі "Повідомлення учасникам судового процесу" на сторінці Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі "Судова влада України".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Частинами першою та другою ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша ст. 4 цього Закону).

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з процесуальними документами в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд зазначає, що явка представників учасників справи у судове засідання 28.09.2023 обов`язковою судом не визнавалась, що підтверджується ухвалою від 23.08.2023. Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, з огляду на необхідність розгляду даного спору в межах розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі учасників справи за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступні фактичні обставини.

29.10.2019 між Приватним акціонерним товариством «Уніка» (позивач, страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №068154/4605/0000037, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Mazda, модель СХ-5, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2017 року випуску.

05.06.2020 o 11год. 20хв. в Приморському районі м. Маріуполя, по бул. Шевченка, буд. 29, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Mazda» (державний номерний знак НОМЕР_1 ) та транспортного засобу «ГАЗ» (державний номерний знак НОМЕР_2 ) під керуванням громадянина ОСОБА_1 . В результаті ДТП були заподіяні механічні ушкодження автомобілю марки «Mazda».

Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22.06.2020 у справі №266/3099/20, яка набрала законної сили, громадянина ОСОБА_1 - водія Фізичної особи-підприємця Башинський Сергій Сергійович, РНОКППО НОМЕР_4 , визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного порушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна).

ОСОБА_3 звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (позивача) з заявами від 05.06.2020 про подію, що має ознаки страхового випадку та про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до Звіту №74 про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу, складеного ТОВ «Експертна компанія» Укравтоекспертиза» м. Маріуполь, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Mazda», державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням ПДВ складає 76538,44грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ складає 60069,44грн., у тому числі ПДВ.

Страховим актом №00358112 від 24.06.2020 позивач визначив, що вартість матеріального збитку з урахуванням зносу складає 76538,44грн, сума страхового відшкодування складає 76538,44грн, враховуючи суму утримання 9077,50грн., підлягає виплаті страхувальнику ОСОБА_3 сума страхового відшкодування у розмірі 67460,94грн.

На підставі вказаного страхового акту позивач, виконуючи свої зобов`язання за договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №068154/4605/0000037 від 29.10.2019, здійснив відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди шляхом перерахування коштів у сумі 67460,94грн на рахунок ТОВ "Компанія Алекс", що підтверджується платіжним дорученням №157892 від 25.06.2020, та керуючись умовами п.9.14 вказаного договору при виплаті страхового відшкодування утримав суму несплаченої частини страхового платежу у розмірі 9077,50грн в рахунок погашення несплаченої страхувальником частини страхового платежу за договором, що разом складає 76538,44грн.

Відповідно до наявної в матеріалах справи бухгалтерської довідки №020078 від 25.06.2020, у якості боржника по сплаті страхового платежу у розмірі 9077,50грн значиться ОСОБА_1 .

Станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ГАЗ» (державний номерний знак НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_1 , з вини якого трапилось ДТП, була застрахована Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/7188688, який діяв на 05.06.2020 року.

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну у розмірі 130000,00грн, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров`ю у розмірі 260000,00грн та франшиза у розмірі 2500грн.

Третьою особою платіжним дорученням №35615 від 28.07.2020 на рахунок позивача було відшкодовано 53880, 38грн.

Позивач звернувся до відповідача з листом №795/УН від 06.05.2021, в якому повідомив про заборгованість в сумі 22658,06грн. У якості доказів направлення вказаного листа суду наданий список згрупованих вкладень та фіскальний чек від 11.05.2021.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що страховою компанією відповідача було відшкодовано позивачу шкоду лише частково в межах ліміту та з урахуванням зносу у розмірі 53880,38грн, тобто у меншому розмірі, ніж було виплачено позивачем власнику пошкодженого у ДТП автомобіля, а відтак до нього перейшло право вимоги залишку суми страхового відшкодування у розмірі 22658,06грн з відповідача, як особи, відповідальної за спричинені збитки, враховуючи на той факт, що автомобіль «ГАЗ» державний номерний знак НОМЕР_2 був під керуванням ОСОБА_1 , який перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом положень ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об`єкти страхування, види обов`язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як вже встановлено судом, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту "Каско" №068154/4605/0000037 від 29.10.2019 внаслідок настання страхової події вирішено виплатити страхувальнику ОСОБА_3 страхове відшкодування шляхом перерахування на рахунок у розмірі 67460,94грн., про що складений страховий акт №00358112 від 24.06.2020.

Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі №910/9396/17.

Як вбачається з рахунку фактури Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Алекс» №ANF9206315 від 16.05.2020, вартість ремонту застрахованого позивачем автомобіля (калькулятор 26987RZ003430) складає 76538,44грн, в тому числі ПДВ 12756,41грн.

Судом на підставі даних з програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" встановлено, що ТОВ «Компанія Алекс» (ідентифікаційний код 41002072) з 01.01.2017 є платником ПДВ.

Суд встановив, що позивачем було перераховано суму страхового відшкодування на рахунок СТО (ТОВ «Компанія Алекс») у розмірі 67460,94грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №157892 від 25.06.2019.

Сума виплаченого позивачем страхового відшкодування покриває вартість ремонту автомобіля та суму ПДВ, у зв`язку з чим позивачем правомірно включено до суми страхового відшкодування відповідну суму податку. В свою чергу суд з`ясовував, що надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ.

Відомості про фактичне здійснення ремонту автомобіля марки «Mazda» державний номерний знак НОМЕР_1 в матеріалах справи відсутні. Однак слід зазначити, що відповідно до постанови Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №755/7666/19 при визначенні розміру відшкодування майнової шкоди, яка підлягає стягненню, касаційний суд прийняв за основу саме ремонтну калькуляцію за відсутності в матеріалах справи відомостей про фактичне здійснення ремонту автомобіля позивача.

Відповідно до п.8.4. договору №068154/4605/0000037 від 29.10.2019 у разі виплати страхувальнику страхового відшкодування страховик (позивач) набуває права регресу до осіб, відповідальних за заподіяний збиток.

Правила щодо регресного позову страховика встановлені ст.38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно зі ст. ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Отже, кредитор у деліктному зобов`язанні (потерпіла) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Враховуючи норми ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», позивач, виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором добровільного страхування наземного транспорту №068154/4605/0000037 від 29.10.2019, отримав від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдані збитки внаслідок ДТП, що сталося 05.06.2020.

З аналізу змісту Глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду».

Статтею 1187 ЦК України встановлено особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, таким суб`єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У відповідності до положень ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки, роботодавець.

Таким чином шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі №426/16825/16-ц. З огляду на вищевикладене, важливим є обставини перебування транспортного засобу «ГАЗ» державний номерний знак НОМЕР_2 , у володінні роботодавця, а саме відповідача, та факт перебування винної у ДТП особи - ОСОБА_1 у трудових відносинах з відповідачем.

Встановлення факту перебування водія ОСОБА_1 на час ДТП у трудових відносинах з відповідачем та виконання водієм на час ДТП своїх трудових (службових) обов`язків має суттєве значення для покладення на відповідача обов`язку відповідно до приписів ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України відшкодувати шкоду, завдану цим водієм.

Відповідно до частин 1 та 4 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Так, постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22.06.2020 у справі №266/3099/20, яка набрала законної сили, встановлено, що громадянин ОСОБА_1 є працюючим водієм Фізичної особи-підприємця Башинський С.С.

Під час розгляду даної справи відповідачем не спростовано те, що під час вчинення ДТП ОСОБА_1 перебував у трудових (службових) з ним відносинах.

Оскільки на дату скоєння ДТП 05.06.2020 вказаний водій перебував у трудових відносинах з відповідачем, останній є особою відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю марки «Mazda» державний номерний знак НОМЕР_1 у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як вже зазначалося судом вище, позивачем за страховим актом №00358112 від 24.06.2020 визначена сума страхового відшкодування у розмірі 76538,44грн. Позивач внаслідок утримання з суми страхового відшкодування суми у розмірі 9077,50грн здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок ТОВ "Компанія Алекс" (станція технічного обслуговування, яка виставила рахунок на ремонт автомобіля) в сумі 67460,94грн, що підтверджується платіжними дорученнями №157892 від 25.06.2020.

У п.9.14 договору добровільного страхування наземного транспорту №068154/4605/0000037 від 29.10.2019 ПАТ "Страхова компанія "Уніка" та страхувальник дійшли згоди, що при виплаті страхового відшкодування страховик (позивач) має право утримати суму несплаченої частини страхового платежу з суми страхового відшкодування.

Оскільки пошкодження застрахованого автомобіля «Mazda» відбулось 05.06.2020, тобто до моменту внесення страхувальником останнього страхового платежу у розмірі 9077,50грн, який мав відбутися за умовами п.1.2.8 договору до 29.07.2020, позивач скористався своїм правом за договором утримати суму несплаченої частини страхового платежу з суми страхового відшкодування. Таким чином, грошові кошти у розмірі 9077,50грн є фактично сплаченими позивачем на користь страхувальника, даний платіж позивач не отримав через настання ДТП.

Відповідно до наявної в матеріалах справи бухгалтерської довідки №020078 від 25.06.2020, у якості боржника по сплаті страхового платежу у розмірі 9077,50грн значиться ОСОБА_1 .

З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку, що страховиком (позивачем) сплачено страхувальнику суму страхового відшкодування за договором майнового страхування у загальному розмірі 76538,44грн.

Оскільки позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, він набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати. Такої самої позиції дотримується Верховний суд України у постанові по справі №910/3650/16 від 22.03.2017.

Враховуючи, що станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ГАЗ» державний номерний знак НОМЕР_2 була застрахована ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/7188688, останній здійснив на користь позивача страхове відшкодування вартості матеріального збитку, завданого ДТП в розмірі 53880,38грн., тобто у меншому розмірі, ніж було виплачено позивачем власнику пошкодженого у ДТП автомобіля.

Обов`язок з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування покладається на страховика. Водночас суд звертає увагу на законодавчі обмеження щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Зважаючи на те, що страховою компанією відповідача сплачено 53880,38грн, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 22658,06грн.

За змістом ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 в справі №359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

У постанові від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду України сформулювала висновок щодо забезпечення дієвості інституту обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зазначивши, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Оскільки вартість майнового збитку, завданого пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.

За таких обставин саме фізична особа-підприємець Башинський С.С., як законний володілець джерела підвищеної небезпеки зобов`язаний сплатити ПАТ "Страхова компанія "Уніка" таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, в розумінні статей 993, 1187, 1194 ЦК України у відповідача виникло зобов`язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 Кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про виконання ним зобов`язання відшкодування шкоди в повному обсязі. Викладені відповідачем у відзиві заперечення спростовані судом у рішенні.

Оскільки різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 22658,06грн, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 22658,06грн є законною і обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України у зв`язку з задоволенням позову судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 74, 75-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Башинського Сергія Сергійовича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (04112, м.Київ, вул.Олени Теліги, 6, літ.В, код ЄДРПОУ 20033533) страхове відшкодування у розмірі 22658,06грн та судовий збір у розмірі 2270,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2023.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на обставини, пов`язані із збройною агресію проти України, включення Харківської міської територіальної громади (місцезнаходження Господарського суду Донецької області) до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, а також обставини особливого (дистанційного) режиму роботи господарського суду Донецької області, повний текст рішення складений судом у межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суддя Ю.В. Макарова