Рішення

від 21.11.2023 по справі 905/660/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2023р. Справа № 905/660/23

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Одинець Е.В., розглянувши заяву позивача б/н та б/д про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі

за позовом: Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі, м. Дніпро

до відповідача: Публічне акціонерне товариство Шахтоуправління Донбас, м. Донецьк, Донецька область

про стягнення 30'176'407,65грн.

за участю представників сторін:

від позивача: участь не приймав

від відповідача: участь не приймав

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Донецької області знаходилась справа №905/660/23 за позовом Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі, м.Дніпро до Публічного акціонерного товариства Шахтоуправління Донбас, м.Донецьк, Донецька область, про стягнення 30176407,65грн., з яких: 4704534,00грн - 3 % річних, 25471873,65грн. - інфляція. Розгляд справи здійснювався судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.11.2023 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 4199880,57грн, інфляційні втрати у розмірі 22732656,42грн. та судовий збір у розмірі 403988,05грн.

Судом встановлено, що у рішенні питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу не вирішувалося.

01.11.2023 до господарського суду Донецької області від представника позивача надійшла заява б/н, б/д, у якій в тому числі просив суд винести додаткове рішення про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «ДОНБАС» на користь Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі суму судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00грн.

Ухвалою суду від 09.11.2023 призначено до розгляду заяву представника «АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про ухвалення додаткового рішення на 21.11.2023.

14.11.2023 до господарського суду Донецької області від представника позивача надійшло клопотання б/н від 14.11.2023 про долучення до матеріалів справи документів, відповідно до якого представник просить суд приєднати до матеріалів справи скан-копію акту наданих послуг №317 від 02.11.2023, а також скан-копію довіреності №72/2023 від 13.03.2023; ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00грн., розгляд поданої заяви про ухвалення додаткового рішення проводити без участі представника АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі».

Станом на час винесення додаткового рішення від Публічного акціонерного товариства Шахтоуправління Донбас позиція на подану іншим учасником справи заяву не надходила.

Враховуючи, що остання відома адреса місцезнаходження відповідача знаходяться на тимчасово окупованій території, в свою чергу у суду відсутні відомості щодо наявності у товариства електронного кабінету та електронної поштової скриньки, відповідно до ч.1 ст.1-1 Закону України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції суд вчиняв дії з повідомлення вказаного учасника справи про судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення шляхом публікації 14.11.2023 відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України

В силу приписів Закону України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції з опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Судом були вжиті додаткові заходи для належного інформування відповідача про час і місце розгляду заяви позивача про винесення додаткового рішення шляхом направлення телефонограм за вказаними у Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань номерами телефонного зв`язку, однак зв`язок з товариством не був встановлений.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Частинами першою та другою ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст. 4 цього Закону).

Відтак, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з процесуальними документами в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

У судовому засіданні 22.11.2023 представники сторін участь не брали.

Суд зазначає, що явка представників учасників справи у судове засідання 21.11.2023 обов`язковою судом не визнавалась, що підтверджується ухвалою від 09.11.2023. У даному випадку неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, відтак суд вважає за можливе її розглянути без участі учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі б/н від 14.11.2023 про винесення додаткового судового рішення, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з чч.1, 3 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

На виконання вказаної норми, позивачем у позовній заяві повідомлено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які очікує понести товариство, складає 50000, 00грн.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справіабо протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 1 статті 221 ГПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд зазначає, що заявником дотримано вищезазначені вимоги. Так, до закінчення розгляду справи по суті, тобто до ухвалення рішення у справі позивачем у позовній заяві зазначено орієнтовні витрати на правову допомогу та 01.11.2021 подано заяву про винесення додаткового рішення в якій зазначено, що акт наданих послуг будуть надані після ухвалення судового рішення.

Як стверджує представник заявника, товариством понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00грн., які і просить стягнути з відповідача.

У частинах 1-2 статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3-5 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом п. 1 ч. 2 статті 126, ч. 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до ч. 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112); у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі №910/12876/19).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження наданих послуг з правничої допомоги суду надано у копіях: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Швидкий О.О. серія КР№000178 від 02.04.2018, довіреність №73/2023 від 13.03.2023., договір №1359-ДЕ від 03.08.2022 про надання правової допомоги, Додаткову угоду №11 від 25.05.2021 до договору №1359-ДЕ про надання правової допомоги від 03.08.2020, Додаткову угоду №16 від 27.12.2022 до договору про надання правової допомоги №1359-ДЕ від 03.08.2020, Акт надання послуг №317 від 02.11.2023.

З наданого договору про надання правової допомоги №1359-ДЕ від 03.08.2020, з урахуванням Додаткових угод №11 та №16 до нього, вбачається, що зазначений договір укладений між Акціонерним товариством «ДТЕК «Донецькі Електромережі» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Перший радник» (виконавець).

На виконання п.1.1. даного договору виконавець зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу (далі-послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.

Відповідно до п.. 1.2. договору для виконання його цілей видами правової допомоги, що може надаватись виконавцем є зокрема, але не виключно: надання консультацій і роз`яснень клієнту з правових питань; збір доказів по судовій справі, визначення засобів доказування; ознайомлення з матеріалами судової справи; складання процесуальних та інших документів правового характеру; інші види правової допомоги, що не передбачені цим договором, однак є необхідними для його виконання та захисту інтересів клієнта.

Сторони у п.1.3. вказаного договору узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, я межах якої надаються правова допомога та судова інстанція відображається сторонами в акті наданих послуг.

Приймання-передавання послуг за цим договором здійснюється сторонами за актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги за цим договором (п.3.1. договору).

Згідно п.3.2. договору акт наданих послуг складається та підписується виконавцем за результатами надання послуг. Такий акт наданих послуг невідкладно (в день його складання) направляється виконавцем клієнту.

Враховуючи складність справи, значення справи доля клієнта, часу витраченого адвокатом на надання послуг сторони відображають в акті наданих послуг опис наданих послуг та їх загальну вартість (розмір гонорару) (п.3.3. договору).

Розмір гонорару , який має сплатити клієнт, визначається згідно з Актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін (п.4.2. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатися погодинно, або у фіксованому розмірі.

За умовами п.4.6. договору оплата наданих послуг та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами Актів наданих послуг впродовж 15 календарних днів, з моменту вступу рішення суду по справі, в межах якої надавалась правова допомога, в закону силу.

Відповідно до Додаткової угоди №16 договір діє до 31.12. 2023.

На підставі договору №1359-ДЕ від 03.08.2020 між виконавцем та клієнтом був підписаний Акт наданих послуг №317 від 02.11.2023, відповідно до якого виконавцем була надана правнича допомога в межах судової справи №905/660/23 на суму 50000,00грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність.

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного суду викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 року у справі №912/1025/20).

Відповідно до Акту наданих послуг №317 від 02.11.2023 виконавцем (учасник - адвокат Швидкий О.О.) були наданні наступні послуги:

1) вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів, витрачено часу 3 години, вартість 10000,00грн.;

2) розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовка та систематизація, збір доказової бази, аналіз доказової бази, витрачено 5 годин, вартість 15000,00грн.;

3) підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру (позовна заява, інші документи по справі), виконання розрахунків, робота з первинною документацією, витрачено 5 годин, вартість 15000,00грн.;

4) здійснення моніторингу та відстеження процесуальних дій в рамках справи у реєстрах, участь у судових засіданнях, підготовка додаткових документів для господарського суду, витрачено 2 години, вартість 10000, 00грн.

Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, однак суд має оцінити рівень адвокатських витрат з урахуванням того, чи є їх сума обґрунтованою.

Як вже зазначалося судом вище, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Частиною 3 статті 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що адвокатом Швидким О.О. було підготовлено та підписано позовну заяву, чотири клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, заява щодо обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу, клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Суд зазначає, що спірні правовідносини між сторонами виникли між сторонами у зв`язку з не виконанням відповідачем рішень господарських судів, у зв`язку з чим позивачем на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України були нараховані та заявлені до стягнення 3 % річних у розмірі 4704534,00грн та інфляційні втрати у розмірі 25471873,65грн.

Тобто, незважаючи на заявлений розмір позову, даний спір є незначної складності, оскільки спірні відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням судових рішень. Спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України та ГК України, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Таким чином, для адвоката дана справа є звичайним розрахунковим спором, а отже, підготовка позовної заяви не потребувала значних затрат часу, великого обсягу юридичної і технічної роботи (текст позову розміщено на 4 аркушах). Розрахунки заявлених до стягнення вимог не є складними, адже період нарахування відсотків та інфляційних є незмінним. Суд вважає що для адвоката складання клопотань про участь в режимі відеоконференції та про розгляд справи без участі представника також не потребувало значних затрат часу, великого обсягу юридичної і технічної роботи з огляду на їх зміст та обґрунтування, оскільки це по суті є лише процесуальним інструментом звернення до суду. Суд враховує, що до матеріалів позову додана не велика кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час, а також ту обставину, що адвокат приймав участь в режимі відеоконференції лише в одному судовому засіданні.

З огляду на зазначене, незважаючи на керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, з урахуванням обставин справи та наданих адвокатом в межах даної справи професійних послуг, за висновком суду, розмір витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 12000,00грн. відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру у даній категорії спору для кваліфікованого юриста, іншу частину гонорару адвокату у розмірі 38000,00грн нестиме позивач.

Згідно з ч.4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позов був задоволений частково, то і судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.123, 126, 129, ст.244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі б/н та б/д про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас» (83059, Донецька область, місто Донецьк; код ЄДРПОУ 00174668) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (49107, Дніпропетровська область, місто Дніпро, Запорізьке шосе, буд.22; код ЄДРПОУ 00131268) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10710,04грн.

В іншій частині відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 27.11.2023.

Суддя Ю.В. Макарова