Рішення

від 27.11.2023 по справі 905/983/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.2023 Справа №905/983/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу №905/983/22

за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», м.Покровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаженерго Україна», м.Київ

про стягнення 599 267,14 гривень, -

без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаженерго Україна» про стягнення 599 267,14 гривень, з яких: штраф у розмірі 168 618,25 гривень, пеня у розмірі 430 648,89 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору підряду №6207-ДОЭ від 22.02.2021 щодо строків виконання робіт, у зв?язку з чим нарахував штраф та пеню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2022 для розгляду даної справи визначено суддю Кучеряву О.О.

Ухвалою суду від 12.12.2022 позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаженерго Україна» про стягнення 599 267,14 гривень - залишено без руху. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 26.12.2022 внаслідок усунення позивачем недоліків, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Згідно спільного розпорядження голови та керівника апарату Господарського суду Донецької області від 25.05.2023 № 6-р, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, продовжено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з урахуванням Рішення зборів суддів від 13.06.2022 №1, а саме: суддям та працівникам апарату суду виконання посадових обов`язків в змішаному режимі, учасникам судових засідань рекомендовано утримуватись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов`язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.

Суд зазначає, що 27.12.2022 судом було здійснено підписку позивача та відповідача на отримання процесуальних документів електронною поштою по справі №905/983/22, зокрема: за електронною адресою suddes@dtek.com, yezhovaaale@dtek.com (вказана електронна пошта зазначена позивачем на титульному аркуші позовної заяви) та на електронну пошту відповідача - montagenergoukraine@gmail.com, o.bezvershenko@gmail.com (вказана електронна пошта зазначена відповідачем на титульному аркуші відзиву на позовну заяву)

Суд вбачає за необхідне зазначити, що після підписання електронним цифровим підписом судді процесуальних документів по справі, програма «Діловодство спеціалізованого суду» направляє автоматично всім учасникам справи всі процесуальні рішення на їх електронні пошти. При цьому, відомості у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» містяться щодо дати доставки.

Отже, приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення учасників справи належним чином про розгляд судової справи слід дійти висновку, що відповідач повідомлений про розгляд справи у встановленому порядку.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов?язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд наголошує, що сторонам були забезпечені рівні можливості та права, виходячи з принципів господарського судочинства таких, як: рівність перед законом і судом, принцип диспозитивності, у відповідача було достатньо часу на формування своєї правової позиції і надання суду всіх письмових та електронних доказів, як шляхом направлення витребуваних судом документів поштою, так і шляхом направлення таких документів на електронну адресу суду.

12.01.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, вказуючи, що позовні вимоги складають 28,53% від загальної вартості спірного договору, а отже є способом отримання невиправданих додаткових прибутків для позивача за рахунок відповідача. Також відповідач заперечує проти періоду прострочення виконаних робіт, а саме з 01.06.2021 по 30.11.2022. Так, сторонами погоджено кінцевий строк виконання робіт - до 30.10.2021, відтак фактично прострочення можливе лише з 31.10.2021. Крім того нарахування суми прострочення до 30.11.2022, відповідач вважає безпідставним внаслідок розірвання договору 30.11.2021. Одночасно у своєму відзиві відповідач заявляє клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 99% з підстав: ускладнення виконання робіт в період карантину, важкого фінансового становища та зупинення роботи підприємства внаслідок воєнних дій.

16.01.2023 через підсистему «Електронний суд» позивач надав відповідь на відзив, в якому заперечив проти доводів відповідача викладених у відзиві та просив суд відмовити у задоволенні клопотання про зменшення штрафних санкцій, зокрема, з таких підстав: згідно «Календарного графіку виконання робіт» роботи повинні були виконані в строк до 31.05.2021, відтак, інший строк виконання робіт не погоджувався додатковими угодами. Крім того, порушення відповідачем зобов?язань відбулось у період березень-грудень 2021 року, відтак до початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації та зупинення роботи підприємства відповідача. Одночасно позивач звернув увагу суду, що відповідачем не надано жодних доказів тяжкого матеріального становища підприємства. Щодо твердження відповідача про заявлення позовних вимог з метою «безпідставного збагачення» за рахунок штрафних санкцій, позивач заперечує, вказуючи, що таке стягнення суттєво не вплине на матеріальний стан Позивача, оскільки в даний час проти нього розглядаються справи з загальною сумою вимог більше 70 млн гривень.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання), наявність в матеріалах справи відзиву та відповіді на відзив, а також доказів необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 202 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Повне рішення складено 27.11.2023 у зв?язку із веденням на території України воєнного стану та об?єктивною неможливістю розгляду справи у строк, встановлений ст.248 ГПК України, з урахуванням віддаленого режиму роботи суду в умовах воєнного стану.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з?ясувавши всі фактичні обставини, об?єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті дослідивши матеріали справи,

В С Т А Н О В И В

22.02.2021 року між Акціонерним товариством «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі - Замовник, позивач), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Монтаженерго Україна» (далі - Підрядник, відповідач) з іншої сторони (разом - Сторони) укладено договір підряду №6207-ДОЭ, за умовами п.1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов?язується відповідно до умов Договору, виконати роботи (надалі іменовані «Роботи») (код Робіт згідно державного класифікатора продукції та послуг: 43.21.10) з будівництва/реконструкції «Реконструкція ПЛ-0,4 кВ від КТП-134 смт. Щербинівка із монтажем ізольованого дроту (ПКЛ 6кВ ТП-133-ТП-134 інв. №010000033702/0000 (ЦЗС-10300617000/000)). Торецький РЕМ» (надалі іменований «Об?єкт»), а Замовник приймає та оплачує належним чином виконані Роботи.

Цей Договір може бути скріплений печатками Сторін, набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох Сторін і діє до 31.12.2021 року, а в частині виконання зобов?язань - до повного виконання Сторонами своїх зобов?язань за цим Договором, що виникли під час дії Договору. Дострокове розірвання Договору допускається тільки на підставах, передбачених цим Договором, законом або за згодою обох Сторін. Сторони дійшли згоди, що датою підписання Договору вважається дата зазначена в верхньому правому куті на першій сторінці Договору (п.17.1 договору).

За умовами договору склад та обсяги Робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені Кошторисною документацією, яка є невід?ємною частиною Договору. Склад та обсяги Робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до Проектної документації у порядку, зазначеному у п. 53 Загальних умов. Склад та обсяги Робіт також можуть бути переглянуті в інших випадках передбачених Договором та Загальними умовами (п.1.7 договору).

Сторонами у п.2.1 договору погоджено, що Договірна ціна Робіт (Додаток 1 до Договору) визначається на основі Кошторису (Додаток 2 до Договору), що є невід?ємною частиною Договору, і становить 2408832, 14 гривень (два мільйони чотириста вісім тисяч вісімсот тридцять дві гривні 14 копійок), в тому числі ПДВ 401472,02 грн (чотириста одна тисяча чотириста сімдесят дві гривні 02 копійки).

Договірна ціна може бути змінена лише Додатковою угодою Сторін у разі виникнення обставин, передбачених у п. 24 Загальних умов. У разі необхідності виконання додаткових робіт уточнення Договірної ціни буде здійснюватися із урахуванням положень п. 25 Загальних умов, а у разі зростання цін на ресурси - п. 26 Загальних умов (п.п.2.1.3 договору).

29.10.2021 сторонами складено та підписано додаткову угоду №6207-ДОЭ/1, якою внесено зміни до п.2.1 договору та відповідно Договірна ціна Робіт (Додаток 1 до Договору) визначається на основі Кошторису (Додаток 2 до Договору), що є невід?ємною частиною Договору, і становить 2 100 736,56 гривень (два мільйони сто тисяч сімсот тридцять шість гривень 56 коп.), в тому числі ПДВ 350 122,76 гривень (триста п?ятдесят тисяч сто двадцять дві гривні 76 коп.).

Підрядник зобов?язується розпочинати виконання Робіт тільки за умови отримання письмової заявки (підтвердження) від Замовника про початок Робіт на Об?єкті (п.1.8 договору).

Пунктом 8.1 договору сторони погодили обов?язок Замовника за Актом приймання-передачі Будівельного майданчику (фронту Робіт) передати Підряднику Будівельний майданчик (фронт Робіт) та всю дозвільну документацію.

Строки виконання робіт погоджені сторонами у розділі 3 договору, відповідно до п.3.1 якого Підрядник зобов?язаний розпочати виконання Робіт протягом 5 (п?яти) робочих днів з моменту надання йому Будівельного майданчика (фронту Робіт), передачі необхідної Проектної документації, копій дозвільної документації за актами приймання-передачі, а також отримання письмової заявки (підтвердження) Замовником про початок Робіт на Об?єкті.

Строки виконання Робіт, початок та закінчення Робіт/етапів Робіт визначаються Календарним графіком виконання Робіт, який є невід?ємною частиною Договору (Додаток № 3 до Договору) (п.3.2 договору).

Сторонами в якості додатку №3 до договору складено та підписано Календарний графік виконання Робіт від 22.02.2021, відповідно до якого роботи за об?єктом узгоджені на період з квітня 2021 року по травень 2021 року (включно).

У пункті 3.5 договору сторони погодили, що строки виконання Робіт можуть змінюватися за згодою Сторін із внесенням відповідних змін у Календарний графік виконання Робіт. Одночасно наводиться перелік причин зміни строків.

За порушення строків виконання Робіт Підрядник сплачує неустойку (пеню) в розмірі 0,1% від Договірної ціни за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від Договірної ціни (п.п. 13.1.1 Договору).

Порядок приймання-передачі закінчених робіт узгоджений сторонами у розділі 11 договору, у п.11.1 якого передбачено, що щомісячне приймання-передача виконаних Робіт здійснюється Замовником шляхом перевірки кількості, якості та вартості Робіт, що передаються Підрядником, вимогам Проектної документації, державним будівельним нормам та іншим загальнообов?язковим державним нормам, правилам, стандартам та у разі необхідності із залученням проектної організації, яка здійснює авторський нагляд та\або особи, яка здійснює технічний нагляд.

Підрядник готує Акти приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в), Довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (Форма №КБ-3) та опис фактично виконаних Робіт та до 25-гo числа звітного місяця разом з документами, зазначеними в п. 2.2.1. цього Договору, подає їх на паперових носіях у 3 (трьох) примірниках на розгляд Замовника. Підрядник зобов?язаний надавати Акти приймання виконаних будівельних робіт (Форма №КБ-2в) на паперовому носії та в електронному вигляді на електронному носії інформації у форматі інформаційного блоку даних (переважно у форматі програмного комплексу "Будівельні технології - Кошторис", розширення *.Cmq). Підрядник має право представити електронні розрахунки КБ-2в у форматі еквівалентного програмного забезпечення, гарантуючи при цьому можливість повноцінної інтеграції файлів (без втрати даних) в існуюче обчислювальне програмне забезпечення Замовника, і що така інтеграція не приведе до додаткових витрат. З технічної точки зору такі електронні розрахунки КБ-2в розглядатимуться Замовником як рівнозначні. (п.п.11.1.2 договору)

Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дня одержання, зобов?язаний розглянути надані документи, та у разі відсутності зауважень до виконаних Робіт та/або до оформлення поданих документів, прийняти виконані належним чином Роботи, підписати Акти приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (Форма №КБ-3) і повернути Підряднику 1 (один) примірник підписаних Актів приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (Форма №КБ-3). (п.п.11.1.3договору)

Відповідно до п.11.6 договору приймання-передача Об?єкта будівництва в цілому буде здійснюватися Сторонами відповідно до наступних етапів:

11.6.1. повідомлення Замовника про готовність передачі Об?єкту;

11.6.2. огляд та перевірка Об?єкта, складання Акту готовності Об?єкту;

11.6.3. отримання Документу про готовність Об?єкту до експлуатації.

У пункті 2.2 договору сторони узгодили, що розрахунки за цим Договором будуть здійснюватися шляхом перерахування авансового платежу, сплати проміжних платежів та остаточного розрахунку.

Замовник перераховує Підряднику аванс:

а) для придбання ним необхідних матеріалів та Обладнання згідно з Додатком 4; (п.п.2.2.1 договору)

Авансовий платіж здійснюється після підписання цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника у розмірі 30% від суми договору, що складає 722 649,64 гривень (сімсот двадцять дві тисячі шістсот сорок дев?ять гривень 64 копійки) з ПДВ, в тому числі ПДВ 120 441,61 гривень (сто двадцять тисяч чотириста сорок одна гривня 61 копійка) (п.п.2.2.2, 2.2.5 договору).

Згідно положень п. 2.2.7 договору, остаточний розрахунок за виконані за цим Договором Роботи, Замовник здійснить впродовж 20 (двадцяти) з Дати прийняття Об?єкту в експлуатацію відповідно до умов цього Договору, але не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів з дати підписання Сторонами Акту готовності Об?єкту.

Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим Договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до п.2.2.8 договору, Замовник здійснює проміжні платежі протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати прийняття на умовах даного Договору виконаних Робіт.

Договір підряду від 27.02.2021 №6207-ДОЭ та додаткові угоди до нього підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток підприємств без зауважень чи застережень.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2021 АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» передало, а ТОВ «Монтаженерго Україна» прийняло проектно-кошторисну документацію по об?єкту: «Реконструкція ПЛ-0,4 кВ від КТП-134 смт. Щербинівка із монтажем ізольованого дроту (ПКЛ-6 кВ ТП-133 - ТП- 134, ЦЗС-10300617000/000) Торецький РЕМ», згідно договору від 27.02.2021 №6207-ДОЭ.

В подальшому АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» листом від 01.03.2021 №3/3063-вих до ТОВ «Монтаженерго Україна» узгодило початок робіт на об?єкті з 01.04.2021.

18.03.2021 сторонами підписано акт приймання-передачі будівельного майданчика (Об?єкт: «Реконструкція ПЛ-0,4 кВ від КТП-134 смт. Щербинівка із монтажем ізольованого дроту (ПКЛ-6 кВ ТП-133 - ТП-134, ЦЗС-10300617000/000) Торецький РЕМ»).

Листом від 02.04.2021 №03/5025-вих АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» повідомило ТОВ «Монтаженерго Україна» про неявку робітників на проходження інструктажу з охорони праці, невиконання роботи на об?єкті та вимагало терміново направити робітників для проходження інструктажу і початку робіт.

В подальшому, внаслідок продовження невиконання робіт на об?єкті, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» звернулося до ТОВ «Монтаженерго Україна» з листом від 12.04.2021 №03/5534-вих в якому повторно вимагало направити робітників для початку робіт.

Листом від 12.05.2021 №03/7077-вих АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» повідомило ТОВ «Монтаженерго Україна» про накладення на нього штрафних санкцій за невиконання умов, зокрема, договору від 22.02.2021 №6207-ДОЭ.

Також в матеріалах справи міститься лист від 19.10.2021 №33/19204-вих, в якому АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» зазначає, що роботи на об?єкті були розпочаті 08.06.2021, однак з 08.10.2021 знову не виконуються, а гарантії зі сторони Підрядника, щодо закінчення робіт в строк до 31.10.2021 не виконуються. Інформація про початок робіт 08.06.2021 також міститься у відповідному листі від 30.06.2021 №03/9800-вих.

АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та ТОВ «Монтаженерго Україна» складено та підписано акти приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в): від 30.07.2021 №1 за липень 2021 року на суму 562 474,52 гривень, від 30.09.2021 №2 за вересень 2021 року на суму 382 325,52 гривень, від 03.12.2021 №3 за грудень 2021 року на суму 34 560,90 гривень.

Також сторонами складено та підписано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2021 року (ф.КБ-3) на суму 639,51523тис.гривень (з ПДВ), за вересень 2021 року на суму 722,88820тис.гривень (з ПДВ), за грудень 2021 року на суму 178,37294 тис.гривень (з ПДВ).

Крім того, до актів приймання виконаних будівельних робіт сторонами складено та підписано акти вартості устаткування, відомості ресурсів та розрахунки.

Додатковою угодою від 07.12.2021 сторони дійшли взаємної згоди розірвати договір з 30.11.2021, одночасно вказавши, що цей день є останнім днем дії договору.

У пункті 2 Додаткової угоди від 07.12.2021 сторони погодили, що з моменту розірвання Договору, зобов?язання Сторін за Договором припиняються, і Сторони не вважають себе зобов?язаними будь-якими правами та обов?язками, які виникли за Договором після його розірвання.

Розірвання Договору не звільняє Сторін від відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов?язань, які виникли до дати розірвання Договору.

Матеріали справи, окрім іншого містять акти звірки взаємних розрахунків підписаних тільки зі сторони позивача.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об?єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення штрафу та пені, нарахованих внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов?язань з вчасного виконання робіт за договором.

Згідно із частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов?язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно із статтею 173 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.

Основними видами господарських зобов?язань є майново-господарські зобов?язання та організаційно-господарські зобов?язання. Господарські зобов?язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

За правовою природою укладений між сторонами договір від 22.02.2021 №6207-ДОЭ є договором підряду, оскільки його предмет передбачає отримання конкретного результату, що не споживається в процесі виконання.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов?язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов?язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов?язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частин 1,2 статті 193 ГК України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов?язковим до виконання сторонами.

За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов?язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов?язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 17 Загальних умов укладання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, строки виконання робіт (будівництва об?єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід?ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду.

Установлення сторонами у договорі підряду строків виконання робіт (будівництва об?єкта) може пов?язуватися з виконанням замовником певних зобов?язань (надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт), передача проектної документації, відкриття фінансування, сплата авансу тощо) (п.18. Загальних умов).

З матеріалів справи вбачається, що АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на виконання умов п.8.1 договору: 26.02.2021 передало проектно-кошторисну документацію по об?єкту; актом від 18.03.2021 передало будівельний майданчик об?єкту Підряднику; листом від 01.03.2021 №3/3063-вих узгодило початок робіт на об?єкті з 01.04.2021.

Заперечень щодо порядку передачі проектної, дозвільної документації, будівельного майданчика та письмової заявки (підтвердження) Замовником про початок Робіт на Об?єкті матеріали справи не містять.

Положення пункту 3.1 Договору містить обов?язок Підрядника розпочати будівельні роботи протягом 5 (п?яти) робочих днів з моменту надання йому Будівельного майданчика (фронту Робіт), передачі необхідної Проектної документації, копій дозвільної документації за актами приймання-передачі, а також отримання письмової заявки (підтвердження) Замовником про початок Робіт на Об?єкті, що згідно матеріалів справи припадає на березень 2021 року.

Разом з тим, Позивач у своєму листі від 01.03.2021 №3/3063-вих узгодив початок робіт на об?єкті з 01.04.2021.

Крім того, на виконання п.3.2 договору строки виконання Робіт, початок та закінчення Робіт/етапів Робіт погоджені сторонами у Календарному графіку виконання Робіт від 22.02.2021, відповідно до якого роботи за об?єктом повинні здійснюватися в період з квітня 2021 року по травень 2021 року (включно).

Із наявних в матеріалах справи листів АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» до ТОВ «Монтаженерго Україна» вбачається, що роботи на об?єкті не виконувались з 01.04.2021 (листи від 02.04.2021 №03/5025-вих, 12.04.2021 №03/5534-вих), внаслідок чого позивач вимагав у відповідача направити робітників для їх початку. Фактично-же роботи були розпочаті 08.06.2021 (листи від 19.10.2021 №33/19204-вих, від 30.06.2021 №03/9800-вих).

Проти факту початку робіт з 08.06.2021 відповідач під час розгляду справи заперечень не висловив, разом з тим, у своєму відзиві вказав, що після передачі йому будівельного майданчика 18.03.2021 неодноразово звертався до позивача із проханням провести інструктаж робітників та надати необхідні допуски до робіт, однак вказані прохання залишилися поза увагою останнього. Тільки листами від 02.04.2021 та 12.04.2021 Замовник вказав на направлення працівників для проходження інструктажу та початку робіт. Матеріали справи не містять відповідних вимог Відповідача до Позивача про проведення інструктажу та надання допусків до робіт внаслідок здійснення таких звернень в усній формі.

Крім того ТОВ «Монтаженерго Україна» посилається на погодження кінцевого строку виконання робіт до 30.10.2021 листом від 19.10.2021 №33/19204-вих.

Дослідивши зміст вказаного листа судом встановлено, що АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» в ньому повідомляє про невиконання зі сторони Підрядника гарантій щодо закінчення робіт в строк до 31.10.2021.

Разом з тим, сторонами не було внесено будь-яких змін до Календарного графіку виконання Робіт щодо продовження строку виконання робіт в порядку передбаченому п.3.5 Договору, відтак роботи повинні були бути виконані до 31.05.2021 року (включно).

Зважаючи на викладене суд відхиляє доводи відповідача про продовження строку виконання робіт.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного Кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Сторони у п.п.11.1.2 Договору погодили передання робіт підрядником і прийняття їх замовником згідно Актів приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в).

Згідно матеріалів справи, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та ТОВ «Монтаженерго Україна» складено та підписано акти приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в): від 30.07.2021 №1 за липень 2021 року на суму 562 474,52 гривень, від 30.09.2021 №2 за вересень 2021 року на суму 382 325,52 гривень, від 03.12.2021 №3 за грудень 2021 року на суму 34 560,90 гривень з відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт (ф.КБ-3), актами вартості устаткування, відомостями ресурсів та розрахунками.

Відтак, суд вважає встановленим факт порушення Відповідачем покладеного на нього зобов?язання з вчасного виконання робіт за договором до 31.05.2021 року (включно).

Внаслідок прострочення ТОВ «Монтаженерго Україна» строку виконання робіт за договором, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» нараховано до стягнення штраф у розмірі 168 618,25 гривень та пеню у розмірі 430 648,89 гривень.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту, у разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов?язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов?язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов?язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідальність у вигляді пені та штрафу за порушення строків виконання робіт передбачена у підпункті 13.1.1 договору, згідно із яким сторони погодили, що за порушення строків виконання Робіт Підрядник сплачує неустойку (пеню) в розмірі 0,1% від Договірної ціни за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від Договірної ціни.

Оскільки факт прострочення Відповідачем виконання зобов?язання із вчасного виконання робіт за договором встановлений судом, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов?язання передбачена договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та суми штрафу є правомірними.

Позивачем нараховано відповідачу пеню згідно п.п. 13.1.1 договору на загальну суму 430 648,89 гривень, розраховану наступним чином: на Договірну ціну в розмірі 2 408 832,14 гривень за період з 01.06.2021 по 28.10.2021 в розмірі 361 324,8 гривень; на Договірну ціну в розмірі 2 100 736,56 гривень за період з 29.10.2021 по 30.11.2021 в розмірі 69 324,09 гривень.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем, перевірено господарським судом та встановлено, що він є арифметично неправильним, дійсний розмір пені нарахованої на заявлені позивачем періоди становить 430 649,13 гривень, а саме: на Договірну ціну в розмірі 2 408 832,14 гривень - 361324,82 гривень; на Договірну ціну в розмірі 2 100 736,56 гривень - 69 324,31 гривень.

Разом з тим, враховуючи, що згідно ст. 237 ГПК України суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, задоволенню підлягає заявлений позивачем розмір пені - 430 648,89 гривень.

Також, позивачем нараховано відповідачу штраф згідно п.п. 13.1.1 договору на загальну суму 168 618,25 гривень.

Розрахунок штрафу, який здійснений позивачем, перевірено господарським судом та встановлено, що він розрахований позивачем із використанням первісної Договірної ціни встановленої договором - 2 408 832,14 гривень, яка додатковою угодою від 29.10.2021 №6207-ДОЭ/1 була зменшена до 2 100 736,56 гривень. Відтак, нарахування передбаченого п.п. 13.1.1 договору штрафу слід здійснювати з використанням остаточної Договірної ціни, встановленої додатковою угодою.

Судом здійснено власний розрахунок штрафу з урахуванням положень п.п. 13.1.1 договору та встановлено, що штраф у розмірі 7% від ціни Договору 2 100 736,56 гривень становить 147 051,56 гривень (7х2 100736,56/100).

Відтак заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу підлягають частковому задоволенню у розмірі 147 051,56 гривень. В решті заявлених вимог в цій частині суд відмовляє.

Відповідачем під час розгляду справи заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 99%.

Розглянувши вказане клопотання суд зазначає наступне.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що:

- позивачем штучно створено відповідачу умови, за яких належним чином виконати останньому свої зобов?язання із виконання робіт за договором в погодженні стронами строки за договором було неможливо;

- позивач взагалі не вказує про спричинені збитки порушенням строків виконання робіт, при цьому жодних доказів завданої позивачу шкоди діями відповідача не надано;

- істотна різниця між майновим станом позивача і відповідача;

- загальна сума штрафних санкцій, заявлених до стягнення, становить 28,53% від загальної вартості договору та фактично є способом отримання невиправданих додаткових прибутків для позивача за рахунок відповідача;

- запровадження Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19» з 12.03.2020 карантину на усій території України, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин негативно впливав на можливість та ефективність здійснення підприємницької діяльності;

- Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року № 573, продовжується строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Обставини непереборної сили - війна на території України, у тому числі у Донецькій області, унеможливлює здійснення відповідачем підприємницької діяльності.

- наразі виробничо-господарська діяльність Відповідача документально призупинена у зв?язку із повною втратою майна та виробничих потужностей, що залишилися на території міста Северодонецьк Луганської області, де Відповідач на момент початку війни закінчував виконання державного замовлення.

Згідно із ч. 3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов?язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов?язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов?язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Поняття штрафних санкцій визначено приписами ч.1 ст.230 ГК України, зокрема, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов?язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов?язання. Аналогічні приписи містить ст. 549 ЦК України, яка визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання.

Таким чином, згідно умов ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір пені та штрафу як штрафних санкцій.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (ч. 2 ст. 216 ГК України).

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов?язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов?язань.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов?язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов?язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов?язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов?язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов?язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі, вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов?язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов?язань; при цьому вона має обов?язковий для учасників правовідносин характер.

Застосоване у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України словосполучення «суд має право» та «може бути зменшений за рішенням суду» свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість, вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (постанови Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 916/2259/18, від 24.02.2020 у справі № 917/686/19, від 26.02.2020 у справі № 922/1608/19, від 15.04.2020 у справі № 922/1607/19).

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Дослідивши клопотання відповідача суд встановив, що останнім не надано до суду жодних доказів на підтвердження: скрутного фінансового стану (у тому числі внаслідок воєнних дій), призупинення виробничо-господарської діяльності підприємства у зв?язку із повною втратою майна та виробничих потужностей, штучного створення відповідачу умов, за яких належним чином виконати останньому свої зобов?язання із виконання робіт за договором в погодженні стронами строки за договором було неможливо.

Також, суд зазначає, що скрутний фінансовий стан відповідача, у тому числі через впровадження обмежень внаслідок пандемії COVID-19 не є виключною підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, зважаючи на той факт, що тяжка економічна ситуація в Україні, яка є наслідком у тому числі й пандемії, має загальнодержавний характер, та впливає і на показники діяльності позивача також.

З огляду на вищевикладене, заява відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

На підставі ч.1 ст. 129 ГПК України, у зв?язку із частковим задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (на відповідача 8 665,51 гривень, на позивача 323,5 гривень).

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаженерго Україна» про стягнення 599 267,14 гривень, з яких: штраф у розмірі 168 618,25 гривень, пеня у розмірі 430 648,89 гривень - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаженерго Україна» (вул. Білоруська, буд. 38-А, м. Київ, 04119; код ЄДРПОУ 43117868) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (вул. Шосейна, буд. 32, м. Покровськ, Донецька область, 85302; код ЄДРПОУ 00131268) 577 700,45 гривень з яких: штраф у розмірі 147 051,56 гривень, пеня у розмірі 430 648,89 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 665,51 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 27.11.2023.

Суддя О.О. Кучерява