Рішення

від 20.11.2023 по справі 908/2665/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/217/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2023 Справа № 908/2665/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцовій К.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2665/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕННТАГ УКРАЇНА» (07443, Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Ігорева, буд. 12, ідентифікаційний код 31117545)

до відповідача: Приватного підприємства «ХОРТИЦЯ ХИМ-ФАРМ» (69035, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 151-А, кв. 66, ідентифікаційний код 37129509)

про стягнення 2091600,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Параніч А.М. , адвокат (в режимі відео конференції)

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БРЕННТАГ УКРАЇНА» до Приватного підприємства «ХОРТИЦЯ ХИМ-ФАРМ» про стягнення суми основного боргу 2 091600,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 22.08.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2665/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати отриманого за договором, укладеним у спрощений спосіб, товару (хімічну сировину) у розмірі 2 091600,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2665/23, присвоєно справі номер провадження 24/217/23, визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.09.2023 о 12 год. 40 хв.

18.09.2023 на поштову адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справа без участі представника позивача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2022, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 20.09.2023 відкладено підготовче засідання на 23.10.2023.

Ухвалою суду від 23.10.2023 закрито підготовче провадження у справі № 908/2665/23, розгляд справи по суті призначено на 20.11.2023 о 10 год.30 хв.

17.11.2023 позивачем подано клопотання про участь в судовому засідання в режимі відео конференції поза межами приміщення суду.

Клопотання судом задоволено.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 20.11.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "" http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 20.11.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статі 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписом статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний сплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Вказана правова норма не встановлює конкретний строк оплати поставленого товару, а лише визначаєпослідовність таких подій як прийняття товару та його оплата покупцем.

Одночасно ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачає, що у випадках, коли термін виконання обов`язку боржником не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який термін, і боржник зобов`язаний виконати його у 7-денний строк з дня пред`явлення вимоги.

Судом встановлено, що у лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БРЕННТАГ Україна» поставило Приватному підприємству «ХОРТИЦА ХИМ-ФАРМ» хімічну сировину на загальну суму 2 091 600,00 грн.

Так, перша партія Товару була поставлена відповідачеві 04.02.2020 з оформленням рахунку-фактури № ПП-3901045040 від 04.02.2020, видаткової накладної № ПП-3911043827 від 04.02.2020 та товарно-транспортної накладної №60012599 від 04.02.2020.

За вказаними документами було поставлено 15 000,00 кг Товару - Поліакриламіду Маgnafloc 336 М25кг загальною вартістю 1 120 500,00 грн, у т.ч. 186 750,00 грн. податку на додану вартість.

Поставку було здійснено на умовах ЕХW Kalynivka Brovary region (смт. Калинівка Броварського району, вул. Ігорева, 12). Товар на складі позивача був завантажений в транспорт, замовлений Боржником, а саме в автомобіль ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ ТЕК «Транслогистик» водій ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_3 .

За фактом поставки вказаної партії Товару позивачем була сформована податкова накладна №57 від 04.02.2020 та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.02.2020 за №9026576623.

Друга партія Товару була поставлена відповідачеві 21.02.2020 згідно з рахунком - фактурою № ПП-3901045389 від 21.02.2020, видатковою накладною №ПП-3911044190 від 21.02.2020 та товарно-транспортною накладною №60012822 від 21.02.2020.

За вказаними документами відповідачу було поставлено 10 000,00 кг Поліакриламіду Маgnafloc 336 М25кг загальною вартістю 747 000 ,00 грн., у т.ч. 124 500,00 грн. податку на додану вартість.

Поставка цієї партії Товару також була здійснена на умовах ЕХW Kalynivka Brovary region (смт. Калинівка Броварського району, вул. Ігорева, 12). Товар був завантажений на складі позивача в транспорт, замовлений відповідачем, а саме в автомобіль Рено, реєстраційний номер НОМЕР_4 , причіп/напівпричіп реєстраційний номер НОМЕР_5 , що належить ТОВ ТЕК «Транслогистик», водій ОСОБА_2 , посвідчення водія НОМЕР_6 .

Після отримання цієї партії Товару відповідачем позивач сформував податкову накладну №396 від 21.02.2020, яка була зареєстрована в ЄРПН 25.02.2020 за №9034537323.

Третя партія Товару була поставлена відповідачеві 25.02.2020 та супроводжувалась рахунком-фактурою №ПП-3901045445 від 25.02.2020, видатковою накладною №ПП-3911044237 від 25.02.2020 та товарно-транспортною накладною № 60012852 від 25.02.2020. Усього у третій партії відповідачеві було поставлено Товару на загальну суму 224 100 ,00 грн у т.ч. 37 350,00 грн. податку на додану вартість.

Поставка здійснювалась на умовах ЕХW Kalynivka Brovary region (смт. Калинівка Броварського району, вул. Ігорева, 12). Товар був завантажений на складі позивача в транспорт, замовлений відповідачем, а саме в автомобіль Мерседес, реєстраційний номер НОМЕР_7 , що належить ТОВ ТЕК «Транслогистик», водій ОСОБА_3 , посвідчення водія НОМЕР_8 .

За фактом поставки третьої партії Товару позивач також сформував податкову накладну №444 від 25.02.2020, яка була зареєстрована в ЄРПН 10.03.2020 за №9046685040.

Створення та подальша робота з податковими накладними здійснювались за допомогою програмного комплексу «М.Е.Бос», який окрім іншого (створення, заповнення, перевірка, реєстрація) дозволяє в електронному вигляді здійснювати погодження податкових накладних з контрагентами. Штамп «Документ прийнято контрагентом» на податкових накладних №396 та №444 свідчить про те, що вказані податкові накладні були узгоджені з контрагентом за господарською операцією, у даному випадку - з позивачем. Отже, є підстави вважати, що за фактом реєстрації цих податкових накладних відповідач як контрагент-покупець включив відповідну суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Відвантаження усіх трьох партій Товару відповідачеві здійснювалось на підставі Генеральної довіреності №1 від 17.01.2020 р., виданої на ім`я Черняєвої І.І..

Таким чином, у період з 04.02.2020. по 25.02.2020 відповідачеві було поставлено Товару (хімічної сировини) на загальну суму 2 091 600,00 грн. разом з ПДВ.

В порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачеві вимоги про оплату поставленого Товару.

Перша вимога №12-24/20 від 24.12.2020 була надіслана на адресу орендованого офісного приміщення відповідача: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, 41, оф. 19. Надіслана вимога не дійшла до адресата. Вказана вище адреса не збігається з відомостями про зареєстроване місцезнаходження відповідача в ЄДРПОУ, а отже вчинені позивачем дії не можна вважати належним пред`явленням вимоги про оплату.

30.06.2023 позивач листом з оголошеною цінністю надіслав вимогу №06-30/23 про оплату поставленого Товару за вказаною у ЄДРПОУ адресою місцезнаходження відповідача: 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 151 -А, кв.66. Поштове відправлення №0101911049318 з цією вимогою також повернулось позивачеві без вручення відповідачеві 21.07.2023. На бланку «рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ...» відміток про вручення немає, що свідчить про те, що отримувач протягом встановленого строку зберігання не з`явився у відділення зв`язку для отримання листа з оголошеною цінністю.

Шлях (трекінг) відправлення №0101911049318 з вимогою можна відстежити за номером відправлення на офіційному сайті оператора поштового зв`язку «Укрпошта». 17.07.2023 відбулось повернення відправлення за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання, тому є підстави вважати, що 17.07.2023 вимога про оплату Товару була пред`явлена відповідачеві належним чином, а отже через 7 днів після пред`явлення - 25.07.2023 для відповідача настав термін сплати поставленого позивачем Товару.

Оскільки грошове зобов`язання відповідача, строк виконання якого настав 25.07.2023, не виконано, позивач звернутись до суду з позовом, предметом якого є стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 2 091600,00 грн.

Обидві сторони спору є господарюючими суб`єктами, що здійснюють господарську діяльність з метою отримання прибутку.

Дії сторін, що полягають в передачі Товару (хімічної сировини) за вказаними у супровідних документах ціною, кількістю та найменуванням, свідчать про вчинення ними договору поставки Товару у спрощеній формі.

Найменування, кількість та ціна поставленого Товару були узгоджені сторонами в силу того, що позивач передав, а відповідач прийняв Товар за кількістю, ціною та найменуванням, що були вказані у супровідних документах (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, рахунках-фактурах).

Відповідач не відмовився від прийняття Товару, претензій щодо його якості та порушення строку поставки позивачеві не заявляв. Разом з тим строк оплати поставленого Товару в супровідних документах на Товар вказано не було.

Як уже зазначалось вище, в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, позивач визначив строк виконання грошового зобов`язання за вчиненим договором поставки шляхом направлення відповідачеві вимоги про оплату поставленого Товару. З урахуванням цих обставини строк виконання грошового зобов`язання настав у відповідача 25.07.2023.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої та другої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

З урахуванням вищевикладеного, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог, а тому позов задовольняє у повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 31374,00 грн, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «ХОРТИЦЯ ХИМ-ФАРМ» (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 151-А, кв. 66, ідентифікаційний код 37129509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕННТАГ УКРАЇНА» (07443, Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Ігорева, буд. 12, ідентифікаційний код 31117545) 2091600 (два мільйона дев`яносто одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. основного боргу та 31374 (тридцять одна тисяча триста сімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27.11.2023.

СуддяТ.А. Азізбекян