Ухвала

від 27.11.2023 по справі 910/17888/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

27.11.2023Справа № 910/17888/23

Суддя Господарського суду міста Києва Котков О.В. розглянувши заяву б/н від 17.11.2023 року «Про видачу судового наказу» Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗУ Україна Консалтинг» (м. Київ) /надалі - Заявник/ за вимогою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (м. Київ) /далі - Боржник/ про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з оцінки та експертного дослідження № 4589 від 01.09.2020 року у розмірі 113 364,00 грн. (сто тринадцять тисяч триста шістдесят чотири гривні), -

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2023 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗУ Україна Консалтинг» надійшла заява б/н від 17.11.2023 року «Про видачу судового наказу» за вимогою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з оцінки та експертного дослідження № 4589 від 01.09.2020 року у розмірі 113 364,00 грн.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

Втім, всупереч вищезазначених положень Господарського процесуального кодексу України заява не містить відомостей про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

В п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно з п. 2-1) ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 року, який набрав чинності 21.07.2023 року та введений в дію 18.10.2023 року внесено зміни до ряду статей Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

При цьому, судом здійснено запит на отримання інформації про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗУ Україна Консалтинг» зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС.

За результатами запиту судом встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗУ Україна Консалтинг» (код ЄДРПОУ 43059157) не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений п. 5.26 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020), відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають наступні елементи: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Судом встановлено, що додані до заяви про видачу судового наказу копії документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, не завірені належним чином, відповідно до зазначених норм чинного законодавства, оскільки не містять напису зі слів «Згідно з оригіналом», найменування посади особи, яка засвідчувала копії, її власного імені та прізвища, а також дати засвідчення копій.

З огляду на вказане, копії документів, які додані заявником до заяви про видачу судового наказу за своєю правовою природою не є письмовими доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України, оскільки не засвідчені в установленому порядку.

Суд зазначає, що копія набуває юридичної сили лише в разі засвідчення в установленому порядку (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 08.05.2019 року у справі № 160/7887/19). Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 11.07.2018 року у справі № 904/8549/17).

Таким чином, подані заявником документи не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів, оскільки долучені документи не є ні оригіналами, ні належним чином засвідченими копіями.

За приписами ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

При цьому, суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 150, 152, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «СЗУ Україна Консалтинг» у видачі судового наказу за вимогою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з оцінки та експертного дослідження № 4589 від 01.09.2020 року у розмірі 113 364,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата підписання: 27 листопада 2023 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков