Рішення

від 27.10.2023 по справі 911/2167/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2023 р.,

м. Київ

Справа № 911/2167/23

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Заступника керівника Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) в інтересах держави в особі: Відділу освіти, молоді, фізичної культури і спорту Макарівської селищної ради Київської області (08001, Київська область, Бучанський район, смт. Макарів, вул. Піонерська 15, код ЄДРПОУ 43917815)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Квінтіс Пром 12 (49031, м. Дніпро, Дніпропетровська область, пр. Поля Олександра, 59, код ЄДРПОУ 34933742)

про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів,

за участю представників:

прокуратура: Ясир Є.М.

позивача: Приймак Е.М.;

відповідача: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Історія розгляду справи

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Відділу освіти, молоді, фізичної культури і спорту Макарівської селищної ради Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Квінтіс пром 12 про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів, в якій прокурор просить суд визнати недійсними додаткові угоди від 30.03.2021 № 2, від 13.04.2021 № 3, від 20.04.2021 № 4, укладені між Відділом освіти, молоді, фізичної культури і спорту Макарівської селищної ради Київської області (код ЄДРПОУ 43917815) та Товариством з обмеженою відповідальністю Квінтіс Пром 12 (до зміни найменування - ТОВ Екотехноінвест, код ЄДРПОУ 34933742) до Договору постачання природного газу від 10.03.2021 № 05/03.

Також прокурор просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Квінтіс Пром 12 (49031, м. Дніпро, Дніпропетровська область, пр. Поля Олександра, 59, код ЄДРПОУ 34933742) на користь Відділу освіти, молоді, фізичної культури і спорту Макарівської селищної ради Київської області (08001, Київська область, Бучанський район, смт. Макарів, вул. Піонерська 15, код ЄДРПОУ 43917815) безпідставно надмірно сплачені кошти в сумі 76 955,80 грн (сімдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять гривень вісімдесят копійок).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 14.08.2023.

У судовому засіданні 14.08.2023 був присутній представник позивача. З огляду на те, що у суду не було доказів про отримання відповідачем ухвали від 24.07.2023 суд, задля забезпечення можливості реалізувати процесуальні права відповідачу та подати відзив, в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України відклав підготовче засідання на 28.08.2023 на 15:15.

У судовому засіданні 28.08.2023 була присутня представник прокуратури. Судом встановлено, що ухвала від 14.08.2023 не була своєчасно направлена представникам позивача та відповідача з технічних причин, у зв`язку з чим вона не була доставлена позивачу та відповідачу. З цих підстав, суд відкладає розгляд справи для забезпечення позивачу та відповідачу доступу до правосуддя на 18.09.2023 на 14:15.

У судовому засіданні 18.09.2023 був присутній представник прокуратури. Враховуючи те, що це вже 3 судове засідання у даній справі, відповідач ігнорує судову кореспонденцію та не надає відзив у справу, суд прийшов до висновку про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті на 17.10.2023 на 16:00.

Судове засідання з розгляду справи по суті було призначено судом на 17.10.2023. У судове засідання з`явилися представники прокуратури та позивача. Суд інформує учасників справи, що з огляду на оголошення сигналу повітряна тривога у місті Києві 17.10.2023 під час слухання справи, провести засідання не видавалося за можливе через підвищену небезпеку для сторін та працівників суду. З огляду на дію такої обставини, суд вирішив зняти з розгляду справу з одночасним призначенням наступного судового засідання на 27.10.2023 о 14:00.

У судове засідання з розгляду справи по суті 27.10.2023 з`явились представники прокуратури та позивача. Відповідач вкотре проігнорував розгляд справи судом. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

Передумови звернення до суду та зміст позовних вимог

Відділом освіти, молоді, фізичної культури і спорту Макарівської селищної ради 18.02.2021 проведено відкриті торги щодо закупівлі природного газу обсягом 137 777 м. куб. газового палива (ДК 021:2015:09120000-6: Газове паливо) з очікуваною вартістю 1 364 000,00 UAH грн з ПДВ (ідентифікатор закупівлі UA-2021-02-02-001875-Ь).

Переможцем вказаних відкритих торгів визначено Товариство з обмеженою відповідальністю Екотехноінвест з пропозицією 937 998,00 грн.

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.12.2022 ТОВ Екотехноінвест змінило найменування юридичної особи на ТОВ КВІНТІС ПРОМ 12.

Між Відділом освіти, молоді, фізичної культури і спорту Макарівської селищної ради (далі - Споживач) та ТОВ Екотехноінвест (далі - Постачальник) 10.03.2021 укладено договір № 05/03 постачання природного газу (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник зобов`язується протягом строку дії даного Договору передавати Споживачеві товар у загальному потоці у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи по предмету: Природний газ (ДК 021:2015 - 09120000-6 - Газове паливо), включно з урахуванням замовлення (бронювання) потужності ( надалі - Газ) щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а Споживач зобов`язується приймати та оплачувати Газ на умовах даного Договору.

Сторони погодили, що річний плановий обсяг постачання газу - до 137 777 м. куб. (п. 3.1 Договору).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що фактичний обсяг постачання Газу буде визначений на підставі Актів, які будуть підписуватись представниками обох Сторін по закінченню кожного Газового місяця постачання.

Акти, визначені у п. 5.1. Договору, є підставою для розрахунків (п. 5.2. Договору).

Згідно з п. 7.1. Договору ціна за 1000, 0 кубічних метрів газу становить 6808, 08 грн.

Загальна вартість даного Договору становить 937 998, 00 грн (дев`ятсот тридцять сім тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім гривень нуль копійок) (п. 7.2. Договору).

У подальшому, між Споживачем та Постачальником укладено 6 додаткових угод до договору постачання природного газу № 05/03 від 10.03.2021, а саме:

- 10.03.2021 укладено додаткову угоду № 1 до Договору постачання природного газу № 05/03 від 10.03.2021, відповідно до якої всього загальна вартість Договору зменшена та складає 937 996, 84 грн, в тому числі ПДВ - 156 332,81 грн.

Також, між сторонами Договору укладено додаткові угоди про збільшення ціни природного газу, а саме:

- 30.03.2021 укладено додаткову угоду № 2 до Договору постачання природного газу № 05/03 від 10.03.2021, відповідно до якої за 1000,0 кубічних метрів газу становить 7472,50 грн.;

- 13.04.2021 укладено додаткову угоду № З до Договору постачання природного газу № 05/03 від 10.03.2021, відповідно до якої за 1000,0 кубічних метрів газу становить 8203,37 грн;

- 20.04.2021 укладено додаткову угоду № 4 до Договору постачання природного газу № 05/03 від 10.03.2021, відповідно до якої за 1000,0 кубічних метрів Газу становить 8859,64 грн;

- 08.06.2021 укладено додаткову угоду № 5 до Договору постачання природного газу № 05/03 від 10.03.2021, відповідно до якої Договір доповнено п. 14.13 порядком зміни постачальника.

За наслідками укладених додаткових угод первісна ціна за газ відповідно до умов Договору збільшилась на 30%.

Відповідно до укладеної між сторонами Договору додаткової угоди № 6 від 27.07.2021 Договір розірвано.

Згідно з актом № 2577 від 15.04.2021 до Договору Постачальник передав, а Споживач прийняв у період обліку з 01.03.2021 по 12.03.2021 природній газ обсягом 21,303 тис. куб. м на суму 159 186,59 грн.

Згідно з актом № 2578 від 15.04.2021 до Договору Постачальник передав, а Споживач прийняв у період обліку з 13.03.2021 по 31.03.2021 природній газ обсягом 23,03477 тис. куб. м на суму 188 962,69 грн.

Згідно з актом № 3245 від 13.05.2021 до Договору Постачальник передав, а Споживач прийняв у період обліку з 01.04.2021 по 22.04.2021 природній газ обсягом 14,94554 тис. куб. м на суму 132 412,04 грн.

На підставі зазначених актів приймання Споживачем сплачено 480 561,32 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 16.04.2021 № 180, від 16.04.2021 № 267, від 16.04.2021 № 179, від 16.04.2021 № 266, від 14.05.2021 № 198, від 14.05.2021 № 344.

Прокурор стверджує, що, при укладенні спірних додаткових угод не дотримано вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, безпідставно змінено істотні умови Договору, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами Договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни природного газу на ринку після укладення Договору та попередньої угоди.

Прокуратура наголошує, що Закон України Про публічні закупівлі встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону, зокрема, за п. 2 ч. 5 наведеної норми - у випадку коливання цін товару на ринку чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Прокуратура покликається до того, що зі змісту норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі документ, який передає постачальник на підтвердження коливання ціни на ринку товару ініціюючи зміну істотних умов договору про закупівлю товару, має підтвердити саме зміну (коливання) ціни на ринку, тобто містити інформацію про попередню ціну і про ціну станом на певну дату.

Також у позові зазначається, що дана, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону Про публічні закупівлі нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Зазначено, що перелік органів, установ та організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку не є вичерпним. Відтак, це має бути той документ, який підтверджує факт коливання ціни конкретного предмета закупівлі, зокрема, інформація (довідка) або експертний висновок відповідного органу, який має повноваження моніторити ціни на конкретний товар, визначати зміни в цінах на такий товар.

Прокуратура, апелюючи до правових висновків Верховного Суду у справі № 913/368/19 від 02.12.2020, у справі № 912/1580/18 від 13.10.2020, у справі № 907/788/18 від 23.01.2020, зазначає, що на підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

Тобто не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, а тим паче лист є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Наголошується на позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, якою було вказано на позицію суду щодо імперативної поведінки постачальника, а саме, щодо того, що відповідач зобов`язаний був не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для Замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен був обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Відтак, прокуратура наголошує, що, при укладенні спірних додаткових угод не дотримано вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, безпідставно змінено істотні умови Договору, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами Договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни природного газу на ринку після укладення Договору та попередньої угоди.

З цих підстав, за твердженням прокурора, мало місце неправомірне збільшення ціни на газове паливо шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства, а відтак мала місце переплата Відділом освіти, молоді, фізичної культури і спорту Макарівської селищної ради коштів, у сумі 76 955,803 грн. грн.

Відповідач своєї позиції по суті спору до суду не надав.

Висновки господарського суду

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому обов`язком позивача є доведення і підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу.

Суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 статті 13 ЦК щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен установити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні спричиняє прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Щодо підстав представництва прокурором держави у суді в інтересах в Відділу освіти, молоді, фізичної культури і спорту Макарівської селищної ради Київської області суд зазначає наступне.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України Про прокуратуру. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

Отже відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

У відповідності до ч. ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновків про те, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Звертаючись з позовом до суду прокурор зазначив, що інтереси держави у сфері державних закупівель полягають у дотриманні цілей процедур бюджетних закупівель, забезпеченні рівноправного доступу дощо участі у публічних закупівлях та конкурентному обранні переможців торгів з метою ефективного використання бюджетних коштів.

Крім того, фінансово-економічний механізм державних закупівель є складовою фінансового механізму держави та відіграє одне із ключових завдань у реалізації бюджетної політики.

Верховним Судом у постанові від 21.03.2019 у справі № 912/898/19 зазначено, що проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

У даному випадку підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є їх порушення, що виражається у недодержанні вимог Закону України Про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод до Договору, що призвело до надмірного використання бюджетних коштів.

Такі дії створюють загрозу економічній безпеці держави та територіальної громади, порушують порядок проведення публічних закупівель, зокрема їх конкурентну складову у зв`язку з незаконним збільшенням суми договору закупівлі, що призводить до порушення інтересів держави у вказаній сфері суспільних відносин.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за природний газ після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави.

Як наслідок, укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства призвело до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

У даному випадку уповноваженим суб`єктом владних повноважень щодо захисту інтересів держави у сфері публічних закупівель є Відділ освіти, молоді, фізичної культури і спорту Макарівської селищної ради Київської області.

Згідно зі Положенням про Відділ освіти, молоді, фізичної культури і спорту Макарівської селищної ради, затвердженим Рішенням Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області від 28.10.2021 № 272-12-VIII (далі Положення), Відділ освіти, молоді, фізичної культури і спорту Макарівської селищної ради є виконавчим органом Макарівської селищної ради, юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в територіальному органі Державної казначейської служби України, печатку, штамп, ідентифікаційний номер, бланки з власними реквізитами.

Відповідно до п. 1.5 Положення Відділ освіти має право у межах своїх повноважень укладати від свого імені угоди з фізичними і юридичними особами, бути позивачем та відповідачем у судах.

Згідно з п. 1.8 Положення Відділ освіти є головним розпорядником бюджетних коштів за видатками, які визначені рішенням про бюджет Макарівської селищної територіальної громади на фінансування установ і закладів освіти, фізичної культури і спорту, відповідних програм і заходів.

Розділом 6 Положення затверджено, що Відділ освіти фінансується за рахунок коштів бюджету Макарівської селищної територіальної громади, які виділені на його утримання. Джерелами фінансування Відділу є: кошти бюджету Макарівської селищної територіальної громади; інші кошти, передані Відділу освіти згідно з чинним законодавством. Майно, яке знаходиться на балансі Відділу освіти є комунальною власністю Макарівської селищної ради та перебуває в оперативному управлінні Відділу освіти.

Таким чином. Відділ освіти, молоді, фізичної культури і спорту Макарівської селищної ради є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, яка є розпорядником бюджетних коштів, яка здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України.

Оскільки фінансування за оспорюваними угодами до Договору здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, то у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти територіальної громади тощо; проведення процедури державних закупівель та укладення Договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Прокурор перед поданням позову звертався до Відділу освіти, молоді, фізичної культури і спорту Макарівської селищної ради з листом від 23.02.2023 № 24-338вих-23 щодо вжиття заходів, спрямованих на відновлення порушеного права у вказаних правовідносинах із зазначенням виявлених порушень.

У відповідь на вказане звернення Відділ освіти, молоді, фізичної культури і спорту Макарівської селищної ради листом від 07.03.2023 № 200/01-31 повідомив прокурора про те, що при укладанні додаткових угод до договору не порушив норми чинного законодавства у сфері публічних закупівель, а тому підстави для звернення до суду з метою захисту інтересів держави відсутні.

У даному випадку нездійснення захисту полягає в тому, що Відділ освіти, молоді, фізичної культури і спорту Макарівської селищної ради як уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, за їх захистом до суду не звернулися, незважаючи на очевидний характер порушень та обізнаність про них.

Враховуючи вище викладене, обґрунтування підставності здійснення представництва інтересів держави прокурором визначене в позові судом визнано обґрунтованим, та таким, що цілком узгоджується із вимогами, що ставляться до питань представництва прокурором інтересів держави та відповідає приписам ст. 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За змістом частин першої-третьої статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ Екотехноінвест укладено договір про постачання природного газу № 05/03 від 10.03.2021 на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Судом встановлено, що станом на момент підписання договору про закупівлю сторонами погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини 3 статті 180 Господарського кодексу України та Закону України Про публічні закупівлі.

Вбачається, що метою Закону України Про публічні закупівлі є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Частиною 1 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 41 названого Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Відтак зазначена норма статті 41 встановлює імператив, згідно з яким зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а саме згідно пункту 2 частини 4 наведеної норми - у випадку коливання ціни товару на ринку (зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків).

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що викладена в постановах Верховного Суду України від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19 визначено необхідність документального підтвердження коливання ціни товару на ринку, при внесенні змін до договору закупівлі в частині збільшення ціни за одиницю товару.

Відтак, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, у випадку збільшення ціни, шляхом укладання додаткової угоди до договору сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ №442 від 10.09.2014 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків, яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

Відтак, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Водночас, суд наголошує на тому, що відповідно до поизиції викладеної у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Так, судом встановлено, що 30.03.2021 укладено додаткову угоду № 2 до Договору постачання природного газу № 05/03 від 10.03.2021, відповідно до якої ціна за 1000,0 кубічних метрів газу становить 7472,50 грн. 13.04.2021 укладено додаткову угоду № 3 до Договору постачання природного газу № 05/03 від 10.03.2021, відповідно до якої ціна за 1000,0 кубічних метрів газу становить 8203,37 грн. 20.04.2021 укладено додаткову угоду № 4 до Договору постачання природного газу № 05/03 від 10.03.2021, відповідно до якої ціна за 1000,0 кубічних метрів газу становить 8859,64 грн.

Вбачається, що за наслідками укладених додаткових угод первісна ціна за газ відповідно до умов Договору збільшилась на 30%.

Додатковою угодою № 6 від 27.07.2021 договір розірвано.

Відповідно до акту № 2577 від 15.04.2021 Постачальник передав, а Споживач прийняв у період обліку з 01.03.2021 по 12.03.2021 природній газ обсягом 21,303 тис. куб. м на суму 159 186,59 грн.

Згідно з актом № 2578 від 15.04.2021 Постачальник передав, а Споживач прийняв у період обліку з 13.03.2021 по 31.03.2021 природній газ обсягом 23,03477 тис. куб. м на суму 188 962,69 грн.

На підставі акту № 3245 від 13.05.2021 до Договору Постачальник передав, а Споживач прийняв у період обліку з 01.04.2021 по 22.04.2021 природній газ обсягом 14,94554 тис. куб. м на суму 132 412,04 грн.

Вбачається, що позивачем сплачено 480 561,32 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 16.04.2021 № 180, від 16.04.2021 № 267, від 16.04.2021 № 179, від 16.04.2021 № 266, від 14.05.2021 № 198, від 14.05.2021 № 344.

Судом встановлено, що з довідки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за № 3334/16.2.2/7-23 від 27.03.2023 щодо середньозважених цін на природній газ для бюджетних установ та організацій на роздрібному ринку природного газу за Формою 5 (з січня 2021 року по листопад 2021 року) вбачається, що у березні 2021 року середньозваженою ціною на природній газ за тисячу кубометрів була - 6 459 грн.

Також судом встановлено, що з довідки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за № 3334/16.2.2/7-23 від 27.03.2023 щодо середньозважених цін на природній газ для бюджетних установ та організацій на роздрібному ринку природного газу за Формою 5 (з січня 2021 року по листопад 2021 року) вбачається, у квітні 2021 року середньозваженою ціною на природний газ за тисячу кубометрів була - 6 887 грн.

Крім того, судом встановлено, що станом на момент проведення закупівлі у лютому 2021, та 10.03.2021 року, дату укладення договору, середньозважена ціна на природній газ для бюджетних установ та організацій на роздрібному ринку природного газу становила 6626 грн(лютий) та 6459 грн(березень) за тисячу кубічних метрів без урахування тарифів на послуги транспортування та розподілу природного газу та ПДВ. Відтак, вбачається, що у березні ціна порівняно з місяцем закупівлі знизилась.

Перевіривши умови, на які погодився постачальник під час закупівлі, суд встановив, що станом на лютий, березень, достовірно знаючи в силу специфіки своєї діяльності, діапазон середньозважених цін на природній газ для бюджетних установ та організацій на роздрібному ринку природного газу у цей період, відповідач погодився та гарантував постачання газу за ціною 5673,4 грн за тисячу кубічних метрів без урахування тарифів на послуги транспортування та розподілу природного газу та ПДВ, що вже на той момент було менше існуючих середньозважених цін на ринку.

Встановлено, що жодної поставки газу за ціною запропонованою відповідачем, яка стала підставою обрання його переможцем закупівлі, останній позивачу не здійснив, оскільки, фактично одразу відповідач ініціював збільшення ціни товару додатковою угодою № 2, що безпосередньо вказує на умисел щодо порушення конкурентних процедур закупівлі та відсутність наміру дотримуватись умов закупівлі, які були необхідні лише для отримання перемоги у закупівлі.

Відомостей щодо розслідування обставин діяльності керівництва позивача та відповідача щодо вказаних дій спрямованих на штучне усунення конкуренції під час процедури закупівлі за бюджетні кошти та притягнення винних осіб до відповідальності прокуратура суду не надала.

Суд констатує, що за умов наведених вище, а саме збільшення додатковою угодою № 2 від 30.03.2021 ціни за одиницю товару з 5673,4 грн до 6227,08 грн без ПДВ та без урахування тарифів на послуги транспортування та розподілу природного газу в межах 20 днів з моменту укладення договору закупівлі не було обґрунтованим та суперечило вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, умовам договору та умовам погодженим на проведених закупівлях, позаяк відповідач достовірно знав про діапазон цін на ринку станом на той період в якому було проведено закупівлю та підписано договір на постачання газу, а відтак мав належним чином обґрунтувати необхідність спірного підвищення ціни, яка ним була запропонована, чого останнім зроблено не було. Так само, як і не було надано постачальником доказів обґрунтування, чому зазначене ним підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, не наведено причин, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Також, при укладенні додаткової угоди, постачальник не надав пояснень та доказів того, що наведене ним підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) за місяць до цього, з урахуванням того що середньозважена ціна на момент закупівлі була вищою за березневі показники.

Додатковою угодою № 3 від 13.04.2021 внесено зміни до договору в частині збільшення ціни до 6836,14 грн за тисячу кубічних метрів газу без ПДВ та без урахування тарифів на послуги транспортування та розподілу природного газу. Суд констатує, що додатковою угодою №3 збільшено ціну більше ніж на 10% у співвідношенні з ціною закупівлі визначеною у п. 7.1 Договору постачання природного газу № 05/03 від 10.03.2021.

Відтак, збільшення додатковою угодою № 3 від 13.04.2021 ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % було непропорційним, необґрунтованим та суперечило вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Додатковою угодою № 4 від 20.04.2021 внесено зміни до договору в частині збільшення ціни до 7383,03 грн за тисячу кубічних метрів газу без ПДВ та без урахування тарифів на послуги транспортування та розподілу природного газу. Суд констатує, що додатковою угодою №4 збільшено ціну більше ніж на 10% у співвідношенні з ціною закупівлі визначеною у п. 7.1 Договору постачання природного газу № 05/03 від 10.03.2021.

Відтак, збільшення додатковою угодою № 4 від 20.04.2021 ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % було непропорційним, необґрунтованим та суперечило вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Суд акцентує увагу на тому, що згідно з позицією Верховного Суду, зокрема викладеній у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, що визначена в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни, а саме кількості підписаних додаткових угод.

Встановлене судом свідчить про порушення діями позивача та відповідача вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Беручи до уваги все вище викладене, суд дійшов висновку, що сторони спірного договору внесли зміни до нього шляхом укладення оспорюваних додаткових угод з порушенням норм спеціального закону, що регулює спірні правовідносини, а саме вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а відтак позовні вимоги про визнання спірних додаткових угод недійсними є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, прокурор вимагає стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 76955,8 гривень, як безпідставо надміру сплачених на користь відповідача, обґрунтовуючи зазначені позовні вимоги посиланням на недійсність додаткових угод №№ 2, 3, 4.

Згідно приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду викладених у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22 визначено, що ст. 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Системний аналіз положень статей 11, 177, 202, 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Загальна умова ч. 1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

З матеріалів справи вбачається, що за актом № 2577 від 15.04.2021 до Договору Постачальник передав, а Споживач прийняв у період обліку з 01.03.2021 по 12.03.2021 природній газ обсягом 21,303 м куб. на суму 159 186,59 грн, а за актом № 2578 від 15.04.2021 до Договору Постачальник передав, а Споживач прийняв у період обліку з 13.03.2021 по 31.03.2021 природній газ обсягом 23,03477 м куб. на суму 188 962,69 грн. Також, за актом № 3245 від 13.05.2021 до Договору Постачальник передав, а Споживач прийняв у період обліку з 01.04.2021 по 22.04.2021 природній газ обсягом 14,94554 м куб. на суму 132 412,04 грн.

Вбачається, що за вказаними актами позивачем сплачено 480561,32 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 16.04.2021 № 180, від 16.04.2021 № 267, від 16.04.2021 № 179, від 16.04.2021 № 266, від 14.05.2021 № 198, від 14.05.2021 № 344.

З огляду на обсяг переданого газу за березень-липень 2021 року, позивачу поставлено 59,28331 куб. м.

Враховуючи ціну закупівлі визначену в п. 7.1 договору (6 808,08 грн з урахуванням ПДВ та тарифів на транспортування газу) позивач повинен був сплатити за відповідний обсяг спожитого газу 403 605,517 грн (59,28331 куб.м х 6 808,08 грн = 403 605,517 грн), натомість сплатив фактично 480 561,32 грн.

Відтак, сума безпідставно надмірно сплачених коштів складає 76 955,803 грн. (480 561,32 грн. - 403 605,517 грн = 76 955,8 грн).

З огляду на вищевикладене, враховуючи висновок суду про недійсність спірних додаткових угод №2, №3, №4, вимоги прокурора про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 76955,8 гривень підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку статті 81 ГПК України сторонами доказів.

Витрати прокуратури по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними додаткові угоди від 30.03.2021 № 2, від 13.04.2021 № 3, від 20.04.2021 № 4, укладені між Відділом освіти, молоді, фізичної культури і спорту Макарівської селищної ради Київської області (код ЄДРПОУ 43917815) та Товариством з обмеженою відповідальністю Квінтіс Пром 12 (до зміни найменування - ТОВ Екотехноінвест, код ЄДРПОУ 34933742) до Договору постачання природного газу від 10.03.2021 № 05/03.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Квінтіс Пром 12 (49031, м. Дніпро, Дніпропетровська область, пр. Поля Олександра, 59, код ЄДРПОУ 34933742) на користь Відділу освіти, молоді, фізичної культури і спорту Макарівської селищної ради Київської області (08001, Київська область, Бучанський район, смт. Макарів, вул. Піонерська 15, код ЄДРПОУ 43917815) безпідставно надмірно сплачені кошти в сумі 76 955,80 грн (сімдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять гривень вісімдесят копійок).

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Квінтіс Пром 12 (49031, м. Дніпро, Дніпропетровська область, пр. Поля Олександра, 59, код ЄДРПОУ 34933742) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2; отримувач прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ 02909996; банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641) судовий збір в сумі 5368 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень).

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК Укрпаїн.

Повний текст рішення підписано 27.11.2023.

Суддя А.Ф. Черногуз