Ухвала

від 27.11.2023 по справі 920/1328/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

27.11.2023м. СумиСправа № 920/1328/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., перевіривши матеріали позовної заяви вих.№ 17/11/1/23 від 17.11.2023 (вх. № 4535 від 21.11.2023)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирка м`ясопродукт» (вул. Центральна, 11, с. Мала Павлівка, Охтирський район, Сумська область, Україна, 42730, ЄДРПОУ 37124055)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «KGT ARGUS» (вул. Богишамол, 105, Юнусабадський район, м. Ташкент, Узбекистан, 100053, ідентифікаційний номер платника податку 309 030 731)

про стягнення 50 500,00 доларів США, що станом на 17.11.2023 еквівалентно 1830604,80 грн,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 50 500,00 доларів США, що станом на 17.11.2023 еквівалентно 1 830 604,80 грн, за контрактом № KGT/ARG/24-0822 від 24.08.2022, а також судовий збір в сумі 27 459,07 грн, що станом на 17.11.2023 еквівалентно 757, 49 доларів США.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за контрактом № KGT/ARG/24-0822 від 24.08.2022 в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та відносини між ними врегульовані, зокрема Законом України «Про поштовий зв`язок», Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009.

Відповідно до пункту 12 Правил поштові відправлення поділяються на дві групи: (1) внутрішні (пересилаються в межах України) та (2) міжнародні (пересилаються за межі України, надходять до України, переміщуються через територію України транзитом). До внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема, листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю; до міжнародних поштових відправлень, зокрема, листи - прості, рекомендовані (пункт 8 Правил).

При цьому за змістом пунктів 19, 59-61 Правил можливість надсилання оператором поштового зв`язку листів з описом вкладення передбачена тільки для внутрішніх поштових відправлень.

Отже, міжнародні поштові відправлення (у тому числі листи) виділено в окрему групу, щодо якої чинними в Україні правилами надання послуг поштового зв`язку не передбачено можливості надсилання кореспонденції з описом вкладення, що унеможливлює виконання позивачем вимог частини першої статті 172 ГПК України.

Одночасно статтею 13 Закону України «Про поштовий зв`язок» встановлено, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Договір про надання послуги поштового зв`язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.

Проаналізувавши положення статті 13 Закону України «Про поштовий зв`язок» та пункту 2 Правил суд доходить висновку, що квитанція або касовий чек (в яких зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, адресат) є доказами надіслання відповідного міжнародного поштового відправлення.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 22.02.2019 у справі № 910/7308/16.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно із п. 8 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

У частині 3 вказаної статті вказано, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ураховуючи предмет та ціну позову у даній справі, з метою забезпечення дотримання прав та законних інтересів всіх учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що справа № 920/1328/23 підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження.

Водночас, приписами частини 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії (частина 4 статті 120 ГПК України).

З тексту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що відповідач є іноземною юридичною особою та знаходиться за адресою: вул. Богишамол, 105, Юнусабадський район, м. Ташкент, Узбекистан, 100053.

Згідно із частиною другою статті 367 ГПК у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок вручення викликів, повідомлень та судових рішень іноземним юридичним особам регулюється Господарським процесуальним кодексом України, двосторонніми та багатосторонніми міжнародними договорами, ратифікованими Україною.

Щодо вручення документів у Республіці Узбекистан діє двосторонній Договір між Україною та Республікою Узбекистан про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах (ратифіковано Законом № 238-XIV від 05.11.1998, дата набуття чинності для України 19.06.1999).

Відповідно до статті 4 Договору Установи юстиції Договірних Сторін надають правову допомогу у цивільних та сімейних справах відповідно до положень цього Договору. Установи юстиції надають правову допомогу й іншим установам у справах, вказаних у пункті 1 цієї статті.

Так, ст. 1 Договору визначено, що Положення цього Договору також застосовуються відповідно до юридичних осіб, заснованим на територіях Договірних Сторін відповідно до їхнього законодавства.

Статтями 6 Договору визначено, що Установи юстиції Договірних Сторін надають одна одній правову допомогу шляхом виконання процесуальних та інших дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, в тому числі: складання та надання, в тому числі пересилка, оригіналів чи завірених копій відповідних документів та матеріалів; проведення арешту майна, пересилка та видача речових доказів; проведення огляду та освідування; проведення експертизи; допит сторін, третіх осіб, свідків, експертів; розшук осіб, у відповідності з діючим законодавством запитуваної Договірної Сторони; визнання та виконання судових рішень у цивільних та сімейних справах, вироків у кримінальних справах у частині цивільного позову; вручення документів.

Згідно зі ст. 10 Договору Установа юстиції запитуваної Договірної Сторони здійснює вручення документів відповідно до прохання та правил, діючих на території цієї Договірної Сторони, якщо документи, що вручаються, складені мовою цієї держави чи російською мовою або забезпечені належно завіреним перекладом. В протилежному випадку вона передає документи одержувачу, якщо він згоден добровільно їх прийняти.

Підтвердження вірності перекладу документів, призначених для вручення, здійснює установа юстиції, від якої виходить прохання, або дипломатичний чи консульський представник однієї з Договірних Сторін.

Якщо документи не можуть бути вручені за адресою, вказаною у проханні, запитувана установа юстиції вживає відповідно до законодавства своєї держави заходів, необхідних для встановлення адреси. В разі, коли встановлення адреси виявиться неможливим, запитувана установа юстиції повідомляє про це запитуючу установу юстиції та повертає їй документи, що підлягають врученню.

Порядок опрацювання доручень про вручення документів, отримання доказів, вчинення інших процесуальних дій, а також клопотань про визнання і виконання судових рішень на виконання чинних міжнародних договорів України з питань надання правової допомоги в цивільних справах визначено Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 № 1092/5/54.

Відповідно до пункту 1.6 Інструкції реалізація міжнародних договорів України з питань міжнародної правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень здійснюється у межах компетенції Міністерством юстиції України безпосередньо та через міжрегіональні управління Міністерства юстиції України (далі міжрегіональне управління), місцевими судами України (далі суди України), а у відповідних випадках іншими органами державної влади.

Пунктом 2.1 Інструкції визначено, що у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.

Пунктом 2.1.1 Інструкції визначено, що доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції у разі надіслання судом України доручення для виконання за кордоном цивільна справа, у зв`язку з якою складається доручення, призначається до розгляду з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. У разі можливості судом України призначається дата наступного судового засідання, на яке може прибути особа, що викликається.

Згідно із пунктом 2.3 Інструкції доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України.

Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України.

Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.

У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.

Суд України направляє доручення через міжрегіональне управління до Мін`юсту, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (пункт 2.5 Інструкції).

Статтею 5 Договору передбачено, що при наданні правової допомоги установи юстиції Договірних Сторін зносяться одна з одною через Міністерство юстиції України і Міністерство юстиції Республіки Узбекистан, якщо цим Договором не встановлено інший порядок зносин.

Умовами п. 7.2 Контракту № KGT/ARG/24-0822 від 24.08.2022 передбачено, що при недосягненні згоди між сторонами спір розглядається у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України відповідно до його Регламенту. Арбітражний суд складається з одноособового арбітра, або в іншому суді належної юрисдикції за місцем знаходження однієї зі сторін, за вибором позивача, відповідно до права країни, в якій відбувається вирішення спору. Всі повідомлення, претензії та інші документи відправляються стороною-відправником іншій стороні за реквізитами, що містяться в даному договорі.

Відповідно до частини першої ст. 4-1 Закону України «Про міжнародне приватне право» учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв`язку з такими правовими відносинами.

Статтею 75 цього Закону (частина перша) визначено, що підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.

У статті 76 даного Закону визначено, що суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Таким чином, сторони передбачили можливість позивача за місцем свого знаходження обрати суди України відповідної юрисдикції для вирішення спору, однак, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи та забезпечення можливості відповідачу скористатися наданими йому процесуальними правами, суду необхідно звернутися до компетентного органу Республіки Узбекистан з дорученням про вручення відповідачу судових документів.

За таких обставин, суд зобов`язує позивача у справі надати суду у визначений строк три примірники нотаріально засвідченого перекладу на узбецьку або російську мову поданої до суду позовної заяви та цієї ухвали відповідно до вимог Договору між Україною та Республікою Узбекистан про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах (ратифіковано Законом № 238-XIV від 05.11.1998, дата набуття чинності для України 19.06.1999).

Керуючись статтями 12, 120, 176, 177, 182, 234, 255, 365-367 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/1328/23 за правилами загального позовного провадження.

2. Призначити підготовче засідання на 22.02.2024, 10:00. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Шевченка Тараса, 18/1, зал судового засідання № 2.

3. Зобов`язати позивача в строк до 22.12.2023 надати суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на узбецьку або російську мову ухвали Господарського суду Сумської області про відкриття провадження у справі № 920/1328/23 від 27.11.2023 та позовної заяви у трьох примірниках.

4. Подані позивачем нотаріально засвідчені переклади ухвали та позовної заяви направити в порядку, передбаченому Договором між Україною та Республікою Узбекистан про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах (ратифіковано Законом № 238-XIV від 05.11.1998, дата набуття чинності для України 19.06.1999), до Міністерства юстиції Республіки Узбекистан через Міністерство юстиції України.

5. Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

6. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (статті 165 Господарського процесуального кодексу України).

7. Встановити позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до статті 166 ГПК України.

8. Встановити відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення із урахуванням вимог статей 167, 251 Господарського процесуального кодексу України.

9. Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

10. Рекомендувати учасникам справи необхідні документи надсилати в електронному вигляді на електронну адресу суду: inbox@su.arbitr.gov.ua, або шляхом реєстрації у підсистемі «Електронний суд», або поштою. Звернути увагу учасників справи на вимоги ч. 8 ст. 42 ГПК України щодо необхідності скріплення електронних документів ЕЦП.

11. Ухвала про відкриття провадження у справі, відповідно до статей 235 та 255 ГПК України, набирає законної сили в день її постановлення та не підлягає оскарженню.

12. Надіслати позивачу 2 копії ухвали (перша до відома, друга для здійснення перекладу).

СуддяЮ.А. Джепа